Вплив способів садіння картоплі на її врожайність

     Для цього проводять зябову обробку грунту, нарізують гряди шириною 1,5-1,8 м (залежно від прийнятої ширини міжряддя) у весняний період; на важких грунтах виконують фрезерування гряд. Потім, не пізніше чим через 3 години, роблять сепарацію гряд, при якій грунт відділяється від каменів і просіюється через прути сепаратора, формуючи мілкокомковатий шар в гряді, що просіюється, на глибину більше 25 см, а камені і щільні грудки грунту укладаються на дно борозни. Відразу ж після сепарації гряд картоплю висаджують 2-рядними саджалками з формуванням високооб'ємних гребенів заввишки 20-25 см. над висадженими бульбами. Після посадки картоплі будь-які грунтообробні операції повністю виключаються щоб уникнути винесення каменів з міжрядь в зону розміщення бульб. Подальший догляд за рослинами полягає в хімічному захисті від бур'янів, шкідників і хвороб з використанням широкозахватних обприскувачів.  

     2.5. Переваги голланського способу садіння картоплі 

     Голландська технологія забезпечує врожайність 400 ц/га і більше. Необхідно дотримуватись чергування культур у сівозміні, повертатись на одне і те ж поле не раніше, ніж через 4 роки. Вміст гумусу в ґрунті не нижче 2%. Органічні добрива (40-50 т/га) вносяться під попередник або перед зяблевою оранкою.

     Голландська технологія застосовується на середніх і важких суглинних грунтах. Особливістю технології є те, що навесні проводиться суцільне фрезерування грунту на глибину 12.14 см вертикально-фрезерним культиватором. Потім робиться посадка картоплі, а через 12-15 днів формування високооб'ємних грядок горизонтально-фрезерним культиватором. При цьому фрезерним чотирирядним гребенеутворювачем формується трапецієвидний гребінь з параметрами: висота 23-25 см, ширина по основі 75 см, по верху 15-17 см. Верхній шар грунту на вершині і з боків гребеня ущільнюється і пригладжується кожухом гребенеутворювача, внаслідок чого створюється стійка поверхня для гербіцидної плівки.

     Важливо, щоб бульби знаходились на однаковій  глибині, що сприяє одночасній появі  сходів і дружному утворенню стебел. На 1 га має бути 300 тис. стебел.

     Об'єм грунту в гребені дає можливість тривалий час зберігати оптимальний запас вологи навіть в посушливі періоди, в той же час висота і форма гребеня дають можливість уникнути надлишку вологи при перезволоженні. Для боротьби з бур'янами можливі повторні проходи гребенеутворювачем, поки рослини не досягнуть 20 см.

     Після створення розпушеного гребеня  голландська технологія ніяких механічних обробітків міжрядь не передбачає. Гербіциди при необхідності вносять  тільки під середньостиглі і пізньостиглі сорти. Насипання ґрунту дозволяє ранньостиглим сортам самостійно перемогти бур'яни. Бур'яни виходять на поверхню тільки в другій половині вегетації, після цвітіння картоплі.

     Отже, крім обов'язкового дотримання всіх агротехнічних вимог, основна перевага голландської технології полягає в тому, що зменшується кількість міжрядних розпушувань (а отже, і пошкодження кореневої системи), створюється розпушений гребінь (а не запресований, що одержуємо при використанні лаппідгортачів) і кращі умови для наростання бульб.

     Переваги  голландської і інших західноєвропейських технологій перед вітчизняними технологіями садіння картоплі в тому, що вони менш енергоємні, техніка продуктивніша і забезпечує високу якість технологічних процесів, менше травмує бульби при посадці і прибиранні. 

      Висновки 

     У нашій роботі ми розглянули основні  способи садіння картоплі та їх вплив  на врожайність. На основі аналізу та опрацювання спеціальної літератури можемо зробити наступні висновки.

