Дослідження впливу різних форм калійних добрив при вирощуванні кукурудзи в умовах ТзОВ «Берегиня» с. Крутнів, Кременецького району, Терно

Ґрунт з ями вибирають  поступово шарами, висипаючи його на клейонку і ретельно перебирають  руками, розминаючи всі грудочки. Виявлених  комах вибирають, підраховують і  складають у скляну посудину, наповнену концентрованим розчином кухонної солі. Зібраних протягом дня комах окремо з кожного поля промивають чистою водою й розбирають проби у приміщенні, де визначають і підраховують кількість шкідників за видами. Якщо негайно проаналізувати проби неможливо, то промиті проби комах у мішечку з тканини на 1-2 хв.

 Занурюють у киплячу  воду після чого викладають  на клаптик марлі разом із  заповненою простим олівцем етикеткою,  в якій зазначають дату і  номер поля. Все це загортають  у вигляді пакунка і перев’язують навхрест ниткою. Усі пакунки складають у банку і заливають 70º етиловим спиртом. Банку щільно закривають кришкою, наклеюють етикетку з позначенням господарства, сівозміни, кількості полів та вкладених проб і зберігають до визначення.

Для обліку шкідників, що мешкають на поверхні ґрунті використовують ґрунтові пастки (пастка Барбера)  якими можуть бути 0,5 л банки, що закопують в грунт в рівень з верхнім краєм. Над банкою встановлюють перекриття з тонкої жесті на ніжках з нахилом в одну сторону, яке має підніматись від краю банки на 3-5 см. Вони захищають банку від сонячних променів та дощу. Для фіксації комах, що потрапили в банку використовують 2-4 % формалін. Кількість ґрунтових пасток 1-2 на кожні 5 га поля. Пастки оглядають щоденно в період обліку, вранці або ввечері. При цьому підраховують кількість шкідників на кожному біотопі.

Облік дрібних рухливих шкідників, які перебувають на рослинах виявляють методом косіння ентомологічним сачком. Обстежував, рухаючись по полю змахує попереду себе сачком, ударяє ним по рослинам і після 10 змахів аналізує вилов на місці або вибирає його в банку, а підрахунки і визначення видів проводить у приміщенні. Усього на одному полі залежно від його розмірів і чисельності виловлених комах роблять 50-100змахів сачком у 5 або 10 місцях поля. Для розрахунку чисельності шкідників на  одиницю площі два змахи умовно прирівнюють площі 1 м². А також використовують квадратні рамки розміром 0,25 м², рамку кладуть на грунт так, щоб вона охоплювала типові для даної ділянки рослини та міжряддя, підраховують усіх шкідників на рослинах, а також, тих, що впали на землю в межах рамки. Беруть 1 пробу на 5 га поля, облік проводять в ранкові години, коли шкідники менш рухливі та встановлюють середню щільність особин в біоті на 1 м², а також співвідношення вікових груп або фаз розвитку в період обліку,%.

При обліку листомінуючих шкідників на майданчиках по 0,25 м² виявляють і підраховують рослини з мінами, кількість мін у середньому на листок чи рослину, а потім розриваючи міни, перевіряють наявність у них живих личинок.

 З метою обліку  дрібних стрибаючих комах на  сходах рослин використовують  ящик Петлюка. Він має форму  зрізаної піраміди без дна,  виготовляють його з фанери  або дротяного каркасу, обтягнутого  тканиною. На внутрішньому боці стінок закріплюють шар вати. Грані мають розмір знизу 25 см, зверху 80 см, висота 35 см. Облікова площа при цьому становить 1/16 м². Під час обліку обстежував рухається проти сонця і через певні інтервали встановлює ящик меншим отвором на рядок рослин і сполохою паличкою комах. Вони потрапляють на стінки ящика і заплутуються у ваті, звідки їх вибирають пінцетом. На полі беруть 16 проб, що дає одиницю виміру 1м².

