Соціальні проблеми української сім'ї сучасності

Експерти свідчать, що розлучення часто не вирішує проблем, а навпаки, породжує нові. Розлучені партнери намагаються осмислити ситуацію, зробити висновки та знайти собі нового супутника. При цьому необхідно вирішити питання проживання дітей та реалізувати рівні права батька та матері на їх виховання. Особливо гостро постають ці питання у випадках конфліктного розлучення, коли колишні чоловік і дружина все ще відчувають ворожнечу один до одного, психологічно травмовані й не готові до конструктивного вирішення питання в інтересах дитини.

До середини 1990-х рр. це питання  вирішувалося майже автоматично на користь матері як з психофізіологічних міркувань (мати ближча і важливіша для дітей), так і з матеріальних. Сім'ї зазвичай мали одне помешкання, яке залишалося жінці з дітьми. Чоловікові фактично нікуди було взяти дитину. На жаль, багато матерів у таких умовах використовували свою владу і часто не давали батькові бачитися з дитиною, порушуючи тим самим Конвенцію ООН "Про права дитини", якою передбачено, що дитина має право бачити своїх батьків, в якій би країні вони не проживали. Протягом останніх років ситуація поступово змінюється. Збільшується кількість розлучених чоловіків, які не просто цікавляться життям своєї дитини, а готові реалізувати своє право на її виховання.

Необхідно окремо виділити нові типи сімейних конфліктів, які набули широкого розповсюдження з кінця минулого століття.

1. В умовах трансформації суспільства поширюється дещо викривлена модель патріархальної сім'ї. Заможний чоловік обирає собі красуню, а вона розраховує на заможне життя. Жінка не зважає на те, що платою за цю заможність є повне підкорення, економічна залежність, психологічне або фізичне насильство. Конфлікт – між бажанням жінки бути забезпеченою та диктаторською поведінкою чоловіка, який її утримує.
2. Конфлікт між чоловіком і дружиною через його безробіття та перенесення відповідальності за економічне забезпечення сім'ї виключно на жінку. В умовах економічної кризи гендерні аспекти функціонування сім'ї загострюються. Особливо конфліктною є ситуація, коли жінка змушена фінансово забезпечувати сім'ю, бере на себе роль лідера, натомість чоловік не готовий взятися за домашнє господарство та виховання дітей. Постійні сімейні конфлікти та негнучкість позицій призводять до загострення сімейних проблем, а відтак до пошуку інших партнерів або розлучення.
3. Розлади сексуального життя та низький рівень культури щодо вирішення таких проблем за допомогою професіоналів. Типовою є ситуація, коли чоловік, маючи сексуальні розлади, вирішує свої проблеми не тільки через цілеспрямовану професійну самореалізацію, але й через систематичне приниження дружини. Постійне психологічне насильство може призвести до формування заниженої самооцінки жінки, депресії, імпульсів до суїциду.
4. Відсутність позитивних емоцій у житті родини. У випадку, коли в родині немає згоди, можуть виникнути сварки, фізичне насильство і жорстоке поводження з дітьми.
5. Залежність чоловіка, дружини чи обох від алкоголю, азартних ігор тощо. Це породжує складні психологічні проблеми, суттєво позначається на економічному становищі сім'ї, призводить до нехтування потребами дітей та інших членів родини або може привести сім'ю в злиденне становище.
6. Конфлікти через відмінність цінностей чоловіка та жінки, різні інтереси, смаки, уявлення та бажання щодо проведення вільного часу тощо.
7. Конфлікти в сім'ї, в якій є дитина з особливими потребами. На жаль, чоловік часто виявляється неготовим до життя в умовах тривалої хвороби чи інвалідності одного з членів сім'ї. Весь тягар догляду за такою дитиною лягає на жінку. Нерідко чоловік залишає таку сім'ю [25].

Між тим, поодинокі конфлікти ще не свідчать про неблагополучність сім'ї. Часто вони сприяють зміцненню подружжя. Серйозні проблеми виникають тоді, коли конфлікти набувають затяжного, хронічного характеру. Стійкі й невирішені конфлікти зумовлюють постійне напруження в сім'ї, яке може спричинити її дезорганізацію, спровокувати насильство, жорстоке поводження з дітьми та розлучення.

Підсумовуючи необхідно зазначити, що до руйнування сімейних стосунків  веде не сама наявність конфліктів, а відсутність уміння і бажання  їх вирішувати. У випадку досягнення позитивного результату вдається поліпшити взаємини в сім'ї, підвищити рівень довіри та близькості між чоловіком та дружиною.

1.3. Висновки за розділом

Здійснивши аналіз актуальних проблем  сучасної української сім'ї, можна  зробити висновки про те, що проблеми, з якими стикаються сучасні сім'ї слід розподілити відповідно до функцій сім'ї та характерних систем взаємовідносин.

