Вплив способів садіння картоплі на її врожайність

     Зміст 

     Вступ……………………………………………………………………..3

     Розділ 1. Загальнотеоретичні положення……………………………..5

     1.1. Біологічні особливості картоплі  та її значення…………………..5

     1.2.  Основні стадії  виробництва картоплі……………………………8

     Розділ 2. Способи садіння картоплі та її врожайність………………16

     2.1. Заворівська, або базова гребенева  технологія…………………..16

     2.2. Грядово-стрічкова технологія…………………………………….18

     2.3. Широкорядне садіння картоплі…………………………………..20

     2.4. Гриммівська технологія садіння…………………………………..22

     2.5. Переваги голланського способу садіння картоплі………………22

     Висновки…………………………………………………………………25

     Список  літератури………………………………………………………27

     Додатки ………………………………………………………………….29 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

      Вступ 

     Картоплярство – галузь сільськогосподарського виробництва, що вирощує картоплю для продовольчих, кормових і промислових цілей.

     Картопля (Solanum tuberosum L.) має велике значення в  харчуванні населення, його по праву  називають другим хлібом . Картопля –цінна продовольча, кормова і технічна культура. На відміну від інших  сільськогосподарських культур її вирізняє універсальність використання. Насамперед , це один з найважливіших продуктів харчуванням. Її бульби міститься 12-30% крохмалю , присутній білок , жир , солі калія , магнія , фосфору , вітаміни А, С, В1, В2, В6, D, РР, Н, Р.З ферментів присутні амілаза, амілосинтелаза, протеаза, каталаза, пероксидаза, єрептаза, фосфорилаза, тирозиназа.

     Картопля  — одна з найбільш високорентабельних культур, які вирощуються на території  України. Залежно від кліматичної  зони, типу грунту, кількості опадів рентабельність може досягати 100-150%, тобто вона набагато вища, ніж у інших сільськогосподарських культур.

     Ефективність  вирощування картоплі визначають три  основні чинники: врожайність культури, якість продукції — вихід товарної фракції з параметрами, що враховують конкретне призначення продукції і витрати на виробництво.

     Врожайність картоплі залежить від сорту та його репродукції, грунтово-кліматичних  умов, добрив і технології обробітку  грунту. За заданих умов обробітку  визначальним чинником є сорт картоплі, внесення добрив і технологія вирощування. Залежно від призначення, споживачі картоплі істотно підвищують вимоги до її якості. Якість — один із головних показників будь-якого виду продукції, що об’єднує цілий комплекс зовнішніх і внутрішніх властивостей. Для якості врожаю картоплі особливе значення має вибір сорту, підбір технології і грунтів для її вирощування. Вирощування сільськогосподарських культур, а картоплі зокрема, крім природних умов, матеріально-технічного забезпечення, вимагає від фахівців високих професійних знань біології культури та диференційованого підходу до технології вирощування.

     Картопля  є однією з високоврожайних культур, але, з іншого боку, вона дуже «примхлива»  з агрономічної точки зору, адже отримання від неї високого і якісного врожаю вимагає від господаря постійної уваги до виконання технологічних операцій протягом усього періоду вегетації.

     Це  зумовлено її біологічними особливостями, серед яких виділяються вимоги картоплі до таких біогенних чинників, як температурний режим та рівень зволоження. З огляду на останнє, найкращим ареалом вирощування картоплі в Україні є зона Полісся та північ Лісостепу. Проте нині, завдяки створенню надранніх сортів, а також запровадженню поливу на картопляних полях, цілком придатною для продукування картоплі є зона Степу.

     Для надійного забезпечення населення  картоплею необхідно щоб її урожайність  становила близько 200 ц/га, а валовий  збір - 90-92 млн. т.

     Таких обсягів виробництва можна досягти, зокрема, за рахунок вибору відповідного агрокліматичним умовам господарства способу садіння картоплі.

     Мета  нашої роботи – з’ясувати вплив  способів садіння картоплі на її врожайність.

     Предмет дослідження – технологія вирощування  картоплі.

