Організації ефективного використання власного капіталу шахти

  Отже, як бачимо, перший розділ «Необоротні активи», представлений: Нематеріальними активами, Незавершенними капітальними інвестиціями, Основними засобами та Відстроченими податковими активами (на початку періоду); в розділі другому «Оборотні активи» представлені: Виробничими запасами, Незавершеним вибництвом, Готовою продукцією, Товарами, Дебіторською заборгованістю за товари, роботи, послуги, Дебіторською заборгованістю за розрахунками: за виданими авансами, Іншою поточною дебіторською заборгованістю та Іншіми оборотними активами (на кінець періоду); четвертого розділу «Необоротні активи та групи вибуття) – немає, тому що Необоротні активи на підприємстві не переводяться до груп вибуття.

Розглянемо причини непродуктивного збільшення необоротного капіталу на кінець періоду в розрізі видів Необоротних активів.

На шахті повинна вестись відомість аналітичного обліку Нематеріальних активів, в якій показано придбання, рух та вибуття цих активів. Оскільки на підприємстві цієї відомості не має і не можна дослідити рух Нематеріальних активів, то причина – не діє.

Непродуктивне збільшення Незавершених капітальних інвестицій співпадає з розрахунком на кінець періоду і становить 114900 тис. грн.

Розглянемо непродуктивне збільшення Основних засобів. Для цього вставимо таблицю 1.2 – Стан основних засобів. На підставі даних цієї таблиці були розраховані коефіцієнти зносу та оновлення Основних засобів.

Таблиця 1.2 – Стан основних засобів в 2011 році

Структура основних засобів	на початок року			надійшло за рік, тис.грн
	первісна вартість, тис.грн	знос, тис.грн	коеф. зносу
1	2	3	4	5
Активна частина основних засобів
Робочі машини та обладнання	67998	49896	0,73	2187
Транспортні засоби	2173	1691	0,78	-
Інструменти, прилади, інвентар	28	24	0,86	7
РАЗОМ	70199	51611	0,74	2194

Продовження табл. 1.2

Структура основних засобів	Вибуло за рік		На кінець року		Коефіцієнт оновлення  основних засобів
	Первісна вартість, тис.грн	Знос, тис.грн	Первісна вартість, тис.грн	Знос, тис.грн
1	6	7	8	9	11
Активна частина основних засобів
Робочі машини та обладнання	375	364	68529	55858	0,032
Транспортні засоби	-	-	2173	1826	-
Інструменти, прилади, інвентар	-	-	35	26	0,2
РАЗОМ	375	364	70737	57710	0,031

Отже, коефіцієнт зносу розраховується за формулою:  

К_{и t}=Из _t/ПС _t,                                                (1.1)

де Из _t - знос t-ого основного засобу, тис. грн.;        

ПС _t – первісна вартість t-ого основного засобу тис. грн.

При розгляді коефіцієнта зносу основних засобів виділено три групи устаткування по мірі його зносу: перша - до 50%, друга - від 51 до 80% і третя - понад 80% [2, c.34]. Було виявилено, що знос майже всех основних засобів, за даними таблиці, підлягає під другу групу, і тільки Інструменти, прилади та інвентар – під третю. Це означає, що ступінь зношеності обладнання – середній і майже зношений. Тобто, на шахті застосовується частковий спосіб відтворення техніки, сутність якого полягає в тому, що після свого зносу вона заміняється на таку ж, але капітально відремонтовану, а отже, відбувається збільшення кількості і, відповідно, питома вага машин, які не беруть участь в процесі виробництва. 

Коефіцієнт оновлення можна  розрахувати за формулою [2, c.32].:

           К_{об t}= С_{вв t}/С_{к t},                                              (1.2)

де С_{вв t} – вартість введених t-тих основних засобів, тис. грн.;

С_{к t} – первісна вартість t-тих основних засобів на кінець, тис. грн.

З формули видно, що коефіцієнт оновлення техніки відображає ступінь  і частоту її заміни. Чим вищий коефіцієнт, тим коротший період заміни і тим надійнішою буде діюча техніка.

Розрахуємо період заміни техніки (Т_{з t})

Т_{з t}=1/К_{об t},                                                   (1.3)

де Т_{з t} – період заміни техніки, рік.

Т_{з t}=1/0,032=31 рік

Т_{з t}=1/0,2=5 років

Т_{з t}=1/0,031=32 роки

Тепер розрахуємо непродуктивне збільшення основних засобів:

ΔФ_н=ΔК’_б.т*ΔТ_з*Ф_о^ф,                                         (1.4)

де ΔФ_н – непродуктивне збільшення основних засобів, тис. грн.;

ΔК’_б.т – збільшення питомої ваги бездіяльної техніки при збільшенні періоду її заміни на один рік (0,023);

ΔТ_з – збільшення періоду заміни техніки у порівнянні з першим міжремонтним періодом, що дорівнює 5 рокам, років;

Ф_о^ф – фактична залишкова вартість основних засобів на кінець періоду, що аналізується, тис. грн.

За умов шахти ім. Є.Т. Абакумова, непродуктивне збільшення основних засобів складає:

ΔФ_н=0,023*(68-5)*115368=167168,28 (тис.грн.)

Річний економічний збиток від  непродуктивного збільшення необоротних активів розраховується за формулою [2, c.40].:

У_б=0,01*∆Ф_н*G_б,                                           (1.5.)

де G_б – величина річної банківської ставки по депозиту, %.

У_б=0,01*167168,23*24=40120,38 (тис.грн.)

