Соціальні послуги громадянам похилого віку та інвалідам

Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів 

 Матеріальне,  соціально-побутове  і  медичне  забезпечення  інвалідів здійснюється  у   вигляді  грошових  виплат (пенсій,  допомог,  одноразових виплат),  забезпечення  медикаментами,  технічними  й  іншими  засобами, включаючи   автомобілі,  крісла-коляски,  протезно-ортопедичні   вироби, друковані  видання   із  спеціальним  шрифтом,  звукопідсилюючу   апаратуру  та аналізатори,  а також шляхом надання послуг  по медичній, соціальній, трудовій  і професійній реабілітації, побутовому  та торговельному обслуговуванню.

 Види необхідної матеріальної, соціально-побутової  і медичної  допомоги інвалідам  визначаються  органами  медико-соціальної  експертизи  в індивідуальній  програмі  реабілітації.  Допомога  подається  за  рахунок   коштів фонду України соціального  захисту інвалідів. Послуги   по  соціально-побутовому  і   медичному  обслуговуванню, технічні та інші засоби надаються інвалідам безплатно або на пільгових умовах. 

 Інвалід має право  вибору конкретного виду соціальної  допомоги.  Інвалід може відмовитися  від того чи  іншого виду  соціальної допомоги, якщо  вона  не  повною мірою  відповідає  його  потребам. У  такому  разі  інвалід вправі  самостійно  вирішувати  питання  про  забезпечення  себе  конкретним видом допомоги  за рахунок власних коштів  з урахуванням компенсації вартості  аналогічного виду соціальної  допомоги, що подається державним  органом. 

 Конкретні умови   і порядок пенсійного забезпечення  і надання допомоги та  інших   соціальних  послуг  визначаються  законодавством  про  пенсійне  забезпечення в Україні і рішеннями  Уряду України з відповідних питань [16].

 Підприємствам  та  організаціям,  що  спеціалізуються   на  виробництві товарів,  протезно-ортопедичних  виробів  та  виробів фізкультурно спортивного призначення,спеціальних встановлюються пільги по законодавством України. 

Забезпечення  інвалідів  і  інших  громадян  спеціальними  засобами пересування, індивідуальними пристроями та іншими засобами реабілітації

 Коляски для пересування  (з ручним приводом) надаються  незалежно від наявності у  громадян моторизованих засобів  пересування. Коляски (для дорослих  і дітей) видаються на такі  строки експлуатації: 

-коляска важільна (дорожня) - на 3 роки; 

-коляска-крісло (кімнатна) - на 4 роки; 

-коляска-ліжко - на 4 роки; 

-коляска малогабаритна - на 1 рік. Пристрої опорно-рухові видаються на такі строки експлуатації: 

-для дітей-інвалідів - на 3 роки;  

- для дорослих - на 4 роки.

 Інвалідам  з   ампутаційними  куксами  обох  стегон  при  стійких контрактурах  у  тазостегнових  суглобах  за  призначенням  лікаря  одночасно  з кімнатною та дорожньою колясками може видаватися коляска малогабаритна.  У разі смерті громадянина коляска може залишатись у сім'ї, якщо в ній є інвалід чи  інша особа,  яка перебуває на обліку  в органах  соціального  захисту населення  для  безкоштовного  отримання  такої  моделі  коляски.  В  інших випадках коляска повертається органам соціального захисту населення [7].

Порядок  забезпечення  населення  України  протезно-ортопедичними виробами

  Інструкція  про   порядок  забезпечення  населення   України  протезно-ортопедичними   виробами  визначає  порядок   забезпечення  протезно-ортопедичними   виробами,  ортопедичним  взуттям,  засобами  пересування, індивідуальними   пристроями  та  іншими  засобами  реабілітації (надалі - протезно-ортопедичні   вироби)  інвалідів,  пенсіонерів   та  інших  громадян України  з ушкодженнями  і захворюваннями  опорно-рухового апарату, а також  іншими захворюваннями, що викликають  потребу в ортопедичній допомозі.  Виготовлення  протезно-ортопедичних  виробів  для  громадян  України  здійснюють  казенні  та  державні  протезно-ортопедичні  підприємства  Міністерства  праці  та  соціальної  політики  України,  а  також   підприємства, майстерні інших форм  власності. Інваліди,  пенсіонери  й  інші  громадяни  України,  які  мають  право  на  безплатне  забезпечення  протезно-ортопедичними   виробами  відповідно  до чинного   законодавства,  забезпечуються  ними  за  рахунок  коштів  державного бюджету  та  Фонду   України  соціального  захисту   інвалідів  через  Промислове об'єднання "Укрпротез". [15].

