Киев-как туристическая столица Украины

     Лише в центральній частині міста вводяться в дію ряд об'єктів готельного призначення, серед яких п'ятизірковий готель "Свята Софія - Київ", п'ятизірковий готель "Опера" на 140 номерів, п'ятизірковий готель "Золоті куполи", чотиризірковий готель "Рів'єра", п'ятизірковий готель "Лейпциг" та ін.

     Будівництво готелів всесвітньо відомих готельних  мереж є проявом того, що в Україні галузь готельного господарство набуває рівня світових стандартів та задовольняє потреби туристів у якісному то сучасному обслуговуванні.

     Завершується  робота з сертифікації готельних  послуг, приведення їх у відповідність  із світовими стандартами, ідентифікації  рівня і класу готелів.

     У готельному господарстві зайнято 7 тис. працівників. Але професійне надання  послуг може забезпечити 21 готель. Рівень обслуговування і вартість номерів у них значно відрізняються від ціноутворення на готельні послуги у великих містах Західної і Східної Європи. Насамперед мова йде про невідповідність рівня внутрішньої інфраструктури світовим стандартам. Подальший розвиток готельної галузі мислиться в руслі приватизації, що відкриває можливості для поглиблення економічних зв'язків із зовнішніми фінансовими партнерами в пошуках інвестицій. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 2. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

     ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ МІСТА КИЇВ 

     2.1. Стан та перспективи розвитку туристичної галузі міста 

     Привабливість м. Києва як об'єкта туризму визначається такими основними факторами [18, с.32]:

     - величезна історична і культурна  спадщина міста, яка нерозривно  пов'язана з історією і культурою як українців, так і інших слов'янських народів;

     - наявність найбільшого в державі  готельно-туристичного комплексу (понад 15% загальної місткості підприємств по Україні);

     - наявність бази проведення міжнародних  конгресів, симпозіумів, семінарів, виставок, ярмарків, фестивалів;

     - великий потенціал для розвитку  пізнавального та подієвого туризму;

     - найбільший центр православ'я  - передумова розвитку релігійного туризму;

     - можливість проведення міжнародних  змагань з різних видів спорту (спортивно-оздоровчий туризм);

     - акваторія Дніпра, яка є основою  для розвитку водних видів  туризму.

     Відповідно  до Постанови Кабінету Міністрів  України від 15 травня 2003 р. № 727 «Про затвердження типових положень «Про управління (відділ) з питань туризму та курортів обласної Київської та Севастопольської міської державної адміністрації та про відділи з питань туризму і курортів у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій" у структурному підрозділі Київської міської державної адміністрації утворено Управління туризму, готельного господарства то курортів Головного управління комунального господарство виконавчого органу Київської міської роди (Київської міської державної адміністрації)

     Управління  здійснює керівництво сферою туризму  та екскурсій у місті, несе відповідальність зо її розвиток, координує діяльність туристичних підприємств.

     Основні завдання управління:

     • комплексний розвиток туристично-рекреаційної індустрії, визначення перспектив то напрямів розвитку внутрішнього і міжнародного туризму, координація діяльності туристичних підприємств, санаторно-курортних закладів;

     • участь у розробці проектів то програм  економічного і соціального розвитку міста, цільових програм, спрямованих на підвищення рівня забезпеченості населення та гостей міста туристичними, курортними та екскурсійними послугами, поліпшення їх якості;

     • проведення заходів, спрямованих на вдосконалення роботи туристичних підприємств і підприємств курортної сфери, розвиток їх інфраструктури;

     • залучення у порядку, визначеному законодавством, підприємств, установ то організацій до участі в розвитку курортного і туристичного господарства міста;

     • організація та контроль, відповідно до чинного законодавства, додержання підвідомчими структурами правил прийому та обслуговування туристів;

     • участь у залученні інвестицій, отриманні кредитів для потреб розвитку туристичної індустрії міста;

     • організація та здійснення рекламно-інформаційної то виставкової діяльності.

