Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Ноября 2011 в 15:21, научная работа
У нашій роботі ми розглянули основні способи садіння картоплі та їх вплив на врожайність. На основі аналізу та опрацювання спеціальної літератури можемо зробити наступні висновки.
Картопля - вважається дієтичним і навіть цілющим продуктом. Він містить в собі до 75% води, 17% крохмалю і інших вуглеводів, близько 1% клітковини і зовсім мало жирів і білків. Картоплю не даремно називають другим хлібом. Це овоч, який має досить збалансований склад для живлення. У нім є повноцінний білок, по своєму складу що наближається до курячого білку. Картопля містить досить багато вітамінів (C, В1, В2 і інші) і органічні кислоти - яблучна, щавлева, лимонна.
Картоплярство залишається для України провідною галуззю.
1.2.
Основні стадії виробництва
картоплі
В технології вирощування картоплі важливе значення має вибір попередника. Найкращими попередниками під картоплю вважаються баштанні культури, горох, гречка, люпин, майже всі зернові, однорічні трави; допустимими є озиме жито, еспарцет, багаторічні трави; недопустимі — заняті пари та картопля. Внаслідок об'єктивних причин (хвороби та шкідники) картоплю слід повертати на попереднє місце не раніше, ніж через три роки, а при вирощування насіннєвої картоплі — через чотири.
Найбільш придатними ґрунтами, з біологічної точки зору, для картоплі є ґрунти, що мають невисоку об'ємну масу (не більше 1,25 г/см3), широкий діапазон реакції ґрунтового середовища (pH 4,5-7,3), високий загальний вміст калію в ґрунті (не менше 2%), супіщаний, легко- та середньосуглинковий гранулометричний склад (дерново-підзолисті, сірі та темно-сірі лісові ґрунти, чорноземи типові), що легко розпушуються, достатньо насичуються повітрям, швидко прогріваються весною.
Першою операцією, що виконується відразу ж після збирання попередника, є лущення дисковими боронами Sunflower 1434, Will-Rich T25 або Kuhn Discovery стерні на глибину 6-10 см. Цей захід застосовується з кількох причин. По-перше, рослинні рештки змішуються з ґрунтом, завдяки чому прискорюється їх розклад до зими; по-друге, відбувається руйнування ґрунтових капілярів, що зменшує випаровування вологи на 30-40%; по-третє, знищуються бур'яни, особливо ярі та озимі, які фізіологічно проростають в липні-серпні.
За умови забур'янення поля багаторічними злаковими бур'янами першою операцією після збирання попередника та відростання бурянів до оптимальної для внесення гербіциду фази рослини (10-15 см у пирію та розетки в осоту) є проведення хімічної обробки гербіцидом «Раундап» (3,0-4,0 л/га) з використанням обприскувачів Nitro, Apache чи Bargam. Ефективність внесення гербіциду значно підсилюється, якщо додати до нього карбамід з розрахунку 3-4 кг/га. При засміченні поля берізкою польовою до цієї суміші додають гербіцид, що містить дикамбу («Банвел», 0,4 л/га). Хімічний спосіб боротьби з багаторічними бур'янами значно швидший й економічно вигідніший за механічний, зважаючи на вартість пального та час, потрібний на проведення заходу.
Після лущення дисковими боронами і повного знищення бур'янів гербіцидами проводять внесення мінеральних добрив у кількості 1 ц аміачної селітри (N34) розкидачами Kuhn MDS (AXIS) або Bredal і одразу заробляють їх у ґрунт культиватором Wil-Rich DC III на глибину 12-15 см. Цей захід дає змогу заробити залишки бур'янів у ґрунт, а внесене добриво пришвидшує розклад і мінералізацію рослинних залишків бур'янів та попередника.
Картопля дуже вимоглива до мінерального живлення. З одним центнером врожаю картопля виносить 0,4-0,5 кг азоту, 0,2 - 0,25 кг фосфору, 0,7-0,8 кг калію, 0,1-0,2 кг магнію. Тому отримання високих врожаїв з відповідною якістю продукції неможливе без внесення збалансованих норм мінеральних добрив. Оптимальне співвідношення доступних форм N:P:K у ґрунті для картоплі становить 1:0,4:1,6.
Крім того, суттєве значення має спосіб розміщення міне- ральних добрив в ґрунті, адже 60% коренів картоплі розташовано у ґрунті на глибині 0-20 см, а ще 25% — на глибині 20-30 см. Вищезазначене вимагає пропорційного внесення мінеральних добрив відповідно до біологічних особливостей картоплі. Важливе значення має і хімічний склад добрив, адже, як відомо, картопля негативно реагує на добрива, що містять у своєму складі хлор і є нерозчинними у воді. Отже, лише за дробного внесення безхлорних добрив коефіцієнт їх використання буде найвищим.
