Проектування комплексу агротехнічних заходів, які забезпечують одержання високих врожаїв насіння озимого ячменю

Якість зберігання насіння залежить від його вологості, висоти насипу , відносної вологи повітря тощо. Тому в насіннєсховищах з активним вентилюванням висота насипу може бути 5м.

Кожну партію насіння  в мішках складають штабелями  на стелажі, висота яких не менше 10см від підлоги. Ширина штабеля — 2 мішки. Проходи між штабелями і стінами приміщення — не менше 0,6м, а між штабелями для приймання і відпускання насіння — не менше 1,3.

На кожному  засіку і штабелі прикріплюють етикетку з назвою культури, сорту і зазначенням сортових і посівних якостей насіння. За станом насіння під час зберігання здійснюється систематичний візуальний контроль. При цьому стежать за появою шкідників, «комірного» запаху і зміною забарвлення насіння. Особливо важливим е контроль за температурою і вологістю насіння.

Температуру з початку зберігання насіння потрібно вимірювати щодня в різних місцях і на різній глибині: на 20—30 см від поверхні насипу і внизу від підлоги і в середній його частині. В перші два місяці зберігання температуру вимірюють 2—3  рази  на тиждень, а взимку — 2—3 рази на місяць. Пізно восени та навесні, коли підвищена вологість повітря і коливання температури можуть спричинити самозігрівання насіння, слід особливо уважно стежити за  його .температурним  режимом.  При  підвищенні  температури насіння спостереження за ним ведуть щодня і вживають негайних заходів до її зниження.

Вологість насіння  контролюють раз на місяць, якщо температура нижче 0 °С, і двічі на місяць, якщо температура насіння вище 0 °С.

Схожість  насіння визначають при засипанні  його на зберігання і через 4 місяці.Зерно можна зберігати протягом тривалого часу лише у типових сховищах, вимоги до яких зумовлені особливостями зерна та насіння Приміщення зерносховищ повинні бути сухими, чистими, добре вентильованими, непроникними для птахів, гризунів, гідро і теплоізольованими. Їх внутрішнє планування має забезпечувати зручний доступ до зерна для спостереження за його станом, а також можливість повної механізації трудомістких процесів під час зберігання зерна.

Сучасні зерносховища бувають  кількох видів: елеватори, склади, обладнані верхніми та нижніми транспортними галереями (комплексно або частково механізовані), механізовані склади та ін. Найбільш досконалі серед них елеватори та бункерні сховища. Основні технологічні процеси — приймання, сушіння, очищення, завантажування, вивантажування — тут повністю механізовані й автоматизовані. Потужна аспіраційна система елеваторів забезпечує необхідні санітарні умови для працюючих.

На комплексних  механізованих складах з використанням  стаціонарної механізації лише 30 % робіт з відвантаження зерна здійснюється за допомогою пересувних механізмів, а на складах, обладнаних лише верхньою галереєю, — 100 %. На немеханізованих складах усі операції здійснюються засобами пересувної механізації та вручну.

У сільськогосподарських  підприємствах переважають немеханізовані засікові зерносховища із застосуванням пересувної і частково централізованої механізації. За призначенням їх поділяють на сховища для продовольчого, кормового та насінного зерна.

У системі  хлібоприймальних пунктів поширені зернові комплексні механізовані зерносховища та елеватори. При конструюванні зерносховищ мають бути враховані питома маса, сорбційні властивості зернових мас, кут природного скочування зерна. Ці показники визначають міцність конструкцій, висоту сховища, набір певних механізмів та ін.

Сухе зерно продовольчого призначення можна зберігати у силосах та сховищах інших типів з необмеженою висотою. Зерно насінного призначення зберігають шарами різної висоти залежно від шпаруватості зернової маси, наявності системи вентиляції. Якщо останньої немає, таке зерно зберігають, насипаючи шаром не вище 2-3м, або в тарі заввишки 6-8 мішків. Свіжозібране зерно зберігають насипом не вище 2,5м (рядове) і 1,5м (насінне).

Підлога для  сховищ має бути дерев'яною або асфальтовою, на фундаменті. Дерев'яну підлогу і підпідлоговий простір важко дезінсекувати. Допускається застосування цементованих підлог на бетонній основі, вкладених не на фундамент, а безпосередньо на грунт. Проте така підлога через надмірну теплопровідність сприяє утворенню конденсованої вологи і не є надійним ізолятором.

