Організації ефективного використання власного капіталу шахти

 

Постійні різниці ніколи не зникають, тому вони визнаються базою  для нарахування облікового податку  в періоді їх винекнення.

Відповідно до таблиці 2.13, шахта має постійні різниці  тільки у вигляді штрафів, пені та неустоєк. Вони можуть виникнути в результаті не допоставки вугілля або не дотримання якихось пунктів договору.

Таблиця 2.14 – Дані про податок і тимчасові різниці

 

Найменування показника	Сума, тис.грн.
1	2
Поточний податок на прибуток
Відстрочені податкові активи:
на початок звітного періоду	371
на кінець звітного періоду
Відстрочені податкові забов'язання:
на початок звітного періоду
на кінець звітного періоду	789
Включено до звіту про фінансові  результати
усього	1160
у тому числі поточний податок на прибуток
Зменшення (збільшення) відстрочених податкових активів	371
Зменшення (збільшення) відстрочених податкових забов'язань	789

В таблиці 2.14 показані тимчасові  різниці шахти ім. Є.Т. Абакумова. Вони виникають між оцінкою актива чи зобов’язання за даними фактичної звітності та податкової бази цього актива чи зобов’язання.

 

 

2.7 Аналіз рентабельності використання власного

 

 

Як вже відмічалося, основним показником що характеризує ефективність використання власного капіталу є рентабельність (в нашому випадку збитковість). В основу аналізу даного показника покладена така аналітична модель [2, c.330].:

У_с.к=УЧ/СК*100,                                      (2.12)

де У_с.к – рівень збитковості Власного капіталу, %;

УЧ – Чистий збиток, який був отриманий в поточному  періоді, грн.;

СК – величина Власного капіталу в кінці поточного періоду, грн.

У_с.к=82206/65598*100=125,3 (%)

Отриманий результат говорить про те, що підприємство – надзбиткове.

З даної формули видно, що на рівень збитковості власного капіталу впливають дві групи причин. До першої групи відносяться всі причини, які викликають зниження чистого прибутку. Такі причини мають місце по всіх видах діяльності підприємства. Так з основної діяльності на зниження прибутку впливають наступні причини: з одного боку - зниження обсягів виробленої та реалізованої продукції, а також відпускних цін на неї, збільшення незавершеного виробництва та готової продукції на складі; з іншого боку - всі причини, що викликали збільшення собівартості виробленої продукції. За іншої операційної діяльності до таких причин належать ті, які привели до непродуктивних витрат і втрат. Це такі: недостача і псування матеріальних цінностей понад норми природних втрат, втрати від шлюбу і за анульованими замовленнями, штрафи, пені і неустойки, резерв сумнівних і безнадійних боргів, інші постійні податкові різниці. На збільшення витрат або збитків за фінансовими операціями впливають всі причини, які викликають скорочення грошових потоків, що в свою чергу призводить до використання підприємствами банківських кредитів та інших позикових коштів. До таких причин належать: збільшення незавершеного виробництва і залишків готової продукції на складі, наднормативне накопичення виробничих запасів, перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською, а також відстрочених податкових активів над відстроченими податковими зобов'язаннями та інші. У кінцевому підсумку ці причини приведуть до зростання процентних витрат по даному виду діяльності [2, c.331].

Пов’яжемо причини зниження прибутку з їх впливом на збитковість в таблиці 2.15 [2, c.333]..

Для цього використаємо фомулу (2.13), яка покаже нам, на скільки треба зменшити збитковість підприємства, щоб вийта на рентабельність.

Таблиця 2.15 – Причини  зниження прибутку та їх вплив на збитковість

Найменування причин	Сума	Змінення збитковості  за формулою (2.13)
Збільшення залишків готової продукції на складі	9	0,014
Зростання обсягу незавершеного  виробництва і напівфабрикатів  власного виготовлення	1185,1	1,81
Збільшення собівартості видобутого вугілля через збільшення питомих витрат на матеріальні витрати	91539	139,55
Збільшення собівартості видобутого вугілля через збільшення питомих витрат на оплату праці	55894,2	85,21
Збільшення собівартості видобутого вугілля через збільшення питомих витрат на соціальні заходи	26967	41,11
Збільшення собівартості видобутого вугілля через збільшення питомих витрат на амортизацію	6766,14	10,31
Збільшення собівартості видобутого вугілля через збільшення питомих витрат на інши витрати	15886	24,22
Зниження прибутку через збільшення адміністративно-управлінських витрат	1031	1,57
Зниження прибутку через  збільшення витрат на сбут	2	0,003
Отримання штрафів, пені, неустоєк	9807	14,95
Утримання активів житлово-комунального і соціально-культурного призначення	147	0,22
Збільшення непродуктивних витрат і втрат	175	0,27
Наднормативні накопичення виробничих запасів, збільшення незавершеного виробництва, браку і залишків готової продукції на складі	124,86	0,19
Штучне завищення витрат через включення залишкової вартості основних засобів при їх реалізації і ліквідації та уцінці в витрати	34	0,05
Разом:	209558,3	319,477

