Техніко-економічний аналіз діяльності ВАТ “ІнГЗК”

До групи А відносяться наступні статті витрат: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, електроенергія на концентрат, амортизація.

До групи В відносяться наступні статті витрат: відрахування на соціальні заходи; витрати на збут; запасні частини; сировина і матеріали; будівельні матеріали; замінне обладнання; інші операційні витрати.

До групи С відносяться наступні статті витрат: послуги стороннім  організаціям; капітальний ремонт; адміністративні витрати; паливо; поточний ремонт; газ; дизельне паливо; збір за забруднення  навколишнього середовища; плата  за землю; плата за використання надр; змазувальні матеріали; збір за спеціальне використання води; бензин; резина автомобільна.

Для наочності вартість накопиченим  підсумком представимо на рис.6.3.

Рис.6.3 Детальний  аналіз собівартості товарної продукції  ВАТ «ІнГЗК»

 

7. Аналіз фінансового стану підприємства

7.1. Аналіз структури капіталу

Для аналізу структури капіталу треба розрахувати наступні значення:

1. Коефіцієнт автономії – цей  коефіцієнт показує, яку частину  у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності.

    _(7.1)

2. Коефіцієнт заборгованості –  цей показник характеризує частку  залучених засобів в загальній  сумі активів організації, тобто  допомагає оцінити фінансову  стійкість організації, зробити  висновок щодо її здатності  залучати додатковий капітал.

  (7.2)

Результати розрахунків представимо  в табл.7.2.

Розрахункові  коефіцієнти для аналізу структури  капіталу на  ВАТ «ІнГЗК» за період 2005 – 2009 рр.(%)

Коефіцієнти	Період,роки
	2005	2006	2007	2008	2009
- автономії	61,96	55,09	57,87	60,83	78,36
- заборгованості	38,04	44,91	42,13	39,17	21,64

Для наочності даних представимо  динаміку показників на рис.7.1.

 

Рис.7.1 Аналіз динаміки та структури коефіцієнтів структури  капіталу на ВАТ «ІнГЗК» за період 2002 – 2006 рр.(%)

 

7.2. Аналіз платоспроможності:

 

Для аналізу платоспроможності  треба розрахувати наступні значення:

1. Коефіцієнт поточної лівідності  – цей коефіцієнт  показує,  яку     частину поточних  зобов’язань підприємство спроможне  погасити, якщо воно реалізує  усі свої оборотні активи, в  тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також,  скільки гривень оборотних коштів  приходиться на кожну гривню  поточних зобов’язань.

    (7.3)

 

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності  – цей коефіцієнт  показує,  яку частину поточних зобов’язань  підприємство спроможне погасити  за рахунок найбільш ліквідних  оборотних коштів – грошових  коштів та їх еквівалентів, фінансових  інвестицій та кредиторської  заборгованості. Цей показник показує  платіжні можливості підприємства  щодо погашення поточних зобов’язань  за умови своєчасного здійснення  розрахунків з дебіторами. 

    (7.4) 

 

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності – цей коефіцієнт показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити своїми коштами негайно.

  (7.5) 

 

Результати розрахунків представимо  в табл.7.3.

 

Коефіцієнти ліквідності  на ВАТ «ІнГЗК» за період 2002 – 2006 рр.(%)

Коефіцієнти	Період
	2005	2006	2007	2008	2009
- поточної ліквідності	85,14	77,19	73,62	112,65	181,96
- швидкої ліквідності	50,75	58,71	38,77	67,78	106,35
- абсолютної ліквідності	0,58	0,27	0,76	0,42	0,10

Для наочності  даних представимо ці показники  на рис.7.1,7.2.

 

 

 

 

 

 

 

Рис.7.1 Аналіз поточної та швидкої ліквідностей на ВАТ «ІнГЗК» за період 2005 – 2009 рр.(%)

 

Рис.7.2 Аналіз абсолютної  ліквідності на ВАТ «ІнГЗК» за період 2005 – 2009 рр.(%)

 

7.3. Аналіз рентабельності:

Для аналізу  платоспроможності треба розрахувати  наступні значення:

1. Рентабельність реалізації продукції – це відношення прибутку від реалізації продукції до її повної собівартості.

          _(7.6)

2. Коефіцієнт рентабельності активів – цей коефіцієнт показує, який прибуток одержує акціонерне товариство з кожної гривні, вкладеної в активи.

   _(7.7)

3.    Коефіцієнт рентабельності  власного  капіталу – цей коефіцієнт  характеризує ефективність використання  власного капіталу підприємства.

    _(7.8)

Результати  розрахунків представимо в табл.7.4.

Показники рентабельності ВАТ «ІнГЗК» за період 2005 – 2009 рр.(%)

Коефіцієнти  рентабельності	Періоди, роки
	2005	2006	2007	2008	2009
- продукції	1,48	1,28	1,11	1,11	14,03
- активів	1,05	0,92	1,13	0,79	13,02
- власного капіталу	1,71	1,69	1,99	1,31	16,75

Для наочності  даних представимо ці показники  на рис.7.3.

