Маркетинг в туризме

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2013 в 23:30, курс лекций

Краткое описание

Маркетинг, за визначенням відомого вченого Філіпа Котлера, – це соціальний та управлінський процес, спрямований на задоволення нестатків та потреб як індивідів, так і груп, шляхом створення, пропозиції та обміну товарів.
Маркетинг – це також наука, що дає знання про ринок, закони його функціонування, про поведінку покупців на ринку, з яким пов’язане підприємство.

Оглавление

Сутність та зміст маркетингу в туризмі
Становлення та розвиток туристичного маркетингу
Функції маркетингу в туризмі
Основні умови та принципи застосування маркетингу в туризмі

Файлы: 1 файл

маркетинг ОКЛ.doc

— 457.00 Кб (Скачать)

 

1. Поняття і фази  маркетингового управління.

 

Управління маркетингом (або маркетинг-менеджмент) визначається як управлінська діяльність, пов’язана з плануванням, організацією, координацією, контролем, аудитом і стимулюванням заходів по інтенсифікації процесу формування попиту на товари та послуги, збільшенню прибутків.

Відомий учений Пітер  Дракер визначив мету маркетингу так: “Мета маркетингу – зробити продажі постійними. Мета – знати і розуміти клієнтів настільки добре, щоб продукт чи послуга підходили їм і продавалися самі”.

Це не означає, що реклама і просування товарів та послуг не потрібні взагалі  – вони мають бути частиною системи, робота якої спрямована на задоволення потреб клієнтів. Реклама і просування послуг досягнуть максимальної ефективності в тому випадку, якщо спочатку будуть визначені потреби та інтереси клієнтів, а потім будуть запропоновані доступні за ціною товари та послуги.

Управління  маркетингом в індустрії туризму – це досягнення наступних маркетингових цілей: визначення можливостей ринку та ресурсів компанії, а також планування та здійснення маркетингової діяльності, яка є необхідною для досягнення цілей фірми. У зв’язку з цим управління маркетингом має проводитись у масштабі всього підприємства і стати завданням для цілого підприємства, а не обмежуватись лише рамками відділу маркетингу. Ефективні маркетингові рішення у сфері обслуговування туристів обов’язково повинні координуватися та інтегруватися з управлінням операціями надання послуг, а також з управлінням персоналом та фінансами.

Фази маркетингового управління в туризмі:

  1. діагностика зовнішніх та внутрішніх умов діяльності підприємства;
  2. визначення місії та цілей туристичної фірми;
  3. вибір маркетингових стратегій;
  4. вибір маркетингової тактики;
  5. добір інструментів для реалізації планів;
  6. контроль маркетингової діяльності.

 

2. Планування  маркетингової діяльності в туризмі.

 

Управління маркетингом  в туризмі тісно пов’язане  з процесом маркетингового планування.

Підставою для планування є аналіз внутрішнього та зовнішнього  середовища туристичного підприємства. Оскільки інформація про внутрішнє  середовище є доступнішою та точнішою від інформації зовнішнього середовища, то слід розрізняти власне планування та прогнозування. Планування стосується тих сфер маркетингової діяльності, на які підприємство може впливати (наприклад, власна рекламна кампанія), а прогнози стосуються сфер, непідвладних впливу підприємства (наприклад, діяльність туристичних фірм-конкурентів).

Розрізняють планування стратегічне (довгострокове) та оперативне (тактичне, поточне). Слід відзначити, що процес маркетингового планування в  туризмі має бути постійним, тому стратегічні та оперативні маркетингові плани туристичних фірм тісно переплітаються.

Туристичні фірми планують свою діяльність за наведеною (або подібною до неї) схемою:

    1. Аналіз ситуації на ринку туристичних послуг.

Аналіз економічної  ситуації в країні, тенденцій розвитку галузі, умов виходу на ринок, характеристика посередників, контрагентів, клієнтів.