Проблеми розвитку сім'ї умовно можна поділити на дві групи. Перша  група – це ті труднощі, що є для  сім'ї "зовнішніми". Це якісь несприятливі для неї умови, створені суспільним макросередовищем, кризовими соціально-економічними обставинами. Вони не витікають з самої сутності, природи сім'ї, а є лише середовищем для її існування. Друга група – проблеми, які існують у сфері сімейного життя навіть за сприятливих зовнішніх умов. Вони породжуються зміною, самостійним розвитком сім'ї (наприклад, переходом від авторитарної сім'ї до демократичної).

У нашій країні впродовж десятиріч  гострою проблемою, яка і досі невирішена, було забезпечення сім'ї власною квартирою або будинком. Не беручи до уваги якість житла і його розміри (у нас його розміри приблизно в 3 рази менші, ніж, наприклад, в США), скажемо, що в Україні понад 2 млн. сімей потребує житла. Ця цифра враховує лише тих, хто згідно з існуючими в нашій країні нормами має право стати в чергу на отримання житла.

Те ж саме можна сказати і  про харчування. Економічний спад упродовж ряду років призвів до того, що в Україні демографічна ситуація вже не керується з боку держави  і набуває різко негативного характеру.

Чинники соціально-економічного характеру, що виступають зовнішніми умовами існування  сім'ї, впливають і на саму роль сім'ї  в суспільстві, її внутрішні тенденції  розвитку. Наприклад, втрата сім'єю ролі посередника у відносинах між  індивідом і суспільством виявляється в тому, що наявність і розмір сім'ї тепер є нейтральним, а найчастіше навіть негативним чинником у всіх найважливіших моментах життя людини: при влаштуванні на роботу, в матеріальному забезпеченні, в підвищенні професійного рівня тощо. Багатодітні сім'ї у нас завжди жили гірше, ніж малодітні. Тепер же такі сім'ї потрапили в критичну ситуацію.

До другої групи проблем можна  віднести: порушення механізму адаптації  сім'ї до динамічних процесів у суспільно-політичній та економічній сферах; послаблення її захисної функції (як матеріальної, так і психологічної); структурно-функціональна трансформація сім'ї за невизначеності або суперечливості сімейних ролей; зниження значення сім'ї в системі життєвих цінностей особистості з подальшою переорієнтацією значної частини молоді на позашлюбні стосунки, повторний шлюб; погіршення дитячо-батьківських взаємин, зумовлене невідповідністю та догматичністю батьківських норм; орієнтація подружжя на малодітну сім'ю; загострення суперечностей між партнерами в орієнтації сім'ї на демократичний (з боку жінок) або патріархальний (з боку чоловіків) розвиток; дисфункціональний розвиток сім'ї, ознаками якого є: тенденція до домінування, боротьба за владу обох партнерів, неузгодженість рольової поведінки, негнучкість встановлених норм, маніпуляція партнером або дітьми, ігнорування потреб і почуттів членів сім'ї; ускладнення сімейної адаптації молодого подружжя внаслідок неадекватних дошлюбних очікувань, завищених вимог до партнера; нестабільність життєвих планів в умовах економічної нестабільності.

Висновки

Дослідивши соціальні проблеми української сім'ї, можна зробити  наступні висновки:

1. На інститут сім'ї впливають  як глобальні тенденції розвитку  економіки, політики та культури, так і внутрішні соціально-політичні перетворення, ускладнені історичним минулим. Як відомо, моделі поведінки в сім'ї здебільшого успадковуються: молоді батьки відтворюють поведінку своїх батьків, а діти переймають їх моделі як нормативи для свого життя. Тому при зіткненні різних поведінкових моделей дружини та чоловіка зароджуються сімейні конфлікти. Таким чином, у період незалежності України в умовах трансформації суспільства, інститут сім'ї опинився під впливом як психоісторичних тенденцій пострадянської епохи, так і нових поглядів глобалізованого постіндустріального та інформаційного суспільства.

2. Проблеми, з якими стикаються  сучасні сім'ї можна розподілити  відповідно до функцій сім'ї  та характерних систем взаємовідносин. Їх можна умовно розподілити  таким чином:

• порушення механізму адаптації сім'ї до динамічних процесів у суспільно-політичній та економічній сферах;
• послаблення її захисної функції (як матеріальної, так і психологічної);
• структурно-функціональна трансформація сім'ї за невизначеності або суперечливості сімейних ролей;
• зниження значення сім'ї в системі життєвих цінностей особистості з подальшою переорієнтацією значної частини молоді на позашлюбні стосунки, повторний шлюб;
• погіршення дитячо-батьківських взаємин, зумовлене невідповідністю та догматичністю батьківських норм;
• орієнтація подружжя на малодітну сім'ю;
• загострення суперечностей між партнерами в орієнтації сім'ї на демократичний (з боку жінок) або патріархальний (з боку чоловіків) розвиток;
• дисфункціональний розвиток сім'ї, ознаками якого є: тенденція до домінування, боротьба за владу обох партнерів, неузгодженість рольової поведінки, негнучкість встановлених норм, маніпуляція партнером або дітьми, ігнорування потреб і почуттів членів сім'ї;
• ускладнення сімейної адаптації молодого подружжя внаслідок неадекватних дошлюбних очікувань, завищених вимог до партнера;
• нестабільність життєвих планів в умовах економічної нестабільності.

