Розрахунок та вибір обладнання

Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Марта 2013 в 18:56, курсовая работа

Краткое описание

Останні роки ознаменувалися значними змінами в структурі асортименту хлібопекарської продукції, що виробляється в країні. Значне збільшення частки хлібопекарської продукції, що виробляється підприємствами малої потужності (пекарнями), порівняно з часткою продукції, що виробляється хлібозаводами, що розглядається спочатку як позитивне явище, несе з собою і негативні наслідки. До числа небажаних наслідків, пов'язаних зі зменшенням частки продукції, що виробляється великими хлібозаводами, слід віднести скорочення виробництва виробів з житнього борошна

Файлы: 1 файл

курсовий хліб.docx

— 329.68 Кб (Скачать)

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 


        1.4. Виробництво хліба «Мінського подового»

 

Борошно на підприємство привозится автоборошновозом (1).Через приймальний щиток (2) борошно  завантажують у силос ХЕ-160А (3), з  якого воно через рукав надходить  у просіювач « Бурат» ПБ-1,5 (4), де воно аєруеться, а також видаляються  механічні і феромагнітні домішки.Просіяне борошно надходить у виробничий накопичувально-витратний бункер ХЕ-112 (7). Запас гарячої та холодної води робиться у баках для води (8; 9) відповідно. Для зберігання хлібопекарських пресованих дріжджів застосовують холодильну камеру КХС-2-6 (8). Сіль на виробництво надходить у поліпропіленових мішках і зберігається на дерев’яних піддонах (9) на складі додаткової сировини. Розчин солі готують за допомогою солерозчинника « Ліфенцева» ХСР-3\1 (22). Концентрація розчину солі дорівнює 26%.

(10), воду для розчину дозують з бачка (11). Для забезпечення підприємства парою на технологічні потреби та гарячою водою на технологічні та побутові потреби передбачена котельня. Вона складається з катіонового фільтра (20), деоратора (21), збірника конденсату (66), котла парового (23) та гребінки парового розподілення (24).Компресорна установка складається з масловідокремлювача ОММ-100 (14), ресивера РВ-2 (15), повітряочищувача ХВО (16).

Хліб  «Мінський подовий» готують на густій житній заквасках. Для приготування закваски на вагах (25 ) ВП-100Ш відважують порцію закваски і вносять у діжу. З водомірного бачка АВБ-100 (17) дозують воду. Борошно для приготування закваски дозують за допомогою дозатора борошна МД-100 (31). Заміс закваски здійснюєця у тістомісильній машині з підкатними діжами (26 ) А2-ХТБ протягом 8 хвилин. Вологість-47%, температура-29˚С. Закваску залишають дозрівати на 240 хвилин до кислотності 7˚. Виброджену закваску поділяють на 4 часнини: одну частину залишають для поновлення, а 3 інші використовують для заміса трьох порцій тіста. У діжу ( 29) ХТ-2Д вносять порцію закваски. На вагах (25) ВП-100Ш відважують пресовані дріжджі і патоку. Воду дозують за допомогою автоводомірного бачка (17) АВБ-100. Розчин солі дозують за допомогою дозатора рідких компонентів (28) Ш2-ХТБ.


Борошно житнє і пшеничне першого сорту  дозують за допомогою автоборошноміра (27) МД-100. Тісто замішують протягом 7 хвилин до однорідної маси вологістю 47%, кислотність 7 градусів після того як тісто вибродить 50 хвилин. Потім виброджене тісто вивантажують у приймальну воронку тістоподільника (31) А2-ХТН За допомогою діжеподймоперекидача (30) ПО-1. Тісто поділене на шматки по 0,790 кг, подається по стрічковому транспортеру з котрого робітники кладуть заготовки у миски на колиски вистоювальної шафи до печі ХВЛ. Тривалість вистоювання 40 хвилин. Потім тістові заготовки висаджують у пічь ХВЛ (34), де вони випікаються протягом 40 хвилин при температурі 210-2200 . По стрічковому транспортеру (35) подаються на циркуляційний стіл (36) Х-ХГ. Хліб «Мінський» укладають по 12 штук на хлібопекарські лотки. Лотки встановлюють на полиці контейнера ХКЛ-18 по 8 штук.


