Контрольно наглядова діяльність за дотриманням законодавства про працю)

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Января 2012 в 23:25, курсовая работа

Краткое описание

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є особливою правозастосувальною діяльністю спеціально уповноважених органів, спрямованою на захист трудових прав людини.

Актуальність даної теми полягає в тому, що в науковій юридичній літературі питання щодо нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю не достатньо розроблені, відчувається відсутність фундаментальних праць по даній темі, суперечність різних нормативних положень, їх невідповідність одне одному, тому дана робота проводить загальний огляд законодавства, локальної нормотвотрчості та позитивного досвіду, що склався в нашій державі. Наглядова і контрольна діяльність має спільні цілі та завдання. Водночас відмінність полягає в компетенції, функціях, у методах виявлення порушень і способах реагування на них. Норми про нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю містяться в главі XVIII КЗпП України, а також у спеціальних нормативно-правових актах.Суб'єктами правовідносин щодо наглядової діяльності є власники або уповноважені ними органи підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності та господарювання, та спеціально уповноважені органи державної виконавчої влади, наділені такими повноваженнями, як можливість давати власникам (уповноваженим ними органам) вказівки про усунення виявлених порушень, невиконання яких тягне за собою матеріальну, дисциплінарну, адміністративну, а в деяких випадках і кримінальну відповідальність. Загальність нагляду і контролю полягає в тому, що нагляд і контроль поширюються на усі підприємства незалежно від форми власності та виду господарювання.

Оглавление

ВСТУП………………………………………………………………………..

Розділ 1. Поняття та види нагляду й контролю за дотриманням

законодавства про працюі…..……………………………………………….

1.1 Поняття та види нагляду і контролю за трудовим правом…………. .

1.2 Органи нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю та їх компетенція………………………………………………………………..

1.3 Громадський контроль за додержанням законодавства

про охорону прац…………………………………………………………….

Розділ 2. Теоретичні аспекти нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю…………………………………………... 2.1.Загальнотеоретичні засади наглядової діяльності: співвідношення контролю та нагляду в теорії і законодавстві

2.2. Науково-теоретичні засади за дотриманням нагляду і контролю у трудовому законодавстві

Розділ 3. Відповідальність за порушення законодавства про працю…….

Висновки………………………………………………………………….

Список використаних джерел………………………………………

Скачать в ZIP (51.52 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Файлы: 1 файл

ВСТУП.doc

— 237.50 Кб (Скачать)

        Головна роль узабезпеченні  такого нагляду і контролю належить Державному департаменту наглядуза додержанням законодавства про працю, який створений в складі Міністерствапраці та соціальної політики України на підставі постанови Кабінету МіністрівУкраїни "Про утворення Державного департаменту з нагляду за охороноюпраці" на базі Головної державної інспекції праці та Державної експертизиумов праці України, які раніше були самостійними структурними підрозділамиМінпраці. При цьому він є урядовим органом державного управління, який діє ускладі Мінпраці і підпорядковується йому.

        Положення про Державний  департамент нагляду за додержанням  законодавства про працюзатверджено постановою Кабінету Міністрів України.

        Відповідно дозазначеного  Положення основними завданнями Державного департаменту нагляду задодержанням законодавства про працю (далі - Держнаглядпраці) є забезпеченнязахисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержаннямзаконодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державнесоціальне страхування на підприємствах, в установах і організаціях усіх формвласності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, а також наданняпрацівникам і роботодавцям рекомендацій та пропозицій з питань застосуваннязаконодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

        Для виконання цихзавдань Держнаглядпраці, зокрема: здійснює контроль додержання законодавствапро працю  і законодавства про загальнообов'язкове державне соціальнестрахування (останнє - в частині забезпечення прав та гарантій застрахованихосіб) шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчихдирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;співпрацює з організаціями працівників і роботодавців з метою впровадженнязаконодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування;подає методичну допомогу роботодавцям, проводить роз'яснювальну таконсультаційну роботу з питань, що належать до його компетенції, тощо.

        Держнаглядпраці має  право,зокрема, одержувати в установленому  законодавством порядку від органіввиконавчої влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців, робочихорганів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціальногострахування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконанняпокладених на нього завдань; залучати спеціалістів органів виконавчої влади таорганів місцевого самоврядування, роботодавців, представників об'єднаньгромадян (за погодженням з їх керівниками), а також громадських інспекторівпраці для проведення перевірок і розгляду питань, що належать до йогокомпетенції, та громадян (на їх вимогу) у разі проведення перевірки за їхзверненням, тощо.

        Для виконанняпокладених  на Держнаглядпраці завдань у  Департаменті утворюються за погодженнямз Міністерством праці та соціальної політики України територіальні державніінспекції праці, положення про які затверджуються директором Держнаглядпраці.

