Киев-как туристическая столица Украины

     Створивши відповідні умови і середовище для  розвитку в'їзного туризму, Київ, з огляду на свій природно-рекреаційний потенціал  і транспортно-географічне положення, може мати прибутки, які в декілька разів перевищуватимуть прибутки інших традиційних для регіону галузей господарства. 

     2.2. Рекомендації щодо покращання  стану туристичного комплексу  міста Київ 

     Київ - це територія пріоритетного розвитку туристичного господарства держави. Виходячи з цієї тези, регіональну політику сталого розвитку даного регіону слід будувати з урахуванням тенденцій розвитку міжнародного й внутрішнього туризму.

     Стратегія розбудови регіонального туристичного комплексу має співвідноситися  із загальними цілями інтеграції України  у глобальну індустрію туризму. Ці цілі на XXI ст. Українська держава задекларувала на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку (Йоганнесбург, 2002). У формулюванні Л.Г. Руденка вони звучать так: „Стратегічною метою розвитку туризму в Україні є створення конкурентоспроможного на внутрішньому та світовому ринках національного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби населення України у розширені внутрішнього туризму та зростанні обсягів в'їзного туризму; забезпечення на цій основі комплексного розвитку курортних територій та туристичних центрів з урахуванням соціально-економічних інтересів їх населення; збереження й відновлення природного середовища та історико-культурної спадщини; вирішення завдань щодо наповнення державного та місцевих бюджетів за рахунок його розвитку та створення нових робочих місць, піднесення іміджу України як туристичної держави на міжнародному рівні"[10, см. 106].

     Розвиток  туризму в Киві істотно впливає на такі сектори національної економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, банківська сфера, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку і є одним із перспективних напрямів структурної перебудови економіки. У свою чергу, важливими факторами активізації розвитку туристичної і курортної сфери у Києві є значний природно-рекреаційний, історико-культурний потенціал і наявність розгалуженої мережі підприємств туристично-курортної сфери.

     Формування  ефективного механізму управління в індустрії туризму в сучасних умовах виявляється фактично неможливим без проведення виваженої регіональної політики, покликаної децентралізувати державні управлінські функції у цій сфері шляхом делегування широкого обсягу адміністративних, соціально-економічних та фінансових прав місцевим владним структурам.

     Відомча розрізненість стала однією з причин зниження ефективності функціонування туристичної сфери. Відсутність єдиного координуючого органу діяльності туристичних установ фактично нівелює їх участь у комплексному розв'язанні економічних, соціально-культурних та екологічних проблем туристичних зон.

     Зокрема, питання санаторно-курортного лікування знаходяться у віданні обласних управлінь охорони здоров'я; туристично-екскурсійного обслуговування та відпочинку - у віданні управлінь культури та туризму; проблеми антропогенного впливу туристичної діяльності на довкілля - управлінь екології і природних ресурсів; територіального розміщення туристичних зон та їх просторової організації - управлінь архітектури та містобудування; виділення та резервування земель для туристичного освоєння, формування туристичних територій різного рангу - управлінь земельних ресурсів. Крім того, питання використання різних видів природних рекреаційних ресурсів залишаються у віданні ще цілого ряду відповідних управлінських структур (наприклад, туристичного освоєння і використання лісів - обласних ДЛГО; надр - управлінь економіки тощо) [14, с. 323].

     Якісні  критерії нової державної регіональної політики в туристично-курортній  сфері Київського регіону повинні формуватися у площині сталого розвитку, економічного зростання, поєднаного з активною соціальною політикою держави. Адже саме сфера туризму здатна забезпечити істотний сегмент економічно активного населення регіону новими робочими місцями, сприяти підвищенню рівня життя киян, стати стратегічно важливою статтею наповнення державного та місцевих бюджетів.

     Для покращання стану туристичного комплексу  Києва бажано, перш за все, вибрати орієнтацію як на в.їздний, так і на внутрішній туризм. Перспективними можна виділити такі напрямки туризму, як краєзнавчий, екологічний, молодіжний, діловий, етнічний тощо.

