Охрана труда

     Вступний  інструктаж проводиться:

     - з усіма працівниками, які приймаються  на постійну або тимчасову  роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;

     - з працівниками інших організацій,  які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

     - з учнями та студентами, які  прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

     - у разі екскурсії на підприємство;

     Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

     - новоприйнятим (постійно чи тимчасово)  на підприємство;

     - який переводиться з одного  цеху виробництва до іншого;

     - який буде виконувати нову  для нього роботу;

     - відрядженим працівником, який  бере безпосередню участь у  виробничому процесі на підприємстві.

     Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені  відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

     - на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;

     - для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

     Позаплановий  інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

     - при введенні в дію нових  або переглянутих нормативних  актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

     - при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

     - при порушеннях працівниками  вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

     - при виявленні особами, які  здійснюють державний нагляд  і контроль за охороною праці,  незнання вимог безпеки стосовно  робіт, що виконуються працівником; 

     - при перерві в роботі виконавця  робіт більш ніж на 30 календарних  днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

     Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

     - при виконанні разових робіт,  не передбачених трудовою угодою;

     - при ліквідації аварії, стихійного лиха;

     - при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

     Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи

     Новоприйняті  на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні  під керівництвом досвідчених, кваліфікованих фахівців пройти стажування протягом 2 - 15 змін або дублювання протягом не менше шести змін.

     Працівники, функціональні обов'язки яких пов'язані  із забезпеченням безаварійної роботи важливих і складних господарчих  потенційно небезпечних об'єктів  або з виконанням окремих потенційно небезпечних робіт (теплові та атомні електричні станції, гірничодобувні підприємства, інші подібні об'єкти, порушення  технологічних режимів яких являє  загрозу для працівників та навколишнього  середовища), до початку самостійної  роботи повинні проходити дублювання з обов'язковим суміщенням з протиаварійними  і протипожежними тренуваннями відповідно до плану ліквідації аварій.

     Допуск  до стажування (дублювання) оформлюється наказом (розпорядженням) по підприємству (структурному підрозділу), в якому визначаються тривалість стажування (дублювання) та прізвище відповідального працівника. Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання) визначаються керівником підприємства. Тривалість стажування (дублювання) залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника. Керівнику підприємства надається право своїм наказом (розпорядженням) звільняти від проходження стажування (дублювання) працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше 3 років або переводиться з одного цеху до іншого, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються.

     Стажування (дублювання) проводиться за програмами для конкретної професії, посади, робочого місця, які розробляються на підприємстві і затверджуються керівником підприємства (структурного підрозділу) на робочих місцях свого або іншого подібного за технологією підприємства. У процесі стажування працівники повинні виконувати роботи, які за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачаються функціональними обов'язками цих працівників.

     31 Розслідування та облік нещасних випадків

     Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві (далі - нещасні випадки).

     Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

     Керівник  робіт (уповноважена особа підприємства) у свою чергу зобов'язаний:

     - терміново організувати надання  медичної допомоги потерпілому,  у разі необхідності доставити його до лікувально-профілактичного закладу;

     - повідомити про те, що сталося,  роботодавця, відповідну профспілкову  організацію; 

     - зберегти до прибуття комісії  з розслідування обстановку на  робочому місці та устаткування  у такому стані, в якому вони  були на момент події (якщо  це не загрожує життю і здоров'ю  інших працівників і не призведе  до більш тяжких наслідків), а  також вжити заходів до недопущення  подібних випадків.

     Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків із смертельним  наслідком та групових, організує  його розслідування і утворює  комісію з розслідування.

     У разі груповового нещасного випадку, нещасного випадку із смертельним наслідком, роботодавець зобов'язаний негайно передати засобами зв'язку повідомлення за встановленою формою:

     - відповідному територіальному органу  Держнаглядохоронпраці; 

     - відповідному органу прокуратури  за місцем виникнення нещасного випадку;

     - відповідному робочому органу  виконавчої дирекції Фонду; 

     - органу, до сфери управління якого  належить це підприємство (у разі його відсутності - відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування);

     - відповідній установі (закладу) санітарно-епідеміологічної  служби у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);

     - профспілковій організації, членом  якої є потерпілий;

     - вищестоящому профспілковому органу;

     - відповідному органу з питань  захисту населення і територій  від надзвичайних ситуацій та  іншим органам (у разі необхідності).

     Такі  нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню.

     Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин

     Роботодавець  на підставі актів за формою Н-1 складає державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, і подає її в установленому порядку відповідним організаціям, а також несе відповідальність за її достовірність згідно із законодавством.

     Роботодавець  зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

     Органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві держадміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування зобов'язані аналізувати обставини і причини нещасних випадків за підсумками півріччя і року, доводити результати цього аналізу до відома підприємств, що належать до сфери їх управління, а також розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

     Органи  державного управління, державного нагляду  за охороною праці, Фонд та профспілкові організації в межах своєї  компетенції перевіряють ефективність профілактики нещасних випадків, вживають заходів до виявлення та усунення порушень.

     Підприємства, органи, до сфери управління яких належать підприємства, а також Фонд ведуть облік усіх пов'язаних з виробництвом нещасних випадків.  

     Розслідування та облік професійних захворювань

     Розслідуванню підлягають усі вперше виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь (далі - професійні захворювання).

     Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому надано таке право МОЗ.

     У разі необхідності до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) підприємства, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, профспілкової організації, членом якої є потерпілий.

     Віднесення  захворювання до професійного проводиться  відповідно до Порядку встановлення зв'язку захворювання з умовами праці.

     Зв'язок професійного захворювання з умовами  праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається відповідною установою (закладом) державної санітарно-епідеміологічної служби за участю спеціалістів (представників) підприємства, профспілок та робочого органу виконавчої дирекції Фонду. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючого відділенням профпатології міської (обласної) лікарні.

     На  кожного хворого клініками науково-дослідних  інститутів, відділеннями професійних  захворювань лікувально-профілактичних закладів складається повідомлення за формою П-3. Протягом трьох діб після встановлення остаточного діагнозу повідомлення надсилається роботодавцю або керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, відповідній установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби та лікувально-профілактичному закладу, які обслуговують це підприємство, відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду.

     Роботодавець  організовує розслідування кожного випадку виявлення професійного захворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення.

     Розслідування випадку професійного захворювання проводиться комісією у складі представників: відповідної установи (закладу) державної  санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії); лікувально-профілактичного  закладу; підприємства; профспілкової організації, членом якої є хворий; або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки; відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

     До  розслідування в разі необхідності можуть залучатися представники інших  органів.