Проблеми та перспективи впровадження екологічного страхування в Україні

Тим часом, незважаючи на викладені проблеми, вже зараз є певна теоретична і експериментально-практична основа, що дозволяє приступити до вдосконалення методів оцінки зазначених ризиків, до розроблення законодавчих, нормативних і методичних положень у даній галузі страхування.

Автор Ю.Б. Каленіченко

Література

 

1. Лук’янихін В.О. Екологічний менеджмент у системі управління збалансованим розвитком: Монографія. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2002. – 314 с.

2. Абалкина И.Л. Страхование экологических рисков (из практики США). –  М.:  ИНФРА-М, 1998. – 88 с.

3. Балацький О., Лук’янихін В., Лук’янихіна О. Екологічний менеджмент: проблеми та перспективи становлення та розвитку//Економіка України. – 2000. – № 5. – С. 68-73.

 

4. Веклич О. Совершенствование экономических инструментов экологического управления в Украине//Економіка України. – 1998. – № 9. – С. 65-74.

5. Моткин Г.А. Основы экологического страхования. – М.: Наука, 1996. – 192 с.

6. Вертелецький Д.Б. Екологічне страхування в Україні: http://uainsur.com/public/03/08/15/6.

7. Жиденко К.М. Проблеми та перспективи впровадження екологічного страхування в Україні. http://uainsur.com/public/03/08/19/10.

8. Гусар В.У. Роль і завдання страхових організацій у системі екологічного страхування в Україні: http://uainsur.com/public/03/08/17/9.

9. Сердюк А.М., Буравльов Е.П., Черниченко І.О. Визначення медико-екологічних ризиків у проблемі екологічного страхування. http://uainsur.com/ public/03/08/21/13.

10. Залізняк Г.М. Екологічний чинник у системі соціальних пріоритетів киян. http://uainsur.com/ public/03/08/23/14 
    

Висновок

Можна зробити висновки:

1. реальним і ефективним механізмом залучення ресурсів у діяльність щодо збереження екологічної безпеки населення і територій може стати страхування екологічних і катастрофічних ризиків;
2. розвиток страхування безсумнівно зажадає розроблення і розвитку принципово нових видів страхування, що охоплюють екологічні і катастрофічні ризики;
3. страхування екологічних і катастрофічних ризиків через їх спустошливий вплив і значних страхових виплат можливо тільки з прийняттям загальнодержавної Концепції і розвитком системи страхування в цілому, у першу чергу, прийняття пакета Законів України: „Про обов'язкове екологічне страхування” (страхування відповідальності осіб

• власників джерел підвищеної екологічної небезпеки), "Про обов'язкове страхування від повеней" (майнове страхування), "Про обов'язкове страхування від метеорологічних небезпечних явищ" (майнове страхування) та ін.;

4. розвиток системи страхування вимагає також удосконалення методичних підходів за ймовірною оцінкою ризику, за оцінкою економічного і страхового збитків, за розрахунком тарифних ставок і сум, що необхідно здійснювати за кожним видом природно-антропогенних катастрофічних подій, що розглядаються як страхові.

 

 

 

 

 

Стаття №3

Климчук А. В., Приступа Л. А. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ СВІТОВОГО ДОСВІДУ

Рубрика: Соціум. Наука. Культурa, Екологія

Климчук А. В., Приступа Л. А.

Хмельницький національний університет

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ СВІТОВОГО ДОСВІДУ

В статті досліджено основні проблеми екологічного страхування в Україні та сформовано пропозиції щодо його покращення на основі досвіду  США.

Актуальність теми. Потреба розроблення та запровадження системи екологічного страхування є об'єктивною закономірністю суспільно-економічного розвитку України. Доведено, що на сучасному етапі свого розвитку людство спроможне зруйнувати середовище свого існування або зробити його непридатним для проживання. Тому нині потрібна побудова чіткої системи захисту від екологічної небезпеки загалом.

Мета статті полягає у вивченні основних завдань екологічного страхування, дослідження проблем та внесенні пропозицій щодо його покращення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній літературі  дослідженням проблем екологічного страхування  займаються такі вчені: В. Д. Базилевич, Т. П. Галушкіна, В. К. Данилко, П. І. Семиволос , В. М. Трегобчук та ін.

Виклад основного матеріалу дослідження. Інтеграція України в світове економічне співтовариство диктує необхідність переходу до нових принципів регулювання природоохоронної діяльності та розробки нормативно-правової системи, спрямованої на зниження масштабів промислового забруднення довкілля. Досвід розвинених країн засвідчив, що найбільш ефективним інструментом екологічної політики та гарантій безпеки життєдіяльності людей, є використання ринкових механізмів захисту здоров'я громадян та навколишнього середовища. Страхування відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища найбільш ефективно захищає інтереси підприємств по отриманню прибутків, суспільства по захисту здоров'я людей та держави через створення сприятливого інвестиційного клімату, гарантій податкових надходжень та соціальну стабільність.

Проте страхування екологічних ризиків в Україні не набуло належного поширення. Рівень нормативно-правового забезпечення недостатній. Юридичні гарантії відшкодування збитків, завданих забрудненням довкілля та зниження якості природних ресурсів не забезпечені повністю.

Окрім правових, розвиток ринку екологічного страхування гальмується:

 

 - слабкими стимулами добровільного  страхування;

- відсутністю надійних  та загальноприйнятих методик  оцінки ризику та розрахунку  ймовірної шкоди;

 

 - низькою потужністю самого  ринку, що позбавляє змоги здійснювати  страхування небезпечних та великих за величиною екологічних ризиків. [3]

 

 Найголовніше, що треба зробити зараз - це запровадити принцип безумовної відповідальності за шкоду довкіллю, заподіяну будь-якими суб'єктами підприємницької діяльності.  Безумовна відповідальність змушує підприємства гарантувати наявність додаткових коштів по компенсації витрат, в тому числі, і у вигляді страхування.