     Картопля - вважається дієтичним і навіть цілющим продуктом. Він містить  в собі до 75% води, 17% крохмалю і інших  вуглеводів, близько 1% клітковини і  зовсім мало жирів і білків. Картоплю не даремно називають другим хлібом. Це овоч, який має досить збалансований склад для живлення. У нім є повноцінний білок, по своєму складу що наближається до курячого білку. Картопля містить досить багато вітамінів (C, В1, В2 і інші) і органічні кислоти - яблучна, щавлева, лимонна.

     Картоплярство залишається для України провідною галуззю.

     Спосіб садіння картоплі відіграє великий вплив на врожайність бульб та їх якість.

     В результаті аналізу ми з’ясували, що для різних грунтів і кліматичних зон оптимальні неодинакові способі садіння: за різних умов вони по різному впливають на урожайність.

     Особливістю Заворівської  технології є попередня нарізка гребенів (навесні або осінню) для створення рихлої структури з метою створення оптимальних умов для розвитку картоплі і можливості прибирання комбайнами. 

     Достоїнство цієї базової технології - хороша технічна оснащеність, комплексне рішення, у рамках існуючого шлейфу машин, питань локального внесення добрив, обробки грунту, застосування спеціалізованих сівозмін. Для ефективнішого відходу розроблені спеціальні робочі органи, що дозволяє боротися з бур'янами без застосування гербіцидів. Ця технологія при дотриманні агровимог до її проведення забезпечує в наших умовах високу стабільну врожайність картоплі.

     Грядово-стрічкова  технологія застосовується в посушливих  і перезволожених районах. Об'ємна гряда в посушливу пору накопичує вологу, а при сильних дощах скидає воду у борозни. Ця технологія дозволяє підвищити врожайність товарної картоплі на 10-30% вище в порівнянні із Заворівською.

     Широкорядна технологія найбільш ефективна на важких суглинках, особливо в умовах недостатнього або підвищеного зволоження. У деяких регіонах можливі, як посуха з температурами близько 30 градусів, так і підвищена вологість, коли картопля вимокає. Висока і широка гряда менш схильна до впливу довкілля, ніж гребені, тому в цих умовах доцільна ефективність посадки картоплі на грядах заввишки до 30 см, при ширині міжрядь 90 см. В жару при такій посадці краще зберігається волога і грунт менше прогрівається, а при підвищеній вологості, навпаки, гряди інтенсивніше пропускають вологу. При цьому шари грунту, розташовані нижче бульб, не руйнуються і не підтоплюються навіть при сильних дощах.

     Гриммівська технологія застосовується на важких, кам'янистих грунтах. Наявність значної кількості каменів в грунті знижує товарність вирощеної продукції, виключає механізоване прибирання картоплі із-за численних ушкоджень бульб і значних витрат на переробку картоплі. Тому в цих умовах застосовують технологію обробітку картоплі з попередньою сепарацією шару грунту, в якому розміщуються картопляні бульби.

     Голландська технологія забезпечує врожайність 400 ц/га і більше. Необхідно дотримуватись чергування культур у сівозміні, повертатись на одне і те ж поле не раніше, ніж через 4 роки. Вміст гумусу в ґрунті не нижче 2%. Органічні добрива (40-50 т/га) вносяться під попередник або перед зяблевою оранкою.

     Голландська технологія застосовується на середніх і важких суглинних грунтах. Особливістю технології є те, що навесні проводиться суцільне фрезерування грунту на глибину 12.14 см вертикально-фрезерним культиватором. Потім робиться посадка картоплі, а через 12-15 днів формування високооб'ємних грядок горизонтально-фрезерним культиватором.