Стіни зерносховища треба  робити рівними, без щілин, щоб запобігти скупченню пилу та шкідників, сухими, зручними для проведення всіх операцій, зокрема дезінсекції. Перевагу віддають стінам залізобетонним, бетонним, цегляним оштукатуреним. Допускаються дерев'яні безпустотні стіни за умови ретельного з'єднання дощок у швах, щоб запобігти затіканню дощової води та витіканню зерна. Зерно, особливо насінного призначення, не повинно торкатись до стін, тому засіки будують на відстані 50 - 80см від стін.

Покрівля  зерносховища має бути водонепроникною, світлою, щоб запобігти її нагріванню. Краще виготовляти покрівлю з руберойду, толю (2 шари), настилаючи на мастику по суцільній і твердій основі. Покрівлі з етерніту, азбофанери та черепиці дуже продуваються, внаслідок чого в сніжні зими зерно вкривається сніговими наносами. Покрівлі дерев'яні, глиняно-солом'яні для зерносховищ не придатні.

Місткість зерносховища визначають з урахуванням об'ємної маси, висоти шару завантаження, сипучості зерна та влаштування необхідних проходів.

Щоб визначити  розмір складського приміщення, потрібно знати масу 1м культури. Для  озимої пшениці вона становить = 730-850кг.

Для визначення площі підлоги складського приміщення, потрібно загальну кількість запланованого врожаю насіння поділити на масу 1м і помножити на висоту насипу:

 

Загальних посівів:

                                  34 х 120 = 4080 ц

                                  4080/0.7 = 5828.6м₃

                                   5828.6/2.5 = 2331.4м

Для насінницьких посівів:

                                  55 х 100 = 5500 ц

                                  5500/0.7 = 7857.1 м₃

                                  7857.1/2.5 = 3142.8 м 

Табл.13 Етикетка на насінні, що зберігається в засіку.

 

Культура	Озимий ячмінь
Сорт	Росава
Маса партії, ц
Дата засипки насіння	23.08
Репродукція	1
Сортова чистота, %	98,8
Енергія проростання, %	99
Схожість, %	97
Маса 1000 насінин	42г
Вологість, %	14

 

 

 

 

 

 

 

7.4 Характеристика посівного матеріалу  за даними районної насіннєвої інспекції та актів апробації

 

Показники якості насіння встановлюються державними стандартами:

Чистота насіння - вміст у ньому насіння основної культури у відсотках до маси. Чим менше домішок, тим вища чистота насіння. Чисте насіння краще зберігає схожість, для сівби його потрібно менше. Домішки насіння бур'янів визначається стандартами в штуках на 1кг. Якщо в зразку є насіння карантинних бур'янів, то ця партія насіння до сівби не допускається.

Схожість - це кількість нормально пророслого насіння впродовж певного часу, виражена у відсотках до загальної його кількості, взятої для пророщування. Лабораторну схожість визначають шляхом пророщування в оптимальних умовах впродовж встановленого для кожної культури терміну (7-10 днів). Схожість, визначена на посівах у полі, називається польовою.

Польова схожість нижча за лабораторну, бо в полі гірші  умови проростання насінин. Для зернових культур вона коливається в межах 60-80%. Лабораторна схожість зернових повинна бути не менше 87%.

Одночасно з  схожістю встановлюють і енергію проростання - кількість нормально пророслих насінин за перші 3-4 дні пророщування. Енергія проростання характеризує здатність насіння давати в польових умовах дружні, вирівняні сходи, що гарантує високе виживання рослин за вегетаційний період.

Сила  росту - це здатність проростків пробиватись крізь шар піску або грунту. Вона визначається кількістю здорових ростків (%), які з'явилися на поверхні грунту через 10 діб, та масою проростків (у грамах). Насіння зернових культур для ресурсоощадних технологій повинно мати силу росту не нижче за 80%.

Життєздатність - це вміст живого насіння (%). Для визначення життєздатності використовують різні барвники. Розчин тетразолу забарвлює живі клітини зародка у червоний колір, а в розчині індигокарміну чи кислого фуксину мертві клітини зародка мають синій колір.

