Проектування комплексу агротехнічних заходів, які забезпечують одержання високих врожаїв насіння озимого ячменю

• -на сортові посіви репродукційного насіння (РН) зернових, зернобобових, круп'яних культур, які визнані придатними для насіння.— акт апробації (форма № 193);
• -на насіннєві посіви розсадників, супереліти, еліти і репродукції в дослідних господарствах наукових установ, сільськогосподарських вузів і технікумів — акт апробації (форма № 197);
• -на всі посіви, визнані внаслідок апробації непридатними на насінницькі цілі,— акт вибракування (форма № 200).

Акт вибракування може бути замінений:

 Актом реєстрації — якщо на культури встановлені закупівельні ціни і грошові надбавки, виходячи з належності до певного сорту (сорти сильної і твердої пшениці, пивоварного ячменю, найбільш цінні по якості сорти зернових культур), і врожай їх може відповідати вимогам для товарного виробництва цих культур і сорті.

На посіви, що визнані в результаті апробації непридатними на насіннєві цілі через домішки культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється, бур'янів, одночасно з актом вибракування (форма № 200) складається акт апробації (форма № 193), який старший апробатор не підписує. Якщо в результаті відповідних робіт насіння буде доведене до норм насіннєвих стандартів, то акти вибракування не враховуються, а акти апробації додаються до актів вибракування і затверджуються старшим апробатором. До них додається також. посвідчення про кондиційність насіння.

Обласні та районні агропромислові формування забезпечують господарства бланками апробаційних актів. Їх Видає і номерує, починаючи з першого номера по кожній формі, районна насіннєва інспекція. Апробатор одержує під розписку необхідну кількість бланків визначеної форми.

Для обліку виконаної  роботи апробатор зобов'язаним вести журнал, у який записує всі апробовані площі, висновки апробації і дату видачі апробаційного документу.

Звіт про апробацію  посівів сільськогосподарських  культур складають за встановленою формою (№ 15-СГ).

Обласні агропромислові формування спільно з науково-дослідними установами розглядають результати апробації. вносять корективи до планів сортооновлення, сортозаміни і розробляють заходи щодо поліпшення насінництва.

Комірна апробація

Комірна апробація означає контроль сортових якостей деяких культур, який проводять у насіннєсховищах. Він доповнює польову апробацію й польове обстеження і полягає у перевірці насіння на сортову чистоту або типовість, ураженість хворобами і пошкодженість шкідниками.

Апробація проводиться  згідно з діючою «Інструкцією з апробації сортових посівів». У більшості країн апробацію проводять без відбору апробаційного снопа, менш трудомісткими методами, наприклад візуальною оцінкою посіву на облікових ділянках відбору снопа. У деяких країнах (Канаді, Румунії) сортову чистоту визначають лабораторними методами.

Для визначення видової належності насіння, а також  ступеня чоловічої стерильності у стерильних аналогів ліній, сортів, простих міжлінійних гібридів використовують метод ґрунтового контролю — висівання насіння в полі, спостереження   за   розвитком рослин, аналіз їх після збирання, встановлення сортової чистоти. Після проведеної апробації можливе засмічення сортового насіння при збиранні, очистці, зберіганні. Тоді виникає потреба у проведенні лабораторно-сортового контролю. Його здійснюють за допомогою аналізу насіння і проростків у лабораторіях Державних насіннєвих інспекцій.

 

 

7. Технологія  збирання та післязбиральної  обробки насіння

 

7.1 Збирання насіннєвих посівів

 

 

Збирають  озимий ячмінь у фазі воскової стиглості зерна, застосовуючи однофазний (пряме комбайнування) і двофазний (роздільний) способи збирання. Двофазним способом збирають забур'янені посіви, густий високорослий озимий ячмінь, сорти, схильні до обсипання. Починають збирати при досягненні зерном вологості 30 - 32 %. Скошують ячмінь жатками ЖВП-6А, ЖВН-6А у валки товщиною 12 - 18см, шириною до 1,8м при висоті зрізу середньо- і низькорослих сортів 15-20см, високорослих та густих 25 — 30см. За такої висоти стерні валки швидше просушуються. При двофазному збиранні полеглого забур'яненого ячменю використовують бобові жатки (ЖБА-3,5), тому що під час роботи різальних агрегатів зернових жаток втрачається багато зерна. Через 2-4 дні підсохлі валки підбирають комбайнами СК-5М «Нива», Дон 1200, Дон 1500 з приставками ПУН-5, ПУН-6 і обладнані підбирачами ППТ-2, ППТ-ЗА.

Роздільне збирання  у Лісостепу проводять протягом 2-4 днів, після чого переходять на пряме комбайнування, яке починають при вологості зерна 16%.Для прямого комбайнування залишають чисті, стійкі проти обсипання, не полеглі та зріджені низькорослі посіви пшениці, які досягли повної стиглості. Застосовують його також у дощові жнива.