     Об’єкт  дослідження – способи садіння  картоплі.

     Виходячи  із мети роботи, були поставлені наступні завдання:

     1.

     2.

     3.

 

      Розділ 1. Загальнотеоретичні положення

     1.1. Біологічні особливості  картоплі та її  значення 

     Картопля  належить до рослин помірного клімату. На температуру нижче 7-8°С та вище 30°С реагує припиненням росту. Надмірна спека (вище 25°С) сильно пригнічує рослини. Якщо ґрунт прогрівається вище 29°С - бульби не утворюються або формуються дочірні бульбочки.

     Бульби  картоплі, які пройшли період спокою, починають проростати за 3-5°С, однак  агрометеорологічним показником початку росту картоплі вважають температуру 7°С. Проте оптимальна температура для проростання бульб є 18-20°С, за якої сходи з'являються через 12-13 днів. Максимальний урожай картоплі забезпечується за середньодобової температури 17-18°С.

     Картопля чутлива до незначних приморозків. Пошкодження картоплиння настає за -1,5-2°С. Приморозки -3-4,5°С пошкоджують картоплиння на 60-100% і знижують врожайність бульб на 25-65%, залежно від фази розвитку рослини і часу ураження приморозками. Особливо нестійкі до приморозків молоді рослини. Листки і стебла чорніють і гинуть. Проте молоді рослини швидко відростають і формують добрий урожай бульб. Значно небезпечніше пізнє повернення приморозків. Бувають випадки повної весняно-літньої загибелі рослин під впливом пізніх приморозків у фазі бутонізації, особливо на торфових ґрунтах на понижених місцевостях.

     Картопля  досить вимоглива до вологи, оскільки формує велику підземну масу при відносно малорозвиненій кореневій системі. Тому високі врожаї збирають при вологості ґрунту 75-85% НВ. Зниження вологості до 60% призводить до зменшення врожайності на 3-9%, а до 40% НВ - на 40-43%.

     Найменше  вологи картоплі потрібно під час  проростання й появи сходів, коли молоді рослини використовують вологу з материнської бульби. Функцію регулятора з забезпечення вологою відіграють також молоді бульби. В умовах нестачі вологи в ґрунті рослина бере воду з бульб, а при повному зволоженні - бульби наповнюються вологою і є додатковим резервом її для росту рослин.

     З ростом рослин підвищується потреба картоплі у волозі, особливо у період бутонізація - кінець цвітіння. Транспіраційний коефіцієнт картоплі становить 400-550. В окремі спекотні дні кущ картоплі випаровує до 4 л води. Тому в районах недостатнього зволоження всі агрозаходи мають бути спрямовані на нагромадження запасів вологи в ґрунті. У таких умовах картопля добре реагує на полив.

     Надмірне  зволоження ґрунту (85% і більше) під  час бульбоутворення призводить до передчасного відмирання бадилля, припинення росту бульб, спричинює їх загнивання. Урожайність різко зменшується.

     Картопля - рослина короткого дня, вимоглива  до світла. При затіненні порушуються  процеси фотосинтезу, і знижується врожайність. Навіть при незначному зменшенні освітлення, відбувається пожовтіння рослин, витягування стебел, погіршується засвоєння елементів живлення з ґрунту. Такі несприятливі умови можуть скластися при надмірному загущенні картоплі.

     Викопані  бульби, що були декілька днів на світлі, зеленіють. Для насіннєвих бульб  це корисно, оскільки зменшується ураження хворобами і гризунами під час зимового зберігання. Продовольчу картоплю закривають від світла і не допускають позеленіння, бо вона стає гіркою і отруйною.

     Найкраще  картопля росте на пухких, добре  розпушених ґрунтах. Коренева система  картоплі інтенсивно дихає, поглинаючи кисню у 5-10 разів більше, порівняно з іншими рослинами. Для насичення ґрунту достатньою кількістю кисню, його потрібно утримувати в досить розпушеному стані з об'ємною масою не більше 1,0-1,2 г/см³. У перезволожених, ущільнених ґрунтах вміст кисню зменшується до 2%, а вміст вуглекислого газу різко збільшується. За таких умов бульби задихаються і загнивають. На ущільнених ґрунтах погано розвиваються столони, картопля формує дрібні, деформовані бульби.