Останнім часом Україна почала приділяти більше уваги проблемам фінансового забезпечення екологічної політики. Відповідальність за забруднення довкілля встановлена багатьма чинними законодавчими актами, якими закладено основи обов'язкового страхування.

Комплексний розвиток екологічного страхування в Україні дасть змогу:

 

 - скоротити бюджетні витрати  на ліквідацію аварійних та надзвичайних ситуацій;

- забезпечити цільове  використання коштів, які спрямовуються на ліквідацію та попередження екологічного забруднення;

 

 - посилити контроль за  потенційно небезпечними видами  діяльності та підняти вимоги екобезпеки.

Таким чином, за умов сучасної фінансово-економічної ситуації в країні розвиток страхування відповідальності за шкоду довкіллю може стати реальним механізмом забезпечення екологічної безпеки.

За кордоном, наприклад у США, страхування одна із засад, що націлена на підвищення безпеки для пересічного мешканця. Прикладом може служити Федеральний закон про всебічну відповідальність за відновлення і збереження оточуючого середовища, відомий під назвою "Суперфонд". Завдяки цьому закону у США була реалізована повномасштабна робота по перезахороненню токсичних відходів з місць їх тимчасового зберігання і приведення до встановлених норм безпеки значна частина звалищ відходів.

Поряд з цим, в США існує ряд форм державної підтримки екологічного страхування. Допомога страховикам здійснюється в тих галузях, де приватні фірми не можуть надати в повній мірі необхідного страхового покриття збитків. Такою сферою страхування, наприклад, підтримуються ризики постраждати від повеней. Тут Федеральний уряд виступає перестраховиком приватних страхових компаній, котрі заключають страхові договори, збирають внески та забезпечують виплати клієнтам. При цьому приватні компанії можуть використовувати лише 32 % внесків, інші надходять державі. Якщо сума страхових виплат дорівнює чи перевищує встановлений ліміт, кошти, що недостають, надає держава. Такий механізм може бути використаний і в Україні. Наприклад, в Закарпатті при страхуванні від повеней і зсуву грунту. Або при реалізації такої великої по масштабам програми, як створення в Україні замкненого ядерного циклу.

Крім того, за допомогою екологічного страхування можливо включити таку дуже дійову форму відповідальності за негативні екологічні дії якою є економічна форма. Це дозволить впливати на регулювання стану довкілля і забезпечити суттєве "пом'якшення" суспільного соціального клімату [5].

Крім того, на шляху до широкого впровадження в Україні екологічного страхування є ряд ще не вирішених методичних питань:

- екологічного впливу  на довкілля, що може бути заподіяний  різними сферами господарської діяльності людини оточуючому її навколишньому середовищу;

- економічної оцінки збитків  зазначених екологічних впливів  на навколишнє середовище;

- ризиків виникнення аварій  або непередбачуваних негативних  ситуа-цій в окремих природно-територіальних  комплексах тощо. Зазначені питання  є найактуальнішими і потребують  концентрації уваги вчених.

Висновок. Однак, не зважаючи на вказані проблеми, все ж поштовхом у справі інтенсифікації екологічної трансформації в країні має стати екологічне страхування. Значущість екологічного страхування для України особливо велика сьогодні, на етапі реалізації економічних реформ, які базуються на роздержавленні і реструктуризації підприємств, що є "критичними" з позицій екологічної безпеки.

Література:

•1.  Верховна рада України. - Режим доступу: http://www. rаda.gov.ua.

•2.  Національна  комісія із регулювання ринків фінансових послуг.

Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua.

•3. Екологічне страхування в Україні, основні шляхи та проблеми

його становлення. Режим доступу: http://www. refine.org.ua

•4.  Романенко Є. Ринок страхування: тенденції та проблеми//Євген

Романенко. - Режим доступу: http://www.personal.in.ua

                                   

                                                       Висновки

З цієї статті я дізналась що страхування екологічних ризиків в Україні не набуло належного поширення. Аналізуючи статтю комплексний розвиток екологічного страхування в Україні дасть змогу:

 

 - скоротити бюджетні витрати  на ліквідацію аварійних та надзвичайних ситуацій;

- забезпечити цільове  використання коштів, які спрямовуються на ліквідацію та попередження екологічного забруднення;

 

 - посилити контроль за  потенційно небезпечними видами  діяльності та підняти вимоги екобезпеки.

 

 

Стаття №4

 

 ОБОВ’ЯЗКОВЕ ЕКОЛОГІЧНЕ СТРАХУВАННЯ: ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

ПАШНЄВА Вікторія Анатоліївна - кандидат юридичних наук, доцент кафедри господарського і екологічного права Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського

УДК 347.764

Постановка проблеми

та її актуальність

Запровадження в багатьох зарубіжних країнах відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища й обов’язкового страхування ризиків відповідальності стало поштовхом для активного розвитку нового виду страхування відповідальності - відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища. Це обумовлено низкою факторів. З одного боку, безліч негативних наслідків діяльності промислових підприємств, особливо галузей важкої промисловості, збільшення масштабів і ускладнення структури різних видів виробництв, зростання числа учасників виробничих і торговельних відносин істотно збільшили ступінь і концентрацію ризиків, і визначили високий розмір можливого екологічного збитку. З іншого боку, - підвищення ефективності технічних, технологічних і економічних засобів і інструментів захисту від можливих збитків стимулювало звернення саме до страхового механізму захисту від наслідків несприятливих подій.