Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Января 2012 в 19:06, контрольная работа
Колективні договори не становлять єдиного метода встановлення умов праці чи
врегулювання трудових відносин. Навіть там, де колективно-договірний метод
має переважне застосівання, існують й інші методи: індивідуальні переговори
між трудящими і підприємцями, нормативне регулювання з боку держави або
якоюсь третьою стороною, встановлення розміру заробітної плати та умов праці
в односторонньому порядку підприємцем тощо.
Вступ
1 глава. Поняття колективного договору
2 глава. Поняття колективних угод та їх види
3 глава. Колективні переговори по укладенню колективного
договору
4 глава. Порядок укладення колективного договору
і його зміст
5 глава. Контроль за виконанням колективного договору
і види відповідальності за виконання його
зобов‘язань
Висновки
Список використаної літератури
вичерпуються.
Усі передбачені колективним договором норми і зобов'язання діють лише на
конкретному підприємстві. Вони стосуються тільки тих суб'єктів, що
становлять у своїй сукупності трудовий колектив. При цьому встановлені
колективним договором норми і зобов'язання мають тимчасовий характер,
оскільки за своєю природою колективний договір є строковою угодою.
Положення колективного договору поширюються на всіх працівників
підприємства, незалежно від того, чи є вони членами профспілки. Але одночасно
вони є й обов'язковими як для всіх працюючих, так і для власника чи
уповноваженого ним органу. Власник і уповноважений ним орган повинні
дотримуватись своїх зобов'язань відносно до всіх працівників. Працівники, в
свою чергу, повинні
дотримуватися виконання зобов'
профспілковим органом чи іншою представницькою організацією, які підписали
колективний договір.
Колективний договір може бути доповнений додатками, про які в загальній формі
може бути вказано в тексті колективного договору. Самі додатки оформляються
у вигляді відповідних документів.
Додатками до колективного договору можуть бути: перелік професій і посад із
шкідливими умовами праці, які дають право на додаткову відпустку і
скорочений робочий день; перелік посад працівників із ненормованим робочим
днем, яким надається додаткова відпустка; список професій із шкідливими
умовами праці, які дають право на одержання молока або інших рівноцінних
продуктів; норми безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів
індивідуального захисту; перелік професій і посад працівників, яким
дозволяється встановлювати підсумований облік робочого часу; угода з охорони
праці та ін.
Генеральною угодою на 1997 – 1998 роки як додаток передбачено переліки доплат
і надбавок, що мають міжгалузевий характер. Такі доплати встановлюються за
суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення
обсягу робіт,
виконання обов'язків
інтенсивність праці працівників, роботу в нічний час, керівництво бригадою
тощо.
Надбавки повинні встановлюватись за високу професійну майстерність, високі
досягнення в праці, виконання особливо важливої роботи.
При формуванні структури і змісту колективного договору, а також додатків до
нього умови, що включаються в договір, повинні бути вищі порівняно з чинним
законодавством про працю, Генеральною, галузевою та регіональною угодами.
Умови колективного договору, що погіршують становище працівників порівняно з
чинним законодавством і угодами, є недійсними. Такі умови до колективного
договору включатись не повинні.
5.Контроль за виконанням колективного договору
і види відповідальності за
невиконання його зобов‘язань
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо
сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками. Для
ефективного здійснення контролю сторони зобов‘язані надавати необхідну для
цього наявну інформацію.
Крім того, сторони, що підписали колективний договір, угоду, щорічно в
строки, передбачені колективним договором, угодою, звітують про їх виконання.
В органи державної статистики надсилаються статистичні дані про колективні
договори, угоди.
Для здійснення контролю за виконанням колективного договору, угоди можуть
створюватися комісії, які за наслідками перевірки складають акт. Такий акт є
основним документом, який свідчить про результати роботи по виконанню
колективного договору, угоди. Одночасно він є підставою для вжиття заходів
щодо усунення виявлених недоліків.
Акт перевірки повинен відображати стан роботи по виконанню колективного
договору, угоди. В ньому вказується, скільки заходів було включено в
колективний договір,
угоду і скільки з них
зобов‘язань повинні
бути чітко вказані причини
висвітлюється робота по виконанню кожного з розділів колективного договору,
угоди.