ΔУ_с.к1і=ΔП_рі/СК^ф*100,                                      (2.13)

де ΔУ_с.к1і – підвищення збитковості власного капітала під впливом кожної причини з першої групи, %;

ΔП_р – загальне зниження прибутку (збільшення збитків) під впливом всіх причин першої групи, грн.;

ΔП_рі - зниження прибутку (збільшення збитків) під впливом кожної  причини першої групи, грн.;

СК^ф – фактична величина власного капіталу, грн.

До другої групи причин, що викликають зниження рентабельності власного капіталу, відносяться ті, які непродуктивно збільшують як необоротні так і оборотні активи. Це такі причини; застосування часткового способу відтворювання основних засобів, що призвів до збільшення недіючої техніки; накопичення незавершених капітальних інвестиції, викликане передчасним придбанням устаткування вимагає монтажу, а також подовженням термінів будівництва через відсутність джерел фінансування в необхідних розмірах; наявність недіючих нематеріальних активів, на які понесені відповідні витрати, але вони не приносять ніякого доходу; вкладення довгострокових фінансових інвестицій в неприбуткові підприємства; необгрунтоване збільшення довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів [2, c.333]..

Непродуктивне збільшення власного капіталу свідчить про те, що певна його частина не буде ефективно  використовуватися в процесі  виробництва, що в кінцевому рахунку  призведе до зниження його рентабельності.

Пов’яжемо причини непродуктивного збільшення власного капіталу з їх впливом на збитковість в таблиці 2.16 [2, c.339

Для цього використаємо фомулу (2.14), яка може також показати, на скільки відсотків треба зменшити збитковість, щоб вийти на рентабельність.

ΔУ_с.к2і=У_с.к^ф+УЧ^ф/СК^ф-ΔСК_і*100,                         (2.14)

де ΔУ_с.к2і – підвищення збитковості власного капітала під впливом кожної причини з другої групи, %;

У_с.к^ф – фактичний рівень збитковості власного капіталу, %;

УЧ^ф – Чистий збиток фактичний, який був отриманий в поточному періоді, грн.;

ΔСК_і – непродуктивне збільшення власного капіталу, грн.

Таблиця 2.16 – Непродуктивне  збільшення вланого капіталу та його вплив на збитковість підприємства

Найменування причин	Сума, тис.грн.	Змінення збитковості  за формулою (2.14)
1) Необоротні активи:
1.1) Збільшення Незавершених  капітальних інвестицій	114900	-292
1.2) Непродуктивне збільшення  Основних засобів	167168,28	-206,3
2) Оборотні активи:
2.1) В сфері виробництва:
2.1.1) Збільшення Незавершеного  виробництва	90,92	0,15
2.1.2) Збільшення Витрат  майбутніх періодів	6180,5	13,1
2.2) В сфері обертання:
2.2.1) Збільшення оборотних засобів за рахунок зросту готової продукції на складі	355	0,7
2.2.2) Збільшення оборотних засобів за рахунок зросту ДЗ за товари (роботи, послуги)	159	0,3
2.2.3) Збільшення оборотних засобів за рахунок зросту іншої ДЗ	183	0,4
2.2.4) Збільшення оборотних засобів за рахунок зросту інших оборотних активів	116	0,2
2.2.5) Збільшення оборотних засобів за рахунок зросту ДЗ за розрахунками	27	0,1
Всього:	289179,65	-483,35

Ліквідувавши всі причини  зниження прибутку та непродуктивного  збільшення власного капіталу, можливо  би зменшити збитковість на 498738 тис.грн.

 

 

2.8 Розробка рекомендацій по підвищенню ефективності використання власного капіталу                                                        

 

 

Отже, за результатами проведеного аналізу розробляються конкретні заходи, спрямовані на зниження рівня збитковості власного (абстрактного) капіталу [2, c.339]. На цій основі визначаються внутрішні резерви на появу рентабельності в шахті ім. Є.Т. Абакумова.