Комбайни при збиранні старанно регулюють з тим, щоб звести до мінімуму втрати зерна (не більше 1 %), травмованість (насінного зерна не більше 1 %, продовольчого до 2 %).

Швидкість агрегату при прямому комбайнуванні становить 6-7км/год, на обмолоті валків 4,5-5км/год.

 

 

Табл.12 Агротехніка для обмолоту посівів зернових культур.

 

Назва робіт	Строк виконання	Марка машини	Вимоги  до якості
пряме комбайнування	повна стиглість	СК-5 “Нива” ДОН-1500	Добре відрегульовані молотильні барабани, швидкість 6-7км/год
відвезення  зернової маси	Одночасно з  комбайнуванням	ГАЗ-53 ЗИЛ-130	вологість зерна  повинна становити до 14-15 %.

 

7.2 Післязбиральна  обробка насіння 

 

Завданням післязбиральної  підготовки насіння є підготовка його до висівання та тривалого зберігання. Процес післязбиральної обробки насіння передбачає його сушіння, очищення та сортування, а при потребі й обробку певними хімічними препаратами. При цьому не тільки вдається зберігати біологічні властивості вирощеного насіння, а й у більшості випадків — поліпшувати.

За умов промислового насінництва післязбиральна обробка насіння і доведення його до посівних кондицій високого класу ефективні тільки на спеціалізованих зерноочисно-сушильних комплексах.

Насіннєва маса, що надходить на тік після обмолоту, є складною механічною сумішшю (волохом) насіння основної культури та різних органічних і мінеральних домішок. Багато з них, особливо зелені частини рослин, мають високу вологість, що зумовлює підвищення вологості насіння основної культури. Волох зернових, зернобобових, олійних культур і трав може надходити на тік з вологістю до 40 % і засміченістю до 30 % і більше. При вологості насіння у більшості зернових культур понад 14—15 %,з'являється вільна вода й активізуються процеси життєдіяльності.

Науковими дослідженнями  встановлено, що збільшення вологості насіння зернових культур на 2—3 % вище критичної прискорює процеси дихання в 20—30 разів. Оскільки при диханні насіння виділяє вуглекислий газ, воду й тепло, температура зернової маси підвищується. Це призводить до посиленого розвитку мікроорганізмів, цвілевих грибів, а в результаті — до зниження схожості насіння. Тому насіннєвий ворох потрібно у міру його надходження на тік розділяти на зерно і відходи, тобто вжити негайних заходів щодо запобігання його самозігріванню.

Технологічний процес післязбиральної обробки  насіння включає такі обов'язкові операції: приймання насіннєвої маси, попереднє очищення та сушіння, вторинне очищення і сортування, зберігання та передпосівну обробку насіння. За допомогою очищення і сортування насіннєвої маси вирішуються три важливих завдання: видалення домішок й одержання чистого насіння основної культури; поліпшення фізичних показників насіння; виділення для висівання насіння, що відповідає вимогам стандарту на посівні якості і має високі врожайні властивості.

Вирішення цих  завдань ґрунтується на всебічному використанні відмінностей фізико-механічних властивостей насіння різних культур (парусність, розміри, маса, форма, характер поверхні тощо).

Насіннєві суміші на  сучасних очисних машинах здебільшого розділяють повітряним потоком, решетами і трієрами.

Попереднє очищення насіннєвого вороху проводять при  його вологості 18—40 % і засміченості 10—20 % за допомогою машин для попереднього очищення: ЗД-10000; МПО-50; К-52; К-523; К-527А і ОВП-20А; ОВС-25 (. Ворох розділяють на дві фракції: зерно й відходи. Із волоха виділяють не менше 50 % домішок. Залишок соломистих домішок завдовжки до 50мм повинен становити не більше 0,2%

Якщо насіннєвий ворох має вологість не більше 18 % і засміченість до 8 %, то його піддають первинному очищенню.

Первинне  очищення здійснюють на стаціонарних (ЗАВ-10.30.000; ЗВС-20; ЗВС-20А; СВУ-5А; К-218; К-531А; К-546А) або пересувних (ОС-4,5М; СМ-4) очисних машинах. За допомогою повітряного потоку, решіт і трієрів насіннєвий ворох розділяють на три фракції: насіння, фуражні й крупні відходи, легкі та дрібні домішки. Після первинного очищення насіння надходить на трієрні блоки для видалення коротших і довших від насіння основної культури домішок.

Безпосередньо вторинному очищенню можна піддавати  насіннєвий ворох вологістю до 18 і засміченістю до 8 %. На тих самих машинах, що проводять первинне очищення, вихідний ворох розділяють на чотири фракції: насіння, фуражні відходи, легкі домішки, крупні та дрібні домішки. Після вторинного очищення насіння за чистотою повинно відповідати вимогам стандарту.

