Лекции по "Товароведению"

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2013 в 16:58, курс лекций

Краткое описание

Тема. 1. Теоретичні основи експертизи товарів
Тема 2. Роль і функції торгово-промислових палат у формуванні міжнародної торгівлі
Тема 3. Інформаційні засоби експертизи товарів

Файлы: 1 файл

1.doc

— 205.00 Кб (Скачать)

 

Існують три основних типи позначення цих знаків:

фірмове ім'я - слово, літера, група  слів або букв, що можуть бути вимовлені;

фірмовий знак - символ, малюнок, відмітний  колір або позначення;

торговий знак - фірмове ім'я, фірмовий знак, товарний образ або їхнє поєднання, офіційно зареєстровані в Міжнародному реєстрі і захищені юридично, на що вказує знак К, розміщуваний поруч із товарним знаком. Якщо товарні знаки є власністю фірми, то вони можуть мати знак С.

Знаки відповідності або якості

 

"Знак відповідності у сертифікації - захищений у встановленому порядку  знак, застосовуваний або виданий  відповідно до правил системи  сертифікації, який вказує, що забезпечується необхідна впевненість у тому, що дана продукція, процес або послуга відповідають конкретному стандарту або іншому нормативному документу" (Керівництво ІСО/МЕК 2, п. 14.8; ДСТУ 2462 "Сертифікація. Основні поняття").

Залежно від сфери застосування розрізняють національні і транснаціональні знаки відповідності.

В Україні затверджено тільки загальний  знак відповідності системи УкрСЕПРО. Його символіка, форма, розміри регламентуються  ДСТУ 2296-93 "Національний знак відповідності".

У країнах ЄС транснаціональний  європейський Знак відповідності "СЕ", що застосовується, підтверджує відповідність  продукції розпорядженням європейських директив і технічних агреманів (АТЕ). Як термін "технічний агреман" розуміється документ, що містить детальні технічні характеристики матеріалів, устаткування або технічних процесів, що відповідають вимогам безпеки й експлуатаційної надійності. Ці документи розробляються і діють, якщо відсутні відповідні стандарти з причин, що об'єкти агреманів є технічним нововведенням. Вимоги агреманів стосуються показників безпеки, гігієнічності, екологічної чистоти, ергономічних характеристик.

Поряд із знаками відповідності  у деяких країнах застосовуються і знаки якості.

У 1993 році в Росії було зареєстровано Систему добровільної сертифікації якості послуг -ССКУ, а через рік повна Система сертифікації якості - ССК. Одночасно із сертифікатом видається "Знак якості", який можна використовувати з метою реклами. Останнім часом дебатується питання про введення національного знака якості у вигляді присудження Національної премії Президента України.

На відміну від знаків відповідності  знаки .якості можуть присвоюватися  не тільки центрами із сертифікації, але  й іншими організаціями, що не входять  до національної системи сертифікації.

У Німеччині застосовуються декілька знаків відповідності та якості. Так, товариство по сертифікації Тюф Рейланд (Берлін-Бранденбург) запровадило знаки  якості 08 - "Перевірено на безпеку", "ВаиаП§ершгї"- знак якості для  деталей. Крім цього, застосовуються знак "Досліджений на придатність для виробництва харчових продуктів", знак "СМА" "Маікеп §иа1ііаі аиз сіеи&спеп Ьаїкіеп", який засвідчує " якість фірмового товару з німецьких земель".

 

Штрихове кодування

 

Процес управління товаропросуванням вимагає інформаційного забезпечення. Принцип ШК - кодування алфавітно-цифрових знаків у вигляді чергування чорних і світлих смуг різноманітної товщини (штрихів і прогалин), зчитування за допомогою пристрою, що сканує, розшифровує коди і передає на ЕОМ. ШК - одне з найбільш поширених засобів автоматичної ідентифікації (АІ). До числа інших засобів АІ відносяться цифрова, магнітна, радіочастотна, звукова і візуальна ідентифікації (магнітна картка, радіочастотна бирка і т.п.).

Причинами широкого поширення ШК є його переваги перед іншими засобами АІ:

оперативність передачі інформації про  товар по системі електронного зв'язку;

однозначність інформації, що обумовлює  високу захищеність алгоритмів кодування  від помилок (при зчитуванні ШК);

порівняно невисока вартість завдяки використанню дешевого носія інформації — паперу.

