Біологія птахів відкритих просторів

Усі електроустановки, що використовуються під час виконання 
кваліфікаційних робіт повинні відповідати ГОСТ 12.1009-76ССБТ.

Під час проведення польових та лабораторних досліджень ми 
користувалися основними положеннями Закону України «Про пожежну 
безпеку», який відіграє важливу роль у справі попередження пожеж і 
мінімізації їх наслідків.

Під час проведення польових досліджень у холодну пору року ми 
організовували виходи у природу, якщо температура повітря не становила 
менше ніж мінус 20 °С та сила вітру була не більше 15 м/с. дослідник був 
одягнутий у теплий одяг, взуття та головний убір. При собі мав термос з 
гарячим безалкогольним напоєм. У теплу пору року ми вбиралися у закритий 
легкий одяг. Відповідно до погоди. Обов’язково мали закриту голову, закрите 
взуття. Кожні 30-60 хвилин робили огляд тіла, щодо наявності кліщів. При собі 
обов’язково мали питну воду. Польові дослідження здійснювали групами по 2 — 
З особи. Дослідження не проводилися під час грози для убезпечення себе від

 

36

ураження блискавкою. До місця проведення дослідження добиралися 
рейсовим автотранспортом, що пройшов обов’язків технічний огляд.

Заборонялося відловлювати тварин, які мають отруйні залози, та 
становлять загрозу для здоров’я дослідника. При собі мали аптечку зі 
стандартним набором лікарських засобів для надання першої лікарської 
медичної допомоги.

 

37

ВИСНОВКИ

1. На маршруті протяжністю 24 км нами було зареєстровано 31 вид 
   птахів, зустрічаються на відкритих біотопах.
2. Найбільшу щільність зареєстровано нерозня (215 ос./км) та вівсянки 
   звичайної (170 ос./км). Дещо меншу щільність мають кам’янка 
   звичайна (90 ос/км). грицик великий (87,5 ос./км), жайворонок 
   польовий (82,5 ос./км) та ластівка сільська (80 ос./км). Найменшу 
   щільність має журавель сірий (5 ос./км). Це зумовлено особливостями 
   даного біотопу та сприятливими умовами для існування даного виду.
3. Низька щільність таких видів: щеврик лучний (Anthus pratensis) - 5, 
   трав’янка чорноголова (Saxicola torquatä) - 10, журавель сірий (Grus 
   grus) - 5, баранець звичайний (Gallinago gallinago) - 7,5 свідчить про 
   різке скорочення представників лучної орнітофауни.
4. Щодо розвитку пташенят жайворонка польового, ми констатуємо, що 
   ріст крил і хвоста проходить протягом всього строку перебування 
   пташенят у гнізді. Найбільш інтенсивне збільшення довжини 
   відмічене для крила - в 2,6 рази за перший тиждень життя пташенят.

За весь період постембріонального розвитку крило (кістяні і не кістяні 
елементи) збільшились в 6,1 разів, в той час як довжина дзьоба, 
голови і цівки - в 1,68, 2,1 і 1,7 разів відповідно. Довжина пір’я хвоста 
збільшується за цей період в 7,3 рази.

