Соціальна робота з похилими людьми

    Законодавство під питань охорони здоров'я включає також положення, що стосуються безпосередньо до пацієнтів. Це:

• право на отримання інформації про стан здоров'я, необхідних дослідженнях і лікуванні;
• право радитися і домовлятися щодо догляду;
• право на відмову від лікування;
• право на ознайомлення з усією історією хвороби;
• право звертатися зі скаргою в спеціальну інстанцію - дисциплінарний комітет служби охорони здоров'я при грубих порушеннях з боку персоналу, який здійснює догляд [15, c.181].

    Політика  в галузі охорони здоров'я стосовно до осіб похилого віку, які втратили самостійність, складається з їх максимальної інтеграції в колектив. Абсолютний пріоритет з початку 70-х років віддається розвитку системи первинного медичного обслуговування.

    Ця  система розглядається як забезпечує високу якість і економічну ефективність медичного обслуговування.

    До  спеціалізованої медичної допомоги вдаються у тих випадках, коли особа  похилого віку страждає недугою, які  вимагають тривалого медичного  лікування, або, коли ослаблення фізичних і розумових здібностей вимагають постійного спостереження та суттєвої допомоги з боку медичного персоналу. У цих випадках: вдаються до надання медичної допомоги вдома за допомогою лікаря і навколишнього медсестри, які несуть відповідальність за обслуговування хворого [15, c.182].

    Їм  допомагають члени сім'ї чи інші близькі особи похилого віку. Щоб  це останнє відчувало себе в безпеці, служба швидкої допомоги забезпечує медичну допомогу особі, яка страждає гострим захворюванням, в будь-який час доби.

    Термінова допомога надається також і при ускладненнях соціального порядку:

• Надання полуамбулаторной допомоги;
• Надання тривалої медичної допомоги;
• Санаторне лікування [23, c.44].

    Великобританія

    Державна  політика Великої Британії стосовно громадян похилого віку та інвалідів орієнтована на створення повноцінних умов для їх проживання в домашніх умовах, в першу чергу за рахунок широкого надання нестаціонарних форм і видів соціального обслуговування.

    Однією  з причин цього є недостатній  розвиток мережі інтернатних установ, часто не мають в своєму розпорядженні можливостями надання повноцінної допомоги цій категорії осіб через відсутність власної медичної служби, умов інтенсивного медичного та побутового догляду. Соціальна та медична допомога, що надається людям похилого віку та інвалідам вдома, розглядається в якості важливого елемента реалізації всієї соціальної політики в країні, значною мірою дозволяє вирішити багато проблем цієї категорії осіб, пов'язані з самотністю і втратою інтересу до життя, що сприяє розвитку контактів з оточуючими, поліпшення життєвих умов [10, c.47].

    Держава через міністерства охорони здоров'я, соціального забезпечення, праці, житлового  будівництва координує реалізацію загальних принципів соціальної політики та здійснює фінансовий контроль. Організація соціального обслуговування покладається на органи місцевого самоврядування, котрі надають як обов'язкові, так і додаткові послуги, причому у виборі послуг їм надана значна самостійність. Реалізація соціальних програм здійснюється невеликим числом штатних службовців та численними добровольцями з різних громадських, релігійних, благодійних, молодіжних та інших організацій. Вся ця система в загальнонаціональному масштабі координується Державним комітетом соціального обслуговування людей похилого віку.

    Які послуги можуть надати соціальні  служби по роботі з окремими людьми?

    Основна відповідальність за надання соціальних послуг для людей похилого віку лежить на відділах соціальної служби місцевих органів влади в Англії та Уельсі, відділах соціальної роботи в Шотландії та департаментах соціальної служби в Північній Ірландії [23, c.51].

    Більша  частина з наданих соціальними  службами коштів спрямована на надання  клієнтам допомоги для того, щоб  вони могли незалежно жити у своїх  власних будинках. Труднощі з ведення домашнього господарства можуть бути полегшені візитами співробітників "допомоги на дому", а також наданням послуг з прання і доставці обідів додому. Сюди входять і послуги органів охорони здоров'я за місцем проживання: наприклад, візит дільничної сестри, щоб допомогти старій людині прийняти ванну, зробити уколи, перев'язки. Відвідування денних центрів може допомогти полегшити ізоляцію, в якій зазвичай живуть самотні люди. У цих денних центрах діють ланчі-клуби, майстерні, можуть надаватися послуги по відвідуванню мозольного оператора, іншого медичного обслуговуючого персоналу, викладачів для отримання подальшої освіти.