 Види  протезно-ортопедичних  виробів,  якими  забезпечують  громадян казенні та державні протезно-ортопедичні підприємства:

- протези верхніх і нижніх кінцівок та пристосування до них;  

- чохли на кукси; 

- шкіряні рукавички на протези верхніх кінцівок; 

-ортопедичні апарати;  корсети; 

- тутори; 

- бандажні вироби; 

- обтуратори; 

-реклінатори; 

-протези молочних залоз із ліфом для них; 

-відвідні пристосування при вроджених вивихах стегна; 

-ортопедичні штани; 

-ортопедичне взуття;  взуття на протези; 

-коляски для пересування

-палиці; 

-милиці; 

- інші  індивідуальні   пристрої  для  компенсації   втрачених  функцій опорно-рухового  апарату  або  користування  з  лікувально-профілактичною  метою. 

 Потребу  інвалідів   та  інших  громадян  в   протезуванні  та  засобах пересування   визначають  медико-соціальні   експертні  комісії (МСЕК)  або  лікувально-профілактичні установи  Міністерства охорони здоров'я  України. 

 Особи,  які  згідно  з  висновком  МСЕК  або   лікувально-профілактичної установи  потребують  протезно-ортопедичних  виробів,  для оформлення замовлення  на  їх виготовлення мають звернутися  в медичний відділ казенного  або  державного  протезно-ортопедичного   підприємства (цех,  дільницю),  до  працівників  виїзної  медико-технічної   бригади  або  управлінь   соціального захисту  населення   районних  державних  адміністрацій,  виконкомів  міських, районних  у містах рад за місцем проживання.

Приймання  замовлень  у  інвалідів,  пенсіонерів  та  інших  громадян  за місцем  проживання  здійснюється  спеціалістами  медико-технічних  бригад казенних  та  державних  протезно-ортопедичних  підприємств (цехів,  дільниць) за  графіком,  узгодженим  із  відповідними  управліннями  соціального  захисту  населення. При  оформленні  замовлення  на  виготовлення  протезно-ортопедичних виробів та його оплаті громадяни повинні подати такі документи:  паспорт  або  документ,  що  його  замінює,  свідоцтво  про  народження (для дітей до 16 років);   довідку  медико-соціальної  експертної  комісії  або  направлення лікувально-профілактичної установи на протезування; посвідчення  інваліда,  пенсіонера  чи  інший  документ,  який  посвідчує право на пільги.  Громадяни,  які  перебувають  у  лікувально-профілактичних закладах і потребують первинного протезування, замість довідки МСЕК подають довідку про  потребу  в  протезуванні,  підписану  керівником  цього  закладу  та  завірену печаткою. 

 Готовий  протезно-ортопедичний  виріб  видається  особисто  замовнику  з обов'язковою приміркою; в окремих випадках допускається видача виробу, що не потребує примірки, іншій особі за наявності доручення на його одержання. До  кожного  виданого  замовнику  протезно-ортопедичного  виробу підприємство  видає  керівництво  з  експлуатації  з  талоном  на  гарантійний ремонт.

 Протезно-ортопедичними  виробами забезпечуються безплатно  за рахунок коштів, передбачених  у бюджеті на соціальний захист  населення:   інваліди  всіх  категорій  незалежно  від   факту  призначення  і   виду одержуваної пенсії; пенсіонери  незалежно від виду одержуваної  пенсії;  особи похилого віку; діти до 16 років; підопічні будинків-інтернатів для громадян похилого віку,  інвалідів та дітей; підопічні дитячих будинків і шкіл-інтернатів; особи,  які навчаються  в загальноосвітніх,  професійних,  навчально-виховних та вищих навчальних закладах (денна форма навчання);    особи,  які перебувають у лікувально-профілактичних  закладах  на стаціонарному лікуванні,  потребують  протезно-ортопедичної  допомоги  і не мають групи інвалідності; жінки, які потребують протезування молочних залоз.

 Особи,  які  не  належать  до  перелічених   категорій  громадян,  протезно-ортопедичні  вироби купують за готівку [8].

Працевлаштування, освіта і професійна підготовка інвалідів 

 Відмова  в  укладенні   трудового  договору  або   в  просуванні  по  службі, звільнення  за  ініціативою  адміністрації,  переведення  інваліда  на  іншу  роботу без  його  згоди   з  мотивів  інвалідності  не  допускається,  за  винятком  випадків, коли  за  висновком   медико-соціальної  експертизи  стан  його  здоров'я перешкоджає   виконанню  професійних  обов'язків,  загрожує  здоров'ю  і  безпеці  праці інших осіб, або продовження  трудової діяльності чи зміна  її характеру та обсягу загрожує  погіршенню здоров'я інвалідів.  Працевлаштування  інвалідів   здійснюється  органами Міністерства  праці України,  Міністерства  соціального  захисту  населення   України,  місцевими Радами народних  депутатів, громадськими організаціями  інвалідів. Підбір  робочого  місця   здійснюється  переважно  на  підприємстві,  де настала   інвалідність,  з  урахуванням   побажань  інваліда,  наявних   у  нього професійних  навичок   і  знань,  а  також   рекомендацій  медико-соціальної  експертизи.