    1. Характеристика туристичного продукту фірми.
    2. Аналіз ринкових загроз та можливостей:
    • структура попиту, його тенденції;
    • демографічні, культурні та соціальні детермінанти попиту;
    • можливості збуту туристичного продукту;
    • правові аспекти, істотні для даного туристичного продукту;
    • політична ситуація в регіоні і як вона може вплинути на діяльність фірми;
    • умови фінансування туристичних фірм та доступність джерел фінансування;
    • інформаційне оточення (ЗМІ та їх погляд на діяльність фірми, доступність Інтернету);
    • характеристика цільового сегменту ринку туристичних послуг;
    • конкурентні загрози: характеристика головних конкурентів, їх продуктів, стратегій, політики цін, методів просування, позитивна чи негативна репутація конкурентів в ЗМІ та у громадськості;
    • специфічні чинники впливу на діяльність туристичної фірми (групи захисту прав споживачів, активісти охорони зовнішнього середовища тощо).
    1. Аналіз сильних та слабких сторін фірми.
    1. Основні маркетингові цілі: обсяг реалізації послуг, частка ринку, який займає фірма.
    2. Маркетингові стратегії.

Характеристика стратегій, які стосуються ринку, окремих продуктів.

    1. Способи реалізації стратегії на практиці:
    • тактичні цілі;
    • реалізація цінової, збутової, продуктової та комунікативної політики.
    1. Контроль маркетингової діяльності в туризмі.

 

 

3. Маркетингові стратегії  в туризмі.

 

Стратегічне маркетингове планування – це процес розробки специфічних стратегій, що сприятимуть досягненню цілей туристичної фірми на основі підтримання стратегічної відповідності між ними, потенційними можливостями та загрозами в області маркетингу.

Зміст та особливості  стратегічного планування маркетингу в туризмі полягають в тому, що воно:

    • підтримує цілеспрямований, скерований у майбутнє рух маркетингового підрозділу;
    • координує дії та рішення в області маркетингу;
    • стримує таке прагнення до максимізації прибутку, яке може зашкодити довгостроковим цілям;
    • орієнтує на передбачення змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі туристичної фірми;
    • дозволяє керівництву встановлювати пріоритети при розподілі ресурсів, визначати конкретні цілі та концентрувати свої зусилля на їх досягненні;
    • мотивує працівників, якщо від досягнень фірми залежить їх особистий добробут, кар’єра, престиж;
    • дає можливість обґрунтовано розробляти оперативні плани маркетингу, орієнтовані на досягнення конкретних цілей;
    • створює передумови для контролю результатів.

У межах стратегічного  планування виділяють 5 рівнів:

    1. Ситуаційний аналіз.

Ситуаційний аналіз – це процес виявлення ринкових можливостей туристичного підприємства, заснований на результатах маркетингових досліджень.

    1. Планування цілей туристичного підприємства;
    2. Розробка альтернативних стратегій
    3. Вибір та оцінка стратегії;
    4. Розробка оперативних маркетингових планів.

В маркетинговій діяльності туристичних фірм розрізняють наступні види стратегій:

    1. продуктова стратегія – це розробка напрямків оптимізації продуктового ряду та визначення асортименту продуктів, які можуть забезпечити ефективну діяльність фірми на ринку туристичних послуг;
    2. цінова стратегія;
    3. збутова стратегія;
    4. комунікаційна стратегія – це розробка та впровадження комплексу маркетингових заходів, спрямованих на встановлення і підтримання визначених взаємовідносин туристичної фірми з адресатами комунікацій.

 

4. Розробка  та вибір альтернативних стратегій

 

При розробці альтернативних стратегій доцільно використовувати апробовані практикою маркетингу моделі. В рамках цих моделей туристське підприємство може оцінити свої можливості, продукти, ринки, стан конкуренції, споживачів і напряму діяльності. На основі отриманих оцінок розподіляються зусилля і ресурси туристського підприємства і розробляються відповідні маркетингові стратегії.

При пошуку альтернативних стратегій в першу чергу може бути використана матриця «продукт - ринок» (табл. 2.1).

