Лекции по "Товароведению"

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2013 в 16:58, курс лекций

Краткое описание

Тема. 1. Теоретичні основи експертизи товарів
Тема 2. Роль і функції торгово-промислових палат у формуванні міжнародної торгівлі
Тема 3. Інформаційні засоби експертизи товарів

Файлы: 1 файл

1.doc

— 205.00 Кб (Скачать)

Вони створюються на території  Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (регіональні торгово-промислові палати). У межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена лише одна торгово-промислова палата.

На території України діє  також Торгово-промислова палата України, яку створено у 1973 році на базі відділення Всесоюзної торгової палати, що діяла в Україні з 1944 року.

Впродовж багатьох років спеціалісти  палат надавали зовнішньоекономічні  консультації, здійснювали розробку проектів, установчих документів, експертизу товарів, переклади з десятки мов світу, організовували виставки в Україні та за кордоном, виконували рекламну роботу, засвідчували форс-мажорні обставини тощо.

Сьогодні цей перелік доповнено  низкою нових послуг. Серед них - забезпечення українських та іноземних  підприємців діловою інформацією з банків даних Палат, зокрема ціновою і кон'юнктурною, засвідчення сертифікатів про походження товарів, декларування зовнішньоторговельних вантажів (за домовленістю з митними органами), послуги зі штрихового кодування, послуги у патентно-ліцензійній роботі, здійсненні приватизації, вирішенні спорів, які виникають у міжнародній торгівлі, підвищенні кваліфікації кадрів тощо.

Торгово-промислові палати надають  ділову та юридичну інформацію, проводять  семінари, беруть участь в організації  виставок в Україні, за кордоном та інше.

Нині палата України є дійсним  членом Міжнародної торгової палати - однієї з найбільших і найавторитетніших  у світі організацій підприємців. У Міжнародній торговій палаті найвищий консультативний статус в ООН. Вона підтримує тісні контакти з ГАТТ, з Організацією економічного співробітництва і розвитку, з Європейським Союзом, іншими організаціями. Членство в ній відкрило Палаті доступ до розгалужених каналів інформації, збагачення міжнародним досвідом.

Торгово-промислова палата України співпрацює з Асоціацією торгово-промислових палат Європи, налагоджено зв'язки з аналогічними національними та регіональними структурами в багатьох країнах світу. Більш міцні зв'язки встановлені на основі двосторонніх і багатосторонніх договорів з палатами понад як 50 країн світу. Цими угодами передбачається обмін діловою інформацією, сприяння суб'єктам підприємницької діяльності в пошуку партнерів у сфері виробництва і торгівлі, обмін делегаціями, організація навчання, проведення виставок та ярмарків тощо.

За дорученням Уряду Торгово-промислова палата України та її підрозділи уповноважені підтверджувати походження українських  товарів і видавати сертифікати  походження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 3. Інформаційні засоби експертизи товарів

 

Ключеві слова та поняття: інформація, документ, одержання інформації, товаросупровідні документи (ТСД), кількісні ТСД, якісні ТСД сертифікат відповідності, розрахункові ТСД, комплексні ТСД, накладна, виробниче  маркування, торговельне маркування, інформаційні знаки, товарні знаки, знаки найменування місця походження товару, знаки відповідності та якості, штрихове кодування, компонентні знаки, розмірні знаки, експлуатаційні знаки, маніпуляційні знаки, попереджувальні знаки, екологічні знаки, акцизне маркування.

 

3.1. Поняття та види  інформації про товар

 

Будь-яка експертиза товарів починається  з вивчення та аналізу документів, які містять загальну та конкретну  інформацію про товари. При проведені  документальної експертизи цей вид  засобів інформації одночасно виступає як об'єкт інформацій.

Основні вимоги до інформації:

-відкритість та доступність інформації та свобода її обміну;

- об'єктивність, вірогідність інформації;

- повнота і точність інформації;

- законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Основними видами інформації є:

- статистична інформація;

- масова інформація;

- інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування;

- правова інформація;

- інформація про особу;

- інформація довідково-енциклопедичного характеру;

- соціологічна інформація.

Статистична інформація - це офіційна документована державна інформація, що дає кількісну характеристику подій та явищ, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя України.

Масова інформація - це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація. Друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання (преса) - газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем.

Аудіовізуальними засобами масової  інформації є: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо.

Інформація державних  органів та органів місцевого і регіонального самоврядування - це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування.

Основними джерелами цієї інформації є: закони та законодавчі акти України, інші акти, що приймаються Верховною  Радою та її органами, акти Президента України, підзаконні нормативні акти, ненормативні акти державних органів, акти органів місцевого і регіонального самоврядування.

Правова інформація - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо.

Джерелами правової інформації є: Конституція  України, інші законодавчі і підзаконні нормативні правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації з правових питань.

Інформація про особу - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу. Основними даними про особу (персональними даними) є: національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Джерелами документованої інформації про особу є видані на її ім'я  документи, підписані нею документи, а також відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень.

Інформація довідково-енциклопедичного характеру - це систематизовані, документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище.Основними джерелами цієї інформації є: енциклопедії, слов-довідники, рекламні повідомлення та оголошення, путівники, картографічні матеріали тощо, а також довідки, що даються уповноваженими на те державними органами та органами місцевого і регіонального самоврядування, об'єднаннями громадян, організаціями, їх працівниками та автоматизованими інформаційними системами.