ШК на відміну від багатьох інформаційних  знаків виконує не тільки загальні функції інформаційного характеру, що ідентифікують, але і низку  додаткових функцій. До них відносяться:

автоматизована ідентифікація товарів за допомогою машинозчитувальних пристроїв:

автоматизовані рахування і  контроль товарних запасів:

оперативне керування процесом товаропросування, відвантаження, транспортуванням і складуванням товарів (продуктивність праці для забезпечення товаропросування підвищується на 30%, у деяких випадках - до 80%);

підвищення швидкості та культури обслуговування покупців;

інформаційне забезпечення маркетингових  досліджень

 

Сучасні системи штрихового кодування

Система ЕАК - це міжнародний стандарт для ідентифікації товарів, послуг та розташування автоматизованої ідентифікації на основі штрихових кодів та електронного обміну даними - ЕБІ -Еіесігопіс Баіа ІпіегсЬап§е. Система ЕАК базується на трьох основних технологіях:

ідентифікаційні номери (коди ЕАК) - ідентифікують товари,послуги і розташування та служать як ключі доступу до інформації;

штрихові коди ЕАК - дозволяють автоматизувати введення, відображення та зчитування як ідентифікаційних номерів, так і  іншої інформації стосовно товарів;

стандарт ЕАК для ЕО1 - ЕАКСОМ - забезпечує електронний обмін даними (документами) між діловими партнерами в стандартизованому форматі.

Ідентифікаційні номери ЕАК є унікальними, у світовому масштабі, багатогалузевими, мають контрольний розряд для  гарантування точності зчитування.

Коди ЕАК застосовуються трьох  типів ЕАК-8, ЕАК-13 і ІТР-14. ЕАК-13 наноситься на будь-яку упаковку і (або) товари, якщо дозволяє площа. ЕАК-8 використовується для маркування, пакування і (або) товарів невеликого розміру. Від  ЕАК-13 цей тип ШК відрізняється скороченою інформацією і меншими розмірами. Цим і пояснюється нанесення його на малогабаритні товари, розміри яких не дозволяють наносити повні номери.

Префікс ЕАК-код національної ЕАК  організації 

Назва товару конкретного виробництва чи дистриб'ютора 

Контрольна цифра

ІТР-14 застосовується тільки для транспортного  упаковування. Цей тип ШК має більш  значні розміри, але не потребує високоякісного друку. Якщо товар продається разом  з пакуванням, то застосовуються тільки коди ЕАК-13, тому що ІТР-14 не містить інформації про товар і не зчитується скануючими пристроями, що встановлені в магазині.

 

У коді ІТР-14 цифри з 9-ї по 13-ту подають  інформацію про упаковку товарів.

Останній код (8, 13 або 14-а цифра) - контрольне число, призначене для зчитування штрихового коду сканером по алгоритму ЕА1Ч. Контрольне число знаходять шляхом визначеної послідовності арифметичних дій.

 

Компонентні знаки

 

Одна з вимог, якау запропоновано  щодо інформації про товари у законі України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" - це дані про склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кількох складників, із зазначенням назв, компонентів, використаних у процесі виготовлення продуктів харчування, харчових добавок, барвників, інших речовин або сполук. У міжнародній практиці для цієї мети використовуються компонентні знаки. Добавки - це речовина чи сировина, яка добавляється до харчового продукту з метою поліпшення його споживчих властивостей. Харчові добавки широко використовуються у харчовій промисловості і передбачені рецептурою продуктів. На упаковці більшості імпортних товарів позначені індекси, що означають дозволені харчові добавки.

 

За призначенням харчові добавки  умовно поділяються на такі класи:

 

 Барвники. Для забарвлення харчових продуктів використовуються барвники, які містять природні пігменти рослинного або тваринного походження - природні барвники, а також синтетичні або штучні барвники, які містять синтезовані хімічним способом пігменти, що не зустрічаються у природі. Для синтетичних барвників обов'язково, а до натуральних - вибірково встановлюються максимально допустимі рівні. Синтетичні барвники можуть застосовуватися як окремо, так і у поєднанні між собою. При цьому сумарна доза барвників у продукті не повинна перевищувати концентрацію того барвника, який має меншу межу.

