Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Марта 2013 в 14:04, курсовая работа
Практична потреба в дослідженні питань ефективного керування власним капіталом свідчить про актуальність даної теми.
Мета і завдання дослідження. Основною метою курсової роботи є розробка методичних рекомендацій по аналізу ефективного використання власного капіталу підприємства. Також написання даної роботи обумовлене необхідністю напрацювання шляхів вирішення тих проблем, з якими зіштовхується сучасне підприємство при формуванні та управлінні власним капіталом.
Отже, як бачимо, перший розділ «Необоротні активи», представлений: Нематеріальними активами, Незавершенними капітальними інвестиціями, Основними засобами та Відстроченими податковими активами (на початку періоду); в розділі другому «Оборотні активи» представлені: Виробничими запасами, Незавершеним вибництвом, Готовою продукцією, Товарами, Дебіторською заборгованістю за товари, роботи, послуги, Дебіторською заборгованістю за розрахунками: за виданими авансами, Іншою поточною дебіторською заборгованістю та Іншіми оборотними активами (на кінець періоду); четвертого розділу «Необоротні активи та групи вибуття) – немає, тому що Необоротні активи на підприємстві не переводяться до груп вибуття.
Розглянемо причини непродуктивного збільшення необоротного капіталу на кінець періоду в розрізі видів Необоротних активів.
На шахті повинна вестись відомість аналітичного обліку Нематеріальних активів, в якій показано придбання, рух та вибуття цих активів. Оскільки на підприємстві цієї відомості не має і не можна дослідити рух Нематеріальних активів, то причина – не діє.
Непродуктивне збільшення Незавершених капітальних інвестицій співпадає з розрахунком на кінець періоду і становить 114900 тис. грн.
Розглянемо непродуктивне збільшення Основних засобів. Для цього вставимо таблицю 1.2 – Стан основних засобів. На підставі даних цієї таблиці були розраховані коефіцієнти зносу та оновлення Основних засобів.
Таблиця 1.2 – Стан основних засобів в 2011 році
Структура основних засобів |
на початок року |
надійшло за рік, тис.грн | ||
первісна вартість, тис.грн |
знос, тис.грн |
коеф. зносу | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Активна частина основних засобів |
||||
Робочі машини та обладнання |
67998 |
49896 |
0,73 |
2187 |
Транспортні засоби |
2173 |
1691 |
0,78 |
- |
Інструменти, прилади, інвентар |
28 |
24 |
0,86 |
7 |
РАЗОМ |
70199 |
51611 |
0,74 |
2194 |
Продовження табл. 1.2
Структура основних засобів |
Вибуло за рік |
На кінець року |
Коефіцієнт оновлення основних засобів | ||
Первісна вартість, тис.грн |
Знос, тис.грн |
Первісна вартість, тис.грн |
Знос, тис.грн | ||
1 |
6 |
7 |
8 |
9 |
11 |
Активна частина основних засобів |
|||||
Робочі машини та обладнання |
375 |
364 |
68529 |
55858 |
0,032 |
Транспортні засоби |
- |
- |
2173 |
1826 |
- |
Інструменти, прилади, інвентар |
- |
- |
35 |
26 |
0,2 |
РАЗОМ |
375 |
364 |
70737 |
57710 |
0,031 |
Отже, коефіцієнт зносу розраховується за формулою:
Ки t=Из t/ПС
t,
де Из t - знос t-ого основного засобу, тис. грн.;
ПС t – первісна вартість t-ого основного засобу тис. грн.
При розгляді коефіцієнта зносу основних засобів виділено три групи устаткування по мірі його зносу: перша - до 50%, друга - від 51 до 80% і третя - понад 80% [2, c.34]. Було виявилено, що знос майже всех основних засобів, за даними таблиці, підлягає під другу групу, і тільки Інструменти, прилади та інвентар – під третю. Це означає, що ступінь зношеності обладнання – середній і майже зношений. Тобто, на шахті застосовується частковий спосіб відтворення техніки, сутність якого полягає в тому, що після свого зносу вона заміняється на таку ж, але капітально відремонтовану, а отже, відбувається збільшення кількості і, відповідно, питома вага машин, які не беруть участь в процесі виробництва.
Коефіцієнт оновлення можна розрахувати за формулою [2, c.32].:
Коб t= Свв t/Ск t, (1.2)
де Свв t – вартість введених t-тих основних засобів, тис. грн.;
Ск t – первісна вартість t-тих основних засобів на кінець, тис. грн.
З формули видно, що коефіцієнт оновлення техніки відображає ступінь і частоту її заміни. Чим вищий коефіцієнт, тим коротший період заміни і тим надійнішою буде діюча техніка.
Розрахуємо період заміни техніки (Тз t)
Тз t=1/Коб t,
де Тз t – період заміни техніки, рік.
Тз t=1/0,032=31 рік
Тз t=1/0,2=5 років
Тз t=1/0,031=32 роки
Тепер розрахуємо непродуктивне збільшення основних засобів:
ΔФн=ΔК’б.т*ΔТз*Фоф,
де ΔФн – непродуктивне збільшення основних засобів, тис. грн.;
ΔК’б.т – збільшення питомої ваги бездіяльної техніки при збільшенні періоду її заміни на один рік (0,023);
ΔТз – збільшення періоду заміни техніки у порівнянні з першим міжремонтним періодом, що дорівнює 5 рокам, років;
Фоф – фактична залишкова вартість основних засобів на кінець періоду, що аналізується, тис. грн.
За умов шахти ім. Є.Т. Абакумова, непродуктивне збільшення основних засобів складає:
ΔФн=0,023*(68-5)*115368=
Річний економічний збиток від непродуктивного збільшення необоротних активів розраховується за формулою [2, c.40].:
Уб=0,01*∆Фн*Gб,
де Gб – величина річної банківської ставки по депозиту, %.
