Проектування комплексу агротехнічних заходів, які забезпечують одержання високих врожаїв насіння озимого ячменю

 

2005 рік – 625 мм

2006 рік – 615 мм

2007 рік – 623 мм

Середня багаторічна  – 621 мм

Господарство кооп «Мрія» знаходиться в Хмельницькій області , Новоушицького району. Дані таблиці свідчать про те що найбільша кількість опадів у 2005 році випадає в червні та липні місяцях (76 мм), а найменше вологи в січні та лютому. У 2006 році найбільше опадів випадає також у червні та липні, а найменше так як і в попередньому році. В 2007 році така ж ситуація. Також дані таблиці показують що на 2007 рік припадає найбільше вологи.

Табл. 3 Температура  повітря

Дані Новоушицької метеостанції

Рік	Температура
	За місяцями												За рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
2005	-6	-5	-1	8	13	18	19	18	13	8	2	-4	75
2006	-7	-6	0	9	14	19	20	17	12	7	1	-3	92
2007	-5	-6	-1	7	14	17	18	17	12	6	-1	-4	74

 

Дані таблиці свідчать про те що сума ефективних та активних температур є оптимальною для проростання озимого ячменю. Температура більше 10 С тримається приблизно 150-155 днів, всі інші дні з температурою «-».

З даних таблиці видно  що найвища температура відмічається в липні, а найнижча в січні.

 

 

3. Господарсько  – економічна характеристика  господарства

 

 

   КООП «Мрія» розташований за 35 км від районного центру Нова Ушиця та за 120 км від обласного центра м. Хмельницького. до найближчої залізничної станції 45 км м. Дунаївці.

   Склад виробничих  підрозділів :

Господарство складається  з 5 виробничих підрозділів. Два з  яких знаходиться на відстані 4 км від центральної садиби, два на відстані 6 км, а останній на відстані 8 км.

   Кооператив розміщене  у зоні лісостепу. Підприємство  зручно розташоване тому що  знаходиться на території із  сприятливими грунтово – кліматичними  умовами. 

   Середньорічна кількість опадів в зоні розташування  господарства становить 151 мм. Із цієї суми біля 70% випадає у тплий період.

   Середньорічна  температура повітря становить  6-7 С. Тривалість снігового покриву  85-90 днів , при середній висоті 15-20 см. Переважні типи грунтів у господарстві : дерново-підзолисті, супіщані.

    В цілому  дані кліматичні умови є сприятливими  для вирощування зернових культур, які є профілюючими в даному господарстві.

 

   Табл. 4 Структура посівних площ в кооп «Мрія» Новоушицького району на 2007 рік

 

№ п/п	Культури в сівозміні	Площа, га	% до загальної площі
1.	Зернові – всього	644	70.9
	В т. ч озимі	454
	З них : пшениця	224
	Озимий ячмінь	230
2.	Ярові :	190
	Яра пшениця	150
	Овес	10
	Гречка	30
3.	Технічні культури всього :	5	0.5
	В т. ч : ярий ріпак	5
4.	Овочі відкритого грунту	15	1.6
	В т. ч : капуста	4
	Рання	1
	Пізня	3
	Помідори	4
	Кабачки	2
	Морква	0.5
	Буряки столові	0.5
5.	Кормові культури всього	244	26.9
	В т. ч кормові буряки	15
	Кукурудза на зелений корм , силос	58
	Однорічні трави	93
	Багаторічні трави	78
6.	Вся насіннєва площа	908	100
	Крім того підпокривні багаторічні  трави	58

 

 

 

Розрахувавши структуру  земельних угідь було виявлено, що в структурі земельних угідь саму високу питому вагу займають сільськогосподарські угіддя 91 %. Це свідчить про те, що земельний фонд господарства використовується за цільовим призначенням.

 

 

Табл. 5 Наявність  робочої сили

Категорії працівників	Середньорічна чисельність працівників	В тому числі постійних
Керівники	8	8
Спеціалісти	35	35
Робітники	464	464

 

З представленої чисельності  працівників можна сказати , що найбільшу частку займають працівники виробничої сфери 91 % від загальної кількості , 7% - спеціалісти , 2% - керівники. Тож на мою думку підприємству не вистачає кваліфікованих спеціалістів і відповідних працівників, тому деякі процеси в підприємстві мало контролюються.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Організація  насінництва окремих культур  в Україні

 

   Насінництво – це важлива ланка в організаційній структурі виробництва. насінництво реалізує досягнення селекції розмноженням високоврожайного насіння нових сортів і впровадженням їх у виробництво. Ця спеціальна галузь сільськогосподарського виробництва забезпечує :

• Розмноження високоякісного сортового насіння
• Збереження в процесі розмноження всіх морфологічних ознак, генетичної і сортової чистоти, властивих кожному сорту
• Формування високих врожайних і посівних властивостей насіння спеціальними способами вирощування, збирання й післязбирального оброблення насіння

   Вченими підраховано, а практично доведено, що врожаї та валові збори сільськогосподарських культур підвищуються на 20 – 25% за рахунок висівання високоякісного насіння нових реєстрованих і перспективних сортів. Насіння, по праву, є одним із найважливіших незамінних засобів сільськогосподарського виробництва. Через насіння з покоління в покоління передаються генетичні властивості сортів.

