Значення і розвиток виробництва технічних культур

 

Із результатів розрахунків таблиці 2.5 можна зробити висновок, що у вартості валової продукції у розрахунку на 100 га с.-г. угідь за три роки відбулися такі зміни: основні фонди на 100 га. с.-г. угідь у 2009 р. порівняно з 2007 р. збільшились на 78,85 тис. грн., виробничі витрати на 461,99 тис. грн.

Також варто відзначити, що у 2007 р. підприємство мало збиток, але у поточному році воно отримало прибуток більший на 72,2 тис. грн.

Найрентабельнішим роком  для підприємства став 2008р., в якому рівень рентабельності склав 10,45%, в 2007р. рівень рентабельності був найменшим -3,90%, а в 2009р. склав 8,29%.

Отже, підбиваючи підсумки можна сказати, що з кожним наступним роком рівень рентабельності збільшувався і підприємство отримувало прибуток, що формує високу оцінку результатів господарської діяльності ТОВ «Кищенці».

 

2.2 Досягнутий  рівень ефективності виробництва  технічних культур і дослідження  його тенденцій

 

Для досліджуваного підприємства виробництво технічних культур означає постійне надходження грошей. І розмір цих надходжень залежить від ряду факторів:

1. Фактичного рівня урожайності
2. Валового збору технічних культур
3. Цін на технічні культури, як в межах країни так і за кордоном
4. Витрати понесені на 1 га. посіву та на виробництво 1 ц продукції
5. Витрати на переробку та збут

Щодо рівня ефективності виробництва технічних культур в досліджуваного підприємства то він постійно колиається, і є дуже нестійкїм. Адже  крім перелічених факторів впливу, на рентабельність (а точніше на урожайність та обсяг і структуру затрат) ще впливають погодні умови, наявність машино-тракторного парку, обробана технологія виробництва, та система удобрення та захисту рослин від хвороб, шкідників та бурянів, дотримання технологічних умов виробництва.

 

Таблиця 2.6

Динаміка посівних площ технічних культур ТОВ "Кищенці" Маньківського району
Показник	2007р.	2008р.	2009р.	Дані 2009р. До даних 2007р (+;-)
соя	476	1033	1418,8	942,8
ріпак озимий	-	1125	-	-
соняшник	-	-	58	58
цукрові буряки	-	-	346	346
Технічних всього	476	2158	1822,8	1346,8

 

Провівши аналіз таблиці 2.6, ми бачимо, що посівні площі сої мають значну частку у вирощуванні технічних культур. Це пов’язано з тим, що для даного підприємства ця культура найбільш економічно вигідна. Можна відмітити, що підприємство збільшивши посівні площі у 2009 р. почало вирощувати соняшник та цукрові буряки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.7

Динаміка урожайності  технічних культур в ТОВ "
Показник	2007р.	2008р.	2009р.	Дані 2009р. До даних 2007р (+;-)
Урожайність технічних  культур в ТОВ "Кищенці", ц/га:
соя	20	13,8	26,7	6,7
ріпак озимий		33,1		0
соняшник			41	41
цукрові буряки			222,1	222,1

 

Провівши аналіз таблиці 2.7 видно, що урожайність сої у 2009 р. порівняно із 2007р. збільшилась на 6,7 ц/га, хоч і була невисокою у 2008 р. Це пов’язано із внесенням якісних добрив у грунт під час вирощування культури. Також не меншою була урожайність сої, соняшника та цукрових буряків, що відповідно дорівнює 33,1; 41 та 222,1 ц/га.

 

Таблиця 2.8

Динаміка урожаю (валових зборів) технічних культур  в ТОВ "Кищенці" Маньківського  р-н.
Показник	2007р.	2008р.	2009р.	Дані 2009р. До даних 2007р (+;-)
Урожай  технічних культур в ТОВ "Кищенці", ц:
соя	507	2544,1	4580,3	4073,3
ріпак озимий		12342,7		0
соняшник			1011,4	1011,4
цукрові буряки			2324,1	2324,1

 

З таблиці 2.8 ми бачимо, що валові збори сої у 2009 р. становили 4580,3 ц., що на 4073,3 більше ніж у 2007 р. А валові збори соняшника та цукрового буряка у 2009 р. становили 1011,4 та 2324,1 ц. Це пояснюється тим, що підприємство збільшило площі посівів.

 

2.3 Досягнутий  рівень ефективності виробництва  технічних культур

 

Таблиця 2.9

Динаміка цін  реалізації в ТОВ "Кищенці" Маньківського  р-н.
Ціна	2 007р.	2 008р.	2 009р.	Дані 2009р. До даних 2007р (+;-)
Чистий дохід (виручка  від реалізації), тис. грн.	1534	27884,7	40012,2	38478,2
Ціна реалізації 1 ц.тис.грн.	6,45	14,74	10,75	4,29
Вироблено продукції, ц.	102862,1	167214	339743	236880,9
Рівень товарності, %	0,23	1,13	1,10	0,86

 

Провівши розрахунки в таблиці 2.9 чистий дохід в ТОВ  «Кищенці» збільшився на 38478,2тис.грн. у 2009 р. порівняно з 2007 р. Виробництво продукції зросло на 236880,9 ц, а ціна реалізації на 4.29тис.грн.. В свою чергу рівень товарності дорівнював 1,10 %, що на 0,86 % більше ніж у 2007р.