Якщо після первинної  та вторинної очистки насіння містить важковідокремлювані домішки, його очищають на пневматичних сортувальних столах і магнітних насіннєочисних машинах.

    Сушіння насіння. Згідно з вимогами стандартів на посівні якості насіння, його вологість при зберіганні не повинна перевищувати, 14%: пшениці, жита, ячменю, вівса, гречки, кукурудзи, проса, гороху, вики — 14—15; сорго, льону олійного—13; ріпаку озимого — 12; соняшнику — 10; рицини — 9; люпину — 16. При вищій вологості насіння потрібно сушити.

 Способи сушіння залежать від вологості насіння, його кількості і технічних можливостей.

Для невеликих  партій насіння, вологість якого  не більше 16— 18 %, можна застосувати повітряно-сонячне сушіння, розстилаючи насіння на току шаром у кілька сантиметрів.

Активне вентилювання атмосферним повітрям застосовують при тимчасовому зберіганні (1—2 тижні) насіння з вологістю не більше 16—18 % і при відносній вологості повітря до 65—70 % в надпідлогових сушарках. При відносній вологості повітря понад 70 % вентилювання проводять підігрітим повітрям. Гранична температура підігріву вологого насіння 4, сухого 45 °С.

Вентилювати насіння атмосферним повітрям краще  вночі та вранці. Насіння, що нагрівається, слід вентилювати безперервно, поки температура його не відрізнятиметься від температури навколишнього середовища на 3—5 °С.

У спеціалізованих  насінницьких господарствах, на насіннєвих заводах при обробці великих  партій насіння застосовують насіннєочисно-сушильні комплекси. Для потокових ліній промисловістю випускаються шахтні, барабанні сушарки і вентильовані бункери.

У шахтних (СЗШ-16А, СЗШ-16Р, СБВС-5, М-820, М-839) і барабанних (СЗСБ-8А) сушарках сушать попередньо очищений на ворохоочисних машинах насіннєвий матеріал з вологістю до ЗО %.

Сушіння насіння  є одним з важливих засобів  збереження його посівних якостей. У процесі сушіння насіння може травмуватися внаслідок механічних ударів і дії температури. Високі температури і різка зміна високих і низьких температур можуть призводити до мікротравм (особливо внутрішніх тріщин), внаслідок чого не тільки знижуються життєздатність і схожість, а й врожайні якості насіння. Тому дуже важливо вибрати режим сушіння. Найсприятливішим є ступінчастий режим сушіння, тобто зниження вологості насіння за одне проходження через сушильну й охолоджувальну камери не повинно перевищувати у зернових 6, у зернобобових культур — 3—4 %.

Для правильного вибору режиму сушіння визначають вологість насіння і розраховують кількість проходжень його через сушарку.

У процесі  сушіння систематично відбирають проби  насіння для визначення  його вологості  і температури,  а також  контролюють температуру  теплоносія.  При  вмілому сушінні  на  механізованих зерносушарках можна досить швидко І високоякісно довести значні партії насіння до стандартної вологості , а посівні якості – до високих кондицій.

Гранична  температура нагрівання насіннєвого  зерна вологістю до 20 % у сушарках становить 45 °С, а при вологості понад 26 % —не більше 40 °С.

Особливо  ретельно слід вибирати режим сушіння  насіння зернобобових культур, яке погано віддає вологу І при сушінні може розтріскуватися. Тому для насіння гороху, вики, сочевиці допускається зниження вологості на 3—4% за одне проходження через шахтну сушарку при температурі теплоносія 50—55 °С. Температура теплоносія при сушінні насіння сої, квасолі, люпину не повинна перевищувати 45 °С. Після кожного проходження через сушарку насіння має відлежати 5—6год при температурі не вище 25 °С.

Особливо ефективне  сушіння насіння зернових, бобових, проса, гречки способом активного вентилювання, підігрітим або атмосферним повітрям.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.3 Розрахунок  складських приміщень

 

Зберігання  насіння. Насіння, яке пройшло обов'язкову післязбиральну обробку і насамперед висушене, зберігає високі посівні якості до висівання за належних умов зберігання.

Насіннєсховища  повинні відповідати технічним і санітарним вимогам; бути сухими і чистими, знезараженими від хвороб і шкідників, добре провітрюватися. Тому перед засипанням насіння на зберігання насіннєсховища та обладнання в них ремонтують і дезинфікують.

Зберігають  насіння різними способами: насипом (на підлозі, у засіках, бункерах)  і в тарі  (мішках, контейнерах). Насіння розміщують по культурах, сортах, репродукціях, категоріях сортової чистоти так, щоб запобігти його змішуванню і засмічуванню  важковідокремлюваними домішками. Не рекомендується розміщувати  в  сусідніх засіках насіння важковідокремлюваних домішок, бажано недовантажувати їх на 15—20 см, щоб запобігти змішуванню посівного матеріалу.