Проектування комплексу агротехнічних заходів, які забезпечують одержання високих врожаїв насіння озимого ячменю

5.  для визначення норми висіву, необхідно на насінницьких посівах норму зменшити на 20 %

   230 х 20/100 = 46 кг

   230 – 46 = 184 кг- норма висіву на насінницьких посівах

 

6.  норма висіву на площі 6.01 га:

     6.01 х 184 = 1105.8 кг

 

7.  страховий фонд 25%:

     1105.8 х 0.25 = 276.5 кг 

 

8.  потреба в насінні всього:

     1105.8 + 276.5 = 1382.3 кг, 13.8 ц 

 

 

 

Росава 

 

 

Для визначення потреби насіння на площу необхідно площу помножити на норму висіву і додати 15% страхового фонду.

Сорт – Росава, норма  висіву 230 кг/га.

1. 130 х 230 = 29900 кг

 

2. 29900 х 15/100 = 4485 кг

 

 

3. потреба всього у насінні: 29900 + 4485 = 34385 кг, 343.8 ц

Вихід кондиційного насіння для озимого ячменю 80%, тобто:

60 х 80 /100 = 48 ц/га

 

4. Площа посіву : потребу насіння всього поділити на вихід коденційного насіння:

    343.8/48 = 7.2 га

 

5.  для визначення норми висіву, необхідно на насінницьких посівах норму зменшити на 20%

     230 х 20/100 = 46кг 

     230 – 46 = 184кг – норма висіву на насінницьких  посівах 

6.  норма висіву на площі 7.2 га:

     7.2 х 184 = 1361.6 кг 

7.  страховий фонд 25%:

     1361.6 х 0.25 = 340.4 кг 

8.  потреба в насінні всього:

     1361.6 + 340.4 = 1702 кг, 17.02 ц  

6. Технологія  вирощування високоякісного насіння

 

6.1 Насінницька  сівозміна та система добрив  у ній

 

Сівозміна – науково  – обґрунтоване чергування сільськогосподарських  культур і парів у часі й  на території або в часі.

   Освоєння рекомендованих сівозмін дозволить розмістити основні сільськогосподарські культури по кращих попередниках для отримання високих врожаїв.

   Господарство  має таку сівозміну: 

1. Ячмінь + б/т – 120га

2. Багаторічні трави  – 120га

3. Озима пшениця –  150га

4. Цукрові буряки –  140га

5. Горох – 145га

6. Озима пшениця –  120га

7. Овес – 100га

8. Однорічні трави  – 135га

9. Озимий ячмінь –  230га

10.Соняшник – 115га 

 

   В цілому сівозміна  відповідає всім вимогам. Система  удобрення озимого ячменю повинна  включати усі три ланки внесення мінеральних добрив в дозах прийнятих для відповідних грунтово – кліматичних умов.

   На підвищеному  калійному, азотному фоні формується  насіння невисокої якості.

 

 

Табл. 9 Система  внесення добрив у насінницькій сівозміні  при вирощуванні насіння 

 

Внесення органічних (т/га) та мінеральних  добрив/діючої речовини кг/га/під час:
Зяблевого обробітку ґрунту	Допосівного обробітку ґрунту	сівби	Догляду за посівами
Гній	-	-	-
N	-	-	90
P	35	50	-
K	40	-	-

 

 

 

6.2 Система  обробітку ґрунту

 

    Головне завдання  обробітку ґрунту – накопичення  і збереження вологи в посівному і орному шарах. Після збирання попередника проводять лущення на глибину 6-8 см, а через 10-12 днів – оранку з боронуванням або поле обробляють плоскорізами. Після просапних культур застосовують поверхневий обробіток ґрунту, а якщо поле забур`янене або грунт ущільнений – оранку з боронуванням відразу після збирання попередника. Перед сівбою поле культивують на глибину загортання насіння.

   Навесні важливо  своєчасно закрити вологу, для  чого боронують, а потім роблять  першу культивацію на глибину 12-14 см, наступні культивації здійснюють у міру появи бур`янів шарово, кожну на 2-3 см менше, ніж попередню. Бажано обробітку пару робити в першу половину літа, коли грунт не пересихає. У другу половину літа, коли настає посуха, щоб зберегти накопичену вологу, доцільніше внести гербіцид, а другу культивацію змінити на боронування.

   При розміщенні  насіннєвих ділянок озимих культур  після кукурудзи на зелений корм і силос, гороху в умовах лісостепу більш ефективним є поверхневий обробіток ґрунту на глибину 8-10 см дисковими або плоско різними знаряддями.