Уб=0,01*167168,23*24=40120,38 (тис.грн.)
Розглянемо причини непродуктивного збільшення необоротного капіталу на кінець періоду в розрізі видів Оборотних активів. Для цього вставимо таблицю 1.3 – Дані по обіговим (засобам) активам.
Таблиця 1.3 – Дані по обіговим (засобам) активам
Найменування показника |
Попередній період, тис.грн |
Звітний період, тис.грн |
Оборотні засоби в звітному періоді, тис. грн. | ||
На початок |
на кінець |
на |
на кінець | ||
початок | |||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1. Запаси: |
|||||
Виробничі запаси |
13595 |
12997 |
12997 |
12257 |
12627 |
Незавершене виробництво |
1063 |
15155 |
15155 |
18236 |
16695,5 |
Готова продукція |
4846 |
6124 |
6124 |
6479 |
6301,5 |
Товари |
4 |
8 |
8 |
4 |
6 |
Векселі одержані |
- |
- |
- |
- |
|
2. Дебіторська заборгованість за товари |
|||||
Чиста реалізаційна вартість |
569 |
227 |
227 |
159 |
193 |
Первісна вартість |
569 |
227 |
227 |
159 |
193 |
Резерв сумнівних боргів |
- |
- |
- |
- |
|
3. Дебіторська заборгованість за роз |
|||||
З бюджетом |
- |
- |
- |
- |
|
За виданими авансами |
194 |
97 |
97 |
27 |
62 |
З нарахованих доходів |
- |
- |
- |
- |
|
Із внутрішніх розрахунків |
- |
- |
- |
- |
|
Інша поточного дебіторська заборго |
218 |
144 |
144 |
183 |
163,5 |
Продовження таблиці 1.3.
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
4. Списано у звітному році
безнадійної дебіторської |
- |
- |
- |
- |
|
5. Поточні фінансові інвестиції |
- |
- |
- |
- |
|
6. Грошові кошти та їх |
- |
- |
- |
- |
|
7. Інші оборотні активи |
- |
- |
- |
116 |
58 |
8. Витрати майбутніх періодів |
9960 |
12325 |
12325 |
19245 |
6176,5 |
Разом |
30449 |
47077 |
47077 |
56706 |
23552,5 |
Відповідно до методики
аналізу стану оборотних
ΔОс=Остф-Осбф*Кор,
де Остф, Осбф – фактична величина оборотних засобів в поточному та попередньму періоді, тис. грн;
Кор – коефіцієнт, який відображає відношення між об̓ємом реалізації продукції в поточному періоді до такого ж показника попереднього місяця або квартала.
Кор=6479/6124=1,06 (д.од)
ΔОс=37461-36715*1,06=-1456 ,9 (тис.грн)
В тому числі вказані зміни розраховуються окремо з оборотних засобів у сфері виробнитства та обертання [2, c.262].
ΔОс1=Ос1ф(т)-Ос1ф(б)*Кор,
ΔОс2=Ос2ф(т)-Ос2ф(б)*Кор,
де ΔОс1, ΔОс2 – додаткове введення або виведення оборотних засобів,відповідно, у сфері виробнитства та обертання, тис.грн;
Ос1ф(т), Ос1ф(б) – фактична величина оборотних засобів, яка знаходиться у сфері виробнитства, в поточному та базовому періодах, тис.грн;
Ос2ф(т), Ос2ф(б) - фактична величина оборотних засобів, яка знаходиться у сфері обертання, в поточному та базовому періодах, тис. грн;
ΔОс1=49738-42440*1,06=4751,6 (тис.грн)
ΔОс2=6968-6600*1,06=-28 (тис.грн)
Отже, видно додаткове введення оборотних засобів в сфері виробництва та додаткове виведення оборотних засобів в сфері обертання.
Дали аналіз передбачає визначення конкретних причин, які викликали збільшення оботних засобів з обох частин: сфери виробництва та сфери обертання.
Детальніший аналіз оборотних засобів в сфері виробництва слід проводити окремо за кожним її елементом, тобто, за виробничими запасами, незавершеному виробнитству та витратам майбутніх періодив. Почнемо з аналізу причин, які призвели до непродуктивного збільшення виробничих запасів [2, c.264].
Qм.с=Зм.с/Nд,
де Qм.с – середньодобові витрати сировини, матеріалів, палива на виробнитство продукції в поточному періоді, тис.грн;
Зм.с – затрати сировини, матеріалів, палива, які склалися в періоді, який розглядається, тис.грн;
Nд – фактична кількість днів роботи підприємства на відпустку продукції в такому ж періоді, дн.
Qм.ст=63622/365=174,31 (тис.грн)
Qм.сб=61644/365=168,89 (тис.грн)
ΔQм.с=174,31-168,89*1,06=-4,71 (тис.грн)
Причина не діє.
Фактичний запас в днях розраховується діленням відповідної величини виробничих запасів в тому ж періоді, за виключенням неліквідних матеріалів, на планові добові витрати цих матеріальних цінностей в вартісному виразі.\ [2, c.265].
Nд.зф=Oс1ф/Qс.мп,
де Oс1ф – фактична величина виробничих запасів в звітному періоді, тис.грн;
Qс.мп – планові добові витрати сировини та матеріалів й палива в даному періоді, тис.грн.
Nд.зф=12627/174,31=72 (дн.)
Комплексний вплив причини на збільшення виробничих запасів розраховується так [2, c.266]:
ΔОс1.1.1=ΔQм.с*Nд.зф
Информация о работе Організації ефективного використання власного капіталу шахти