     Картоплю  вирощують на удобрених супіщаних і суглинистих чорноземах, дерново-підзолистих, сірих лісових ґрунтах. Для вирощування насіння добре підходять окультурені торфовища. При внесенні високих норм органіки картопля добре родить на легких піщаних ґрунтах.

     Малопридатні  для вирощування картоплі важкі глинисті ґрунти, особливо з близьким заляганням ґрунтових вод. Не підходять також засолені ґрунти, оскільки картопля має дуже низьку солестійкість. Найкраще росте на слабокислих і нейтральних ґрунтах. При рН нижче 5,0 і вище 8,0 вона росте погано.

     Картопля  належить до найважливіших сільськогосподарських  культур. Вона має різнобічне використання. Це винятково важливий продукт харчування. Недарма її називають другим хлібом. Цінність картоплі визначається високими смаковими якостями та сприятливим для здоров'я людини хімічним складом.

     Бульби  в середньому містять 75-80% води і  до 25% сухих речовин. Вміст крохмалю коливається від 14 до 22%. Він легко засвоюється і розщеплюється на прості цукри.

     Є в бульбах 1,5-3% білка, який добре засвоюється  організмом. Білок за своїм амінокислотним складом близький до м'яса. Містить амінокислоти, що не синтезуються організмом людини.

     Мінеральні  речовини в бульбах становлять 0,8-1%. Найбільше калію, кальцію, магнію, фосфору, заліза. Солі калію необхідні для  нормальної діяльності серця, сприяють виведенню з організму надлишку рідини.

     Багато  в картоплі клітковини (1 %) і пектинових речовин (0,7%). Клітковина виводить з  організму отруйні речовини, очищує його, покращує обмін речовин. Клітковина і пектинові речовини відіграють важливу роль у травленні. Вміст цукру становить 0,5%, з них 0,3% - глюкоза і фруктоза та 0,2% - сахароза. При підвищенні вмісту цукрів до 1%, бульба набуває солодкого смаку.

     В картоплі містяться органічні кислоти - лимонна, щавлева, яблучна У бульбах  багато вітамінів С, В, В₂, В₅, В₆, В₉, Р, РР, Е, І, Д К провітамін А. У 100 г бульб є 20 мг вітаміну С. Добова потреба цього вітаміну забезпечується 300 г картоплі, що дуже важливо у зимовий період, коли мало свіжих фруктів і овочів.

     Досить  висока також калорійність картоплі: 100 г бульб містять 70-83 кілокалорії. Це вдвічі більше ніж у моркви, втричі - ніж у капусти в чотири рази ніж у помідорів. Вживають картоплю в їжу у вигляді багатьох страв. В Європі на одну людину споживається 90-140 кг бульб на рік. На продукти харчування переробляється понад 50% валового збору бульб.

     В шкірці і позеленілих бульбах  міститься отруйна речовина - глікоалкалоїд соланін(0,005-0,01 %), який частково розкладається під час варіння. Позеленілі бульби не використовують на харчові і кормові цілі, але вони придатні для технічної переробки

     Картопля - цінна кормова культура, особливо для свиней. У 100 кг сирих бульб міститься 29,5 кормових одиниць. Бульби на корм використовуються у сирому і вареному вигляді. Бадилля на корм не використовують, оскільки посіви багаторазово обробляють пестицидами для захисту від шкідників і хвороб.

     Картопля  є цінною технічною культурою. З неї виготовляють спирт, крохмаль, глюкозу, декстрин та ін. З 1 т бульб одержують 112 л спирту.

     Картопля  як просапна культура має важливе агротехнічне значення Під неї вносять органічні і мінеральні добрива, міжрядні обробітки очищують поле від бур'янів. Тому картопля є добрим попередником для зернових та інших культур.