  

 

Табл.10 Система  обробітку грунту під озимий ячмінь  

 

Прийом обробітку	Машини для обробітку	Строки виконання	Вимоги до якості
Основний
Лущення стерні	ЛДГ – 15	Після збирання попередника	8-10 см
Оранка	ПТК – 9-35	За 20 днів до посіву	18-20 см
Передпосівний
Культивація з боронуванням	КПС – 4  БЗСС - 1	Перед сівбою	4-5 см
Післяпосівний
Коткування	ЗКВГ	після сівби в той самий день	-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.3 Підготовка  насіння до сівби

 

 

Підготовку  насіння до сівби починають вже  з вирощування його на насінних ділянках. Для цього озимий ячмінь розміщують після кращих попередників, застосовують своєчасний та якісний обробіток ґрунту, оптимальні строки сівби і норми висіву, систему захисту посівів від хвороб, шкідників і бур'янів. На посівах вносять повну дозу фосфорно-калійних добрив, запобігаючи надмірному азотному живленню. Збирають урожай при оптимальні вологості насіння, ретельно регулюючи комбайни для зменшення його травмування. Обмолочене комбайном насіння відразу очищають, підсушують до стандартної вологості, сортують а в разі потреби калібрують і закладають на зберігання. Але і таке насіння може мати недоліки, зумовлені біологічними властивостями, несприятливими умовами вирощування, дозрівання, зберігання, очищення, їх можна усунути за допомогою спеціальних прийомів.

Високоякісне  насіння формується шляхом відповідних  заходів під час післязбиральної обробки насіння:

• Очищення насіння від мертвих і живих домішок і доведення за чистотою до вимог державного стандарту.
• Сортування насіння - це виділення із загальної маси насіння повноцінних його частин певної величини, пружності.

Захід підготовки насіння до сівби, який передбачає розподіл насіння на окремі частини, фракції за розмірами з невеликим інтервалом величини не більше 1мм - калібрування насіння. Калібрування можна проводити не тільки за розміром а і за масою. Одним із заходів є повітряно-теплова обробка насіння - це обігрівання насіння в теплому повітрі при температурі 30-40°С. Він застосовується для насіння, яке зберігається протягом зими в оброблених приміщеннях. Він підвищує енергію проростання, польову схожість насіння, прискорює післязбиральне дозрівання насіння, вивести насіння із стану спокою. Обігрівання проводять на майданчиках на сонці.

Дражування  насіння - це придатні насінню форми, гранули, драже шляхом паромування на нього мінеральних та органічних речовин, які виконують різну роль.

Сегментування насіння - в деяких культур насіння зростається і утворює супліддя, то таке насіння сегментують - це розрізання суплідь на окремі частини, схожість такого насіння знижується на 10-20%.

Протруювання  насіння - це обробка його хімічними препаратами для знищення збудників хвороб, бактерій, грибних вірусів та проти шкідників, відбувається воно різними способами, але найбільш поширений метод - протруєння та інкрустація насіння – це протруєння  насіння з  фіксуванням  протруювачів на насінні за допомогою полімерних плівкоутворювачів.

Знезараження   насіння  -  це  звільнення   насіння   і   посадкового матеріалу від грибних захворювань високими температурами, які летальні     для     інфекцій     і     не пошкоджують    зародок.     Часто використовують    термічне    знезараження.    Воно    проводиться однофазними та двофазними способами. При двофазному способі насіння замочують у воді при температурі 32°С протягом 4 годин, а потім ще замочують насіння на 7-8 хвилин у  воду  температурою  52-53°С.  При  цьому знищуються  спори грибкових бактерій. Після цього насіння охолоджують у холодні воді і просушують.

Однофазне знезараження проводять прогріванням насіння  протягом З годин при температурі 45°С, а при температурі 47°С протягом 2 годин, і потім просушують.

Намочування  насіння  -  прийом  ефективний  при вирощуванні культур, насіння яких має довгий період проростання, вимагає велику кількість води для набубнявіння. Для цього використовують інгібітори, які притуплюють проростання насіння.

Пророщування  насіння здійснюється для активації ферментативних процесів і скорочення періоду “сівба-сходи”. Для цього намочене насіння   витримують,   розстеляючи   таким   шаром   і покривають важкою мішковиною при температурі 20-25°С, коли закільчиться 1- 5% насіння і з'явиться корінчик пророщуване насіння розсипають тонким шаром і просушують. Висушування проводять в затіненому місці. Пророщене насіння висівають у вологий грунт.

