Біологія птахів відкритих просторів

Таблиця 3.4

Видовий склад  населення птахів на маршруті №4 
болотно-лучна територія

Вид	20 0-25	10 25-50	5 50-100	2 100-250	0.5 >250
Коловодник ставковий  Tringa stagnatilis	1
Брижач Philomachus pugnax	2	1	1
Кульон великий Numenius arquata		2
Сова болотяна Asio flammeus	1	1
Лунь очеретяний  Circus aeruginosus	2		1
Пастушок водяний  Rail us aquaticus	3	6	2

 

29

Баранець звичайний  Gallinago gallinago		1	1
Деркач Сгех сгех	2	5	2
Журавель сірий Grus grus		1
Ремез звичайний Remiz pendulinus L.			2

Серед водно-болотних птахів найчастіше у відкритих біотопах 
зустрічалися пастушок водяний (11 особин) та деркач (9 особин) (табл. 3.4). По 
одній особині зустрілися журавель сірий та коловодник ставковий.

Таблиця 3.5

Щільність птахів відкритих біогеоценозів

№	Назва виду	Маршрут №1	Маршрут №2	Маршрут №3	Маршрут №4
1	Г рицик великий  Limosa limosa	87,5
2	Кобилочка річкова  Locustella fluviatilis	30
3	Нерозень Anas strepera	215
4	Чапля сіра Ardea cinerea	47,5
5	Кулик-сорока  Haematopus ostralegus	57,5
6	Просянка Emberiza calandra			20
7	Чайка Vanellus vane Um	34
8	Лунь польовий Circus cyaneus		55
9	Лунь лучний Circus pygargus		50	50
10	Кам’янка звичайна  Oenanthe oenanthe		57,5	90
11	Плиска жовтоголова  Motacilla citreola		20	37,5
12	Щеврик лучний  Anthus pratensis		10	5
13	Трав’янка чорноголова  Saxicola torquata		10
14	Жайворонок польовий  Alauda arvensis		82,5	55
15	Ластівка сільська  Hirundo rustica		50	80
16	Ластівка міська			22,5
17	Ворона сіра Corvus cornix			73,5
18	Перепілка Coturnix coturnix			22,5
19	Плиска жовта Motacilla flava		20	45
20	Вівсянка звичайна  Emberiza citrinella			170
21	Сорокопуд терновий  Lanius collurio			47,5
22	Трав’янка лучна  Saxicola rubetra			35

 

зо

23	Коловодник ставковий  Tringa stagnatilis				10
24	Брижач Philomachus pugnax				27,5
25	Кульон великий  Numenius arquata				10
26	Сова болотяна Asio flammeus				15
27	Лунь очеретяний  Circus aeruginosas				22,5
28	Пастушок водяний  Rallus aquaticus				65
29	Ремез звичайний  Remiz pendulinus L.				7,5
30	Деркач Crex crex				50
31	Журавель сірий Grus grus				5

Таким чином, на досліджених відкритих біотопах Золотоніського району 
було виявлено 31 вид птахів, серед яких найбільшу щільність має нерозень 
(215 ос./км) та вівсянка звичайна (170 ос./км) (табл.3.5). Дещо меншу 
щільність мають кам’янка звичайна (90 ос/км). грицик великий (87,5 ос./км), 
жайворонок польовий (82,5 ос./км) та ластівка сільська (80 ос./км). Найменшу 
щільність має журавель сірий ( 5 ос./км).

