Лекции по "Товароведению"

 

 

Тема. 1. Теоретичні основи експертизи товарів

 

1.1. Поняття та терміни  товарознавчих експертиз 

 

Поняття "експертиза" (походить від латинського дослідний) - це дослідження будь-якого питання чи об'єкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку.

Товарознавча експертиза - це дослідження якості (споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору (контракту) партії (або окремого) товару з поданням мотивованого, об'єктивного (незалежного), кваліфікованого висновку.

Досить часто термін "експертиза" ототожнюють з терміном "контроль", що є невиправданим і необгрунтованим. Чим же відрізняються ці терміни?

По-перше, контроль (в традиційному розумінні) повинні здійснювати особи, які мають право на контрольні функції за своїм службовим положенням або одноразово уповноважені установою, яка має на це право (наприклад, співробітники відділу технічного контролю виробничих підприємств, контрольних заводських лабораторій). У той же час експертизу здійснюють нейтральні особи які не зацікавлені у наслідках справи, які не зв'язані службовими відносинами і не залежні від зацікавлених сторін.

По-друге, якщо контролю, як правило, піддають всю продукцію (що виготовляється, яка знаходиться на складі, або отриману), то експертиза стосується тільки тієї продукції, яка при прийманні, на думку отримувача, виявилась недоброякісною і (або) такою, що не відповідає умовам договору, а також продукція, із-за якості якої виникла суперечка сторін: постачальника (продавця), отримувача (покупця), третьої сторони (транспортної організації).

По-третє, особи, які здійснюють контроль, зобов'язані приймати рішення і  давати розпорядження про заборону випуску, вивантаження або реалізацію окремих видів товарів, у той час, як експерт не може приймати навіть адміністративні рішення і давати будь-які вказівки щодо подальшої долі товару.

На практиці товарознавці-експерти термін "якість" вживають як відповідність  показників, які характеризують певні властивості товару, вимогам (нормам) стандартів, технічних умов, еталонам.

Слід зазначити, що певна властивість, якою володіє товар, під час використання за конкретним призначенням може позитивно  впливати на споживчі властивості, а  при використанні в іншому - ця ж властивість може надавати негативного впливу.

Враховуючи велику кількість різноманітних  товарів нового асортименту з  використанням харчових добавок, у  нетрадиційному споживчому оформленні, експерт у своїй роботі повинен  чітко виконувати рекомендації документів, які супроводжують товар (в разі їх правильного оформлення) або нормативних актів, які регламентують властивості цього чи аналогічного (в разі відсутності стандартів) товару. Саме тому експерт повинен добре знати і вміти користуватися всією законодавчою базою з питань стандартизації, що є в державі, і відноситься до сфери його інтересів.

Найбільш розповсюдженою в експертизах  документацією є стандарти, технічні умови, правила приймання, відбору  проб, маркування, зберігання харчових продуктів.

Партія товару - певна кількість однорідної продукції. Але це визначення є загальним і неповним, тому експерт під час роботи використовує термін, сформульований для відповідного товару стандартом. Наприклад, для фруктів сушених - однорідною партією називається будь-яка кількість сушених фруктів одного виду, сорту, способу обробки.

Зразок - термін, що застосовується в експертній практиці у двох значеннях: першому - зразок, що відбирають від недоброякісного товару для демонстрації, підтвердження наявності дефекту, для досліджень;

у другому - зразок, як еталон певного  розміру, кількості, якості, що відбирається від продукції для закупівлі, продажу або інших дій з  партією товару.

Проба - певна кількість товару, яка взята для аналізів (частина зразка); порядок, метод відбору, величина визначається стандартом.

Виїмка - певна кількість товару, що відбирається за один прийом (звичайно, спеціальним інструментом або пристроєм) і призначається для складання вихідного зразка.

Вихідний зразок - зразок, який складається із всіх виїмок, що відібрані із різних місць однієї партії товару.

Середній зразок - частина вихідного зразка, яка взята способом, що встановлено документом, і призначена для досліджень.

Термін "нестандартний" слід застосовувати  до товару, показники якості якого виходять за межі норми. Наприклад, здоровий, якісний плід, але за розміром він менший від встановленого; тара, виготовлена із доброякісного матеріалу, але більшого розміру.