Соціологічна інформація — це документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів.

Основними джерелами соціологічної  інформації є документовані або  публічно оголошені відомості, в  яких відображено результати соціологічних опитувань, спостережень.

Джерелами інформації є передбачені  або встановлені Законом носії  інформації: документи та інші носії  інформації, які є матеріальними  об'єктами, що зберігають інформацію.

Документ - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві.

Первинний документ - це документ, що містить вихідну інформацію. Вторинний документ - це документ, що є результатом аналітико-синтезованої та іншої переробки одного або кількох документів.

Основними реквізитами, які дозволяють ідентифікувати документ є: обліковий  чи реєстраційний номер, найменування організації та підпис компетентної особи, її посади, дата затвердження, прийняття, чи введення в дію документа, прізвище особи яка затвердила чи прийняла документ.

Одержання інформації - це набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного  законодавства України, документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою. Експерти, при підготовці та проведенні експертизи, здійснюють інформаційні процеси пошуку, збору та обробки необхідної інформації. Деякі експертні організації є власниками інформаційних ресурсів та систем, до складу яких входять необхідні нормативні, технічні та технологічні документи з якості товарів.

Інформацію про товар експерт  отримує із заявки замовника експертизи, вивчення товаросупровідних документів, а також в результаті проведення експертизи, аналізу результатів лабораторних досліджень. Підсумком пошуку, збору, обробки та аналізу отриманої інформації є прийняття експертом рішення та оформлення його у вигляді висновку акта експертизи.

 

 

 

3.2. Товаросупровідні документи

 

Експертиза товарів проводиться  послідовно та її перший етап -це ознайомлення з товаросупровідними документами (договір-контракт, угода купівлі-продажу, свідоцтв якості, транспортними та розрахунковими документами), які підтверджують  приналежність вантажних місць (товару) до пред'явленої партії. На всіх пред'явлених документах експерт робить позначку "пред'явлено експерту", ставить підпис та дату.

Товаросупровідні документи (ТСД) - документи, які містять необхідну  та достатню інформацію для ідентифікації  партій товарів на всьому шляху товаропросування. Товаросупровідні документи, призначені в основному для виготовлювачів і продавців та відносяться до комерційної інформації.

На відміну від нормативних  документів ТСД мають слабку правову  основу. Вимоги до оформлення багатьох із них регламентовані недостатньо або зовсім не встановлені.

ТСД залежно від характеристик  товару, поділяються на такі види: кількісні, якісні, розрахункові і комплексні. Різновиди ТСД визначаються призначенням конкретних документів.

Кількісні ТСД - документи, призначені для передачі і збереження інформації про кількісні характеристики товарів або товарних партій. Крім розмірних характеристик (маса, довжина, об'єм і тп.) у них обов'язково містяться відомості, що ідентифікують товар (найменування, сорт, марка и т.п.) Іноді в кількісних ТСД міститься фія про ціни.

До кількісних ТСД відносяться  пакувальні листи, специфікації, акти про встановлену розбіжність  у кількості товарів, комерційні акти.

Акти про встановлену розбіжність  у кількості товарів складають у тих випадках, коли фактична кількість товарів при прийманні не збігається з кількістю, вказаною у документах.

ТСД якості - документи, призначені для передачі і збереження інформації про якість товарів. ТСД містять не тільки відомості про якісні характеристики товарів, їхні значення, градації якості, а також про найменування товарів, їхніх виробників (постачальники, відван-тажувачі), дату виготовлення (відвантаження), а також інші необхідні відомості.

Документи якості поділяються на обов'язкові та необов'язкові. До перших відносяться сертифікати відповідності товарів, які повинні проходити обов'язкову сертифікацію, і посвідчення якості, якщо у стандарті передбачена їхня наявність. Обов'язковість сертифікатів відповідності для зазначеної групи товарів (продукції) передбачається наказом Держстандарту України "Про проведення обов'язкової сертифікації продукції в Україні". Інші види сертифікатів - гігієнічний, ветеринарний, фітосанітарний, не є заміною сертифіката відповідності й обов'язковими ТСД.

Вибір форми сертифіката відповідності  залежить від ступеня підтвердження  вимог нормативних документів:

якщо підтверджена відповідність  продукції усім обов'язковим вимогам, то застосовується форма 1;

якщо підтверджена відповідність  продукції усім вимогам, то застосовується форма 2;

якщо підтверджена відповідність  продукції окремим вимогам, то застосовується форма 3 і в сертифікаті перераховуються  підтверджені вимоги.

У разі імпорту продукції в Україну, рішення про визнання сертифікатів інших країн, які не є членами Системи УкрСЕПРО, приймає орган з сертифікації продукції, керуючись ДСТУ 3417.

Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується в Україну, здійснюється шляхом укладання угод або прийняття рішення про  визнання.

Свідченням визнання закордонних сертифікатів є сертифікат відповідності, виданий у системі УкрСЕПРО, або свідоцтво про його визнання згідно з ДСТУ 3498.

Підтвердження факту сертифікації продукції може здійснюватися одним  з нижченаведених способів:

оригіналом сертифіката відповідності;

знаком відповідності згідно з  вимогами ДСТУ 2296;

копією сертифіката відповідності, завіреною органом, який видав сертифікат, або територіальним центром стандартизації, метрології та сертифікації;

Информация о работе Лекции по "Товароведению"