Киев-как туристическая столица Украины

     Окрім зазначених, були побудовані й інші храми: Десятинна церква (989—996), Успенський собор (1073— 1078), багато відомих зараз пам'ятників архітектури.

     За  часів Ярослава Мудрого було створено перший кодекс законів у слов'ян — «Руська правда».

     За  князювання Володимира Мономаха (1113—1125 рр.) Київ став одним із найбільших осередків  цивілізації в християнському світі. Місто налічувало понад 50 000 жителів. (Водночас у Новгороді, другому за величиною місті Русі, проживало близько 30 000 жителів; у Лондоні, Гамбурзі і Ґданську — 20 000). Київ був одним із найрозвинутіших ремісничих і торговельних центрів Європи.

     За  часів Російської імперії  він був центром однієї з найбільших та економічно міцних губерній — Малоросійської.

     Після падіння царату в Києві з 1917 по 1921 рр. змінили один одного три уряди незалежної, але розірваної на частини громадянською війною української держави, 22 січня 1918 р. Українська Центральна Рада, на чолі з відомим істориком Михайлом Грушевським, проголосила незалежність України; після розпуску Центральної Ради на чолі держави з квітня 1918 став гетьман П.Скоропадський; у грудні того ж року влада перейшла до уряду Директорії на чолі з С.Петлюрою та В. Винниченком.

     За  часів Радянського Союзу Київ був столицею Української Республіки другої за економічним, оборонним, науковим потенціалом у державі.

     Друга світова війна обернулася для  Києва низкою трагічних подій, незліченними людськими втратами та матеріальними збитками. Вже на світанку 22 червня 1941 року Київ бомбардувала німецька авіація, а 11 липня німецькі війська підступили до Києва. Київська оборонна операція тривала 78 днів. Форсувавши Дніпро в районі Кременчука, німецьким військам вдалося оточити Київ, а 19 вересня місто було взяте. При цьому у полон потрапило понад 665 тисяч бійців і командирів, захоплено 884 одиниці бронетехніки, 3718 гармат тощо.

     Загалом протягом воєнних років у Києві  було зруйновано 940 будинків державних  і громадських установ площею понад 1 млн. кв. м., 1 742 комунальних будинків житловою площею понад 1 млн. кв. м., 3,6 тис. приватних будинків площею до півмільйона кв. м; знищені всі мости через Дніпро, виведені з ладу водогін, каналізація, транспортне господарство.

     Перші повоєнні роки позначені інтенсивною відбудовою зруйнованого міста.

     Факт  проголошення в 1991 році незалежності України  призвів до підйому національних сил держави, усвідомлення необхідності відтворення національних духовних символів - його втрачених пам'яток, повернення місту його силуету, його духовної сили.

     Культурна спадщина міста. Київ - це батьківщина найдревніших православних монастирів. Києво-Печерська лавра - один із найбільших монастирських осередків світу. І якщо Київ величають "матір'ю міст руських", то Лавру - "матір'ю монастирів руських". Численні православні церкви мирно співіснують із католицькими та греко-католицькими храмами, протистанськими молитовними домами, синагогами та мечетями. Завдяки цьому він здобув славу "Північного Єрусалиму".

     Ландшафти та архітектурні пам'ятки Києва вражаючі і різноманітні. З високих київських  круч відкриваються перспективи широких Дніпрових плесів з островами, численними старицями, а з лівого берега Дніпра незабутнім силуетом піднімається місто зі старовинними архітектурними ансамблями в оточенні зелені.

     Столичний Київ зберігає пам'ять тисячоліть, концентруючи у своєму архітектурному образі характер нації. Саме тут починалася українська державність та культура. Історична частина столиці - це єдина територія з аутентичною, кореневою історією, яка має не тільки національну цінність, а є також всесвітнім надбанням.

     Площа історичного центру - 90 кв. км, що складає  всього 10,9% території міста. Це невелика та найбільш цінна частина міста, де зосереджено 12 тис. історичних будівель, серед яких близько 4 тис. мають статус об'єктів культурної спадщини [18, с.31]. З них за категоріями охорони:

     - 2 - внесені до списків всесвітньої  спадщини ЮНЕСКО;

     - 275 - національного значення;

     - 2121 - місцевого значення.