Консерванти - речовини, які здатні збільшувати термін зберігання харчових продуктів завдяки захисту їх від мікробіологічного псування. Не дозволяється вводити хімічні  консерванти у продукти масового споживання, таких як: молоко, борошно, хліб, свіже м'ясо, спеціалізовані дієтичні продукти і продукти дитячого харчування, а також до виробів, які позначаються як "натуральні". Для консервування продуктів можна використовувати комбінації не більше, ніж з двох хімічних консервантів. При цьому сумарна концентрація консервантів у продукті не повинна перевищувати концентрацію того консерванта, який має меншу межу.

Регулятори кислотності - речовини, які змінюють або регулюють кислотність  або лужність харчових продуктів.

Антиоксиданти - речовини, що подовжують термін зберігання харчових продуктів  шляхом захисту їх від псування (наприклад, прогірклість жирів і зміна кольору) завдяки окисленню. Введення антиоксидантів у жири допускається тільки у виробництві  харчових жирів, призначених для тривалого зберігання (понад З місяці). В одному харчовому продукті може використовуватися тільки один антиоксидант, не зважаючи на присутність синергістів.

Емульгатори - речовини, що сприяють створенню  або збереженню гомогенної суміші двох або більше несумісних фаз (наприклад, рослинної олії і води) у харчовому продукті.

Стабілізатори - речовини, що сприяють підтримці незмінного фізико-хімічного  стану харчового продукту, дозволяючи зберігати у продукті гомогенну  дисперсію двох або більше речовин, що не змішуються. До них відносяться також речовини, які стабілізують, зберігають або посилюють наявний колір харчового продукту.

Згущувачі - речовини, що підвищують в'язкість  харчового продукту.

Модифіковані крохмалі - речовини, одержані способом однієї (або більше) хімічної обробки їстівних крохмалів, які могли бути піддаш фізичній або ферментативній обробці і які можуть бути розрідженими лугом, кислотою або відбіленими.

Желетворні агенти - речовини, які  надають харчовому продукту густини із-за утворення гелю.

Глазуруючі агенти - речовини, які  при нанесенні на зовнішню поверхню продукту харчування надають йому блискучого вигляду або створюють захисне  покриття.

Зволожувачі - речовини, які попереджують висихання харчового продукту завдяки  протидії впливу атмосфери з низькою відносною вологістю або сприяють розчиненню порошку у водному середовищі.

Антиспікаючі агенти - речовини, що послаблюють тенденцію до злипання окремих частинок продукту. Використовуються для попередження злежування або  грудкування деяких сипучих продуктів у процесі зберігання. При цьому додавання антиспікаючих агентів не повинно змінювати органолептичних властивостей продуктів або прозорості солі.

Агенти для обробки борошна  та поліпшувачі борошна і хліба - речовини, що використовуються з метою підвищення хлібопекарських якостей пшеничного борошна.

Наповнювачі - речовини, що збільшують об'єм харчового продукту без істотного  збільшення його енергетичної цінності.

Підсилювачі смаку і аромату - речовини, що підсилюють властивий харчовому продукту смак або аромат.

Запашні речовини:

— натуральні ароматизатори та ароматичні речовини — це препарати та окремі речовини, що можуть допускатися для  споживання людиною, одержані винятково  фізичними процесами з рослинної  сировини, іноді - з тваринних тканин, або - в їх природному стані, або - у переробленому вигляді;

- натурально-ідентичні ароматичні  речовини - це речовини, хімічно ідентичні  речовинам, які містяться у  натуральних продуктах і призначені  в обробленому або у необробленому вигляді для споживання людиною.

Штучні ароматичні речовини - це такі речовини, які до цього часу не були ідентифіковані у натуральних продуктах, призначені в обробленому або  необробленому вигляді для споживання людиною. Харчові продукти та напої, ароматизовані синтетичними запашними речовинами (есенціями), повинні мати на споживчій упаковці інформацію про наявність у продукті ароматичних харчових есенцій або окремих запашних речовин.

Підсолоджувачі - це група харчових добавок, які використовуються з  метою надання солодкого смаку харчовим продуктам. Етикетка кожної пакувальної одиниці харчового продукту з підсолоджувачем повинна містити інформацію про нього, а для аспартаму - попереджувальний надпис: "Містить джерело фенілаланіну". Продукти для дитячого харчування не повинні містити підсолоджувачів.

Информация о работе Лекции по "Товароведению"