Проектування комплексу агротехнічних заходів, які забезпечують одержання високих врожаїв насіння озимого ячменю

                                         Кабінет Міністрів України

Національний  аграрний університет

 

Кафедра селекції та насінництва

 

 

 

Курсова робота

 

 

           На тему : « Проектування комплексу агротехнічних  заходів, які забезпечують одержання високих врожаїв насіння  озимого ячменю.»

           В умовах: КООП «Мрія» Хмельницької області, Новоушицького

                             району.                

 

 

 

Виконала: студентка 4 курсу 2 групи          агрономічного факультету 

               Московчук О. І.

                  Перевірив: Жемойда В.Л.

 

 

 

 

 

Київ – 2008

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………...  .3

1. Коротко про господарське значення культури……………………...     4
2. Грунтові умови та кліматичні умови господарства…………………   6
3. Коротка господарсько-економічна характеристика господарства…   8
4. Організація насінництва окремих культур в України…………...…… 10
5. Стан та обсяг насінницької роботи в господарстві…………………... 13
1. Стан насінницької роботи в господарстві………………………   . 13
2. Підбір сортів……………………………………………………….   14
3. Планові і фактичні строки сортозміни та сортооновлення……….16
4. Розрахунки потреби насіння, насінницьких площ і обсяг насінницької…………………………………………………………..19
6. Технологія вирощування високоякісного насіння……………………..20
1. Насінницька сівозміна та система добрив у ній……………………20
2. Система обробітку грунту…………………………………………....21
3. Підготовка насіння до сівби……………………………………….....22
4. Способи, строки та норми висіву…………………………………....24
5. Система заходів щодо боротьби з хворобами, шкідниками та бур’янами……………………………………………………………...26
6. Сортофітопрочистка……………………………………………….…28
7. Апробація та реєстрація сортових посівів…………………………..29
7. Технологія збирання та післязбиральної обробки насіння…………….31
1. Збирання насіннєвих посівів…………………………………………31
2. Післязбиральна обробка насіння…………………………………….34
3. Розрахунок складських приміщень і зберігання насіння…………..37
4. Характеристика посівного матеріалу заданими районної насінницької інспекції та актів апробації………………………….. . . . . . . . . .40

    8.Економічна характеристика насінництва в господарстві………………..42

         8.1 Урожайність на загальних посівах…………………………………...42

         8.2 Собівартість насіння, рівень рентабельності та шляхи її зниження.43

   Висновки…………………………………………………………………… .  46

   Список використаної літератури ……………………………………………..47

   Технологічна  карта виробництва насіння культури в господарстві ……….44

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

Насінництво – це важлива ланка в організаційній структурі виробництва. Насінництво реалізує досягнення селекції шляхом розмноження нових сортів і впровадження їх у виробництво. Це спеціальна галузь сільськогосподарського виробництва забезпечує:

 - розмноження високоякісного насіння;

- зберігання в процесі розмноження всіх морфологічних ознак, біологічної чистоти й сортової якості, властивих цьому насінню і рослинам;

  - формування високих врожаїв і посівних якостей насіння спеціальними прийомами вирощування, збирання й післязбиральної обробки насіння.

Насінництво безпосередньо пов’язане з селекцією. В результаті селекційної роботи створюються нові сорти. Насінництво реалізує досягнення селекції шляхом впровадження у виробництво нових сортів і вирощування на насінних посівах високоврожайного насіння.

Головним завданням  насінництва є планове розмноження  насіння районованих та перспективних сортів з метою широкого впровадження їх у виробництво. Важливим і постійним завданням в насінництві є збереження чистосортності та систематичне поліпшення якостей сортового насіння.

Сортове насіння – найбільш доступний кожному господарству резерв збільшення виробництва продукції землеробства та підвищення її якостей.

Врожай будь-якої культури залежить від якостей садивного  матеріалу, тобто забезпечення господарств  високопродуктивним оздоровленим садивним матеріалом є головним завданням насінництва. Більшість господарств повинна засівати поля насінням кращих районованих сортів, що відповідає кондиціям першого класу або еліти посівного стандарту і належить до ІІІ-ої не нижче І\/ класу репродукції.

У даний час основна  насінницька робота зосереджена  в науково – дослідних установах на виробництві насіння високих категорій, де діють опорні пункти з первинного насінництва, які в науково – методичному плані підпорядковані Інститутам УААН. Розпочата робота з елітного насінництва також у господарствах, що одержали в останні роки паспорт на її здійснення за результатами атестації й занесені до державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу.

Основна мета і завдання яке ставиться в процесі розробки курсової роботи це набути навички щодо розробки комплексу агрономічних і насінницьких заходів для господарства. Оволодіти методами вирощування, зберігання і використання насіння в сільськогосподарських підприємствах.

В кінці написання курсової роботи я повинна закріпити та поглибити свої теоретичні знання і професійні навички з організації насінництва й технології вирощування сортів та гібридів сільськогосподарських культур на насінницьких посівах, збирання, використання насіннєвого матеріалу.

 

1. Господарське значення культури

 

 

Озимий ячмінь вирощують  як продовольчу і кормову культуру. Зерно його містить багато незамінних амінокислот таких як лізин, меті он і триптофан що дає йому значні переваги порівняно з озимою пшеницею і кукурудзою. Ячмінна солома цінний корм для великої рогатої худоби. Зерно ячменю містить багато білка, тому його використовують у пивоварній промисловості. Збирають озимий ячмінь раніше ніж інші зернові культури, що дає змогу краще використовувати робочу силу і техніку. У передових підприємствах і на сортодільницях вирощують по 30-50 ц/га зерна  ячменю. Озимий ячмінь у районах його вирощування часто врожайні ший ніж ярий.