Для того, щоб зменшити вплив причин зі збільшення рівня збитковості абстрактного капіталу, розробимо заходи та представимо їх в таблиці 2.17 – Заходи, які призведуть до зниження рівня збитковості абстрактного капіталу на підприємстві, яке розглядається.

Таблиця 2.17 – Заходи, які призведуть до зниження рівня збитковості абстрактного капіталу на підприємстві, яке розглядається

Заходи, які призведуть до зниження рівня збитковості абстрактного капіталу	Зменшення збитковості абстрактного капіталу, тис.грн.
Зменшити собівартість готової продукції та перевіряти її якість.	9
Ввести нормативи з  часу, тобто через який період часу НЗВ стало б готовою продукцією.	1185,1
Фотографія робочого часу працівників для зменшення крадіжок із застосуванням штрафних санкцій.	91539
Звільнити людей, які  за віком та здібностями не підходять  підприємству, а замість них найняти  декілька молодих спеціалістів; виявити "мертві души" та повідомити їх про  звільнення.	55894,2
Звільнити людей, які  за віком та здібностями не підходять  підприємству, а замість них найняти  декілька молодих спеціалістів; виявити "мертві души" та повідомити їх про  звільнення.	26967
Змінити облікову політику	6766,14
Набирати на роботу молодих спеціалістів, які знайомі з шахтною галуззю.	15886
Звільнити зайвий адміністративно-управлінський  апарат, а натомість автоматизувати шахту.	1031
Заключати договори з купівлі-продажу вугілля з вітчизняними покупцями	2
Перівіряти договори з купівлі-продажу вугілля; перевіряти марку та вагу вугілля на відповідність з договором.	9807
Утримувати із заробітної плати працівників за користування житлово-комунальними активами; скоротити робітників соціально-культурної сфери	147
Ввести фотографію робочого часу	175
Ввести адекватні нормативи  спеціально для цього підприємства та вести щоденний облік матеріальних цінностей.	124,86
Не викликати експерта з оцінювання основних засобів, а  оцінювати їх самим.	34
Разом:	209558,3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Фінансовий стан –  найважливіша характеристика економічної  діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.

Без аналізу фінансового  стану сьогодні стає неможливим функціонування будь-якого суб'єкта економічної  діяльності, включаючи й тих, що з  певних причин не переслідують мету максимізації прибутків. Якщо ефективність господарювання є добровільною справою агента економічної діяльності,  то фінансова звітність – обов'язковою: навіть дрібні приватні підприємства зобов'язані аналізувати свою фінансову діяльність, на основі якої вони будують звітність перед органами Державної податкової адміністрації.

Стійке фінансове становище  формується в процесі всієї виробничо-господарської  або комерційної діяльності підприємства. Однак партнерів та акціонерів підприємства цікавить не процес, а результат, тобто  саме показники фінансового стану за звітний період, які можна визначити на основі офіційної фінансової звітності.

Стійка діяльність підприємства залежить як від обгрунтованості  стратегії розвитку, маркетингової  політики, від ефективного використання всіх існуючих в його розпорядженні ресурсів, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносять податкову, кредитну, цінову політики держави та ринкову кон'юнктуру. Через це в якості інформаційної бази аналізу фінансового стану повинні виступати звітні дані підприємства, деякі задані економічні параметри і варіанти, при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, котрі потрібно враховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень.

Пошук ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами  та забезпечення їх реальної інтеграції в систему ринкових відносин зумовлює необхідність розробки певної фінансової стратегії на даному етапі розвитку підприємства. Адже, сьогодні нас відділяє вже немало часу відтоді, як Україна стала на шлях ринкових перетворень. Цей шлях і досі залишається складним та заплутаним, а часом навіть незбагненним пересічному громадянину, що давно звик чути про реформування економіки, не помічаючи реальних змін на краще. На думку багатьох західних економістів, роботи яких використовувались автором під час написання даної роботи, проблема української промисловості полягає в тому, що керівники багатьох підприємств є вихованцями старої командно-адміністративної системи господарювання, в якій, при відсутності функціонуючого ринкового механізму та дефіцитності ресурсів,  споживчий попит сприймався як небажане явище або, навіть, як гальмо економічного розвитку. Відмінність ринкової економіки в цьому відношенні полягає в тому, що споживчий попит в будь-якій формі розуміється виробником як стимул до збільшення обсягів виробництва.