Готельна індустрія в туризмі

Тема 8. Готельна індустрія  в туризмі

 

Питання винесені на самостійне опрацювання:

1. Поняття «готельна індустрія».
2. Заклади розміщення туристів. Види готелів.
3. Системи класифікації готелів.
4. Вимоги до приміщень готелів усіх категорій.

 

Рекомендована література:

1. Кифяк В.Ю. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги -  ХХІ,  2003, С. 39-51.
2. Кифяк В.Ю. Організація туризму: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги -  ХХІ, 2008, С. 41-61.
3. Любіцева  О.О. Ринок туристичних послуг. – К.: Альтерпрес, 2003, С. 59-100.
4. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004, С. 54-66.
5. www. utis.com.ua – українська інформаційна система.
6. www. tour-spravka.kiev.ua – довідка по туризму.

 

Теоретичні відомості

 

1. Поняття «готельна індустрія»

Розміщення - один з найважливіших елементів  туризму. Немає розміщення (ночівлі) - немає туризму. Готельна індустрія - суть системи гостинності. Вона і  виходить із найдавніших традицій, характерних практично для будь-якої суспільної формації в історії людства - поваги гостя, святковість його прийому  та обслуговування.

Перші вияви  розвитку готельної індустрії слід шукати в час зародження туризму  як такого.

Для прикладу - античні часи, з яких і дійшли до нас відомості про місця  для розміщення приїжджих у зв'язку з торгівлею, паломництвом, лікуванням. У Давній Греції великий поштовх  у цій сфері спричинили Олімпійські  ігри, на які з'їжджалися учасники і глядачі з усієї країни, котрим потрібно було надати місце для проживання або притулок. Першими попередниками  сучасних готелів були кімнати, а  подекуди і цілі будинки, які були в монастирях, релігійних центрах  або місцях паломництва для місіонерів та інших мандрівників.

В епоху  Середньовіччя будинки при монастирях для надання притулку подорожнім з безкоштовним харчуванням називалися з грецької «місця для відпочинку». Утім з плином часу такі місця давали прибуток і переросли у бізнесову  діяльність, яка вже почала формуватися  у XIII ст. нашої ери. Як доказ цього  утворення Асоціації власників  постоялих дворів, що виникла 1282 р. у Флоренції (Італія). Асоціація займалася ліцензуванням подібних установ. Згодом членство в таких асоціаціях поширилося на всю Італію та й на інші країни.

Із підвищенням  життєвого рівня життя населення  в наступних сторіччях, підвищувався рівень обслуговування. Причиною того став туризм елітних верств населення.

У XVIII ст. значного розвитку набули „кавові  салони", тобто кав'ярні, які відкривали при постоялих дворах.

Скромні пансіонати і „кімнати для гостей", у будинках священнослужителів чи монастирях, замінили перед готелі. Одним із них у Європі вважають готель Генріха IV, побудований у Нанті 1788 р. Готель був розрахований на 60 гостей, у ті часи його вважали одним з найкращих  на континенті. Згодом 1801 р., у Німеччині  відкрили першокласний готель „Бадіше  Хоф" в Баден-Бадені, а у Центральній  Швейцарії 1812 р. готелі, „Рігі-Клестерлі". У цей період становлення туризму  будували передусім розкішні готелі, які обслуговували представників аристократичних верств населення, дворянства, виц0ґо офіцерства".

У другій половині XIX ст. надзвичайно швидко розвивався готельний бізнес, бо до готельних підприємств додаються  перші бюро подорожей, завдання яких - організовувати туристичні поїздки  і реалізовувати їх споживачеві. А звідси і нові вимоги туристів до умов проживання, що спонукало власників  надавати все більше і більше нових  послуг, аж до будівництва розкішних  апартаментів з високим рівнем комфорту. Згодом такий розвиток привів до створення  так званих готельних ланцюжків.

 

2. Заклади розміщення  туристів. Види готелів

Закладами розміщення туристів називають будь-які  об'єкти, де туристам надають епізодично чи регулярно місце для ночівлі.

До закладів розміщення туристів належать: готелі, фотелі, кемпінги, ботелі, туристичні бази, пансіонати, ротелі, флотелі, бунгало  та інші. За міжнародними рекомендаціями (ВТО), заклади розміщення поділяють  на чотири групи:

• готелі й аналогічні заклади розміщення;
• комерційні та соціальні заклади розміщення;
• спеціалізовані заклади розміщення;
• приватні туристичні заклади розміщення;

Готелі  й мотелі - основні заклади розміщення, а всі інші -додаткові. Основні заклади розміщення

Готелі - найпоширеніший стаціонарний тип розміщення туристів. їх характеризує високий рівень матеріально-технічної бази і сервісу.