     Треба нарощувати роботу з активізації та насичення туристичних потоків, інтенсифікації презентаційної рекламно-інформаційної діяльності та популяризації  туризму у столиці. Можливо доцільним було би створення системи «довідково-інформаційних кіосків» у місцях найбільшої концентрації туристів міста Київ (приміщення держадміністрації, вокзали, аеропорти тощо).

     Доцільним було би видання збірників туристичних  маршрутів, довідників з туризму  по місту, лазерних дисків з презентаціями нових маршрутів..

     Позитивним фактором стала би програма обміну туристами з містами-побратимами. Для активізації молодіжного туризму потрібно використання дешевого житла (студентські гуртожитки, бази відпочинку тощо). Треба розширити можливості сімейного туризму, та не забувати таку форму туризму, як «маршрути вихідного дня». Думаю, що дуже перспективним, особливо у зв’язку з участю Києва у заходах «Евро - 12», був би напрямок спортивного туризму.

     Готельні  об’єкти повинні були як бізнес – класу, так і економ – класу.

     Варта уваги активізація інвестиційних процесів у туризмі, а значить створення нових об’єктів туризму.

     Треба переймати  передовий досвід, розвивати інфраструктуру поблизу великого міста, уділяти увагу об’єктам  транспортних коридорів та транзитних дорожніх пунктів. 
 

     ВИСНОВКИ 

      Таким чином, Київ - столиця найбільшої за територією та п'ятої за населенням європейської держави - є визначним місцезнаходженням історичних та культурних пам'яток людства. Тут знаходяться всесвітньовідомі об'єкти - архітектурно-історичний заповідник Софія Київська, що є частиною світової культурної спадщини, та Києво-Печерський історико-культурний заповідник, який охороняється ЮНЕСКО. Щорічно десятки тисяч вітчизняних та іноземних туристів відвідують ці об'єкти.

      Його визначні природні властивості гармонійно доповнюються властивостями історико-культурного характеру, створеними тисячолітньою історією Міста.

      Київське  Придніпров'я  входить до Дніпровсько-Дністровського району і належить до ресурсонадлишкових природно-рекреаційних територій. Це означає, що сукупність природних й історично-культурних рис на теренах Києва є настільки змістовною та об'ємною, що не використовується повною мірою і здатна зазнати посиленої уваги та розбудови відповідної інфраструктури. Територія має унікальні природно-географічні та соціально-історичні передумови для розвитку різних видів туризму. Функціонування системи зумовлюється високим попитом і значними туристичними ресурсами.

      Ресурси території - різноманітні природні системи, серед яких найбільш визначальними є аквальні комплекси, біорізноманіття і клімат. Саме у цьому виявляється системоутворююча роль ресурсів щодо міста як екосистеми. Сума ресурсів не є щось кількісно стабільне, оскільки, у кожний конкретний час ресурси знаходяться на різному рівні використання: інтенсивному, екстенсивному чи нульовому.

     Київ  одним із перших у державі ступив на шлях розбудови модерної ринково-конкурентоспроможної туристичної інфраструктури, наближеної до взірців і стандартів ЄС.

     Все це потребує підвищення вимог до виробничого та обслуговуючого персоналу. У працівників туристичної індустрії з'явилась необхідність постійно вдосконалювати свої знання в галузі сучасних методів та нових технологій обслуговування відвідувачів.

     Метою дослідження був аналіз стану туристичної галузі міста та розробка рекомендацій щодо перспективи розвитку системи туристичного обслуговування міста Києва.

     Отже  поставлені завдання виконані:

     - досліджені туристичні ресурси столиці України міста Києва;

     - проаналізовано сучасний стан, тенденції та перспективи розвитку  туристичної галузі міста.

      Аналіз  показав, що Київський підрайон має найбільш комфортні умови для туристичної діяльності, високу якість природних і культурно-історичних ресурсів, значну кількість функціональних типів територіальних рекреаційних систем, що зумовлює підвищення вимог до організаторів туристичного господарства.