        Посадові особиДержнаглядпраці, зокрема, мають право: безперешкодно  в будь-який час безпопереднього  повідомлення з пред'явленням службового посвідчення відвідуватидля перевірки додержання законодавства адміністративні і виробничі приміщенняроботодавців, робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язковогодержавного соціального страхування; давати посадовим особам органів виконавчоївлади та місцевого самоврядування, роботодавців, робочих органів виконавчихдирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхуванняприписи щодо усунення порушень відповідного законодавства, які підлягаютьобов'язковому виконанню з письмовим повідомленням про вжиті заходи у місячнийабо в інший, зазначений у приписі строк; складати у випадках, передбаченихзаконодавством, протоколи про адміністративні правопорушення, а такожрозглядати справи про такі правопорушення та накладати адміністративністягнення відповідно до законодавства; вносити роботодавцям пропозиції пронакладення дисциплінарних стягнень на окремих посадових осіб, винних упорушенні законодавства, передавати матеріали про порушення правоохоронниморганам.

        Правовий статусдержавної  інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятістьнаселення визначений п. 4 ст. 18 Закону "Про зайнятість населення" таПоложенням про інспекцію по контролю за додержанням законодавства прозайнятість населення.

        Інспекція складається  зінспекції Державного центру зайнятості Мінпраці, інспекцій центрів зайнятостіАвтономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міськихцентрів зайнятості на правах підрозділів відповідних центрів зайнятості. Умістах з населенням понад 500 тис. чоловік може створюватися структурнийпідрозділ інспекції обласного центру зайнятості. В інших містах, а також урайонах вводиться посада інспектора інспекції обласного центру зайнятості.

        Відповідно до ст. 12Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  на випадокбезробіття" на органи державної служби зайнятості покладені функціївиконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхуванняУкраїни на випадок безробіття та її робочих органів. При цьому виконавчадирекція Фонду та її робочі органи, а отже, служба зайнятості, одержують правоконтролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, атакож витрат по страхуванню від безробіття. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 3. Відповідальність за порушення законодавства  про працю 

        За порушення законодавства про працю винні особи несуть дисциплінарну, матеріальну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

        Дисциплінарна відповідальність полягає у винесенні власником  дисциплінарного стягнення (догана, сувора догана, звільнення, переведення  на нижчеоплачувану посаду тощо) посадовій  особі, яка порушила трудове законодавство. Причому стягнення виноситься за поданням інспектора з праці.

        Що ж стосується матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності, то проведемо їх порівняння у таблиці 3.1.  

        Таблиця 3.1. Порівняння видів відповідальності за порушення законодавства про  працю [16]

Сутність  порушення Норма права  Міра відповідальності Примітка 
1 2 3 4
Матеріальна відповідальність
Несвоєчасна виплата зарплати понад один місяць, що призвела до виплати компенсації  за порушення строків її виплати  і за умови, що Держбюджет України  та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством (невиплата з вини керівника підприємства) П. 9 ст. 134 КЗпП Керівник підприємства відшкодовує завдану підприємству шкоду в повному обсязі (у сумі нарахованої компенсації, внесків, нарахованих «зверху» на суму такої компенсації) Накладається  власником або вищим за рівнем органом. Якщо винна особа не згодна відшкодувати шкоду, власник може звернутися з позовом до суду
Незаконне звільнення або переведення працівника на іншу роботу, а також затримка виконання рішення суду про відновлення на роботі Ст. 237 КЗпП Службова особа  відшкодовує завдану підприємству шкоду в повному обсязі (у сумі оплати працівнику часу вимушеного прогулу  або часу виконання нижчеоплачуваної роботи) Обов'язок відшкодувати таку шкоду покладається на винуватця  судом 
Адміністративна відповідальність
Рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 41, 411, 412 і 413 КУпАП  приймає суд.

Оскільки інспектор  з праці не є стороною колективно-договірного процесу, то притягнення до відповідальності за цими статтями можливе за поданням (зверненням) однієї зі сторін (профспілки, трудового колективу, роботодавця)

Ухилення  від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій сторін у встановлений строк Ст. 411 КУпАП  Штраф на посадових  осіб підприємств, а також на приватних  підприємців від 3 до 10 нмдг (від 51 до 170 грн.)   
Порушення або невиконання колективного договору Ст. 412 КУпАП  Штраф на посадових  осіб підприємств, а також на приватних  підприємців від 50 до 100 нмдг (від 850 грн. до 1700 грн.)   
Ненадання сторонами інформації для ведення  колективних переговорів та здійснення контролю за виконанням колективного договору Ст. 413 КУпАП  Штраф на посадових  осіб підприємств, а також на приватних  підприємців від 1 до 5 нмдг (від 17 до 85 грн.)   
Невиконання законних вимог перевіряючих щодо усунення порушень законодавства про працю або створення перешкод для діяльності цих органів Ст. 1886 КУпАП  Штраф на посадових  осіб підприємств від 10 до 14 нмдг (від 170 до 238 грн.) Накладається  за фактом невиконання припису інспектора з праці.