    Для тих, хто не може більше жити в своїх  будинках, в спеціальних будинках пропонується не тільки постійне житло, а й тимчасове, щоб полегшити тягар тих, хто доглядає за старими родичами. Обслуговуючий персонал цих будинків надає широке коло послуг на додаток до задоволення фізичних потреб. Весь персонал, включаючи соціальних працівників, буде залучений у задоволення емоційних, соціальних потреб живуть у цьому будинку, буде дбати про дозвілля, як окремої людини, так і всієї групи. Там де можливо, сприяти та допомагати живуть у цьому будинку час від часу повертатися додому [15, c.154].

    Найбільша категорія з усіх існуючих в нашій  країні будинків-інтернатів призначена для старих людей, що не мають сімей, або якщо їх родичі не можуть доглядати за ними, навіть якщо їм надана допомога соціальних служб, що працюють за місцем проживання. В інших будинках здійснюється догляд за людьми з особливими проблемами, такими як сліпота, глухота, розумові недоліки, але більша частина будинків для старих людей - не спеціалізованого типу.

    Забезпечення  також надається для більш  активних старих людей для здійснення догляду за ними в спеціальних  поселеннях, які, по суті, представляють собою групи маленьких будиночків, квартир або одноповерхових будівель з верандою, де мешканці можуть жити незалежно, їм надаються різного роду зручності, а доглядач, проживає за місцем служби, надасть їм термінову допомогу у разі потреби [18, c.187].

    Ті  соціальні працівники, які не працюють в установах, призначених спеціально для старих людей, навряд чи займатимуться  виключно такими клієнтами, але вони часто можуть дати пораду і надати підтримку в тому, щоб якось  примиритися з проблемами старіння: втрата чоловіка, що збільшується залежність від інших людей, фізична неміч, потрапляння до лікарні, чи необхідність надходження до будинку-інтернату, де незалежна життя вже більше неможлива.

    Соціальні працівники можуть також працювати з родиною старої людини, якій, можливо, потрібна порада і підтримка, щоб впоратися зі зростаючою залежністю від неї їх старого родича.

    Соціальні працівники, які перебувають на службі у місцевої влади, можуть працювати  в районних офісах відділів соціальної служби (денних центрах, будинках-інтернатах, закладах охорони здоров'я або займатися цим у процесі основної практичної роботи), де їм буде дуже зручно виявляти людей зі ступенем ризику. Це особливо важливо у випадку з самотніми старими людьми [23, c.54].

    Соціальні працівники та персонал соціальної служби можуть найматися на роботу добровільними  організаціями або власниками приватних  будинків, що спеціально займаються добробутом старих людей.

    На  додаток до оплачуваного персоналу, що працює в різних агентствах, добровольці надають ряд послуг, які здійснюються через державні та добровільні організації. Наприклад, відвідування старих людей, які прив'язані до будинку або знаходяться в госпіталі, надання допомоги в покупках, догляді за садом, надання транспорту.

    До  числа найбільш поширених організаційних форм надання соціальної допомоги людям  похилого віку та інвалідам слід віднести "соціальні клуби" або "соціальні  кафе", створювані зазвичай релігійними  та суспільно-благодійними організаціями. Основні напрямки їх роботи - організація спілкування людей похилого віку, їх дозвілля, надання їм недорогих обідів, медичних, юридичних, соціально-психологічних консультацій. Єдиної структури або програми діяльності цих установ немає. Деякі клуби мають медичні та фізіотерапевтичні кабінети, зали лікувальної фізкультури, кімнати соціальних працівників, інші тільки їдальню або приміщення для відпочинку [7, c.99].

    Частина таких соціальних клубів організована на основі вікового критерію, тобто  призначені тільки для обслуговування людей похилого віку, решта - на спільності інтересів, і членство в них не залежить від віку. Характерно, що переважна більшість людей похилого віку віддають перевагу клубам за інтересами, в яких створюються гуртки з прикладного мистецтва, рукоділля і інших захоплень.