     Київ - це територія пріоритетного розвитку туристичного господарства держави. Місто має великі потенції у туристичній галузі, які не завжди ефективно використовуються. Виходячи з цього, регіональну політику розвитку даного регіону слід будувати з урахуванням тенденцій розвитку міжнародного й внутрішнього туризму. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 

     

1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення конкуренція державне регулювання : навч. посіб. – К.: Знання України, 2002. – 352 с.
2. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу термінологія районування. – К.: Київський університет, 2001. – 395 с.
3. Географічна енциклопедія України : В 3-х т. / Маринич О. М. (відповід. ред.) та ін. – К., 1990. – Т.2. – 480 с.
4. История Киева. – К. : Наукова думка,1982. – 342 с.
5. Київ. Сім прогулянок по столиці України : туристичний путівник. – Л. К.: Центр Європи, 2006. – 100 с.
6. Київ як екологічна система : природа – людина – виробництво – екологія. – К. : Центр екологічної освіти, 2003. – 316 с.
7. Київський туристичний веб – портал ((http:// www.mykiev.info)
8. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2003. – 300 с.
9. Офіційний портал Київської міської влади (http:// www.kmv.gov.ua)
10. Оцінка стану виконання підсумкових документів всесвітнього саміту зі сталого розвитку в Україні : наукова доповідь / За ред.. Л.Г. Руденка. – К. : Академперіодика, 2004. – 208 с.
11. Панкова Є. В. Туристичне краєзнавство : навч. посібник. – К.: «Альтерпрес», 2003. – 352 с.
12. Петранівський В. П., Рутинський М. Й. Туристичне краєзнавство : навч. посібник. – К.: Знання, 2006. – 575 с.
13. Рибаков М. О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Київа. – К. : «Кий», 1997. – 268 с.
14. Рутинський М. Й., Стецюк О.В. Туристичний комплекс Карпатського регіону України: навч. посібник. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2008. – 440 с.
15. Спогади ветеранів самодіяльного туристського руху в Україні: Самодіяльний туризм у Києві в 1950-1970-х рр. XX ст. / Федерація профспілок України Інститут туризму. – К.: ЧП Кротов 2002. – 172 с.
16. Туристичні фірми Києва від «А» до «Я»: довідник. – К.: Одекс Плюс 1999. – 294 с.
17. Турло Н.П. Діагностика трансформації туристично-рекреаційного комплексу м.Києва : Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.10.01 / Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України. – К. 2006. – 16 с.
18. Україна туристична / Уклад.: Болгов В. В., Болгов І. В. – К. : Український видавничий консорціум, 2008. – 376 с.
19. Ясєв Г.Є. Дзівалтовський В.І. Мальовничі околиці Києва: Туристична подорож Трухановим островом: До 60-річчя визволення України. – К.: Книга Пам.яті України 2004. – 22 с.
20. Янко М. Т. Топонімічний словник України: словник. – К. : Знання, 1998. – 340 с.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                 ДОДАТОК А 

     АДМІНІСТРАТИВНИЙ  ПОДІЛ : РАЙОНИ КИЄВА 

     Територія міста поділена на 10 адміністративних районів:

     Район     Населення       Площа кв км

     Правий  берег Дніпра:

     Голосіївський район   28 тис.    156

     Печерський  район   134 тис.    201

     Подільський район   186 тис.    34

     Оболонський район   311 тис.    11

     Святошинський район   326 тис.    101

     Солом'янський  район   305 тис.    40

     Шевченківський  район   223 тис.    27

     Лівий берег Дніпра:

     Дарницький  район   302 тис.    133

     Деснянський район   351 тис.    148

     Дніпровський  район   343 тис.    67 
 

     Дані  про площу подані згідно Офіційного порталу Київської міської влади 
 
 
 
 
 
 
 

                                                           ДОДАТОК Б 

     ІСТОРИЧНІ МІСЦЕВОСТІ КИЄВА 
 

     Правий  берег Дніпра:

     Академмістечко

     Аскольдова  могила

     Батиєва Гора

     Берковець

     Бессарабка

     Біличе  Поле

     Біличі

     Борщагівка

     Братська  Борщагівка