 

 

 

 

 

Рис.7.3 Аналіз показників рентабельності ВАТ «ІнГЗК» за період 2002 – 2006 рр.

 

 

8. Використання кореляційно-регресійного аналізу для визначення загальної тенденції щодо валового та чистого видів прибутку

За допомогою кореляційно-регресивного аналізу визначається математична  залежність між досліджуваними показниками (х, у). Важливою характеристикою кореляційного  зв'язку є теоретична лінія регресії, яка описується рівнянням регресії і характеризує зміну результативного  показника (у) в залежності від зміни  факторного показника (х): 

 

у = а + b∙х, де

 

х – факторний показник;

b – параметр рівняння регресії, який вказує на те, на скільки зміниться результативний показник (прибуток від реалізації продукції) внаслідок зміни факторного показника (обсягу реалізації продукції, собівартості товарної продукції або цін на реалізацію продукції) на одиницю. Якщо b> 0, то зі збільшенням (зменшенням) факторного показника збільшується (зменшується) і результативний. Якщо b <0, то зі збільшенням (зменшенням) факторного показника результативний зменшується (збільшується).

а – параметр рівняння регресії або значення у, коли х = 0.

Параметри лінії регресії визначають за допомогою складеної  і вирішеною системи рівнянь  з двома невідомими:

 

, де

 

n – кількість років  (місяців, днів), які становлять  досліджуваний період (кількість  елементів сукупності).

Таким чином, визначивши математичну  залежність, наприклад, між обсягом  реалізації продукції і прибутком, проаналізувавши значення параметра b, можна простежити загальну тенденцію  зміни прибутку при зміні обсягу реалізації продукції на одиницю.

Проведемо кореляційно-регресивний  аналіз валового прибутку від реалізації товарної продукції ВАТ «ІнГЗК». Результативним показником буде чистий прибуток від реалізації товарної продукції (у), а факторними показниками - собівартість товарної продукції (х). За даними таблиці № 8 побудуємо графіки кореляційної залежності між цими показниками (рис. 8.1.).

 

 

Таблиця №8

	2005	2006	2007	2008	2009
Чистий прибуток (у), тис.грн.	13089	14501	16024	288119	187588
Собівартість товарної продукції (х), тис.грн.	801656,9	1020662,3	1316712,1	1847218,9	2194334,1
	642653785317,61	1041751530641,29	1733730754286,41	3412217664517,21	4815102142422,81
xу	10492887164,1	14800624012,3	21098994690,4	532218862249,1	411630745150,8

 

Рис 8.1. Графік кореляційної залежності чистого прибутку від собівартості товарної продукції

Складу та розв’яжу систему:

= na + b

= a + b

 

519321,00=5а+7180584,30b

990242113266,70=7180584,30a+11645455877185,30b

 

a = ≈ -159422,34

b = ≈ 0,18

 

Таким чином, математичне  рівняння залежності чистого прибутку від собівартості товарної продукції має вигляд:

у = - 159422,34 + 0,18 х,

Тому  ,   при зміні собівартості продукції  , чистий прибуток змінюється     на 0,18 тис. грн..

 

Висновки

Після виконання курсової роботи техніко-економічного аналізу  підприємства, можна зробити наступні висновки щодо кожної частини.

В першому розділі курсової роботи було визначено, що успішна діяльність підприємства не можлива без розумного  управління фінансовими ресурсами. Управління фінансами – це сукупність прийомів, методів і засобів, що використовуються для підвищення прибутковості підприємства і мінімізації ризику неплатоспроможності.

Основною метою управління фінансами  або фінансового менеджменту  є одержання максимальної вигоди від функціонування підприємства в  інтересах його власників. Зміст  фінансового менеджменту полягає  в ефективному використанні фінансового  механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства.

Фінансовий механізм підприємства – система управління фінансовими  відносинами підприємства через  фінансові важелі за допомогою фінансових методів. Фінансові важелі – це набір  фінансових показників, через які  керуюча система може впливати на господарську діяльність підприємства.

Значення управління фінансами  підприємств полягає в такій  організації роботи фінансових служб, яка дає змогу залучати додаткові  фінансові ресурси на найвигідніших  умовах, інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити прибуткові операції на фінансовому ринку.

Дуже важливим у процесі управління фінансами підприємств є визначення такої потреби в оборотних  коштах, яка забезпечувала б мінімально необхідні розміри виробничих запасів, незавершеного виробництва, залишків готової продукції для виконання  виробничої програми.

На організацію фінансів впливають  організаційно-правові форми господарювання, сфера і характер діяльності підприємств, що виявляється в процесі формування капіталу, розподілу прибутку, утворення  грошових фондів, взаємовідносини з  бюджетом.

Організація фінансів підприємства відображає галузеві особливості, специфіку виробництва, рівень його технічного забезпечення і рівень технологічних процесів, склад і структуру виробничих витрат, вплив природно-кліматичних  факторів на виробництво.