    Для задоволення потреби літніх громадян у праці і поліпшення їх матеріального  становища з ініціативи громадських  організацій у ряді графств створені спеціальні цехи з використанням  простих видів праці і устаткування. Багато місцевих фірми в якості благодійної діяльності представляють таким цехах безкоштовно матеріали і забезпечують їх замовленнями.

    Великою популярністю серед літніх громадян, особливо самотніх, користуються денні  центри, теж орієнтують свою діяльність на організацію дозвілля і харчування цих осіб, а також на надання допомоги сім'ям, які мають у своєму складі людей похилого віку та інвалідів, які потребують постійного догляду. Денні центри, як правило, розташовуються поблизу місць проживання обслуговуваних осіб і в районах з хорошим транспортним сполученням [15, c.186].

    У ряді місць набули поширення громадські служби організації відпочинку для  людей похилого віку, які щорічно  надають літнім громадянам можливість тижневого або двотижневого відпочинку на природі, біля моря на базі будинків відпочинку або пансіонатів. Плата за такі послуги звичайно не перевищує вартості життя в домашніх умовах.

    Обслуговування  престарілих зі значним ступенем втрати здатності до самообслуговування здійснюється під керівництвом територіальних органів самоврядування переважно добровольцями через системи "добросусідства" або візитів на будинок. Характерно, що багато хто з добровольців самі є пенсіонерами. Найбільш поширеним видом допомоги є доставка обідів додому, причому для найбільш немічних гаряче харчування може доставлятися на будинок спеціальною службою "пересувна їдальня". Багатьом людям похилого віку надається допомога у прибиранні приміщень, придбання продуктів харчування, приготуванні їжі, прання білизни тощо Не менше значення надається відвідування людей похилого віку з метою проведення з ними бесід, надання морально-психологічної підтримки [23, c.57].

    Обслуговування  на дому престарілих, здійснюється через  відділення. Це служби, наявні при багатьох будинках для престарілих, у функції  яких входить доставка гарячого харчування особам, що проживають поблизу цієї установи, прибирання житлових приміщень, прання білизни, допомогу в отапливание квартири.

    Заслуговує  на увагу досвід, накопичений по створенню оптимальних умов проживання для людей похилого віку та інвалідів. У тих випадках, коли житло перестає відповідати їх станом, місцеві органи влади або громадські організації можуть провести переобладнання житла або надати за помірну плату спеціально пристосовані квартири, оснащені засобами зв'язку з працівниками служби допомоги вдома або з родичами. При наявності в одному районі великого числа переобладнаних для престарілих квартир територіальні комітети соціальних послуг часто вводять оплачувану посаду спеціального керуючого таким житловим фондом, причому нерідко він має медичну освіту і може при необхідності надати першу допомогу.

    Велика  роль у соціальному захисті людей  похилого віку та інвалідів відводиться  органам охорони здоров'я [20, c.156].

    Медичні сестри регулярно відвідують їх вдома, надають долікарську допомогу, дають поради їм та їхнім родичам щодо профілактики захворювань, дієти, догляду і т.п. Заклади охорони здоров'я часто надають у розпорядження літніх громадян різні предмети санітарії та гігієни. Досить поширеним видом послуг є чергування на дому денних або нічних доглядальниць, надають істотну допомогу родичам у догляді за людьми похилого віку або інвалідами.

    Якщо  старі не мають можливості отримати необхідну медичну допомогу на дому, їх можуть направити для лікування  та проведення реабілітаційних заходів у спеціалізовані стаціонари, призначені для тривалого перебування, приватні лікарні або в будинки-інтернати.

    Крім  цього, в країні налічується близько 200 геріатричних госпіталів, завданням  яких є не лише надання спеціалізованої  лікувальної та профілактичної допомоги, а й медичне, і побутове обслуговування важко хворих людей похилого віку на дому під час відпустки родичів. При багатьох геріатричних госпіталях організовані денні стаціонари для престарілих, основне призначення яких - доліковування і надання соціально-побутової допомоги людям похилого віку після виписки з лікарні.

    У цих відділеннях старі проходять  клінічне та лабораторне обстеження, отримують курси фізіо - і трудотерапії [15, c.186].