Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Февраля 2013 в 16:05, отчет по практике
Целью производственной практики является углубление теоретических знаний и получение практических навыков по вопросам экономики аграрных предприятий в условиях конкретного аграрного предприятия ЧСП «Нива» Гайворонского района Кировоградской области, а также приобретение навыков научно-исследовательской работы по углубленному изучению отдельных проблем сельскохозяйственного производства.
Вступ………………………………………………………………………………….3
1. Экономическая характеристика предприятия ................................
2. Организация экономической службы предприятия ...........................
3. Экономическая эффективность производства продукции растениеводства. Пути и резервы ее эффективности на предприятии ....................................
Раздел 4. Экономическая эффективность производства продукции животноводства. Пути и резервы ее повышения на предприятии .......................................
Глава 5. Организация работы машинно-тракторного парка, автопарка, ремонтной мастерской и других обслуживающих и перерабатывающих подразделений ..................
Глава 6. Результаты производственно-финансовой деятельности. Возможности их повышения, распределение прибыли на предприятии .....................................
Выводы и предложения ........................... ..........................................
Список литературы ..............................................................
Отже, проаналізувавши дані таблиці 4.4, можна зробити висновок, що економічна ефективність виробництва ВРХ є нерентабельним, хоча і спостерігається підвищення середньодобового приросту. Також зростає повна собівартість 1 ц ВРХ. Фактична ціна реалізації підвищується, але галузь все одно залишається збитковою, тому слід ліквідувати даний вид діяльності на підприємстві.
Таблиця 4.5
Показники ефективності виробництва молока у ПСП «Нива»
Показник |
2009 р. |
2010 р. |
2011 р. |
Відхилення 2011 р. до 2009 р. (+; -) |
Середньорічне поголів’я ВРХ, голів |
376 |
346 |
359 |
-17 |
|
166 |
204 |
242 |
76 |
Виробничі витрати тваринництва, тис. грн. |
1626,6 |
2443 |
3072,2 |
1445,6 |
|
731,2 |
1054 |
1257,5 |
526,3 |
Одержано прибутку в тваринництві, тис. грн. |
145,2 |
346 |
647 |
501,8 |
|
291,8 |
893 |
1191,3 |
899,5 |
Валовий надій молока, ц |
7390 |
8857 |
9420 |
2030 |
Реалізовано молока, ц |
7151 |
8218 |
8770 |
1619 |
Питома вага молочного стада, % |
||||
|
45 |
43,1 |
40,9 |
-4,1 |
|
200,1 |
258,1 |
184,1 |
-16 |
Щільність поголів’я корів на 100 га с-г угідь, гол. |
9,3 |
11,5 |
13,6 |
4,3 |
Надоєно молока на 1 середньорічну корову, кг |
4451,8 |
4341,7 |
3892,6 |
-559,2 |
Виробництво молока на 100 га с-г угідь, ц |
415,9 |
497,9 |
530,3 |
114,4 |
Повна собівартість на 1 ц, грн. |
112,2 |
119 |
151,7 |
39,5 |
Фактична ціна реалізації 1 ц, грн. |
156,8 |
253,8 |
298,4 |
141,6 |
Прибуток ( збиток) на 1 ц ВРХ, тис. грн. |
39,5 |
100,8 |
126,5 |
87 |
Рівень рентабельності, % |
39,9 |
84,7 |
94,5 |
54,6 |
Прибуток на 1 середньорічну корову, грн. |
1757,8 |
4377,5 |
4922,7 |
3164,9 |
Отже, з таблиці 4.5 спостерігається зменшення поголів’я ВРХ, проте кількість корів збільшилась. Також збільшились виробничі витрати в молочному скотарстві але підвищився і прибуток. Зросли валовий надій молока і кількість реалізованої продукції. Збільшилась повна собівартість 1 ц молока, а тому і фактична ціна реалізації. В цілому виробництво молока є рентабельним.
Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва ґрунтується на комплексному підході до визначення його кінцевих результатів з урахуванням залучених ресурсів та ступеня їх використання.
Економічна ефективність
виробництва продукції
1)кількість тварин – чим більше поголів’я тим більше валової продукції, тим менші постійні і змінні витрати в розрахунку на одну голову %;
2)якісні параметри тварин: маса однієї тварини, вікова структура стада, порідний склад. Рекомендована маса корови – 500 і більше кг., первістки – до 400 кг, телиці в 18-20 місячному віці – 300-500 кг, народженні телята – до 30-32 кг.
Від дотримання цих показників залежить розвиток і здоров’я тварини, що в свою чергу впливає на продуктивність.
РОЗДІЛ 5. Організація роботи машинно-тракторного парку, автопарку, ремонтної майстерні та інших обслуговуючих та переробних підрозділів
Машинно-тракторний парк сільськогосподарського підприємства ПСП «Нива» використовують як самостійно, так і в складі різних внутрішньогосподарських підрозділів. Форми його використання є такими:
При кожній організаційній формі використання машинно-тракторного парку на підприємстві ПСП «Нива» застосовують різні методи виконання робіт. Поширене, зокрема, виконання робіт окремими, незалежними один від одного агрегатами. Більш досконалим вважається використання тракторів і комбайнів груповим методом, коли на одному полі працюють кілька агрегатів. Це полегшує процес технічного, технологічного і побутового обслуговування техніки і людей. Так, організовують збирально-транспортні загони, які у своєму складі мають ланки різної спеціалізації. Наприклад, для збирання зернових культур створюють ланки: підготовки полів до збирання, збирально-транспортні, збирання незернової частини урожаю, післязбирального обробітку грунту, технічного та культурно-побутового обслуговування. У цьому випадку досягають високої продуктивності техніки, скорочуються строки збирання врожаю.