 Підприємства (об'єднання),  установи  і  організації (незалежно   від  формвласності  і   господарювання),  які  використовують  працю  інвалідів,  зобов'язані  створювати  для  них  умови   праці  з  урахуванням   індивідуальних  програм реабілітації  і  забезпечувати  інші  соціально-економічні  гарантії,  передбачені чинним  законодавством. Для підприємств  (об'єднань), установ  і організацій  незалежно від форми власності   і  господарювання  встановлюється  норматив  робочих  місць   для забезпечення  працевлаштування  інвалідів  у  розмірі   чотирьох  відсотків  від загальної   чисельності  працюючих,  а   якщо  працює  від 15  до 25  чоловік -  у кількості одного  робочого місця. Керівники підприємств  (об'єднань),  установ  і  організацій  незалежно  від форми  власності   і  господарювання  у  разі  незабезпечення  зазначених нормативів  несуть відповідальність у встановленому  законом порядку. 

 Держава  гарантує  інвалідам  дошкільне  виховання,  здобуття  освіти  на рівні,  що відповідає їх здібностям  і можливостям. Дошкільне  виховання,  навчання  інвалідів  здійснюється  в  загальних  або спеціальних  дошкільних та навчальних закладах. Професійна  підготовка  або  перепідготовка  інвалідів  здійснюється  з урахуванням  медичних  показань  і  протипоказань  для  наступної  трудової діяльності. Вибір форм  і методів професійної підготовки провадиться  згідно  з висновками медико-соціальної експертизи. 

 При навчанні, професійній  підготовці або перепідготовці  інвалідів поряд із загальними  допускається застосування альтернативних  форм навчання. Обдаровані  діти-інваліди  мають  право  на  безплатне   навчання  музики, образотворчого,  художньо-прикладного  мистецтва   у  загальних  навчальних  закладах або спеціальних позашкільних  навчальних закладах. За  інших   рівних  умов  переважне  право   на  зарахування  до  вищих  навчальних  закладів I-IV  рівнів  акредитації  та  професійно-технічних  навчальних закладів мають інваліди  та діти з малозабезпечених  сімей, у яких: обидва батьки  є інвалідами; один з батьків  - інвалід, а інший помер;  одинока  матір з числа інвалідів;батько - інвалід, який виховує дитину  без матері.

  Під  час  навчання  зазначеним  категоріям  громадян  стипендія  та призначена пенсія (державна соціальна допомога  інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам)  виплачуються в повному розмірі.  Після закінчення навчального  закладу  інвалідам надається  право вибору місця роботи  з наявних варіантів або надається  за  їх бажанням право вільного  працевлаштування.

 При  відмові   у  прийнятті  на  роботу,  ненаданні  роботи  за  спеціальністю  інваліду,  направленому  за  розподілом  після  закінчення  навчального   закладу,або  при  недодержанні  інших  умов  трудового  договору  і  законодавства  про працю   адміністрація  підприємства (об'єднання),  установи  і  організації відшкодовує  витрати на його проїзд до  місця роботи і назад до  місця постійного проживання, а  також витрати на проїзд супровідника, якщо він є необхідним.Адміністрація  підприємств (об'єднань), установ   і організацій (незалежно від   форм  власності  і  господарювання)  зобов'язана  створювати  безпечні  і  не шкідливі  для  здоров'я   умови  праці,  вживати  заходів,  спрямованих  на запобігання  інвалідності, на відновлення працездатності інвалідів. За  інвалідами  внаслідок  трудового  каліцтва  або  професійного захворювання, які проходять професійну реабілітацію, у тому числі професійну підготовку  і  перепідготовку  згідно  з  індивідуальною  програмою  реабілітації, якщо з моменту встановлення інвалідності минуло не більше року, зберігається середній  заробіток  за  попереднім  місцем  роботи  із  зарахуванням  пенсії  по інвалідності  протягом  строку,  передбаченого  програмою.  У  таких  випадках відшкодування  витрат  з  урахуванням  сплачених  сум  пенсій  здійснюється підприємством (об'єднанням),  установою  і  організацією,  у  період  роботи  на яких настала інвалідність.