Вологість насіння показує вміст у ньому води. Цей показник має велике значення при тривалому зберіганні насіння. Вологість для зберігання зернових культур становить 14%, зернобобових -15%, соняшника 10%,ріпаку-8%.

Маса 1000 насінин показує крупність насіння, величину, виповненість. Для ресурсоощадної технології вирощування пшениці, ячменю цей показник повинен бути вище 40г.

Відповідно  до правил, насіння сільськогосподарських  культур підлягає обов'язковій перевірці на показники якості. На основі цього Державна насіннєва інспекція видає "Посвідчення про кондиційність насіння", якщо воно перевірене за всіма показниками, які нормуються стандартом і відповідає його вимогам. Якщо насіння не відповідає нормам стандарту, або перевірене не за всіма показниками, насіннєва інспекція видає документ під назвою "Результат аналізу насіння". Строк дії цих документів на більшість польових культур встановлюється за показником схожості - 4 місяці з дня закінчення аналізу. Тому для озимих культур достатньо одного аналізу, для ярих аналіз проводять двічі.

Оцінка якості насіннєвого матеріалу проводиться  шляхом лабораторного аналізу середнього зразка, який відбирається від певної кількості насіння, засипаного на зберігання. Середній зразок повинен з найбільшою точністю характеризувати всю кількість насіннєвого матеріалу. Він відбирається від партії насіння, а якщо вона велика - то від контрольної одиниці.

Партія - це певна маса (в мішках або в розсип) однорідного насіння однієї культури, сорту, репродукції, сортової чистоти, фізичних якостей, року врожаю і одного походження, що підтверджується відповідними документами. Неоднорідне насіння, яке чимось розрізняється, не можна об'єднувати в одну партію

Контрольна  одиниця - це певна за вагою кількість насіння окремої партії або її частини, з якої допускається взяття одного середнього зразка для визначення посівних якостей.

Взяття зразка починається  з виїмки - невеликої кількості насіння, яке відбирається за один прийом для складання середнього зразка від контрольної одиниці.

Для формування зразка беруть декілька виїмок з різних місць партії, а в кожному місці - з різних глибин: у верхньому шарі на глибині 10см, в середньому І нижньому шарах. Найчастіше виїмки беруть щупом з п'яти місць і в кожному місці з трьох шарів. Всього 15 виїмок.

Якщо насіння  міститься не більш як в 10 мішках, то виїмки беруть з кожного мішка в трьох місцях - зверху, знизу і посередині. Коли ж мішків 10, то беруть з кожного мішка по одній виїмці щоразу з іншого місця.

Відібрані виїмки висипають окремо, продивляються  і якщо не виявлено різких відмін, зсипають у вихідний зразок - сукупність усіх виїмок, відібраних від контрольної одиниці .З вихідного зразка виділяють два середніх зразки - один для визначення чистоти, енергії проростання, схожості, маси 1000 зерен; другий для визначення вологості та зараженості шкідниками. Зерно для визначення вологості і зараженості зсипають у скляну посудину і герметичне закривають. Решту зерна зсипають у мішечок. На них наклеюють етикетки, де зазначені господарство, культура, сорт, номер партії тощо. Відбирання зразків оформляють відповідним супроводжуючим документом, що називається "Акт відбору середнього зразка", який разом із зразками здається у насіннєву Інспекцію.

 

 

 

 

 

 

8. Економічна характеристика насінництва в господарстві

 

8.1 Урожайність на загальних та  насінницьких.

 

 

Кожне господарство займається тією діяльністю, яка економічно –  вигідна. Як відомо, насінництво – це прибутковий напрямок в сільськогосподарському виробництві, тому слід розкинути його економічну ефективн

 

Табл. 14 Урожайність культури в господарстві на загальних та насінницьких посівах за останні 3 роки

 

Посіви	2005	2006	2007	середнє
Загальні  посіви, ц/га	41	42	44	42.3
Насінницькі посіви, ц/га	55	54	55	54.5

 

 

  Як видно з таблиці , на насінницьких посівах озимий ячмінь дає вищу урожайність. Це пов’язано з тим , що насінницьким посівам приділяють більшу увагу , повністю дотримуються технології вирощування на них з усіма її елементами, крім того сівба проводиться елітним насінням.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.2 Собівартість насіння , рівень  рентабельності та шляхи її  зниження.