Розглянемо причини  непродуктивного збільшення необоротного капіталу на кінець періоду в розрізі видів Оборотних активів. Для цього вставимо таблицю 1.3 – Дані по обіговим (засобам) активам.

Таблиця 1.3 – Дані по обіговим (засобам) активам

Найменування показника	Попередній період, тис.грн		Звітний період, тис.грн		Оборотні засоби в звітному періоді, тис. грн.
	На початок	на кінець	на	на кінець
			початок
1	2	3	4	5	6
1. Запаси:
Виробничі запаси	13595	12997	12997	12257	12627
Незавершене виробництво	1063	15155	15155	18236	16695,5
Готова продукція	4846	6124	6124	6479	6301,5
Товари	4	8	8	4	6
Векселі одержані	-	-	-	-
2. Дебіторська заборгованість за  товари
Чиста реалізаційна  вартість	569	227	227	159	193
Первісна вартість	569	227	227	159	193
Резерв сумнівних боргів	-	-	-	-
3. Дебіторська заборгованість за роз
З бюджетом	-	-	-	-
За виданими авансами	194	97	97	27	62
З нарахованих доходів	-	-	-	-
Із внутрішніх розрахунків	-	-	-	-
Інша поточного дебіторська  заборго	218	144	144	183	163,5

 

 

Продовження таблиці 1.3.

1	2	3	4	5	6
4. Списано у звітному році  безнадійної дебіторської заборгованості	-	-	-	-
5. Поточні фінансові інвестиції	-	-	-	-
6. Грошові кошти та їх еквіваленти	-	-	-	-
7. Інші оборотні активи	-	-	-	116	58
8. Витрати майбутніх періодів	9960	12325	12325	19245	6176,5
Разом	30449	47077	47077	56706	23552,5

Відповідно до методики аналізу стану оборотних засобів  спочатку дається загальна оцінка змінення оборотних засобів за допомогою  порівняння фактичних їх значень  в теперешньому й попередньому періодах [2, c.262]. При цьому визначається додаткове введення або виведення оборотних засобів (ΔО_с):

ΔО_с=О_ст^ф-О_сб^ф*К_ор,                                       (1.6)

де О_ст^ф, О_сб^ф – фактична величина оборотних засобів в поточному та попередньму періоді, тис. грн;

К_ор – коефіцієнт, який відображає відношення між об̓ємом реалізації продукції в поточному періоді до такого ж показника попереднього місяця або квартала.

К_ор=6479/6124=1,06 (д.од)

ΔО_с=37461-36715*1,06=-1456 ,9 (тис.грн)

В тому числі вказані  зміни розраховуються окремо з оборотних засобів у сфері виробнитства та обертання [2, c.262].

ΔО_с1=О_с1^ф(т)-О_с1^ф(б)*К_ор,                                  (1.7)

ΔО_с2=О_с2^ф(т)-О_с2^ф(б)*К_ор,                                  (1.8)

де ΔО_с1, ΔО_с2 – додаткове введення або виведення оборотних засобів,відповідно, у сфері виробнитства та обертання, тис.грн;

О_с1^ф(т), О_с1^ф(б) – фактична величина оборотних засобів, яка знаходиться у сфері виробнитства, в поточному та базовому періодах, тис.грн;

О_с2^ф(т), О_с2^ф(б) -  фактична величина оборотних засобів, яка знаходиться у сфері обертання, в поточному та базовому періодах, тис. грн;

ΔО_с1=49738-42440*1,06=4751,6 (тис.грн)

ΔО_с2=6968-6600*1,06=-28 (тис.грн)

Отже, видно  додаткове введення оборотних засобів в сфері виробництва та додаткове виведення оборотних засобів в сфері обертання.

Дали аналіз передбачає визначення конкретних причин, які викликали збільшення оботних  засобів з обох частин: сфери виробництва та сфери обертання. 

Детальніший аналіз оборотних засобів в сфері виробництва слід проводити окремо за кожним її елементом, тобто, за виробничими запасами, незавершеному виробнитству та витратам майбутніх періодив. Почнемо з аналізу причин, які призвели до непродуктивного збільшення виробничих запасів [2, c.264].

1. Зростання добового (Q_м.с) витрачання матеріальних цінностей:

Q_м.с=З_м.с/N_д,                                                  (1.9)

де Q_м.с – середньодобові витрати сировини, матеріалів, палива на виробнитство продукції в поточному періоді, тис.грн;

З_м.с – затрати сировини, матеріалів, палива, які склалися в періоді, який розглядається, тис.грн;

 N_д – фактична кількість днів роботи підприємства на відпустку продукції в такому ж періоді, дн.

Q_м.с^т=63622/365=174,31 (тис.грн)

Q_м.с^б=61644/365=168,89 (тис.грн)

ΔQ_м.с=174,31-168,89*1,06=-4,71 (тис.грн)

Причина не діє.

Фактичний запас в  днях розраховується діленням відповідної  величини виробничих запасів в тому ж періоді, за виключенням неліквідних  матеріалів, на планові добові витрати  цих матеріальних цінностей в  вартісному виразі.\ [2, c.265].

N_д.з^ф=O_с1^ф/Q_с.м^п,                                        (1.10)

де O_с1^ф – фактична величина виробничих запасів в звітному періоді, тис.грн;

Q_с.м^п – планові добові витрати сировини та матеріалів й палива в даному періоді, тис.грн.

N_д.з^ф=12627/174,31=72 (дн.)

Комплексний вплив причини  на збільшення виробничих запасів розраховується так [2, c.266]:

ΔО_с1.1.1=ΔQ_м.с*N_д.з^ф                                                       (1.11)