Проблеми та перспективи впровадження екологічного страхування в Україні

10. .Царенко О.М., Нєсветов О.О., Кадацький М.О. Основи екології та економіка природокористування. Курс лекцій. Практикум: Навчальний посібник. – 2-ге вид, стер. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 400с.

11. .Цыганов А.А. Институциональное развитие страхового рынка Российской Федерации: автореф. Дис. на соискание ученой степени док. Экон. Наук:  08.00.05/  А.А.Цыганов.  –  М.:  РАГС  при  Президенте РФ, 2007 – 32с.

12. Шевченко І.В. Екологічне страхування: шлях до ефективності/ Продуктивні сили України. – 2010. – № 2-4 (008-010)– 183 с. (с. 94-102)

Висновок

 На мою думку вивчення  наукової літератури та інформаційних ресурсів з даної проблематики дає підстави визначити найбільш характерні проблеми та обґрунтувати пріоритетні напрями здійснення інституціональних перетворень національної економіки в напрямку стимулювання впровадження системи екологічного страхування.

До факторів, які сповільнюють розвиток ринку екологічного страхування, належать: відсутність чіткої державної політики в галузі екологічного страхування; нестабільність фінансово-економічної ситуації в країні; недосконалість страхового законодавства; низька страхова й екологічна культура населення; слабкість податкових стимулів; відсутність надійних схем інвестування. Значною проблемою для запровадження та розвитку екологічного страхування є відсутність достатніх статистичних даних щодо забруднення підприємствами довкілля, збитків, заподіяних навколишньому середовищу та третім особам.

Для подальшого розвитку системи екологічного страхування необхідно розробити ефективний правовий механізм, який дасть змогу забезпечити інтенсифікацію екологічної трансформації в країні. Важливою передумовою зменшення техногенно-екологічного тиску на  населення  і  природне  середовище  є  прийняття  Закону України

«Про екологічне страхування».

Інституціональні перетворення  мають забезпечити формування  нових  інститутів  економічних  відносин, що каталізують  процес  раціоналізації  сфери природокористування. Саме    перманентне    вдосконалення    інституціонального середовища впровадження в практику господарювання екологічного страхування є основою його адаптації до змін макроекономічної кон’юнктури,    мобілізації    зусиль    по    підвищенню    економічної ефективності залучення природних ресурсів у відтворювальний процес та запровадженню прогресивних форм господарської діяльності.