 

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



      2. Технологічна частина

 

2.1. Вихідні дані

 

Таблиця 2.1.1. Вихідні дані

Назва показників та параметрів,  
одиниці вимірювання

Умовне позначення

Значення показників  
та параметрів

1

2

3

Стандарт на готові вироби:

 

ТУУ 46.22.022-95

Показники якості виробів:

Вологість, % не більше

Wв

47,0

Кислотність, град, не більше

Кв

7,0

Пористість, %

 

57,0

Масова частка цукру на суху речовину, %

 

-

Масова частка жиру на суху речовину, %

 

-

Рецептура на 100 кг борошна, кг:

Борошно житнє обдирне

Мб

90,0

Борошно пшеничне другого сорту

Мб

10,0

Дріжджі пресовані

Мдр

0,5

Сіль кухонна

Мс

1,5

Патока

 

2

Кмин

 

0,2

Розміри виробу:

Діаместр, мм

 

200

Технологічний режим:

Вологість закваски, %

Wо

49,0

Вологість тіста, %

Wт

47,0

Тривалість бродіння першої фази, хв.

Tоо

240

Тривалість бродіння тіста, хв.

Tтт

100

Тривалість вистоювання, хв.

Tр

45

Тривалість випікання, хв.

Tв

40

Концентрація розчину солі, %

Cр.с.

26

Технологічні втрати:

Втрати борошна до замісу тіста, %

gб

0,1

Втрати борошна та тіста від  замісу  
до випічки, %

gт

0,06

Затрати на бродіння, %

gбр

2,7

Втрати борошна на розробку тіста, %

gр

0,7

1

2

3

Упікання, %

gуп

8,5

Зменшення маси хліба при  укладанні, %

1

gукл

2

0,5

3

Зменшення маси хліба при усиханні, %

gус

3,1

Відхилення маси штучних виробів  від ном.,%

gшт

0,03

Масова частка крихт і лому, %

gкр

0,03

Витрати  від переробки браку, %

gбр

0,02


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 


2.2. Розрахунок продуктивності печей

 

Продуктивність  печі за годину  в кг розраховується за формулою:

 

,    (2.2.1)

 

де N1 – кількість колисок у печі, шт;

     N2 – кількість виробів на колисці,  шт;

     mв – маса виробу, кг;

     Тв – тривалість випікання, хв.

 

 

 

Кількість виробів по довжині колиски, в штуках розраховується за      формулою:

 

,      (2.2.2)

 

 

 де L – довжина листа, мм;

 d– діаметр виробу, мм;

     а – відстань між виробами, мм.

 

= 7 (шт)

 

Розраховуємо кількість виробів по ширені печі за формулою:

 

    (2.2.3)

 

 де B  – ширина печі, мм;

 d – діаметр виробу, мм;

    а  – відстань між виробами, мм.

 




 

 

                                                         (кг/год)

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.2.2 Графік роботи печі протягом доби

Марка печі

Години роботи печі

Перша зміна

19.00-7.00

Друга зміна  
7.00-19.00

ХВЛ

///////////////////////////

 

Таблиця 2.2.3 Продуктивність печі

Марка

печі

Продуктивність за годину, кг

Тривалість роботи печі протягом доби, год.