Для сортування і очищення насіння використовують зерноочисні машини ЗВС-20А, МВО-20, ОВС-25, МС-4,5 та ш.; трієрні блоки БТ-20 та ін., зерноочисні агрегати ЗАВ-25, ЗАВ-40, ЗАВ-50; зерносушильні комплекси КЗС-25Б, КЗС-25 чи КЗС-50.

Протруюють  насіння, доведене до стандартної вологості (14-15,5 %), за 2 - 3 тижні або за 2 - 4 дні до сівби з використанням машин і комплексів ПС-30, ПС-10А, КПС-10, КПС-40.

Проти збудників найбільш поширених хвороб (кореневих гнилей, твердої сажки, борошнистої роси, бурої листкової іржі) застосовують такі хімічні препарати, як 15 %-й байтан-універсал (2 кг/т), 75 %-й вітавакс (2,5 - 3 кг/т), 50 %-й фундазол (2-3 кг/т), гранозан (1,5 кг/т) та ін. Для одночасного захисту рослин від хвороб і ґрунтових шкідників насіння обробляють комплексним препаратом — гамагексаном (2 кг/т). Для поліпшення якості протруєння препарати краще застосовувати у вигляді суспензій, зволожуючи їх водою з розрахунку 10л на 1 т насіння.

Максимальний контакт  насіння з пестицидами досягається  при додаванні суспензій Nа КМЦ (натрієва сіль карбоксилметилцелюло-за) з розрахунку ОД - 0,2 кг/т або ПВС (полівініловий спирт) 0,5 кг/т. Цей спосіб підготовки насіння дістав назву інкрустації.

 

 

 

 

 

 

 

 

6.4  Способи строки та норми висіву

 

   Оптимальні строки сівби для оптимального якісного насіння співпадають зі строками сівби, які забезпечують вирощування максимального врожаю.

   Строки сівби  озимих культур змінюються щорічно  і залежать від перепадів осінньої температури та опадів.

   Рослини на  запізнілих посівах, як правило,  не встигають розкущитися восени, пошкоджуються морозами, а весною  поступово гинуть, особливо під дією посухи.

   Насіннєві площі  треба засівати в кращі агротехнічні  строки, встановлені для товарних  площ даної культури, сорту, на  своєчасно підготовлену, вирівняну площу добре відрегульованими сівалками, які забезпечують рівномірне розміщення насіння на задану глибину.

   Норми висіву  насіння – важлива умова одержання  біологічного повноцінного з високими врожайними якостями насіння.

   У лісостеповому  регіоні за оптимальних строків  сівби озимого ячменю рекомендованих  сортів 3.5 – 4.5 млн/га схожих зерен. Кращими способами сівби є звичайний, рядковий, вузькорядний і перехреснозапильний.

   Розріджені посіви  в насінництві не рекомендуються. Вони супроводжуються сильним кущінням, розвитком стебел другого порядку, в яких формується насіння дрібне, недостатньо виповнене й різноякісне.

   Широкорядний  спосіб і висів із зниженою  нормою доцільні тільки для  прискореного розмноження дефіцитних  і перспективних сортів.

   Сильно загущені  посіви також дають низькоякісне насіння за фізичними та урожайними показниками. На загущених посівах зернових рослини недостатньо освітлені, пошкоджуються хворобами й часто полягають. врожай насіння з полеглого поля на 14-16% нижчий, ніж із полеглого.

   Норму висіву  слід регулювати так, щоб одержати  насіння вирівняне та з високими врожайними якостями. За достатнього зволоження посівного горизонту глибина загортання насіння озимого ячменю 4-5 см.

           Оптимальна норма висіву насіння.

При встановленні норм висіву потрібно враховувати кущистість і високорослість сорту. Як правило, висококущисті й високорослі сорти, які формують густий стеблостій, схильний до вилягання, висіваються рідше, ніж менш кущисті й високорослі сорти, стійкі проти вилягання. Норми висіву залежать від строків сівби. При запізненні із сівбою їх підвищують, щоб зменшити загрозу можливого зрідження посіву внаслідок загибелі недостатньо розвинених рослин з настанням ранніх осінніх заморозків. Норми висіву підвищують при сівбі озимого ячменю після стерньових попередників, на площах, недостатньо очищених від бур'янів, та при вузькорядному перехресному способі сівби. Визначаючи норму висіву, обов'язково враховують якість насіння — його схожість, чистоту, ваговитість.