3. Кризові прояви в сучасному  процесі сімейного виховання  яскраво проявляються через поведінку  батьків і дітей. Спостереження  останніх кількох років дають підстави стверджувати про формування певних негативних тенденцій, а саме:

• повернення до тоталітарних моделей сім'ї та виховання дітей за тиранічною моделлю;
• відсторонення одного з батьків, частіше чоловіка, від виховання дітей вмотивоване наданням достатніх коштів для покращення умов виховання;
• велика кількість розлучень зі складними психологічними наслідками як для дитини, так і для колишніх дружини та чоловіка.

4. Необхідно окремо виділити  нові типи сімейних конфліктів, які набули широкого розповсюдження з кінця минулого століття.

• В умовах трансформації суспільства поширюється дещо викривлена модель патріархальної сім'ї. Заможний чоловік обирає собі красуню, а вона розраховує на заможне життя. Жінка не зважає на те, що платою за цю заможність є повне підкорення, економічна залежність, психологічне або фізичне насильство. Конфлікт – між бажанням жінки бути забезпеченою та диктаторською поведінкою чоловіка, який її утримує.
• Конфлікт між чоловіком і дружиною через його безробіття та перенесення відповідальності за економічне забезпечення сім'ї виключно на жінку. В умовах економічної кризи гендерні аспекти функціонування сім'ї загострюються. Особливо конфліктною є ситуація, коли жінка змушена фінансово забезпечувати сім'ю, бере на себе роль лідера, натомість чоловік не готовий взятися за домашнє господарство та виховання дітей. Постійні сімейні конфлікти та негнучкість позицій призводять до загострення сімейних проблем, а відтак до пошуку інших партнерів або розлучення.
• Розлади сексуального життя та низький рівень культури щодо вирішення таких проблем за допомогою професіоналів. Типовою є ситуація, коли чоловік, маючи сексуальні розлади, вирішує свої проблеми не тільки через цілеспрямовану професійну самореалізацію, але й через систематичне приниження дружини. Постійне психологічне насильство може призвести до формування заниженої самооцінки жінки, депресії, імпульсів до суїциду.
• Відсутність позитивних емоцій у житті родини. У випадку, коли в родині немає згоди, можуть виникнути сварки, фізичне насильство і жорстоке поводження з дітьми.
• Залежність чоловіка, дружини чи обох від алкоголю, азартних ігор тощо.  
  Це породжує складні психологічні проблеми, суттєво позначається на економічному становищі сім'ї, призводить до нехтування потребами дітей та інших членів родини або може привести сім'ю в злиденне становище.
• Конфлікти через відмінність цінностей чоловіка та жінки, різні інтереси, смаки, уявлення та бажання щодо проведення вільного часу тощо.
• Конфлікти в сім'ї, в якій є дитина з особливими потребами. На жаль, чоловік часто виявляється неготовим до життя в умовах тривалої хвороби чи інвалідності одного з членів сім'ї. Весь тягар догляду за такою дитиною лягає на жінку. Нерідко чоловік залишає таку сім'ю.
• Необхідно зазначити, що до руйнування сімейних стосунків веде не сама наявність конфліктів, а відсутність уміння і бажання їх вирішувати. У випадку досягнення позитивного результату вдається поліпшити взаємини в сім'ї, підвищити рівень довіри та близькості між чоловіком та дружиною.

5. Не зменшуючи значення позитивних здобутків, які вдалося досягти протягом останніх років, слід відзначити відсутність системності та послідовності дій органів влади усіх рівнів щодо вирішення проблемних питань в сфері функціонування сім'ї. Також нерегулярним є здійснення переважної більшості заходів, зокрема через недостатній рівень фінансування, нерозвиненість та нерівномірність розвитку мережі відповідних соціальних служб залежно від регіону та типу населеного пункту, що також спричиняє нерівність доступу різних категорій сімей до соціальних послуг. Лише за умови, коли в країні буде діяти цілісна сімейна політика, ми матимемо можливість створити передумови для зміцнення інституту сім‘ї та прискорити вихід з затяжної демографічної кризи.