5. Варіації основних морфометричних ознак ремеза звичайного на різних 
   маршрутах майже не відрізняються, що вказує на пластичність виду.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Астаф’єв В. Вораш - мисливці // Натураліст. - 2000. - № 6 - 7. - С.36-38.
2. Благосклонов К.Н. Охрана и привлечение птиц. - М. - 2002. - С. 113-169.
3. Брэм А.Э. Жизнь животных.: В Зт., т.2. Птица. - М.: ТЕРРА, 1992. - 352с.
4. Воїнственський М.А. Птахи наших лісів. - К.: Урожай, 1993. - 357с.
5. Второв П.П., Дроздов Н.Н. Определитель птиц фауны СССР: Пособие для 
   учителей. - М.: Просвещение, 2002. - 256с.
6. Гальченко П.Ф. Пернаті друзі. - К.: Урожай, 1978. - 137с.
7. Грищенко В.Н., Гаврилюк М.Н. Фенология миграции птиц в районе 
   Каневского заповедника во второй половине XX века // Заповідна справа 
   в Україні. - 2000. - т.6, вип.. 1-2. - 67 - 76с.
8. Гудина А.И. Редкие птицы Восточной Украины // Вестник зоологии. - 
   1986.-№5.-С. 80-81.
9. Дегтярьова Н.І. Лабораторні заняття та екскурсії із загальної біології. - 
   К.: Рад. Пік.. - 1976. - С.178-185.
10. Іванов А.І. Каталог птахів. - К.: Вища школа. - 1998. - 156с.
11. Костюшин В.А. Орнитофауна ботанических садов и некоторых 
    центральных парков Киева // Вестник зоологии. - 1996. - №1-2. - С. 89- 
    90.
12. Костюшин В.А. Птахи парків Печерського району м. Києва // Ойкумена. - 
    1993.-№1.-С. 97-104.
13. Костюшин В.А. Фауна птиц Голосеевского леса и сопредельных 
    парковых массивов // Вестник зоологии. - 1996. - №4. - С. 12-18.
14. Кохно М.А. Життя лісосмуг. - Київ, 1984. - 278с.
15. Кузьменко Л.П. Орнитокомплексы антропогенных ландшафтов северо- 
    восточной части Украинского Полесья // Вестник зоологии. - 2000. - №1-
2. -С. 119-121.
16. Марисова І.В., Талпош B.C., Птахи України. - К.: Вища школа, 1984. - 
    459с.

 

39

1. Марченко В.И. Внимание - птицы! - Донбас, 1998. - 234с.
2. Мистрюкова Л.М. К изучению орнитофауны городских и пригородных 
   зеленых насаждений в условиях центрального правобережья Лесостепи 
   Украины // Вестник зоологии. - 1998. - т.32., №5-6. - С. 107-113.
3. Михайлов К. Птицы большого города // Наука и жизнь. - 1997. - №7. -

С.14-19.

4. Михеев A.B. Билогия птиц. - М.: Учпедгиз, 1987. - 303 с.
5. Наука Черкащины (методические рекомендации по охране, изучению, 
   хозяйственному использованию). - Черкассы, 1987. - 167с.
6. Остапенко В.А., Морозов B.I. Співучі птахи. - К.: Веселка. - 1986. - 
   180с.
7. Птицы / Под ред. Л.С. Степаняна. - М.: Мир, 1983. - 250с.
8. Рахманов А. Орнитофауна различных ландшафтов страны // Рахманов А. 
   Птицы - наши друзья. - М., 1989. - С. 28-136.
9. Самарський С.Л., Головатюк С.В та ін. Природа Черкащини. - K.: 
   Урожай, 1971. - 124с.
10. Смогоржевський Л.О. Пернаті друзі. - K.: Рад.шк. - 1977. - 157 с.
11. Татарінов К.І. Фауна хребетних Західної України. - Львів, 1990. - 55с.
12. Труфанов І. Цікава орнітологія. - К.: Веселка, 1983.-213с.
13. Фесенко Г.В., Бокотей A.A. Анотований список українських наукових 
    назв птахів фауни України. - Київ-Львів, 2002. - 44с.
14. Фесенко Г.В., Бокотей A.A. Птахи фауни України: польовий визначник. - 
    K., 2002.-416с.
15. Шилов И.А. Экология. - М.: Высш. шк. - 1998. - 512 с.
16. Яришева Н.Ф. Природа України: навч. посібник. - K.: Вища школа, 1995. 
    -231с.

 

40

ДОДАТКИ

 

41

Додаток А

Структура орнітофауни  відкритих просторів на території 
Золотоніського району Черкаської області

		№ облікового маршруту
№	Вид	№1	№2	№3	№4
1	Лунь болотяний				+
2	Лунь польовий		+
3	Лунь лучний		+
4	Лунь степовий			+
5	Брижач				+
6	Чайка	+
7	Коловодник ставковий				+
8	Жайворонок польовий		+	+
9	Плиска жовта		+	+
10	Плиска жовтоголова		+	+
11	Сорокопуд терновий			+
12	Жулан		+	+
13	Кроншнеп великий		+
14	Вівсянка звичайна			+
15	Грак	+	+	+
16	Яулик-сорока	+
17	Ворона сіра			+
18	Щеврик лучний		+	+
19	Трав’янка чорноголова		+
20	Журавель сірий				+
21	Трав’янка лучна			+
22	Кульон великий				+
23	Пастушок водяний				+
24	Баранець звичайний				+
25	Деркач				+
26	Перепілка
27	Кобилочка річкова	+
28	Нерозень	+
29	Грицик великий	+
ЗО	Сова болотяна				+
31	Ластівка сільська		+	+
32	Ластівка міська		+	+