     Хронологічні  межі цих об'єктів обіймають надзвичайно  широкий історичний пласт - від XI ст., періоду розквіту мурованого будівництва  на теренах Княжої держави, до XX ст., часу поширення в Україні новітніх європейських стилів - модерну, конструктивізму, постмодернізму.

     У період Х-ХІІ ст. була закладена основа об'ємно-планувальної міської структури. Видатними пам'ятками того часу стали Софійський (1032-1042 рр.) та Успенський (1073-1089 рр.) собори, які в 1990 р. у комплексі ансамблів включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

     Наступний етап архітектурного розквіту міста  належить до періоду ствердження  національної державності XVII-XVIII ст. Він  співпадає з часом розвитку українського бароко, який по праву вважається українським ренесансом. Новий архітектурний вигляд отримують Лавра, Софія, Михайлівський та Кирилівський монастирі, які формуються як самостійні архітектурні ансамблі.

     В результаті проведення реконструкції  Софійського і Михайлівського майданів були відтворені візуальні зв'язки могутніх домінант Михайлівської і Софійської дзвіниць, пам'ятників Б. Хмельницькому і княгині Ользі, апостолу Андрію Первозданному, просвітителям Кирилу та Мефодію.

     У 1996 р. відтворена дзвіниця і відреставрований комплекс споруд Грецького Катерининського монастиря. Архітектурний вигляд Подолу доповнився завдяки відтворенню церкви Богородиці Пирогової (1131-1136 рр.), реставрації церкви Миколи Набережного (1772-1775 рр.) та реконструкції Контрактового будинку. На місці древньоруського урочища Угорського і зруйнованого в 1930-ті роки кладовища "Аскольдова могила" відреставрована Миколаївська церква-ротонда.

     Після реставрації гостинно відчинилися  двері Музею мистецтв імені Богдана  і Варвари Ханенків, одного зі старіших концертних залів Києва - Національної філармонії, а також Національного палацу культури "Україна".

     Історична територія Києва та його літописних околиць складає унікальне середовище архітектурних, археологічних, мистецьких, історико-топографічних, ландшафтних та інших пам'яток. Вони становлять національну і загальнолюдську цінність як складова частина світової цивілізації. Культурне життя міста

     Серед найцінніших скарбів Києва вирізняється скарб його культурного життя, котре здатне викликати щире захоплення різнобарв'ям можливостей, які надають численні театри, музеї, галереї, концертні майданчики. ' Протягом своєї бурхливої історії Київ ніколи не позбувався виняткового творчого потенціалу, не втрачав репутації по-справжньому потужного культурного центру.

     У Києві галузь культури працює стабільно, що дає можливість не тільки зберігати, а й розвивати існуючу мережу театрально-концертних закладів. У підпорядкуванні міста знаходяться 20 театрів, 9 концертних установ. Найстаріші театри України - Київський академічний театр оперети, Київський академічний театр ляльок, Київський академічний театр юного глядача на Липках - продовжують успішно працювати до сьогодні.

     Київ - місто-музей. На його території розміщено більше 50 різнопрофільних музеїв. Колекції Національного художнього музею України, Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Київського музею російського мистецтва представляють національну та світову культури. В колекції цих музеїв зберігаються такі відомі в усьому світі пам'ятки, як "Острозька біблія" 1581 року, полотна Веласкеса, Белліні, Франческіні, шедеври майстрів Японії, Китаю, Ірану, Єгипту, Синайські ікони УІ-УІІ ст., унікальна колекція творів М. Врубеля, І. Шишкіна, Д. Левицького, твори І. Рєпіна, В. Васнєцова, М. Реріха тощо [18, с.33 ].

     У фондах Державного музею українського народного декоративного мистецтва  зберігаються безцінні зразки українського народного мистецтва ХУ-ХХ ст. Роботи майстрів народного мистецтва доводять родовід української культури зі стародавніх часів, починаючи від трипільської культури, через колисанку слов'янської - до сучасної. Такий погляд на народну творчість єднає українську національну культуру з усіма культурами світу. Виставка мікромініатюр Н. Сядристого на території лаври - це унікальна експозиція українського умільця, творця речей набагато дивовижніших, ніж підкуття справжньої блохи.