 

Таблиця 2.1 

Матриця "продукт - ринок"

             Продукт

Ринок

Існуючий

Новий

Існуючий 

Новий

Глибоке проникнення  на ринок

Розвиток ринку

Розробка продукту Диверсифікація


 

Матриця утворює чотири поля, що характеризують положення  фірми залежно від поєднання  двох чинників (розвитку і оновлення ринку і продукту):

- фірма виступає на  існуючому ринку з існуючим (старим) продуктом;

- фірма виступає на  існуючому ринку, але з новим  продуктом;

- фірма виступає на  новому ринку, але з існуючим  продуктом;

- фірма виступає на новому ринку з новим продуктом.

Матриця дозволяє виробити чотири альтернативні стратегії  маркетингу.

Стратегія глибокого  проникнення на ринок рекомендується, коли фірма працює з вже достатньо відомим на ринку туристським продуктом. Вона ефективна, коли ринок росте або ще не насичений. Стратегія направлена на збільшення об'єму продажів шляхом інтенсивної реклами, різноманітних форм стимулювання збуту і продажу. Можна також спробувати збільшити місткість ринку за рахунок зниження цін до рівня, прийнятного для широких мас клієнтів. Повинен спрацювати чинник цінової еластичності попиту на туристські послуги.

Стратегія розробки продукту рекомендується, коли фірма. працюючи на відомому для неї ринку, пропонує нові туристські послуги. Стратегія ефективна, коли нові продукти пропонуються добре відомим клієнтам, лояльним по відношенню до підприємства. Використовуються традиційні методи збуту. Проте необхідні підтримуючі маркетингові заходи, зокрема активна реклама, посилені акції по просуванню нового продукту на ринок, різні методи стимулювання збуту.

Стратегія розвитку ринку повинна дати ефект за рахунок виявлення нових сегментів ринку, де попит був би достатнім для продажу існуючих продуктів і отримання запланованого прибутку.

Стратегія диверсифікації використовується при необхідності розширення сфери діяльності підприємства. Це виявляється в пропозиції нових туристських продуктів для нових ринків.

Вибір тієї або іншої  стратегії залежить від ресурсів підприємства і його готовності до ризику. Якщо фірма має великі ресурси, але не бажає ризикувати, вона може використовувати стратегію розробки продукту. Якщо ж ресурсів недостатньо, можна вибрати стратегію розвитку ринку.

Величина ризику, пов'язана  з окремими альтернативними стратегіями, неоднакова. Поданим досліджень німецьких  фахівців, вірогідність успіху різних стратегій і витрати, пов'язані з їх реалізацією, виглядають таким чином (табл. 2.2):

Таблиця 2.2

Оцінка альтернативних стратегій на основі матриці «продукт - ринок»

Стратегія

Вірогідність успіху %

Витрати

Глибоке проникнення на ринок Розробка продукту

Розвиток ринку 

Диверсифікація

50

33

20

5

Базис

Збільшення в 8 разів Збільшення в 4 рази Збільшення в 12-16 разів


 

Ряд маркетингових стратегій  може бути вироблений на основі матриці  «ріст-ринкова частка», запропонованою консультаційною групою (БКГ) Бостона з штату Массачусетс. Вона дозволяє підприємству класифікувати кожний з своїх продуктів по його частці на ринку щодо основних конкурентів і темпам зростання продажів. Продукти, що займають в матриці схоже початкове стратегічне положення, об'єднуються в однорідні сукупності Для них можна визначити базисні зразки дій або так звані нормативні стратегії, які використовуються для цільового і стратегічного планування, а також для розподілу ресурсів підприємства.

Неабиякою мірою популярність матриці БКГ обумовлена образною виразністю назв її секторів (рис.2.1).

Рис. 2.1. Матриця консультаційної групи Бостона

У лівому нижньому секторі  знаходяться продукти, що іменуються «дійними коровами». Вони мають велику частку на ринку, що поволі розвивається. Такі продукти - основне джерело доходів фірми.

У лівому верхньому секторі  розташовуються «зірки». Це продукти, що займають значну частку ринку, а попит на них росте високими темпами. Вони вимагають витрат для забезпечення подальшого зростання і в майбутньому обіцяють стати «дійними коровами» (тобто генераторами прибутку).

Информация о работе Маркетинг в туризме