 

33	Ремез звичайний		+		+
34	Кам’янка звичайна		+	+
35	Чапля сіра	+
36	Шпак звичайний		+	+
37	Лелека білий	+
38	Орел-карлик		+
39	Підорлик малий		+
40	Орел могильник			+
41 42	Куріпка сіра  Просянка		+	+
Всього		11	18	18	11

 

43

Додаток Б

Таблиця Б. 1

Особливості перельоту деяких птахів лучних екосистем

Назва птаха	До якої категорії  належить (осілий,  кочовий,	Дати весняного  прильоту	Як летить  (поодинці чи  зграями)	Коли займає  гніздову  територію	Характеристика  (ландшафти)  гніздової території
1. Деркач	Перелітний	Квітень	Поодинці	Кінець квітня -кінець  травня	Луки
2. Чайка	Перелітний	Березень	Поодинці	У 1-2 декаді березня	Луки
3. Лунь лучний	Перелітний	Березень	Поодинці	Березень - початок  квітня	Сухі луки або  неподалік від води
4. Жайворонок  польовий	Перелітний	Березень	Розрідженими зграями	Початок - середина  березня	Луки
5. Плиска жовта	Перелітний	Березень - початок  квітня	Невеликі зграї	Середина квітня	Вологі низинні чи  заболочені луки
6. Плиска біла	Частково осіла і  кочова, частково  перелітна	Березень	Зграями	Березень	Різні місця, але  завжди поблизу води
7. Щеврик лучний	Перелітний	Початок березня	Зграями	Березень - початок  квітня	Луки
8. Перепілка	Перелітний	Квітень	Поодинці	Квітень	Луки
9. Чекан лучний	Перелітний	Квітень	Зграями	Квітень	Луки, лісові галявини

 

44

Таблиця Б. 2

Особливості гніздування деяких видів  птахів лучних екосистем

Назва птаха	Характеристика  місця де будується	3 чого будується гніздо	Коли з'являється повна кладка,  скільки яєць, їх забарвлення	Коли починається  насиджування, хто з
1. Деркач	В ямці на землі, у	Сухі стебла трав, іноді	Повна кладка - 7-12 плямистих,	Після закінчення
2. Чайка	Невелика ямка на	Сухі стебельця	Повна кладка - кінець квітня, 4	Обидва птаха
3. Лунь лучний	В ямці на землі, в траві	Стебла трав, вимощене	Повна кладка - кінець травня -	Самка
4. Жайворонок  польовий	В ямці на землі  серед негустої  трави	Стебельця та корінці  різних трав'янистих  рослин. 3 середини	Повна кладка - кінець квітня, 4-5  сірих або жовтуватих покритих  буруватими крапочками яєць	Самка
5. Плиска жовта	На землі, в траві	Сухі стебельця, корінці,  листя лугових рослин. 3	Повна кладка - друга половина  травня - до середини червня, 4-6	Самка
6. Плиска біла	В дуплах,  урвищах, щілинах	Різний рослинний  матеріал, вимощене	Повна кладка - травень, 5-7  білих із сіруватими плямами	Самка
7, Щеврик лучний	На землі між  купинами	Із стебел трав,  вимощене травою,	Повна кладка - кінець квітня -  початок травня, 4-6 білуватих або	Самка
8. Перепілка	В ямці на землі  замасковані	Вимощене сухими  травинками, з рідка	Повна кладка - травень - червень,  9-18 жовтуватих з бурими	Самка
9. Чекан лучний	В ямці на землі  під кущами, іноді  під коренями  повалених дерев	Із стебел трав	Повна кладка - кінець травня, 5-6  зеленувато-блакитних, іноді з  червонуватими крапочками	Самка