Шкідників, які живляться  стеблами, листками або органами, виявляють  і підраховують, оглядаючи рослини візуально. Для  кукурудзи облік проводять на окремих рослинах. Оглядають 100 рослин – по 5 до20 місцях або на двох суміжних рядках у 10 місцях поля.

Фітопатологічні спостереження:

Розповсюдження хвороб сільськогосподарських рослин встановлюють:

- спостереження на стаціонарних ділянках  - на протязі всієї вегетації рослин, але не рідше, ніж через 10 днів. При цьому встановлюють час появи перших ознак хвороби та динаміку її розвитку.

- маршрутним обстеженням  проводять 3 рази за вегетацію  для польових культур при появі повних сходів у фазі колосіння або цвітіння та перед збиранням врожаю.

Облік сажки на посівах кукурудзи проводять на початку повної стиглості насіння. На обліковій ділянці у 4 місцях поля беруть проби по 25 рослин з яких складають обліковий сніп, який розбирається в лабораторії та підраховують кількість здорових і уражених рослин.

Облік іржі (крім стеблової)  проводять в період наливу – молочної стиглості зерна, коли розвиток хвороби  досягає найбільшого ступеня. Стеблову іржу обліковують у фазі повної стиглості.

 

 

5. Грунтові заміри та спостереження
1. Визначення вмісту гігроскопічної вологи методом висушування:
2. Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом:
3. Визначення щільності ґрунту буровим методом:
4. Розрахунок пористості та аерації ґрунту
5. Визначення вмісту гігроскопічної вологи
6. Визначення механічного складу ґрунту.

 

 

6. Агрохімічні аналізи

Проведення  агрохімічних аналізів передбачає:

1. Визначення  вмісту гумусу за методом Тюріна.

Загальний вміст гумусу в ґрунті визначають опосередкованим шляхом за кількістю вуглецю в ґрунті. Метод Тюріна ґрунтується на окисленні вуглецю гумусу до CO₂ розчином біхромату калію в сірчаній кислоті, надлишок якого відтитровують сіллю Мора.

2. Визначення  вмісту рухомих форм фосфору  і калію в ґрунті методом Кірсанова.

Принцип методу. Метод ґрунтується на вилученні з ґрунту рухомих сполук фосфору і калію 0,2н розчином HCl (рН<1). Співвідношення ґрунт:розчин=1:5, температура — 18-20⁰С, збовтування ґрунтової суспензії – 1 хв., настоювання ґрунту в розчині – 15 хв. Фосфор визначають колориметрично за інтенсивністю забарвлення молібденової сині, калій – на полум’яному фотометрі.

3. Визначення вмісту амонійного азотуколориметричним методом з реактивом Неслера.

Аналізом ґрунту на вміст  амонійного азоту визначають ступінь забезпеченості його доступним для живлення рослин азотом в амонійній формі. Однак вміст амонійного азоту в ґрунті є досить динамічний. Тому результати аналізу показують ступінь забезпеченості ґрунту доступним амонійним азотом у конкретний період життя рослин. Паралельно з визначенням амонійного азоту проводять аналіз ґрунту на вміст нітратного азоту. На основі отриманих даних встановлюють вміст мінерального азоту в ґрунті і необхідність внесення азотних добрив.

4. Визначення легкогідролізованого азоту методом Тюріна і Кононової.

Вміст легкогідролізованого азоту свідчить про доступність  азоту рослинам, а іноді може використовуватись  для розрахунку норм добрив, якщо немає  відомостей про лужногідролізований  азот. Але в більшості випадків вміст легкогідролізованого азоту свідчить про ступінь рухомого азоту ґрунтів.

5. Визначення обмінного калію методом Маслової:

Принцип методу: метод ґрунтується на вилучені з ґрунту обмінного калію 1 н розчином оцтового амонію (рН 7,0) при співвідношенні грунт: розчин – 1:10 і годинному збовтуванні на ротаторі.