Література

1. Балакірєва О.М. Трансформація ціннісних орієнтацій в українському суспільстві / О.М. Балакірєва [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.politik.orq.ua.
2. Башир Б.Х. Модернизация системы функций семьи как субъекта переходного общества: методология анализа и оценка / Б.Х. Башир // Федеративно научно-практический журнал СОТИС: социальные технологии, и исследования. – 2008. – №3. – С. 25-31.
3. Буленко Т.В. Соціально-психологічні основи функціонування сучасної студентської сім'ї / Т.В. Буленко // Науковий вісник ВДУ. – Луцьк: Вежа, 1998. – № 9. – С. 78-82.
4. Буленко Т.В. Тенденції розвитку української сім'ї та її проблеми на сучасному етапі / Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К., 2001. – т. ІІІ, ч. 4. – С. 20-24.
5. Вілівчук О.М. Сім'я як суб'єкт соціального аналізу / О.М. Вілівчук. – Львів: Каменяр, 1991. – 253 с.
6. Демографічна криза в Україні. Проблеми дослідження, витоки, складові, напрями протидії. – К.: Інститут економіки НАН України, 2001. – 580 с
7. Захарченко В. Г. Соціально-психологічні особливості готовності молоді до подружнього життя / В. Г. Захарченко // Український соціум. – 2004. – № 1 (3). – С. 14-23.
8. Капська А.Й. Соціальна педагогіка / А.Й. Капська. – 5-те вид. перероб. та доп. Підручник. К.: Центр учбової літератури, 2011 – 488 с.
9. Кузьменко Т.М. Соціологія: Навч. посіб. / Т.М. Кузьменко. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 320 с.
10. Молода сім'я в Україні: проблеми становлення та розвитку. Тематична державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2002 року. – К.: Державний комітет України у справах сім'ї та молоді; Державний інститут проблем сім'ї та молоді, 2003. – 139 с
11. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. – М.: Фонд экономический книги "Начала", 1997. – 180 с.
12. Ноур A.M. Особливості становлення та розвитку молодих сімей в Україні / A.M. Ноур // Український соціум. – 2003. – № 1 (2). – С. 12-22.
13. Примуш М.В. Загальна соціологія: Навч. посібник / М.В. Примуш. – К. : Професіонал, 2004. – 590 с.
14. Сім'я та сімейні відносини в Україні: сучасний стан і тенденції розвитку. – К.: ТОВ "Основа-Принт", 2009. – 248 с.
15. Слюсар Л.І. Зміни шлюбно-сімейної структури населення в умовах демографічного старіння / Л.І. Слюсар // Населення України-2003. Щорічна аналітична доповідь. – К.: ІДСД НАН України, Держкомстат України, 2004. – С 43-72.
16. Слюсар Л.І. Регіональні особливості шлюбно-сімейної структури населення України та процесів її формування / Л.І. Слюсар // Населення України-2004. Регіональні аспекти демографічного розвитку. – К.: ІДСД НАН України, Держкомстат України, 2005. – С. 51-82.
17. Социология семьи / Под ред. А.И. Антонова. – М.: ИНФРА-М, 2005 – 640 с.
18. Соціальна педагогіка: Підручник / За ред. проф. А.Й. Капської. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 256 с.
19. Соціальний захист дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Державна доповідь про становище дітей в Україні. – К.: Український інститут соціальних досліджень, 2000. – 138 с
20. Соціально-економічні причини насильства в сім'ї в Україні: аналіз проблем та шляхи запобігання. – К.: Державний інститут проблем сім'ї та молоді, 2004. – 144 с
21. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Під заг. ред. В.І. Воловича. – К.: Укр. центр духовної культури, 1998. – 736 с.
22. Соціологія: Підручник / За заг. ред. В.П. Андрущенка, М.І. Горлача. – Харків – Київ, 1998. – 624 с.
23. Соціологія: Підручник / Н.П. Осипова, В.Д. Воднік, Г.П. Клімова та ін.; За ред. Н.П. Осипової. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.
24. Соціологія: Посібник для вузів / За ред. В.Г. Городяненка. – К.: Академія, 1999. – 384 с.
25. Становище сімей в Україні (за підсумками 2000-2009 років): Щорічна державна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище сімей та стан реалізації державної сімейної політики / Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту, Державний інститут розвитку сім'ї та молоді. – Київ, 2010. – 227 с.
26. Харчев А.Г. Брак и семья в СССР / А.Г. Харчев. – М.: Мысль, 1979. – 75 с.
27. Чуйко Л.В. Браки и разводы / Л.В.Чуйко. – М.: Статистика, 1975. – 175 с.
28. Чуйко Л.В. Трансформація трудового потенціалу сімейних домогосподарств у контексті відтворення їх демографічного пот<span class="dash041e_