      Список літератури 

1. Альсмик П. Н. Селекция картофеля: в Белоруссии / П. Н. Альсмик. Минск: Урожай, 1979. - 123 с
2. Арнаутов В. В. Агротехника картофеля / В. В. Арнаутов, В. Ф. Ильин, JI. В. Рожалин и др. М.: Сельхозгиз. - 1945. -160 с.
3. Бацанов Н. С. Картофель / Н. С. Бацанов. М.: Колос. -1970.-376с.
4. Бовсуновський О.М., Основний інстинкт українців// ж-л «Амако-інформ», №1, 2008
5. Бурлакова В. В. Картофель на гребнях с междурядьями до 90 см / В. В. Бурлакова // Рекомендации для производственных испытаний. -Хабаровск, 1970.
6. Волков В. Д., Лисенко О. С. Агротехника высоких урожаев картофеля / В. Д. Волков, О. С. Лисенко. Киев, 1978. - 85 с.
7. Довідник  картопляра  // В . А . Вітенко , М . Ю . Власенко , В . С . Куценко  та  ін . / За  ред . В . А . Вітенка .–  2-ге  вид ., доп . і  переробл . – К .: Урожай ,1995.– С . 10–17.
8. Дорожкин Н. И. Прогрессивная технология возделывания картофеля / Н. И. Дорожкин, 3. А. Дмитриева, В. В. Валуев. JL: Колос, 1976. -54 с.
9. Жукова Г. С., Писарев Б. А., Кузнецов А. М. Агротехника картофеля в основных зонах РСФСР / Г. С. Жукова, Б. А. Писарев, А. М. Кузнецов. М.: Россельхозиздат, 1964. - 187 с.
10. Замотаев А. И. Интенсивная технология производства картофеля / А. И. Замотаев, В. М. Лубенцов, А. С. Воловик и др. М.: Росагропромиздат, 1989. - 304 с.
11. Карманов С. Н. Урожай и качество картофеля / С. Н. Карманов, В. П. Кирюхин, А. В. Коршунов. М.: Россельхозиздат, 1988. - 167 с.
12. Кокшаров В. П. Научные основы картофелеводства Среднего Урала / В. П. Кокшаров. Свердловск, 1989.
13. Методические рекомендации по освоению машинных технологий возделывания и уборки картофеля. - М.: Информагротех, 1999. 52 с.
14. Можно рассчитывать на успех при разных технологиях // Картофель и овощи, № 5, 2001, с. 27 – 30
15. Писарев Б. А. Агротехника высоких урожаев картофеля / Б. А. Писарев, С. Н. Карманов, В. Ф. Гриневич, Н. И. Тихонов. М.: Колос. - 1969. -126 с.
16. Писарев Б. А. Книга о картофеле / Б. А. Писарев. М.: Московский рабочий, 1977. - 232 с.
17. Протасова Т. Я. Влияние частоты посадки на элементы структуры и урожай картофеля / Т. Я. Протасова // Сб. науч. трудов БСХА, 1982. -Вып. 83.-С.76-81.
18. Пшеченков К. А. Посадка картофеля в предварительно нарезанные гребни / К. А. Пшеченков, В. С. Чугунов, В. Н. Черников // Картофель и овощи. № 2. - 1976. - С. 9-12.
19. Старовойтов В.И. Ресурсосберегающие технологии в производстве картофеля//Картофелевод, N 4 , 2005
20. Федоренко А. Картофель: современные методы интенсивного выращивания. – М., 2002
21. Черкасова В. А. Подсадка картофеля в предварительно нарезанные гребни / В. А. Черкасова, А. И. Замотаев // Картофель и овощи. № 11.1974.-С. 16.
22. Широкорядная технология возделывания картофеля // Земледелие, № 4, 2001, с. 11
23. Яшина И.М., Кирсанова Э.В. – Картофель на приусадебном участке – 1992.

      Додатки

     Рис.1.Садіння картоплі звичайним (а) та гребеневим(б)  способами

     Рис. 2. Способи садіння  картоплі 

     Табл. 1. Зміна норми садіння картоплі в залежності від величини сіменних бульб і площі живлення