Продуктивність за добу, кг

ХВЛ

735

11,5

8452


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  



    2.3. Розрахунок виходу виробів

 

Таблиця 2.3.4 Маса сухих речовин у тісті

Назва сировини

Маса сировини, кг

Вологість сировини, %

% сухих речовин

Маса сухих речовин

Борошно житнє обдирне

90

12,5

87,5

78,75

Борошно пшеничне першого сорту

10

14,1

85,9

8,59

Дріжджі пресовані

0,5

75

25

0,125

Сіль 

1,5

0

100

1,5

Патока

2

22

78

1,56

Кмин

0,2

16

84

0,168

Всього

104,2

   

90,69


 

Розраховуємо масу тіста за формулою:

 

,     (2.3.4)

 

де Мс.р. – маса сухих речовин, кг;

     Wm – вологість тіста, %.

 

171,11 (кг)

 

Втрати борошна до замісу напівфабриката розраховуємо за формулою:

 

,     (2.3.5)

 

де Wб – вологість борошна, %;

 

 

0,16 (кг)

 

Втрати борошна від замісу до випіканні розраховуємо за формулою:

 

,    (2.3.6)


(кг)

     Вологість  відходів:


,    (2.3.7)

 

%

 

Затрати на бродіння розраховуємо за формулою:

 

,         (2.3.8)

 

 

(кг)

 

Знаходимо середньозважену вологість  сировини за формулою:

 

,                                 (2.3.9)

 

%

 

Затрати на розробку тіста рорзраховуємо  за формулою:

 

,                     (2.3.10)

 

(кг)

 

Затрати на упікання розраховуємо за формулою:

 

,            (2.3.11)

 

(кг)

 

Затрати на укладання розраховуємо за формулою:



,            (2.3.12)

 

(кг)

 

Затрати на усихання розраховуємо за формулою:

 

,            (2.3.13)

 

(кг)

 

Втрати  від крихт і лому розраховуємо за формулою:

 

,             (2.3.14)

 

(кг)

 

Витрати внаслідок вдхилення фактичної  маси виробу від номінальної розраховуємо за формулою:

 

,             (2.3.15)

 

(кг)

 

Втрати від  переробки браку розраховуємо за формулою:

 

,             (2.3.16)

 

(кг)

 

Вихід виробу в кг розраховуємо за формулою:

 

,             (2.3.17)



(кг)

Розраховуємо  температуру води для замісу тіста  за формулою:

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



      



   2.4. Розрахунок витрат сировини

 

Витрата борошна  за годину розраховується за формулою:

 

,          (2.4.20)

 

де Qгод – продуктивність печі, кг/год;

     Вх – вихід хліба.

 

(кг/год)

(кг/год)

(кг/год)

 

Витрата іншої сировини за годину розраховується за формулою:

 

,           (2.4.21)

 

де Мбгод – витрата борошна за годину, кг;

     Мсир – маса дріжджів, солі, соняшникової олії, кг.

 

(кг/год) (дріжджі)

 

(кг/год) (сіль)

 

(кг/год) (патока)

(кг/год)    (кмин)

 

Питома витрата сировини на 1 тону готових виробів розраховується за формулою:

 

,            (2.4.22)

 

де М – маса сировини, кг;

     Вх – вихід хліба, кг.


 

(кг/т)

(кг/т)

 

(кг/т)

 

(кг/т)

(кг/т)

(кг/т)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 



За результатами розрахунків складаємо  таблицю.

 

Таблиця 2.4.5 Витрата сировини

Назва сировини

Витрата сировини для виробництва хліба «Мінський»

На 1 тону виробів, кг

За  годину, кг

Тривалість  роботи печі, год

За  добу, кг

Борошно житнє  обдирне

607,94

446,83

11,5

5138,54

Борошно пшеничне першого готунку

67,55

49,65

        11,5

570,97

Дріжджі пресовані

3,38

2,48

11,5

28,52

Сіль 

10,13

7,44

11,5

85,56

Патока

13,51

9,93

11,5

114,195

Кмин

1,35

0,99

11,5

11,38


 

 

 Таблиця 2.4.6 Запас  сировини:

Информация о работе Розрахунок та вибір обладнання