     Упродовж  останніх років у системі управління туризмом відбуваються постійні структурні зміни, управління туризмом стає все більш ефективним. Цьому сприяє вивчення досвіду розвинених туристичних країн.  Важливим завданням є консолідація  зусиль та фінансових можливостей усіх суб’єктів туристичної діяльності.

     Аналіз  туристичних потоків у розрізі областей України свідчить, що м. Київ є безперечним лідером майже в усіх основних показниках туристичної діяльності. Так, Київ займає перше місце серед інших міст України в загальній кількості обслуговуваних туристів (в 2007 році київськими тур-фірмами обслужено 1 млн. 814 тис. осіб), у в'їзному туризмі (в 2007 році місто відвідали 286,901 тис. іноземних туристів), в обсягу наданих туристичних послуг (у 2007 році обсяг наданих туристичних послуг склав 3 млрд. 209 млн. 300 тис. грн.) [18, с. 33].

     Київ  має цінні курортологічні ресурси, цілісні лісоозерні природні комплекси з комфортними мікрокліматичними характеристиками. Сприятливі природні умови Києва зумовили формування та розвиток двох кліматичних курортів загальнодержавного значення: Пуща-Водиця та Конча-Заспа. Мережа санаторно-курортних та оздоровчих закладів нараховує 53 об'єкти. Серед них: 8 - санаторіїв, 10 - дитячих санаторіїв, 11 - санаторіїв-профілакторіїв, 20 пансіонатів та баз відпочинку, 4 - оздоровчих комплекси. Загальна кількість стаціонарних ліжко-місць - 7267, площа - 262,17 га.

     Природний комплекс надає широкий діапазон можливостей для здійснення різноманітних видів відпочинку.

     У межах Києва формуються великі території  масового відпочинку, до яких входять 16 парків культури і відпочинку та 67 парків відпочинку. Загальна площа паркових територій складає 3902,4 га. Парки і гідропарки долини р. Дніпро є своєрідним водно-зеленим діаметром, який має довжину до ЗО км і ширину від 1,5 до 5,0 км. Він включає нагірні парки (Володимирська гірка, Хрещатий), Маріїнський, Міський сад, Аскольдова могила, парк Слави, Печерський, ботанічний сад НАНУ, парк 1500-річчя Києва на Лисій горі) та парки-заплави (парк Дружби народів в урочищі Чорторий, парки на Трухановому, Долобецькому, Венеціанському островах).

     Мережу  місць масового відпочинку доповнюють спортивні парки, що формуються на базі великих спортивних комплексів, відвідування яких зумовлено як оздоровчими, так і спортивно-видовищними функціями. До числа спортивних парків віднесено 20 об'єктів загальною площею 159,0 га. Лісопаркові території розташовані в межах трьох лісопаркових господарств (Дарницького, Святошинського, Конча-Заспівського) загальною площею 4 837 га. Лугопаркові території і луки з близьким до них характером використання та рекреаційними навантаженнями розміщені в урочищі Жуків острів (400 га) та в районі курорту Конча-Заспа (520 га). Загальна площа територій масового відпочинку складає 40880 га.

     Нині  у місті Києві визначено 21 туристичну зону, які створюють 4 великомасштабні рекреаційні зони.

     У 2010 році в м. Києві планується ввести в дію 7 закладів готельного господарства різної категорії: п'ятизірковий готель "Золоті куполи" на 280 номерів по вул. В. Житомирська, 2-а; чотиризіркові готелі "Холідей Інн" на 209 номерів по вул. Антоновича, 79, два готельні комплекси по 42 номери кожен по Оболонській набережній, 9 та 17, готель "Старо" на 35 номерів по вул. Костянтинівській, 34, готельно-ресторанний комплекс "Козацький стан" на 58 номерів по Бориспільському шосе; 18 тризіркових готелів; Готельно-ресторанний комплекс на 24 номери по просп. 40-річчя Жовтня, 87-а.

     Важливе значення для збільшення туристичних  потоків має активізація екскурсійної справи у м Києві.

     Зараз у м. Києві туристичною діяльністю займаються 1320 туристичних підприємств. На сьогодні у м. Києві діють 110 тематичних екскурсійних маршрутів.