 

 

 

 

Таблиця 2.10

Динаміка рівня  рентабельності в ТОВ "Кищенці" Маньківського р-н.
Показник	2007   р.	2008 р.	2009 р.	Дані 2009 р. до даних 2007 р. (+;-)
Чистий дохід (виручка) від реалізації, тис.грн.	1534	27884,7	40012,2	38478,2
Повна собівартість, тис.грн.	1596,3	25245,5	36985,7	35389,4
Прибуток від реалізації, тис.грн.	-62,3	2639,2	3026,5	3088,8
Рівень рентабельності продукції, %	-3,90	10,45	8,18	12,09

 

 У 2007 р. ТОВ "Кищенці"  мало збиток 62,3 тис. грн. З кожним роком прибуток збільшувався і в 2009 р. становив 3026,5тис.грн. На 12,09 % збільшився і рівень рентабельності у 2009 р. порівняно з 2007 р.

 

Таблиця 2.11

Динаміка собівартості одиниці продукції  в ТОВ «Кищенці»  Маньківського р-н.

Показник	2 007р.	2 008р.	2 009р.	Дані 2009 р. до даних 2007 р., %
Виробнича собівартість 1 ц., грн.:
соняшник			4897	100
цукрові буряки			28561,9	100
ріпак		4590,5		-
соя	10348,9	7419,5	11067,9	107

 

З даних таблиці видно, що собівартість технічних культур  зростала рівномірно. Порівнюючи дані собівартості для сої за 2009 р. з 2007 р. вона підвищилась на 7%. Для інших  культур ми не можемо зробити висновок, оскільки вони не вирощувались в підприємстві в попередніх роках.

 

2.4. Факторний аналіз ефективності виробництва технічних культур

 

Під факторним аналізом розуміється методика комплексного та системного вивчення та вимірювання  впливу факторів на величину результативних показників.

Детермінований факторний  аналіз являє собою методику дослідження  факторів, зв’язок яких з результативним показником носить функціональний характер, т. б., коли результативний показник представляється  в вигляді виробності, приватного або алгебраїчної суми факторів.

Стохастичний аналіз представляє собою методику дослідження  факторів, зв’язок яких є результативним показником в відмінності від  функціональної є неповним, можливою (кореляційною). Якщо при функціональній (повній) залежності зі зміною аргументу завжди трапляється відповідні зміни функції, то при кореляційному зв’язку зміна аргументу може дати декілька значень приросту функції в залежності від з’єднання інших факторів, які приділяють даний показник. Наприклад, виробність праці при одному і тому ж рівні фондоозброєності може бути неоднаковою на різних підприємствах. Це залежить від оптимальності поєднання інших факторів, котрі впливають на цей показник.

При прямому факторному аналізі дослідження ведеться дедуктивним способом – від загального до приватного. Зворотній факторний аналіз здійснює дослідження причинно-результативного зв’язку способом логічної індукції – від приватних, окремих факторів до узагальнюючих.

Факторний аналіз може бути одноступінчатим і багатоступінчастим. Перший тип використовується для дослідження факторів тільки одного рівня підпорядкування без їх деталізації на складові частини. Наприклад, у = а Ф b. При багатоступінчастому факторному аналізі проводиться деталізація факторів а і b на складові частини з ціллю вивчення їх поведінки. Деталізація факторів може бути продовжена і далі. В даному випадку вивчається вплив факторів різних рівнів співпідрядності.

Необхідно розрізняти також  статичний і динамічний факторний  аналіз. Перший вид застосовується при вивченні впливу факторів на результативні показники на відповідну дату. Інший вид представляє собою методику дослідження причинно-результативного зв’язку в динаміці.

І нарешті, факторний  аналіз може бути ретроспективним, який вивчає причини приросту результативних показників за минулі періоди, та перспективним, який досліджує поведінку факторів і результативних показників в перспективі.

Основними задачами факторного аналізу являються слідуючі:

1. Відбір факторів, визначаючих  досліджуємі результативні показники.

2. Класифікація та  систематизація факторів з ціллю  забезпечення комплексного та  системного підходу до дослідження  їх впливу на результати господарської  діяльності.

3. Визначення форми  залежності між факторами і  результатами показників.

4. Моделювання взаємозв’язків між результативним і факторним показником.

5. Розрахунок впливу  факторів і оцінка ролі кожного  з них в зміні величини результативного  показника.

6. Робота з факторною  моделлю (практичне її використання  для управління економічними  процесами).

Відбір факторів для  аналізу того чи іншого показника  виконується на основі теоретичних  і практичних знань, придбаних в  цій сфері. При цьому звичайно виходять з принципу: чим більший  комплекс факторів досліджується, тим  точніше будуть результати аналізу. Разом з тим необхідно мати на увазі, що якщо цей комплекс факторів розглядається як механічна сума, без обліку їх взаємодії, без виділення головних, визначаємих, то вводи можуть бути помилковими. В економічному аналізі взаємозв’язане дослідження впливу факторів на величину результативних показників досягається за допомогою їх систематизації, що являється одним з основних методологічних питань цієї науки.

Важливим методологічним питанням в факторному аналізі являється  визначення форми залежності між  факторами і результативними показниками: функціональна вона чи стохастична, пряма чи зворотна, прямолінійна чи криволінійна. Тут використовується теоретичний і практичний досвід, а також способи порівняння паралельних і динамічних рядів, аналітичних групіровок початкової інформації, графічний і ін.

Моделювання економічних  показників (детермініроване і стохастичне) також представляє собою тяжку  методологічну проблему в факторному аналізі, рішення якої потребує спеціальних  знань і практичних навичок в  цій сфері.