     Київ  називають містом-садом, містом, де ділове життя можна легко поєднати з приємним відпочинком. У місті  близько 70 парків, багато з яких мають природні водоймища. Перший парк було закладено в 1631 р. митрополитом П. Могилою в Голосієво. Найулюбленіші й найбільш відвідувані парки розташовані на придніпровських терасах. Серед них - Володимирська гірка, де знаходиться пам'ятник хрестителю Русі рівноапостольному князю Володимиру (1853 р.). У 40-х роках XVIII ст. за проектом Растреллі було закладено Царський сад (нині - Центральний парк культури та відпочинку), де знаходиться Марийський палац (1750-1755 рр.). Унікальними парками можна назвати Центральний ботанічний сад, Печерський ландшафтний сад, а також місця відпочинку, розташовані на острові Гідропарк.

     У Києві ведуть кіновиробництво державні кіностудії: Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, Національна кіноматека України, Українська кіностудія анімаційних фільмів, Українська кіностудія хронікально-документальних фільмів.

     Андріївський  узвіз, який часто називають "Київський Мон Мартр", - місце вільного зібрання народних майстрів, сучасних українських митців, творчої молоді України - завжди вражає своїм колоритом і мистецькою різноманітністю. Це своєрідний мистецький світ, який приваблює численних туристів можливістю доторкнутися до живого традиційного і сучасного мистецтва. Андріївський узвіз демонструє неповторний колорит київського мистецького життя і є ознакою духовної активності усіх киян. 

     1.3. Індустрія гостинності 

     У Києві постійно виконується комплекс заходів, спрямованих на поліпшення сервісного обслуговування гостей столиці Здійснено значний обсяг ремонтно-реставраційних робіт з відбудови визначних пам'яток історії, архітектури та культових споруд Києва.

     Індустрія гостинності представлена в столиці 122 підприємствами готельного господарство, в яких нараховується 9203 номери сумарною кількістю 16136 місць. Серед них 25 великих готелів (потужністю понад 100 номерів), 56 малих готелів (до 100 номерів), решто закладів розміщення належить до категорії гуртожитків готельного типу [18, с.33 ].

     Готельне  господарство м. Києва представлене:

     - З готелями категорії 5 зірок на 661 номер ("Прем'єр Палац", "Опера" та "Хаятт Рідженсі Свята Софія Київ");

     - 9 готелями категорії 4 зірки на 1204 номери ("Редісон САС", "Дніпро", "Київ", "Президент готель  Київський", "Національний", "Рів'єра", "Поділ-Плаза", "Паллада-2002" та "Перлина Дніпра");

     - 33 три - та двохзірковими готелями на 4328 номерів;

     - пловучі готелі ("Дніпровський", "Золотий берег", "Перлина  Дніпра").

     У 2001 р. в Києві з'явився перший п'ятизірковий  готель "Прем'єр-палац". В кінці XIX ст. тут було споруджено готель "Палас" на 883 місця. На жаль у 1941 р. ця споруда була зруйнована, а після його відбудови в 1953 р. тут розмістився готель "Україна".

     У 2007 році в м. Києві введено в  експлуатацію п'ятизірковий готельний  комплекс "Хаятт Рідженсі Свята  Софія Київ") на 234 номери по вул. А. Тарасової, 5 (Шевченківський район), тризірковий готельно-ресторанний комплекс "Мисливський двір" на ЗО номерів по вул. Славгородська, 49 (Дарницький район) та двозірковий готель "Парк" на 7 номерів по просп. 40-річчя Жовтня, 90 (Голосіївський район).

     В будівництві готелів у місті  Києві сьогодні на ринок прийшли  іноземні готельні мережеві оператори. Це є доказом того, що в Україні  галузь готельного господарства набуває рівня світових стандартів [9].

     В останні роки міська готельна мережа стрімко розвивається. Постійно поліпшується рівень обслуговування то комфортності, проводиться комплексне переоснащення існуючих готелів, а також активно будується кілька нових якісних закладів розміщення.

     На  сьогодні в м. Києві будуються п'ять п'ятизіркових то чотири чотиризіркових готелів, а до 2011 року на виконання міської програми розвитку туризму планується побудувати 40 нових готелів різної категорії комфортності. Саме побудова нових готелів дозволить українській столиці прийняти гостей «Евро - 12».