     Для іноземних туристів особливу популярність представляють такі об'єкти екскурсійного показу, як Софійський, Михайлівський собори, Андріївська та Кирилівська церкви, Києво-Печерська лавра, Національний музей народної архітектури і побуту під відкритим небом "Україна в мініатюрі", Водно-інформаційний центр (парк "Хрещатий) та ін.

     З метою розвитку міжнародного співробітництва  в галузі туризму мерія міста Києва активно співпрацює з Всесвітньою Туристичною Організацією (ВТО), яка займає виняткове місце в організації дискусій між державними службовцям та керівниками приватних туристичних підприємств. Представники Київської міської державної адміністрації беруть участь у міжнародних туристичних семінарах, симпозіумах, конференціях, які проводяться під егідою ВТО.

     Для стимулювання подальшого розвитку туристичної  сфери міста сесією Київської  міської ради була затверджена нова редакція Програми розвитку туризму у м. Києві до 2012 року, реалізація якої дасть можливість створити конкурентоспроможний на світовому ринку туристичний продукт та збільшити надходження до державного бюджету.

     Зростання темпів розвитку туризму призведе до збільшення прийому іноземних туристів у 6 разів, а чисельність вітчизняних туристів та екскурсантів має зрости втричі.

     Але треба окреслити й проблеми такого великого міста як Київ.

     По-перше, місто Київ зазнало радіонуклідне  забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (26  квітня 1986 року). Радиоактивні опади не обминули Київ. Місто розташоване дуже близько до Чорнобильської зони (90 км). Після аварії на ЧАЕС адміністрація міста досить багато зробила, щоб зменшити можливі наслідки радіаційного впливу на людей. Однак, режим секретності довкола всіх проблем Чорнобильської аварії завдав великої шкоди, бо відсутність інформації аж ніяк не сприяла створенню позитивного іміджу міста. Наслідки цих подій ми відчуваємо досі.

     По-друге, наслідком урбанізаційних процесів стало погіршення екологічного стану Києва. Велика кількість автомобілів приводить до високої загазованості основних магістралей міста. Не відповідає екологічним нормативам питна вода столиці. Стає глибшим протиріччя між економічними й екологічними потребами людей.

     По-третє, швидкими темпами зменшується зелена зона столиці, що не сприяє установленню екобалансу в регіоні.

     Ці  фактори негативно впливають  на темпи розвитку туристичної галузі.

     Відзначимо також, що столиця України – місто Київ, знаходячись на периферії Європейського Союзу, вирізняється на порядок нижчими, порівняно з ним, показниками макроекономічного розвитку та стану соціальної інфраструктури. Існує думка, що такі умови не сприяють розвитку конкурентоспроможної туристичної індустрії в даному регіоні [8, с. 146].

     Однак є чимало світових прикладів (Бразилія, острівні країни Карибського басейну, Єгипет, Мексика, Мальдівська республіка, Туреччина, Чорногорія, Таїланд, Індонезія) успішного розвитку модерної туріндустрії на економічно відсталих і соціально депресивних територіях, і саме туризм сприяв пожвавленню економік, збалансуванню експортно-імпортного сальдо й загальному росту макроекономічних показників цих донедавна відсталих територій. А також – забезпечив підтримку їхніх національних культур, розвиток місцевих промислів, охорону природи, сприяв розвитку освітнього рівня населення й становленню ефективної соціальної політики.

     Наприклад, у маленькій гірській країні Андоррі (природні особливості й система  розселення якої здебільшого близькі  до середньогірних адміністративних районів Українських Карпат) туристичний бум підняв темпи економічного зростання до 14 %. До цієї країни з 5 тис. місцевого населення щороку приїжджає понад 3 млн. туристів. Гірська місцевість Андорри, бідна на мінерально-сировинні ресурси, завдяки співпраці уряду із закордонними інвесторами, перетворилася на практично континуальний ландшафтно-рекреаційний парк зі щільною мережею оптимально „вписаних" у ландшафт курортних готелів, гірськолижних трас, аквапарків та інших закладів модерної індустрії розваг [14, с.321].