У південних районах озимий ячмінь досить поширений. Він менш зимостійкий  ніж пшениця , тому його сіють переважно  у районах з м’якими зимами.

Озимий ячмінь - найпристосованіша  культура для вирощування в сівозмінах із високим насиченням зерна і зав дяки високій урожайності витісняє озиме жито та овес.

Загальна посівна площа озимого  ячменю в СНД  становить близько 2 млн.га 1990 р. утому числі в Україні  близько 300-400 тис/га  що свідчить про  його велике народно господарське значення.

Зерно озимого ячменю містить у  середньому понад 12% білка до 65 БЕР близько 2,1 жиру. Його використовують як концентрований корм в 1 кг його 1,2 кормо одиниць і 100 гр перетравного протеїну .

Урожайність ранніх зернових культур в 2002 р на Хмельниччині 24,2ц/га, при цьому вона займає 11 місце.

   Озимий ячмінь  використовують як фуражну і круп`яну культуру. У його зерні мало білка (12 % ), в зв`язку з чим воно є цінною сировиною для пивоваріння. Солома і полова – цінний грубий корм. Має також значення і зелена маса при вирощуванні ячменю на зелений корм.

   Озимий ячмінь недостатньо  зимостійкий ,тому його вирощують  переважно в західних і південних  областях України на площі  300 – 400 тис га.

    Разом з тим озимий  ячмінь більш урожайний , ніж ярий. У роки сприятливі для перезимівлі врожайність зерна досягає 50 – 55 ц/ га, а на сортодільницях – 79 - 84 ц/га. Середня врожайність – 28 -30 ц/га.

   Озимий ячмінь менш зимостійкий  , ніж озима пшениця і жито. Тривалі , навіть незначні морози (-12 – 15 С), різкі коливання температури рано навесні призводять до вимерзання посівів. Вегетаційний період озимого ячменю на 5-7 днів коротший , ніж озимої пшениці. Насіння проростає при температурі 1-2 С. відзначається високою посухостійкістю. Транспіраційний коефіцієнт   не перевищує 400. внаслідок недостатньо розвиненої кореневої системи озимий ячмінь , як і пшениця , вибагливий до ґрунтів. Краще росте , розвивається і формує високі врожаї на чорноземах, каштанових та темно-сірих суглинкових ґрунтах.

  Ячмінь вимогливий до наявності в ґрунті доступних елементів живлення і добре реагує на удобрення, особливо азотне, що пов`язане з його інтенсивним кущенням, наростанням вегетативної маси і коротким періодом засвоєння поживних речовин.

   Для сівби використовують відсортоване, крупне насіння зі схожістю не нижче 92 %, чистотою 98%. Перед сівбою насіння протруюють і інкрустують, як і насіння озимої пшениці і жита.

      Під час зимівлі на посівах проводять снігозатримання. Навесні їх боронують , підживлюють азотними добривами, проводять боротьбу з бур`янами, шкідниками і хворобами, обробляють ретардантами з використанням препаратів у дозах, рекомендованих для озимої пшениці. Збирання проводять переважно роздільним способом у фазі воскової стиглості зерна. У ячменю ламкий колос і при прямому комбайнуванні в повній стиглості бувають великі втрати зерна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Ґрунтові та кліматичні умови господарства

 

 

 

    

    Табл. 1 Характеристика ґрунтів у полях насінницької сівозміни

 

 

Тип і різновидність ґрунту	Мг/100 г ґрунту						Ємкість поглинання, мг екв/100г ґрунту
	рН	Гумусу , %	Карбонатів, %	Загального азоту	Рухомого фосфору	Обмінного калію
Дерново – підзолистий  супіщаний	4.5	1.1	немає	12.5	9.6	11.1

 

 Характерною особливістю дерново – підзолистих ґрунтів  є перерозподіл за ґрунтовим профілем елементів живлення, зокрема фосфору. Найменша кількість його знаходиться у верхніх шарах. Це потрібно враховувати при розробці систем удобрення сільськогосподарських культур і обробітку ґрунтів.

 За хімічним складом  ці ґрунти майже повністю складаються з кремнієвої кислоти Н₂SiO₃ і бідні на поживні речовини. Мінералогічний  і гранулометричний склад материнських порід визначає наявність і форми мікроелементів у них. Їх вміст, як і всіх хімічних елементів, у материнських породах різний.

 На цих ґрунтах вирощують усі районовані культури Полісся (озиму пшеницю, льон, бобові, картоплю тощо). Тут добре ростуть багаторічні насадження, крім місць, де на глибині менше ніж 0,5 м від поверхні розміщуються піщані відклади.

Для вирощування озимої пшениці дані ґрунти не є найкращими, оскільки вони мають зависоку щільність ґрунту, низький рівень рН та недостатні запаси гумусу. Проте вирощування та отримання сталих врожаїв на цих ґрунтах можливе за внесення високих доз органічних добрив, які не лише забезпечать культуру елементами живлення а й покращують фізичний стан ґрунту.

 

 

 

 

Табл.2 Кількість  опадів

рік	Кількість опадів , мм
	За місяцями												За рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
2005	34	33	32	47	60	80	90	75	52	44	43	35	625
2006	33	32	30	45	59	78	89	76	54	42	43	34	615
2007	32	33	32	46	57	79	91	76	55	43	44	35	623