Зважаючи на вищесказане, під час основного обробітку ґрунту, особливо на бідних калієм та магнієм ґрунтах, доцільно внести 9-10 ц/га калімагу, що суттєво задовольнить потребу культури в цих елементах, а також покращить фізико-хімічні властивості ґрунтів (буферну здатність та ємкість вбирання). На ґрунтах, що мають більшу вбирну здатність, можна внести 3 ц/га нітроамофоски, а решту добрив внести весною під час передпосівної культивації або саджання картоплі. Останнім часом виробники відмовляються від внесення органічних добрив під картоплю, надаючи перевагу внесенню їх під попередник. Картопля чудово використовує їх післядію, до того ж ураження картоплі патогенами, що містяться в гної, знижується.
Досить дискусійним є питання щодо основного обробітку ґрунту. Традиційно вважалося, що це має бути оранка на глибину 22-27 см. Але досвід зарубіжних виробників в Європі та особливо в США показує, що обробіток з глибоким (до 50 см) рихленням теж має право на життя. Час проведення цього обробітку залежить від ґрунтово-кліматичних умов господарства. На полях з легким гранулометричним складом та великою кількістю опадів протягом вегетації доцільною є оранка на вищезгадану глибину, яку можна робити і весною. Зовсім інша ситуація в регіонах, де ґрунти мають середній та важкий гранулометричний склад, а кількість опадів невелика. За таких умов весною дозволяється робити максимум один обробіток окрім посадки, а всі інші операції треба перенести на осінь. Тут перевагу має консервуючий обробіток ґрунту, який дає змогу накопичити більшу кількість осінньо-зимової вологи, знищити плужну підошву та збільшити притік ґрунтової вологи з нижніх шарів ґрунту у верхні. Основний обробіток здійснюють у вересні-жовтні плугами Kuhn Manager (Challenger) за традиційною системою обробітку ґрунту та дисковим ріпером — за консервуючою.
Останніми операціями, що проводяться перед посадкою картоплі, є культивація та нагортання гребенів. Вони можуть проводитися як восени, так і весною. В господарствах, де зимою випадає значна кількість опадів, ці заходи варто перенести на весну, адже нерівна поверхня поля після оранки чи ріперування сприяє кращому накопиченню вологи взимку.
Крім того, велика кількість снігу руйнує гребені, якщо їх нарізати восени. У той же час, у центральних та південних регіонах України, особливо в господарствах, де вирощують ранню картоплю, культивацію та нагортання гребенів доцільніше провести восени, адже потрібна для посадки картоплі температура ґрунту (6-8оС) в гребені настане на 5-7 днів швидше, ніж на поверхні без гребенів. Культивацію здійснюють культиватором Wil-Rich DC III на глибину 12-15 см, нагортання гребенів — лінійним ріпером Wil-Rich 357 зі спеціальним обладнанням для формування гребенів. Використання гли- бокорозрихлювача для формування гребенів необхідне для створення оптимальних умов для кріплення коріння картоплі в глибоких шарах ґрунту, щоб забезпечити кращий водний баланс рослинам при вегетації.
Строк посадки картоплі відіграє великий вплив на врожайність бульб та їх якість. У більшості випадків ранній строк посадки має ряд переваг перед пізніми, серед них:
- більша кількість днів з високим рівнем ФАР (весною її показник є найвищим),
-
більший вегетаційний період
досягнення оптимальної
- більш продуктивне використання запасів вологи,
- вища стійкість до шкідників-переносників вірусів, отримання ранньої готової продукції, ціна на яку завжди є високою.
Ще одним дискусійним питанням є схема посадки картоплі, а особливо – ширина міжрядь. Найбільш широко застосованою є ширина 75 см. Таке міжряддя має свої переваги в господарствах, де протягом вегетації спостерігається висока кількість опадів, та для вирощування картоплі для насіннєвих цілей, особливо сортів з низьким виходом насіннєвої фракції (Белароза). Але останнім часом виробники продукції та техніки звертають увагу на міжряд-дя з шириною 86–90 см. За даного міжряддя у рослин з'являється більша площа освітлення (рослини менше затінюють одна одну), як наслідок — зменшуються шанси виникнення хвороб, а також збільшується площа мінерального та водного живлення. Особливо це важливо для продовольчої картоплі та картоплі, що йде на крохмаль.
Посадка картоплі розпочинається при прогріванні ґрунту до 6-8o С на глибині 6 см. Сучасні саджалки картоплі дозволяють виконувати декілька операцій одночасно: нагортання гребенів, внесення мінеральних добрив, нанесення інсектицидного протруйника на картоплину («Престиж», 1 л/т), що висівається, та, власне, саму посадку.
Такою саджалкою є Harriston Cup Planter. Норма посадки картоплі при різних розмірах та масі бульб варіює від 2,2 до 3,5 т/га, що відповідає густоті стеблостою в залежності від схеми посадки кущів для продовольчої (160-180 тис.) та бульбоносних стебел (180-240 тис.) на 1 га. Глибина посадки картоплі становить 5-7 см. Важливо забезпечити постійну швидкість (4-6 км/год) та однакову глибину посадки задля рівномірності сходів.