Несортний товар - товар, якісні показники якого нижчі за мінімальні, допустимі нормами. Під час оцінки цілої партії товару вона може бути віднесена до несортної, якщо кількість нестандартних або дефектних виробів у ній перевищує кількість, яка допустим відповідними документами. Наприклад, у партії наявні 7% дефектних виробів, за нормами допускається 2%.

Брак - товар, що має такі показники якості, за яких його взагалі не можна використовувати за призначенням. Іноді термін "забраковано" застосовують до товару, який не відповідає сорту, що зазначено на маркуванні або в документах (наприклад, значиться 1-й сорт, а практично - 2-й). Це теж неправильно. У цьому випадку треба використовувати вираз "зниженої сортності".

Кількість - вираз числа отриманого товару і його величини, а також ступеня виявлення властивості товару. Для уніфікації, як відомо, усі країни застосовують Міжнародну систему одиниць. Однак, деякі країни до цього часу із різних причин (інколи - для підкреслення національної індивідуальності) на практиці не застосовують їх, віддаючи перевагу традиційним для них термінам: галон, кварта, бушель, фунт, унція, дюйм та ін.

Досліджуючи будь-яку партію товару, експерт обов'язково працює з різноманітними документами, які відносяться до неї. Окрім транспортних документів (вантажних, авіа- та інших накладних) у першу чергу експерт повинен оцінити правильність складання, відповідність фактичному стану і насиченість документів, які засвідчують якість товару. Поки в Україні відсутня єдина форма сертифіката якості товару, тому експерти досить часто зустрічаються з сертифікатами, які оформлені без врахування специфіки товару, критеріїв його нешкідливості та повноти відповідності споживчим вимогам. Нижче наведено визначення основних супровідних документів щодо якості партії товару, які можуть (і повинні) бути надані експерту для його роботи.

Сертифікат якості [від латинського $егіо - вірно, /азеге -робити] — документ, що засвідчує якість товару. Видається відповідними компетентними органами, лабораторіями як в країні-експортері, так і в країні-імпортері. За умовами контракту сертифікат якості може видаватися фірмою-виготовлювачем і в ідеалі повинен містити таку інформацію:

- найменування і адресу виготовлювача  (продавця, постачальника), повну назву  товару (з урахуванням усіх специфічних  особливостей товару, у тому числі  сорту, марки тощо);

-характеристику всіх основних показників якості, які регламентуються відповідною нормативною документацією, з обов'язковим зазначенням параметрів нешкідливості, специфічних властивостей, у тому числі, якщо необхідно, призначеність (наприклад, для дієтичного харчування);

- повний перелік рецептурних компонентів;

- технологічну схему та основні режими виготовлення;

- строк виготовлення і зберігання, спосіб використання або доведення до готовності;

- кількість товару в партії;

- найменування транспортного і споживчого упакування;

- номер відповідної документації, яка регламентує властивості товару у країні-виготовлювачі;

- найменування установи, яка оформила і завірила сертифікат якості.

Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність товару вимогам певних стандартів та норм. Видається органами Держстандарту України як результат проведення сертифікаційних заходів.

Сертифікат походження - документ, що вказує з якої країни експортується товар. У міжнародній торгівлі вважається за необхідне наявність в пакеті документів, які супроводжують продовольчий товар, різних видів карантинних посвідчень.

Ветеринарне посвідчення пред'являється митниці при ввезенні живої худоби, продукції її переробки і свідчить про те, що товар вивозиться із місць, де відсутні гостроінфекційні хвороби і худоба пройшла необхідну обробку.

Санітарне посвідчення також необхідне на митниці при ввезенні плодів, овочів, фруктів, тютюну-сирцю та інших товарів і засвідчує, що товари не заражені шкідниками, хворобами і походять із епідеміологічно благополучних районів.

Якщо виникли будь-які неузгодженості під час транспортування, які  можуть вплинути на якість або кількість  товару, зацікавлена сторона повинна  вимагати складання комерційного акта -Документа, який фіксує розміри, характер нестачі, пошкоджень, псування вантажу у процесі транспортування. Він є підставою для пред'явлення отримувачем вантажу претензій транспортній організації про компенсацію збитків. Слід зазначити, що комерційний акт не складається, якщо нестача або надлишок товару знаходяться у межах норм природної нестачі. Акт експертизи не може замінити комерційний акт і є, якщо він складався, додатком до останнього.