Прогресивним є використання
машинно-тракторного парку пото
Підвищенню продуктивності техніки сприяє організація роботи тракторів і комбайнів за погодинними графіками, коли встановлюють завдання щодо кількості робочих проходів або кругів за годину змінного часу. Трактористи-машиністи можуть здійснювати самоконтроль своєї роботи за годинником.
Викладені форми і методи використання техніки стосуються великих за земельною площею господарств. У невеликих фермерських господарствах ефективніше використання малої техніки, передусім тракторів і комбайнів. Промисловість почала виробляти відповідні мінітрактори, проте ще в недостатній кількості. Щодо збиральної та іншої техніки, то таким господарствам краще користуватися послугами машинно-технологічних станцій.
Для характеристики рівня і ефективності використання машинно-тракторного парку застосовують різні показники, які можуть бути натуральними і вартісними.
Натуральні показники є такими:
Використовують такі вартісні показники: собівартість 1 ум. га тракторних робіт; собівартість 1 га фізичних робіт по окремих видах; сума витрат на одну машину за рік; структура витрат на експлуатацію машинно-тракторного парку; вартість валової продукції на 1 грн. вартості техніки, 1 ум. га, 1 етал. трактор, 1 грн. експлуатаційних витрат.
Обсяги механізованих
робіт, що їх виконують машини на тракторній тязі та змонтовані на тракторах,
обчислюють в умовних еталонних гектарах
(обсяг робіт, що відповідає оранці 1 га
в еталонних умовах). У загальний обсяг
тракторних робіт включають польові, стаціонарні,
транспортні, навантажувально-
Слід зазначити, що можна взагалі обійтись без такої одиниці, як умовний еталонний гектар. Планування, облік і оцінку роботи механізаторів у господарстві доцільніше здійснювати в нормо-змінах, які не тільки повністю замінюють еталонний гектар, а й роблять це значно ефективніше. Нормо-зміна визначається як відношення фактично виконаного обсягу механізованих робіт до змінної норми виробітку. Технічно обґрунтовані норми виробітку враховують усі нормоутворювальні фактори, тому облік роботи в нормо-змінах і міра їх виконання дають відповідну інформацію для внутрішньогосподарського планування, усебічного обґрунтування оперативних планів, удосконалення оперативного керівництва роботою машинно-тракторного парку, організації стимулювання праці механізаторів.
За кількістю виконаних нормо-змін за певний час (зміну, день, місяць, сезон, рік) можна об’єктивно оцінити роботу кожного тракториста-машиніста, визначити активний період роботи машин і рівень їх використання. За допомогою нормо-змін порівнюють рівень використання тракторів різних марок і в різних зонах та умовах, оскільки норми виробітку диференціюються залежно від природних умов.
Однаковою мірою це стосується і зернових комбайнів. Планування й облік їх роботи в нормо-змінах дають змогу усунути вплив нормоутворювальних факторів (урожайність і соломистість культур, їхні види, рельєф поля, довжина гонів, забур’яненість посівів) на виробіток комбайнів, роблять порівнянними всі види робіт, які вони виконують, і сприяють більш об’єктивному обґрунтуванню нормативів планових витрат на 1 га посівів за різної врожайності, оскільки затрати на нормо-зміну по культурах і видах робіт коливаються незначною мірою. Істотна різниця можлива лише у витратах нафтопродуктів через різницю в енергоємності виконуваних робіт.
Планування витрат на використання техніки. Собівартість механізованих робіт складається з прямих і накладних витрат. До прямих витрат належать оплата праці механізаторів, вартість паливно-мастильних матеріалів, амортизаційні відрахування по силових і робочих машинах, витрати на їх ремонт і техдогляди; до накладних — оплата праці управлінсько-обслуговуючого персоналу, амортизаційні відрахування на обладнання приміщення, витрати на їх поточний ремонт, на заходи техніки безпеки, спецодяг, страхові платежі та ін.
У плані механізованої
бригади ліміт фонду оплати праці
в рослинництві визначають на основі
нормативних технологічних карт
перемножуванням розміру
РОЗДІЛ 6. Результати виробничо-фінансової діяльності. Можливості їх підвищення, розподіл прибутку в підприємстві
В міру одночасного зростання сили впливу операційного і фінансового важелів незначна зміна фізичного обсягу реалізації і виручки призводить до значної зміни чистого прибутку на акцію.
Операційний аналіз – невід’ємна частина управлінського обліку. Його дані складають комерційну таємницю підприємства.
Такий операційний аналіз сприяє пошуку найбільш вигідних комбінацій між змінними витратами на одиницю продукції, постійними витратами, ціною та обсягом продажу. Тому цей аналіз є неможливим без розподілу витрат на постійні та змінні.
Змінні витрати (витрати на паливо, матеріали, комісійні продавцям) змінюються пропорційно обсягу виробництва.
Постійні витрати (видатки
по оренді, амортизаційні відрахування,
заробітна плата
Змішані витрати включають елементи як постійних, так і змінних витрат. Приклади змішаних витрат: оплата за електроенергію, заробітна плата продавців, яка складається з постійного окладу і комісійних з продажу.
Фінансовому менеджеру обов’язково слід пам’ятати про характер руху витрат (сумарних і на одиницю продукції).
Загальна стiйкiсть пiдприємства передбачає насамперед рух його грошових потокiв, який забезпечує постiйне перевищення доходiв над витратами.
Саме така ситуацiя виражає змiст фiнансової стiйкостi пiдприємства.
Фiнансова стiйкiсть вiдображає такий стан його фiнансових ресурсiв i такий ступінь їхнього використання, при якому пiдприємство вiльно маневруючи грошовими засобами здатне забезпечити безперебiйний процес виробництва i реалiзацiї продукцiї, а також затрати на його розширення й оновлення.