2. Морфометричпі параметри деяких видів птахів відкритих 
   просторів

Досліджені ріст і розвиток 4 пташенят жайворонка польового  на маршруті 
№2 в 2007-2008 рр. Як свідчить аналіз результатів дослідження, ріст крил і 
хвоста проходить протягом всього строку перебування пташенят у гнізді. 
Найбільш інтенсивне збільшення довжини відмічене для крила - в 2,6 рази за 
перший тиждень життя пташенят. За весь період постембріонального розвитку 
крило (кістяні і не кістяні елементи) збільшились в 6,1 разів, в той час як 
довжина дзьоба, голови і цівки - в 1,68, 2,1 і 1,7 разів відповідно. Довжина 
пір’я хвоста збільшується за цей період в 7,3 рази. Пташенята жайворонка 
польового народжуються сліпими, рожевого кольору з ділянками білого

 

31

ембріонального  пуху. Середня маса новонародженого  пташеняти (1,04±0,02) 
г (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Зміна лінійних промірів пташенят жайворонка польового, мм

Вік, доба	Довжина (М±т)
	їх	Ьа	и		и
2-А	—	12,3±0,76	4,14±0,19	11,77±0,74	13,8510,44
4-6	—	13,8±0,08	5,52±0,08	17,65±0,65	15,7110,52
6-9	4,62±1,31	31,6±3,55	4,98±0,15	20,73±0,49	21,2010,42
9-12	16,53±1,75	50,1±3,55	5,81 ±0,28	23,12±0,34	22,72Ю,53
12—15	21,16±2,91	56,6±3,84	6,43±0,42	23,74±0,17	23,5310,81
15-18	33,84±2,02	75,4±1,37	6,96±0,28	24,32±0,31	23,9210,55

В перші 5-6 діб  пташенята стрімко набирають  масу, в подальшому темп її 
приросту дещо сповільнюється. Пояснюється це початком формування 
оперення, яке супроводжується значними енергетичними затратами. У віці 11 
діб вони досягають маси дорослих птахів, на 14 добу маса досягає максимуму, 
а далі починає зменшуватись.

Таблиця 3.7

Морфометричні параметри ремеза звичайного Золотоніського району

№	Ь.а	Ь.с.		Ьг
1	55,3	50,1	14,9	8,3
2	52,4	48,2	14,5	7,5
3	57	51,9	15,3	8,7
4	56,3	51,2	15	8,7
5	55,1	49,4	14,5	7,8
6	55,4	53,7	15,8	9Д
7	54,8	49,6	14,6	8,1
8	55,9	47,8	14,4	7,9
9	55,7	52,1	14,8	8,4
10	55,9	50,9	15	8,6
11	54,9	50	14,7	8,3
12	56,1	51,9	15,5	8,9
13	53,9	50,2	15	7,5
14	58,3	50,6	13,7	7,9

 

32

15	55,3	54,3	16,3	8,3
16	52,4	50,7	14,5	8
17	57	49,5	14,1	8,1
18	52,4	52,3	15,4	7,7
19	54,8	48,2	14,9	7,9
20	49,7	47,1	14,5	7,2
21	54,2	50,1	15,3	8
22	57,3	50,1	14,4	8,2
23	57,3	53,1	14,7	8,4
24	52,4	51,9	14,2	7,7
М + ш	54,99 + 0,41	50,62 + 037	14,83 + 0,12	8,14 + 0,1
шах	58,3	543	163	9,2
тіл	49,7	47,1	13,7	7,2

Як свідчать результати проведеного  дослідження, варіації основних 
морфометричних ознак ремеза звичайного на різних маршрутах майже не 
відрізняються (табл. 3.7). Це вказує на пластичність виду, та майже 
однорідність досліджених біотопів.

Рис. 3.1. Морфометричні показники ремеза звичайного на дослідженій

території Золотоніського району

 

33

РОЗДІЛ 4

ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПІД  ЧАС ЗООЛОГІЧНИХ

ДОСЛІДЖЕНЬ

У процесі виконання  кваліфікаційної роботи ми дотримувалися  положення 
Закону України «Про охорону праці», який був прийнятий Верховною Радою 
України 14 жовтня 1992 року та переглянутий і затверджений Президентом 
України в новій редакції 21 листопада 2002 року.