 

1.2. Органи, які уповноважені  проводити товарознавчі експертизи

 

Якщо в економічно розвинутих країнах  світу функції незалежних експертиз виконують сотні і десятки сотень установ (тільки у межах органів, які відповідають безпосередньо за захист прав споживачів їх налічується майже 120 у Франції, 260 у США і т. д.), то у нашій державі перелік такого роду організацій значно обмежений

На сьогодні, незалежні товарознавчі експертизи здійснюються у Торгово-промисловій  палаті України, Центрі метрології і  стандартизації Держстандарту України, структурах Міністерства охорони здоров'я  України, державних структурах із захисту прав споживачів, деяких громадських установах, діяльність яких пов'язана з дослідженням якості товарів.

Іноді необхідність отримання незалежної думки спеціаліста з товарознавства виникає у таких установ, як санітарно-епідеміологічні  служби, міськвиконкоми, районні органи влади тощо.

 

 

 

 

1.3. Права та обов'язки  експерта

 

Експертом може виступати особа, яка  має відповідні знання, обов'язково досвід роботи з того питання, для  дослідження якого вона залучається.

Враховуючи специфіку та велику відповідальність за результати експертизи, сформулювати обов'язки експерта можна таким чином: компетентність, об'єктивність, моральна стійкість. Останнє визначення характеризує такі непрості духовні і моральні категорії, як совісність, принциповість, відмова від особистих інтересів задля суспільних, непідкупність, чесність та ін.

У положеннях, які регламентують  діяльність експерта, відсутні визначення того, хто може виступати експертом, але чітко визначено, хто ним  бути не може при розгляданні суперечливих питань.

Наприклад, при розгляді судових справ не дозволяється залучати як експерта осіб, які є родичами зацікавлених у результатах розгляду сторін, або які знаходяться у службовій та іншій залежності від цих сторін, які мають особисте відношення до справи, які брали участь у попередньому розгляді справи (як перекладач, свідок і т. п.), які виявили свою некомпетентність або є підстави для дискредитації їх об'єктивності, які раніше були притягнуті за крадіжки тощо.

Виконуючи свої службові обов'язки експерт  діє незалежно і самостійно. При цьому він наділений великим обсягом прав, основними з яких є:

1. Право відмови від проведення  експертизи і видачі висновку, якщо експерт не має знань,  наявність яких необхідна для  виконання покладених на нього  обов'язків.

Наприклад, визначення якості харчових продуктів нового асортименту, які вироблялись з використанням новітніх технологій та технічних засобів, що незнайомі експерту і не мають аналогів у країні.

2. Право відмови від відповіді  на питання, які виходять за  межі компетенції експерта. Наприклад, формулювання звинувачення за пошкодження товару.

3.Право відмови від складання  висновку, якщо представлений на  експертизу товар не оформлено  належним чином, відповідно до  норм законодавства. 

4. Право ознайомлення з документами  та іншими матеріалами, незнання яких перешкоджає незалежній оцінці об'єкта експертизи і право відмови від початку або продовження експертизи у разі неподання подібних матеріалів.

Наприклад, приховування зацікавленою стороною сертифіката якості або  транспортних документів, які безпосередньо відносяться до товару (партії) і можуть вплинути на результати його оцінки.

5. Право відмови від початку  (або продовження проведення) експертизи, якщо місце, де вона проходитиме,  не має відповідних умов, обладнання, що може вплинути на якість або кількість товару, призвести до помилок тощо.

Наприклад, запропонування проведення експертизи гігроскопічних харчових продуктів  на відкритій площадці, або необхідність визначення кількості товару на вагах, що повірені з порушенням норм законодавства.

6. Право у процесі експертизи  проводити досліди, вимірювання,  відбір проб, аналізи, розрахунки; право залучення для отриманняоб'єктивних  результатів лабораторій, перед  якими ставляться конкретні завдання.

7.Право призупинювати або відмовлятися  від подальшого проведення експертизи, якщо дії присутніх (у тому числі зацікавленихсторін) спрямовані на обманювання експерта.