    Насінництво  ґрунтується на генетиці, проте  врожайні властивості насіння  залежить не тільки від генетичної основи, а й від умов формування, тобто умов розвитку материнської рослини, а на посівні властивості насіння впливають хвороби та інші чинники. Тому при організації насінництва слід ураховувати комплекс чинників і використовувати досягнення суміжних наук – фізіології та біохімії рослин, фітопатології тощо.

   В Україні насінництво  польових культур зародилось у другій половині ХІХ ст. Спочатку воно обмежувалось цукровими буряками і майже повністю було в руках німецьких фірм – орендів. У 20 – х роках минулого століття насінницьку роботу із зерновими культурами в Україні було організовано на основі бурякорадгоспів системи Цукротресту. Сортове насіння вирощене селекційними станціями, надходило на розмноження в насінницькі господарства, «насіннєві розсадники», їх продукція мала назву «оригінальне насіння». Це насіння розмножували насінницькі господарства, кожне з яких обслуговувало групу радгоспів.

   З 1923 року в Україні розпочала роботу мережа сортовипробування. Це дало змогу виявляти, а потім районувати найпридатніші до вирощування селекційні і місцеві сорти.

   Починаючи з  1937 року в Україні діяла нова  система насінництва, прийнята постановою уряду, яка затверджувала єдину науково обґрунтовану систему насінництва. Відповідно до прийнятої системи насінництва районування сорту розпочиналось у селекційно – дослідній установі, яка обслуговувала декілька областей. Основою первинних ланок насінництва стало створення насіння еліти, головним принципом якого був безперервний поліпшу вальний добір кращих рослин сорту.

   Із селекційної установи насіння еліти через систему «Заготзерно» надходило на насіннєві ділянки районних насінницьких господарств, де вирощували насіння І репродукції, щоб забезпечити власні посіви певного сорту на наступний рік на всій площі.

   Вирощене в  райнасінгоспі насіння ІІ репродукції  через заготівельні організації надходило на насіннєві ділянки колгоспів і радгоспів, а потім його висівали на товарних площах до VІІ репродукції.

   За цією системою  господарства – товаровиробники поновлювали насіння по кожній культурі один раз на 4 роки насінням вищих репродукцій.

   У 1960 році в  Україні було затверджено нову  систему насінництва. відповідно до цієї системи елітне насіння або І репродукції науково – дослідних установ та учгоспів вузів та технікумів надходило безпосередньо до колгоспів та радгоспів для висівання в насінницьких бригадах і відділках. Тут еліту висівали на ділянках розмноження і одержували І репродукцію, а на 2 – й рік на насіннєвих ділянках – ІІ репродукцію, після чого використовували для висівання на товарних площах ІІІ репродукцію.

   За умов інтенсифікації  сільськогосподарського виробництва  зернове господарство перейшло на промислову основу, за винятком його насінництва. Виникло протиріччя : тоді, коли виробництво товарного зерна має промисловий характер, виробництво насіння для потреб товарного господарства характеризується розпорошеністю і великими затратами ручної праці. подолати це протиріччя і відставання насінництва можна було приведенням його у відповідність з промисловим виробництвом зерна. Назріла потреба переведення виробництва насіння на промислову основу.

   Для вивчення  можливості спеціалізації насінництва  за пропозицією Міністерства сільського господарства України і Миронівської дослідної станції Кагарлицький район Київської області та Лубенський район Полтавської області перейшли на нову форму виробництва і підготовки насіння. Після вивчення досвіду ведення насінництва в цих районах було вирішено з 1969 року перевести на таку систему ще 25 районів України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. 1. Схема  повної форми організації насінництва  зернових і олійних культур

Науково – дослідні установи щороку вирощували насіння еліти або  І репродукції і продавали його безпосередньо насінгоспам І групи в потрібних розмірах. Спеціально відібрані в районі 1-2 кращих господарства вирощували насіння І або ІІ репродукції для повного забезпечення потреби в насінні насінницьких господарств ІІ групи.

   Досвід роботи  за такою формою виробництва  і підготовки насіння показав, що, як правило, успішно вели насінництво на промисловій основі в тих районах, де на хлібоприймальних підприємствах були склади оброблення і зберігання насіння, потокові лінії та інші засоби й умови.

   Шлях подальшого  розвитку й удосконалення насінництва був визначений постановою уряду в 1976 році – це послідовна спеціалізація й концентрація, переведення його на промислову технологію з урахуванням міжгосподарської кооперації.

    Промислове  насінництво – новий етап розвитку цієї галузі. Це виробництво насіння в спеціалізованих насінницьких господарствах індустріальним методом з використанням механізованих та автоматизованих сушильно - насіннєочисних комплексів і насіннєвих заходів.

 

 

 

 

 

 

5. Стан та обсяг насінницької роботи в господарстві

 

 

5.1 Стан насінництва в господарстві

 

КООП «Мрія» займається насінництвом таких культур : озима  пшениця, озимий ячмінь та ярий ячмінь.

   В господарстві  запроваджена насінницька сівозміна.  В даній сівозміні враховані всі біологічні особливості культур.

   Грунт у сівозміні обробляють комбінованими агрегатами, що забезпечує зниження собівартості насіння, та підвищує продуктивність праці.

   В господарстві  застосовують комбіновану систему  застосування мінеральних добрив. Мінеральні добрива вносять виходячи із розрахунків. Застосовують підживлення озимих зернових , за рахунок яких покращується якість і посівні властивості насіння.