Рішення про  накладення адмін-штрафу приймає орган, який проводить перевірку

Кримінальна відповідальність
Умисне  перешкоджання законній діяльності профспілок Ст. 170 КК виправні роботи на строк до двох років або позбавлення  волі на строк до трьох років із позбавленням права обіймати посаду або займатися певною діяльністю на строк до трьох років –
Незаконне звільнення працівника з роботи за особистими мотивами, а також грубе  порушення законодавства про  працю  П. 1 ст. 172 КК Штраф до 50 нмдг (до 850 грн.) або позбавлення права обіймати посаду або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох років Грубе порушення  законодавства про працю охоплює  випадки порушень, які поставили  працівника у важке становище  або погіршили його умови праці, що призвело до порушення його конституційних прав чи законних інтересів.
 Незаконне  звільнення з роботи або грубе  порушення законодавства про  працю стосовно неповнолітнього,  вагітної жінки або матері, яка  має дитину до 14 років або дитину-інваліда П. 2 ст. 172 КК Штраф від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.) або позбавлення  права обіймати посаду або займатися  певною діяльністю на строк до п'яти  років, або виправні роботи на строк  до двох років, або арешт на строк  до шести місяців   
Грубе порушення угоди про працю шляхом обману або зловживання довірою, або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою П. 1 ст. 173 КК Штраф до 50 нмдг (до 850 грн.) або позбавлення права  обіймати посаду або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років –
Грубе порушення угоди про працю  шляхом обману або зловживання довірою, або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою щодо громадянина, з яким укладено договір про роботу за кордоном П. 2 ст. 173 КК Штраф від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.) або обмеження  волі на строк до трьох років  –
Безпідставна  невиплата заробітної плати більше ніж за один календарний місяць, вчинена умисно керівником підприємства П. 1 ст. 175 КК Штраф від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.) або позбавлення  права обіймати посаду або займатися  певною діяльністю на строк до п'яти  років Невиплату зарплати може бути визнано безпідставною  за наявності коштів на ці цілі та за відсутності об'єктивних причин для невиплати
 Безпідставна  невиплата зарплати строком на  один місяць, вчинена умисно керівником  підприємства, якщо така невиплата  стала наслідком нецільового  використання коштів, призначених  для цих цілей  П. 2 ст. 175 КК Штраф від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.) або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років   
 

        Таким чином, бачимо, що сьогодні в Україні існує диверсифікована  система відповідальності за порушення  норм законодавства щодо охорони праці, що в свою чергу створює передумови підвищення ефективності процесу контролю та нагляду за дотриманням законодавства про охорону праці, особливо з урахуванням залучення громадського сектору. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ

     Нагляд  і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на це органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

     Центральні  органи державної виконавчої влади  здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні.

     Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю  здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

     Громадський контроль за додержанням законодавства  про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання.

     Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про  охорону праці здійснюють:

     Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

     Державний комітет України з ядерної  та радіаційної безпеки;

     ¾ органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;

     ¾ органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

     Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів у межах відповідної  території:

     1) забезпечують реалізацію державної  політики в галузі охорони  праці;

     2) формують за участю профспілок  програми заходів з питань  безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;

     3) здійснюють контроль за додержанням  нормативних актів про охорону  праці.

     Особи, винні в порушенні законодавства  про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.  
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  

    1. Конституція  України.//Відомості Верховної Ради  України (ВВР), 1996, N 30, ст. 141 [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua на 30.10.2011р.

    2. Кодекс  законів про працю.// Відомості Верховної Ради України. –1971. – N 50. – Ст.375. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua на 30.10.2011р.

    3. Кодекс  України про Адміністративні  правопорушення.// Відомості Верховної  Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до N 51, ст.1122[Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua на 30.10.2011р.

    4. Кримінальний кодекс України. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131[Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua на 30.10.2011р.

    5. Закон України «Про оплату праці» Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 17, ст.121[Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua на 30.10.2011р.

    6. Закон України «Про колективні договори та угоди» Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 36, ст.361[Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua на 30.10.2011р.

    7. Закон України «Про охорону праці» Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 49, ст.668 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua на 30.10.2011р.

    8. Положення  про Державну інспекцію України з питань праці. Указ президента України № 386/2011 від 6 квітня 2011 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.president.gov.ua на 30.10.2011р.

    9. Постанова  Кабінету Міністрів України Про  затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) від 17 листопада 2010 р. N 1059 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua на 30.10.2011р.

Информация о работе Контрольно наглядова діяльність за дотриманням законодавства про працю)