6. Визначення гідролітичної кислотності ґрунту за методом Каппена

 

6. Статистичний аналіз  урожайних даних

 Мета статистичного  обробітку – визначити похибку  експерименту та визначити суттєву  різницю між варіантами для об’єктивної оцінки ефективності досліджуваних факторів. Для польових дослідів використовують дисперсійний, кореляційний аналізи, метод виправлених відхилень і т.п. Вони дозволяють виділити випадкові та систематичні похибки в досліді і зробити більш обґрунтовані висновки про суттєвість різниці урожайності між варіантами.

Зводимо дані по врожайностях, суми по варіантах, по повтореннях та суму всіх врожаїв (табл. 10)

 

Таблиця 10 Врожайність  кукурудзи по варіантах та повтореннях, т/га

№п/п	Варіантидосліду	Повторення Х			Сума V	Середнє х v
		1	2	3
1	контроль (без добрив)	40.3	44.1	43.2	127.6	42.5
2	20т гною + N60P45 ;	50.2	51.3	52.2	153.7	51.2
3	фон +  Каліймаг	54.5	60.6	58.1	173.2	57.7
4	фон+ Каліймагнезія	68.3	70.0	71.3	209.6	69.9
5	фон+ Каїніт	73.1	72.2	71.8	217.1	72.4
Сума		286.4	338.5	296.6	881.2	293.7

Наступний етап – обрахунок  відхилень. Звичайно він здійснюється від довільного цілого числа, близького  до середнього, в нашому випадку  А = 60

Таблиця 11 Відхилення від довільного А (А=60)

№	Варіанти досліду	Відхилення, Х1=Х-60					Сума, V А
		1	2			3
1	контроль (без добрив)	-19.7	-15.9			-16.8	-52.4
2	20т гною + N60P45 ;	-9.8	-8.7			-7.8	-26.3
3	фон +  Каліймаг	-5.5	0.6			-1.9	8
4	фон+ Каліймагнезія	8.3	10.0			11.3	30.1
5	фон+ Каїніт	13.1	12.2			11.8	37.1
	∑Р А	-13.6		-1.8	-3.4		18.8

 

Таблиця 12 Квадрати відхилень від довільного А

№	Варіанти досліду	Відхилення, Х12				Сума, V А
		1	2		3
1	контроль (без добрив)	388.09	252.81		282.24	2745.8
2	20т гною + N60P45 ;	96.04	75.69		60.84	691.69
3	фон +  Каліймаг	30.25	0.36		3.61	64
4	фон+ Каліймагнезія	68.89	100		127.7	906.01
5	фон+ Каїніт	171.6	148.8		39.24	1376.41
	Р2А	184.96		3.24	1.56	ΣХ12 =353.4

 

Результати розрахунків  дозволяють знайти значення корегуючого  фактора С, враховуючи при цьому, що число спостережень в досліді дорівнює 15, число повторень 3 і число варіантів 5:

С = (∑Х₁)²:N = 353.4/15=26.56

Cy = ∑Х₁² – C = 1946.16-26.56=1919.6

Cv = ∑Х_A² :n – C = 5783.91/3-26.56=1901.41

Cp = ∑P_A² :l – C = 189.76/5-26.56=11.4

Cz = Cy – Cv – Cp = 1919.6-1901.4-11.4=6.8

Доля участі кожної групи  факторів у варіюванні врожайності визначається наступним чином:

варіантів = ;

повторень = ;

помилки = .

Вплив всіх факторів становить 100%. На основі цих даних можна зробити висновок, що доля участі варіантів в загальному варіюванні найбільша. Для обрахунку дисперсій та критерію F складаємо таблицю дисперсійного аналізу (табл.13).

Таблиця 13 Результати дисперсійного аналізу

Вид варіювання	Сума квадратів відхилень	Степені свободи, v	Дисперсія, S2	Відношення дисперсії, F
				фактичне	теоретичне
					05	01
загальне	1919.6	15-1=14	1901.4/4=475.4	864.8	3.26	5.41
варіанти	1901.4	5-1=4
повторень	11.4	3-1=2	6.7/12=0.55
залишкове	6.7	4*3=12