Разом з садінням картоплі часто вносять основні норми мінеральних добрив. Найефективнішими в цьому випадку є водорозчинні безхлорні мінеральні добрива, що місять N18P9K20Mg10S8, з розрахунку 5-6 ц/га.
Першою операцією, що виконується після посадки картоплі, є підгортання, перед проведенням якого можна вносити аміачну селітру (1 ц/га) та сульфат калію (0,5-1 ц/га). Підгортання картоплі проводять культиватором Harriston. Кількість міжрядних обробітків може варіювати від 1 до 3, в залежності від погодних умов та напряму використання картоплі. Велика кількість міжрядних обробітків призводить до пошкодження коренів і, як наслідок, до стресу рослин, у результаті чого їх ріст загальмовується, а також до посиленого проникнення в клітини збудників хвороб, особливо вірусів.
Усі інші операції протягом вегетації, окрім збирання картоплі, пов'язані із захистом від бур'янів, шкідників та хвороб. Важливе значення має також полив картоплі, адже картопля — досить вологолюбна культура (коефіцієнт транспірації для неї становить 450-500). У зв'язку з глобальним потеплінням (яке вже починає відчувати і Україна) полив стає актуальним не лише в зонах Степу та Лісостепу, а й Полісся. Іншим вагомим аргументом для застосування поливу, навіть для зон з достатнім зволоженням, є нерівномірність випадання опадів та потреба картоплі у волозі протягом вегетації. Полив охолоджує рослини картоплі при високій температурі вдень, що значно зменшує стрес рослини. Кількість поливів залежить від кількості опадів в конкретному господарстві, але зазвичай їх кількість варіює від 2-3 для зони Полісся до 5-7 в зоні Степу та Лісостепу з нормою витрати води 300 м3/га за 1 полив.
Для поливу використовують барабанні установки для невеликих полів, кругові та фронтальні поливні установки при промисловому вирощуванні картоплі.
За умови внесення при садінні картоплі препарату «Престиж» (1 л/га) проблема шкідників та хвороб зазвичай знімається впродовж перших 40 днів вегетації. Цей препарат можна замінити сумішшю «Максим» (0,75 л/т) + «Конфідор» (0,15 л/т). У цьому випадку захист пролонгується ще на 25-30 днів. Тому перший обробіток проводиться проти бур'янів ґрунтовим препаратом «Зенкер» з нормою внесення 0,5–0,6 л/га або препаратом «Гезагард» (3-4 л/га), які можна вносити до появи сходів картоплі та за висоти рослин не більше 5 см. Зазначені препарати ефективно знищують однорічні однодольні та дводольні бур'яни, залишаючи після себе гербіцидний екран, що надалі надійно захищає посіви від бур'янів. За умови появи однодольних бур'янів, можна пізніше внести гербіцид «Тітус» (50 г/га) або «Фюзілад Форте» (0,5–2,0 л/га).
Надзвичайно велике значення для отримання високого та якісного врожаю картоплі на будь-які подальші цілі використання є захист від хвороб та шкідників під час вегетації. Найбільш поширеними хворобами картоплі є фітофтороз, альтернаріоз. На кількість обробок проти збудників хвороб впливає багато факторів, серед яких погодні умови, що складаються під час вегетації, система живлення та обробіток ґрунту під картоплю. Основними фунгіцидами, що застосовуються проти хвороб, є «Ридоміл Голд» (2,5 л/га), «Інфініто» (1,5 л/га), «Ширлан» (0,4 л/га), які треба застосовувати почергово, щоб позбавити збудників хвороб резистентності до діючих речовин.
Важливим елементом системи захисту картоплі є боротьба зі шкідниками, особливо з колорадським жуком та комахами, що мають ссучий ротовий апарат (попелиці). Небезпека останніх полягає в можливості перенесення вірусів та враження ними рослин, що дуже негативно відбивається на якості картоплі, особливо насіннєвої.
Кількість обробок проти шкідників можна зменшити, правильно вибравши поле під картоплю. Кількість попелиць набагато менша в полях, що знаходяться біля великих водоймищ (річок, водосховищ) і добре провітрюються.
Спектр інсектицидів, які вносяться на картоплю, досить широкий: «Конфідор», «Актара».
Для пом'якшення стресу від пестицидів та погодних умов, покращення якості продукції, а також забезпечення рослин мікроелементами (B, Mn, Zn, Mo, Fe, Cu) доцільним є внесення позакореневого підживлення мікродобривами Agroleaf high Р у фазі 4-5 листків культури та Agroleaf high K у фазі росту сформованих бульб з нормою 3-5 кг. Їх внесення можна поєднати з пестицидними обробками, що знизить вартість на їх застосування. Коефіцієнт споживання елементів з даного добрива становить мінімум 80%.
Информация о работе Вплив способів садіння картоплі на її врожайність