Правові засади паювання земель

Міністерство  освіти і науки України

Національний університет  водного господарства та природокористування

Кафедра землеустрою,геодезії та геоінформатики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

на тему: «Правові засади паювання земель»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                            Виконала:студентка 2 курсу

                                                                                                                денної форми навчання

                                                                                                                напряму підготовки

                                                                                                                “Геодезія картографія

                                                                                                                та землеустрій”

                                                                                                                 групи ЗВК-21

                                                                                                                Філонюк Олена

                                                                                           Перевірила: Сунічук О.С.

 

 

 

 

 

 

                                                              Рівне - 2011

Зміст

 

     Вступ……………………………………………………………………………3

1. Мета та зміст паювання земель колективної власності………………….5
2. Порядок складання схем поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)…………………………………………………...…11
3. Порядок передачі земельної частки (паю) в натурі………………….…18

Висновок…………………………………………………………………..….21

Список використаної літератури……………………………………………23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Одним з важливих напрямів земельної реформи в сучасному  українському селі є завершення приватизації землі. Протягом першого етапу реформування земельних відносин в Україні вже практично завершене паювання земель колективної власності. В результаті близько 6,7 млн. українських селян отримали земельні частки (паї). В ході наступного етапу земельної реформи на селі, який досі не завершився, відбувається виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості). Замість земельних часток (паїв) селяни отримують земельні ділянки, право власності на які посвідчується державними актами на право власності на земельну ділянку.

Виділення земельних  часток (паїв) в натурі (на місцевості) є багатоетапним процесом, який регламентується  низкою нормативно-правових актів, що періодично зазнають змін та доповнень. За таких обставин не лише пересічним громадянам, але і юристам іноді буває важко зорієнтуватися в такі великій кількості нормативних документів. 

Земельна частка (пай) є умовною частиною сільськогосподарських  земель, розмір якої визначений як середній по господарству в умовних кадастрових  гектарах. На відміну від земельної ділянки, яка має чітко визначені межі і розмір у фізичних гектарах, місцезнаходження та межі земельної частки (паю) є невизначеними.

Земельна ділянка є  частиною земної поверхні, що має фіксовані  межі. Характеризується певним місцезнаходженням, природними властивостями, фізичними параметрами, правовим і господарським станом та іншими характеристиками.

 Межі конкретної  земельної ділянки завжди визначено  в натурі (на місцевості). Власник  чи користувач ділянки знає  її точне місцезнаходження, має можливість її обробляти і використовувати самостійно. На таку ділянку обов’язково надається документ – державний акт на право власності чи державний акт на право постійного користування. Натомість меж земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) не визначено. Його власник не знає, де конкретно знаходиться його земельна ділянка, у зв’язку з чим не має можливості використовувати її самостійно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Мета та зміст паювання земель колективної власності

 

 

У дореформений період у Радянському Союзі, зокрема в Україні, сільськогосподарське виробництво вели колгоспи і радгоспи на землі, закріпленій за ними державою в безстрокове безоплатне користування. Планове ведення господарства в умовах детального регламентування партійними і державними органами виробничих процесів привело до відсутності зацікавленості працівників у кінцевих результатах, низької ефективності сільськогосподарського виробництва.

Для переходу до ринкових відносин, розвитку ініціативи і підприємливості  сільськогосподарських товаровиробників з метою підвищення в кінцевому рахунку рентабельності виробництва, кількості виробленої продукції необхідно було створити умови для формування нових сучасних форм комерційних організацій на селі і надати можливість розвитку фермерства.

З цією метою в Україні  на початку 90-их років було вирішено провести аграрну реформу за наступними напрямками: реорганізація сільськогосподарських  підприємств та приватизація займаної ними землі. При цьому реорганізація  колгоспів і радгоспів включає як зміну їх організаційно-правової форми у відповідності з новим цивільним законодавством переліком видів юридичних осіб, так і поділ належного їм майна на паї, якими наділяються працівники (члени) даного підприємства.

Приватизація землі, якою користувались сільськогосподарські підприємства, здійснювалась шляхом передачі її у власність колективів, які працюють на цих підприємствах, з визначенням індивідуальних земельних паїв.

У цілому в Україні  власниками сертифікатів на право на земельну ділянку (пай) стали понад 6,7 млн громадян, у тому числі, на приклад, у Київській області право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом, одержали 289 948 селян, а 278 652 селянина мають сертифікати.

Питання перетворення сільськогосподарських  підприємств і земельних відносин у них потім були відрегульовані Постановою Верховної Ради України “Про земельну реформу” від 18 грудня 1990 р., Декретом Кабінету Міністрів України “Про приватизацію земельних ділянок” від 26 грудня 1992 р., Законом України “Про селянське (фермерське) господарство” від 22 червня 1993 р., Указом Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва” від 10 листопада 1994 р. №666, Указом Президента України “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” від 8 серпня 1995 р. тощо.

Паювання земель, переданих  у колективну власність сільсько-господарським  підприємствам і організаціям здійснюється на підставі методичних рекомендацій, затверджених наказом Держкомзему України від 20 лютого 1996 р. №11, розроблених у відповідності з Указом Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” та Постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 р. №187 “Про стан реформування земельних відносин”.