Готелі - це заклади, які мають не менше 10 кімнат, з них не більше ніж 20% нічліжних місць може бути в кімнатах, більших, ніж двомісні (під готельним закладом розуміють об'єкт, в якому надають готельні послуги, тобто тимчасове ви наймання кімнат або місць у тих кімнатах, або надання послуг, пов'язаних з винайманням.

Готелі  розрізняють ще й за кількістю  спальних місць . В американській  та українській практиці дотримуються такої типології готелів за місткістю: менше ніж 100 місць - малі готелі, від 100 до 500 - середні, понад 500 - великі.

За рівнем комфорту у міжнародній практиці готелі розрізняють за зірками.

3. Системи класифікації  готелів

У класифікації готелів у різних країнах використовують різні системи, яких сьогодні понад  тридцять. Введенню єдиної класифікації готелів у світі перешкоджає  низка чинників, пов’язаних з культурно-історичним розвитком держав, що здійснюють туристичну діяльність, їхніми національними відмінностями, особливостями в критеріях оцінювання якості обслуговування та інші.

Найпоширенішими класифікаціями готелів є:

♦ система зірок (від * до *****), що застосовується у Франції, Австралії, Угорщині, Єгипті, Китаї, Україні, Росії та інших країнах, що беруть участь в міжнародному туристичному обміні;

♦система  букв, що застосовується у Греції (А, В, С, Б);

♦система  „корон", що характерна для Великобританії;

♦ система балів (від 100 балів - категорія *) до 290 балів (категорія *****) - на основі індійської системи класифікації;

♦ система розрядів та інші.

При всьому різноманітті підходів до системи класифікації готелів на сучасному етапі їх можна об'єднати в дві головні  групи: „європейський тип”, основою  якого є французька національна  система і бальна оцінка, заснована  на індійській національній системі.

Французька  національна система передбачає поділ готелів на п'ять категорій: „1 зірка", „2”, „3”, „4” і „4 зірки-Люкс”(„5 зірок”).

У таблиці 8.1. подано мінімальні вимоги до готелів за французькою (європейською) національною системою класифікації.

Як видно  з таблиці, розмір готелю практично  не впливає на його категорію. Головним критерієм оцінювання категорії  готелю, за французькою класифікацією, є комфортність і набір пропонованих послуг.

Таблиця 8.1.

Мінімальні вимоги до готелів за французькою системою класифікації

 

Параметри	Одиниці виміру	1 зірка	2 зірки	3 зірки	4 зірки	5 зірок
Кількість номерів	одиниць	не менше 7	не менше 7	не менше 10	не менше 10	не менше 10
Площа холу	кв. м	9	30	30	30	150
Мінімальна  площа : одномісного номера	кв. м	8	8	9	10	10
двомісного  номера	кв. м	9	9	10	12	14
Кількість апартаментів	%	-	-	-	-	5
Номери  з лазнею	%	-	30	70	90	100
Номери  з телевізором	%	-	-	100	100	100
Гараж	+,-	-	-	+	+	+
Ресторан	+,-	+	+	+	+	+
Подавання їжі в номер	+,-	-	-	+	+	+
Кондиціонер в номерах	+,-	+	+	+	+	+
Знання  іноземних мов службою прийому	к-сть	1	1	2	2	3

 

4. Вимоги до приміщень  готелів усіх категорій

До готелів  усіх категорій однаковими є такі вимоги:

• готель повинен мати зручні шляхи під'їзду з відповідними дорожніми знаками, майданчик з твердим покриттям для тимчасового паркування автотранспорту гостей, вивіску з назвою установи та зазначеною категорією, якщо є окремий вхід до ресторану - вивіску з його назвою;
• готель має бути розташований у сприятливих екологічних умовах;
• у готелі має гарантуватися безпека життя, здоров'я та особистого майна;
• готель має бути оснащений інженерними системами та різноманітним обладнанням.

Будівлі готелів поділяють на головні  та додаткові. До головних належать корпуси  для проживання, пункти харчування, обслуговування, спортивні комплекси  та інші.

До додаткових належать: котельні, пральні, складські  приміщення, гаражі та інші.

До готельного комплексу належать і такі споруди: підстанції, насосні станції, артезіанські свердловини, резервуари, каналізаційні колектори та інші комунальні споруди.

Приміщення  готелю поділяють на житлові, службові, обслуговувальні та допоміжні.

До житлових приміщень належать: номери, холи, вітальні, куточки відпочинку, коридори. До службових  приміщень - ті приміщення, де розташовані  адміністративні служби.

Обслуговувальні приміщення це:

- служби  зв'язку;

- кіноконцертна  зала;

- перукарня;

- хімчистка;

- конференц-зала;

- ресторан, кафе, бар, їдальні;

- торгові  підприємства;

- приміщення  для спортивних, медичних, оздоровлю-вальних  послуг;

- туристичний  кабінет.

Допоміжні приміщення:

- склади;

- пральні;

- кімнати  для білизни та для прасування;

- ремонтні  майстерні тощо.