Перед початком виконання роботи був проведений цільовий інструктаж з 
питань охорони праці та правил надання першої медичної допомоги потерпілим 
і правил поведінки під час виконання робіт. У процесі проведення досліджень 
допускається піднімання та пересування вантажів в межах санітарних норм 
(до7 кг при постійному перенесенні і до 10 кг при періодичному). У процесі 
дослідження відбувається функціональне напруження людини, яке зумовлене 
м’язовим та нервовим навантаженням. Під час підготовки роботи ми 
виконували як фізичну так і розумову працю.

Тому при розумовому навантаженні ми не працювали більше 8-12 годин 
на добу, кожні 1,5-2 години робили короткочасні перерви. Тобто керувалися 
гігієнічними нормативами поданими у 2Гігієнічній класифікації за показниками 
шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та 
напруженості трудового процесу», затвердженими Міністерством охорони 
здоров’я України 31 грудня 1997 року, №382.

Праця студента характеризується тривалою (більше 8 годин) 
багатогодинною діяльністю в одноманітному напруженому середовищі, малою 
руховою активністю при значних локальних динамічних навантаженнях. Тому 
помірні гімнастичні вправи кожні 2-3 години викликали активізацію обміну 
речовин в організмі, посилювали виділення отруйних продуктів 
життєдіяльності. Освітленість робочого місця при роботі з ГІК за робочим 
столом становили при комбінованому освітленні 2000 лк, при загальному 
освітленні 500 лк. Допустимі рівні шумів складали не більше 50 - 60 дБА.

 

34

У процесі оформленні роботи та обробки статистичних даних  ми 
використовували персональний комп’ютер. Найбільш повним нормативним 
документом, щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є «Державні 
санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами 
(ВДТ) електронно-обчислювальних машин ДСанГОН 3.3.2.007 - 98». Проща та 
одне робоче місце становить не менше 6,0 м , а об’єм - не менше ніж 20,0 м . 
приміщення для роботи з ВДТ повинні мати природне та штучне освітлення 
відповідно до СНЕП ІІ-4-79. природне освітлення здійснюється через світлові 
прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північних схід і повинне 
забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче, ніж 1,5%. 
Приміщення, де розташовано ПК повинні обладнуватися шафами для 
зберігання документів, магнітних дисків, полицями тощо. Щодня потрібно 
проводити вологе прибирання.

Таблиця 4.1

Норми мікроклімату для приміщень з ВІД ЕОМ та ПЕМ

Мікроклімат	Категорія робіт	Температура  повітря, °С	Вологість  повітря, %	Швидкість руху  повітря, м/с
Холодний	Легка-1а	22-24	40-60	0,1
	Легка-16	21-23	40-60	0,1
Теплий	Легка-1а	23-25	40-60	0,1
	Легка-16	22-24	40-60	0,2

Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ

Таблиця 4.1

Рівні	Кількість іонів в 1 см'* повітря
	п+	п-
Мінімальні необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально допустимі	50000	50000

Конструкція робочого місця користувач ВДТ має забезпечити  підтримання 
оптимальної робочої пози, світло повинно падати переважно зліва. Екран ВДТ 
має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача (600 - 700 
мм, але не ближче 600 мл). Розташування екрана має забезпечувати зручність 
зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30° до нормальної 
ліній погляду працюючого. Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу

 

35

на відстані 100 - 300 мм від краю, звернутого до працюючого. Кут нахилу 
клавіатури повинен складати у межах 5-15°. При оснащенні робочого місця з 
ВДТ лазерним принтером параметри лазерного випромінювання повинні 
відповідати вимогам ДСанПіНЗ.32.007-98. Під час комп’ютерного набору слід 
призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хв після 
кожної години роботи за ВДТ. У всіх випадках, коли виробничі обставини не 
дозволяють застосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної 
роботи не повинен перевищувати 4 години. Для зниження нервово-емоційного 
напруження, втомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового 
кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втоми 
доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, які 
наведені у державних санітарних правилах і нормах роботи з візуальними 
дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин 
ДСанПіНЗ .32.007-98.