Розмір земельної частки (паю) обчислюється комісіями, утвореними у підприємствах з числа їх працівників.

Склад комісії затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства.

Організацію робіт щодо паювання земель, переданих у колективну власність, забезпечує районний (міський) відділ земельних ресурсів.

Підготовчі роботи щодо паювання земель виконують землевпорядні та інші організації за участю районних (міських) відділів земельних ресурсів.

Підготовчі роботи включають  в себе аналіз документів по видачі державних актів на право колективної власності на землю та уточнення грошової оцінки сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємств після 1.07.1995 р. Уточнення грошової оцінки сільськогосподарських угідь провадиться відповідно до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему, Держкомсільгосппроду, Держкоммістобудування та Української академії аграрних наук від 27 листопада 1995 р. №76/230/325/150.

Для розрахунку вартості земельної частки (паю) та визна- її розміру в умовних кадастрових гектарах береться площа сільськогосподарських угідь, переданих підприємству у колективну власність.

Кількість осіб, які мають  право на земельну частку (пай), приймається  за списком, що є додатком до державного акта на право колективної власності  на землю, який, у разі потреби, уточнюється і підписується головами відповідної Ради і підприємства.

Вартість земельної  частки (паю) обчислюється діленням грошової оцінки сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність  підприємству, що підлягають паюванню, на кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай), за формулою:

 

Вз = Гоз/ Кос,

 

де Вз – вартість земельної  частки (у грн); Гоз – грошова  оцінка сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність  підприємству (у грн);

Кос – кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) (чол).

Середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських  угідь, переданих у колективну власність  підприємству, обчислюється за формулою:

 

Сго = Гоз/ Пзкв,

де Сго – середня  грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у грн);

Гоз – грошова оцінка сільськогосподарських угідь, переданих  у колективну власність підприємству (у грн);

Пзкв – площа сільськогосподарських  угідь, переданих у колективну власність підприємству (у га).

 

Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах обчислюється за формулою:

 

Рз = Вз/ Сго ,

 

де Рз – розмір земельної  частки (паю) в умовних кадастро-вих  гектарах;

Вз – вартість земельної  частки (у грн);

Сго – середня грошова оцінка одного гектара сільськогоспо-дарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у грн).

Матеріали розрахунків  вартості і розміру земельної  частки (паю) в умовних кадастрових  гектарах перевіряються районним (міським) відділом земельних ресурсів. Розрахунки вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах подаються на затвердження до районної державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради).

Районна державна адміністрація (виконавчий комітет міської Ради) розглядає подані матеріали і в 10-денний строк затверджує розміри земельної частки (паю), виходячи з того, що вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства рівні.

Оформлення сертифікатів на право на земельну частку (пай) здійснюється комісіями, утвореними у підприємствах, землі яких розпайовуються.

Сертифікати на право  на земельну частку (пай) підписуються головою районної державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради) та реєструються у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), яка ведеться відповідним районним (міським) відділом земельних ресурсів.

Право на земельну частку (пай) громадянина посвідчується  сертифікатом за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 р. № 801 “Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)”.

Сертифікати на право  на земельну частку (пай) громадянам України видаються відповідною районною державною адміністрацією (виконавчим комітетом міської Ради).

Відновлення втрачених  сертифікатів на право на земельну частку (пай) провадиться тими районними  державними адміністраціями (виконавчими  комітетами міських Рад), які здійснювали їх видачу.

Втрачені сертифікати (у разі, коли їх знайдено) або зіпсовані  бланки сертифікатів анулюються в установленому  порядку. Спори з приводу паювання земель колективної власності вирішуються у судовому порядку.

Перелік документів щодо паювання земель колективної власності включає:

♦          Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів колективного сільськогосподарського підприємства про затвердження складу комісії щодо проведення паювання земель колективної власності.

♦          Список членів колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до абзацу третього пункту 5 Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

♦          Матеріали грошової оцінки сільськогосподарських угідь колективного сільськогосподарського підприємства.

♦          Розрахунок вартості та розміру в  умовних кадастрових гектарах земельної  частки (паю), затверджений рішенням районної державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради).

Документи оформляються у справу і зберігаються у районному (міському) відділі земельних ресурсів постійно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Порядок складання схем поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)



Передача в натурі земельної частки (паю) провадиться  громадянину, який має сертифікат на право на земельну частку (пай), згідно з його заявою. Передача в натурі земельної частки (паю) громадянину  здійснюється після складання “Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї). Складання Схем проводиться землевпорядними та іншими організаціями, що мають на це дозвіл (ліцензію).

Схеми складаються за участю керівників і спеціалістів колективних сільськогосподарських підприємств (організацій), сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємств), затверджуються загальними зборами (зборами уповноважених) членів цих підприємств і організацій та погоджуються районними (міськими) державними адміністраціями (виконавчими комітетами міських Рад). Схеми в залежності від забезпеченості необхідною землевпорядною документацією розробляються за повною або скороченою програмою.