В акті можуть бути конкретні пропозиції комісії щодо притягнення до
відповідальності
винних у виконанні заходів
усунення недоліків, які стали причиною невиконання.
Акт перевірки обговорюється на спільному засіданні сторін. Наслідком такого
обговорення є прийняття рішення, в якому визначаються заходи щодо усунення
виявлених недоліків, прорахунків, дається оцінка діяльності працівників, які
допустили невиконання двосторонніх зобов‘язань, вказуються строки їх
виконання і особи, яким доручено здійснювати контроль за реалізацією
наміченого. Може бути також прийняте рішення про направлення акта перевірки
для обговорення в колективах структурних підрозділів, цехів, дільниць,
лабораторій, бригад тощо.
Порушення чи невиконання зобов‘язань щодо колективного договору особами, які
представляють власників або уповноважених ними органів чи профспілки або інші
уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових
колективів тягне за собою накладення штрафу до ста мінімальних розмірів
заробітної плати. Ненадання цими ж особами інформації, необхідної для
здійснення контролю за виконанням колективних договорів, тягне за собою
накладення штрафу в п'ять мінімальних розмірів заробітної плати.
Усі ці випадки відповідальності регламентуються ст.ст. 18-20 Закону України
«Про колективні договори і угоди» та КпАП.
Відповідно ця відповідальність є адміністративною. Справи з цих питань
розглядаються судом за поданням однієї із сторін колективного договору,
відповідних комісій або з ініціативи прокурора. Крім адміністративної
відповідальності особи, винні в ухиленні від участі в переговорах, порушенні
і невиконанні колективного договору, угод, неподанні інформації, необхідної
для успішного проведення колективних переговорів і здійснення контролю,
можуть бути притягнуті й до інших видів юридичної відповідальності. Такими
видами відповідальності є дисциплінарна, матеріальна, а в окремих випадках
навіть кримінальна.
Дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні власником або
уповноваженим ним органом на працівника за порушення дисципліни праці,
вчинення дисциплінарного проступку стягнення: оголошення догани або
звільнення з роботи. Статтею 45 КЗпП передбачено також, шо на вимогу
профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав
колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати
трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади,
якшо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за
колективним договором.
Матеріальна відповідальність полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати
шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним
договором.
Кримінальна відповідальність полягає у покаранні працівника за порушення
зобов'язань по колективному договору в разі, коли таке порушення створює
склад кримінального злочину.
Поряд з юридичними видами відповідальності особи, які ухиляються від участі
в переговорах, не надають необхідної інформації, порушують і не виконують
зобов'язань за колективним договором, можуть бути притягнуті також до
громадської відповідальності. Трудові колективи можуть застосовувати до своїх
членів такі заходи громадського стягнення, як товариське зауваження,
громадська догана, передати матеріали на розгляд товариського суду.
Товариський суд, в свою чергу, може зобов'язати винуватця публічно просити
пробачення у колективу, оголосити попередження, громадський осуд, догану з
опублікуванням або без опублікування в пресі, порушити перед власником або
уповноваженим
ним органом питання про
відповідно до чинного законодавства.
У Законі України «Про колективні договори і угоди» закріплено також обов'язок
сторін, які підписали колективний договір, щорічно, в строки, передбачені
колективним договором, звітувати про його виконання. В першу чергу така
звітність передбачена перед трудовим колективом, на який поширюється цей
колективний договір. Крім того, ст. 16 Закону України «Про колективні
договори і угоди» передбачено направлення статистичних даних про колективні
договори, угоди в органи державної статистики в порядку, що встановлюється
Міністерством статистики України.
Висновки
Внаслідок упорядкування правового регулювання колективних договорів і угод
виникла певна система норм, які регулюють трудові та соціально-економічні
відносини між власником або уповноваженим ним органом та найманими
працівниками. Законодавство встановлює нийнижчі, мінімальні гарантії для
найманих працівників на території всієї держави.
Колективні угоди укладаються з тим, щоб допомогти трудовим колективам
визначитись при
укладенні колективних
договір є результатом процесу прийняття рішень між власником або
уповноваженим ним органом і представницьким органом трудового колективу. З
урахуванням надбання колективних угод колективним договором встановлюється
Информация о работе Порядок умов укладення колективного договору