Дослідження впливу різних форм калійних добрив при вирощуванні кукурудзи в умовах ТзОВ «Берегиня» с. Крутнів, Кременецького району, Терно

Для нашого господарства будуть такі розміри: площа дослідної ділянки 84м², де довжина дослідної ділянки 20 м, а ширина 4.2, площа облікової ділянки 28м²  довжина 20 м, ширина 1.4, ширина захисних смуг становить 2 м. Площа дослідної ділянки оптимальна для проведення одно факторного досліду, де повторення трьохразове з кількістю варіантів – 5[16].

По-третє, слід оптимально вибрати схему розміщення досліду. Для нашого досліду ми оберемо рендомізований метод.

Рендомізоване (випадкове) розміщення варіантів передбачає їх розміщення у кожному повторенні за жеребкуванням або за таблицею випадкових чисел. Рендомізація необхідна для того, щоб похибка досліду, які викликані систематичною зміною родючості ґрунту дослідної ділянки, перетворити із систематичних у випадкові. За такої умови під час аналізу розсіювання може бути вірно оцінена похибка середніх показників варіантів досліду. Рендомізація, крім того, сприяє кращому розміщенню варіантів по ґрунтах з неоднорідною його родючістю. При рендомізації всі експериментальні варіанти мають рівний шанс отримати той чи інший варіант впливу. Він повинен забезпечити незмінну оцінку середніх величин і експериментальної похибки.

Графічний   план дослідної ділянки зображено рендомізованим методом в трьохкратній повторності на рисунку 1.

Рис. 1 План дослідної  ділянки

5.4. Розрахунок потреби в добривах, меліорантах, садильному матеріалі

Склавши схему досліду  та розбивки дослідної ділянки, здійснюємо розрахунок потреби добрив на кожну  ділянку і загальну потребу на весь дослід.

Для розрахунку кількості  добрив на дослідну ділянку використовують формулу:

де: X - кількість добрив на ділянку, кг; а – доза діючої речовини, кг/га;

 с – площа ділянки,  м²; b – вміст діючої речовини в добриві, %.

Загальна потреба визначається сумуванням кількості добрив по всіх ділянках із врахуванням повторностей. Якщо за схемою досліду внесення меліоранта чи добрива планується в певній дозі фізичної ваги, то його кількість розраховується за формулою:

де: X– кількість добрива  на ділянку, кг; а – доза діючої речовини на 1 га;

с – площа ділянки, м².

 

Таблиця 8. Розрахунок потреби в добривах та посадковому матеріалі

Назва матеріалу	% діючої речовини	Доза д.р. кг/га	Площа ділянки, м2	Кількість матеріалу (добрива)			Загальна потреба, кг
				на 1 ділянку	На всі ділянки з  однаковими дозами
Насіння	-	20	84	16.8		252	252
гній	-	20	84	16.8		50.4	50.4
Аміачна селітра	34	70	84	1.7		5.1	5.1
Суперфосфат	19.5	70	84	3		9	9
Каліймаг	18.5	60	84	2.7		24.3	24.3
Каліймагнезія	18.5	70	84	3.2		28.8	28.8
Каїніт	18.5	80	84	3.6		32.4	32.4

 

5.5. Посадка та догляд за рослинами

Сіють кукурудзу пунктирним способом з міжряддями 70 см з допомогою  сівалок СУПН-8, СУПН-12А, УПС-8, УПС-12, Оптіма. У надмірно загущених посівах  пригнічується ріст і розвиток качанів.

Глибина сівби

У господарстві насіння  кукурудзи загортають на глибину 4-6 см, на легких ґрунтах і при підсиханні посівного шару - на 5-8 см. На вологих ґрунтах глибину сівби зменшують до 3-4 см. В наших умовах при сівбі ранньостиглих холодостійких гібридів у пізніші строки рекомендується сіяти на глибину 2-3 см. У степових районах з дефіцитом вологи у верхньому шарі ґрунту насіння загортають на глибину 6-10 см.

Важливе значення для  одержання дружних, вирівняних сходів має дотримання рівномірної глибини  загортання насіння, що забезпечується ретельним вирівнюванням ґрунту і правильним регулюванням сівалки на задану глибину.

Строки сівби

За оптимальних умов сходи з'являються через 7-8 днів. За холодної погоди кукурудза може зійти через 3 тижні. Інкрустоване насіння  може знаходитись у ґрунті один місяць і після цього дати сходи. Кукурудзу на зерно сіють, коли температура ґрунту на глибині 10 см становить 10-12°С. Холодостійкі гібриди можна висівати раніше, за температури ґрунту 8-10°С впродовж трьох днів. У недостатньо прогрітий ґрунт сіяти ризиковано.

За народною прикметою, фенологічною ознакою настання строків сівби є цвітіння черемхи, черешні.

Запізнення зі строками сівби відносно оптимальних на 10 днів спричинює зниження врожаю зерна  на 6-8 ц/га, значно підвищує вміст вологи в зерні.

В умовах нашого господарства календарні строки сівби кукурудзи припадають на період з 1 по 15 травня.

Швидше на 6-10 днів можна  висівати інкрустоване насіння. У роки з ранньою весною їх можна сіяти 10-20 квітня, а в умовах пізньої  весни - з 20-25 квітня.

Дуже важливе значення має не тільки оптимальна кількість рослин, а й рівномірне розміщення їх на площі. Зменшення ширини міжрядь понад 70 см при вирощуванні кукурудзи на зерно призводить до рівномірного стояння рослин, але негативно впливає на ріст качанів і особливо на формування зерна в них після цвітіння. Тому необхідно рівномірно, на однаковій відстані розміщувати насіння (рослини) в рядку. Для забезпечення рівномірного розміщення насіння в рядку потрібно сіяти зі швидкістю 4-7 км/год. Для пневматичних сівалок швидкість руху 5 км/год., механічних - не більше 7 км/год.

На 1 м довжини рядка  при ширині міжрядь 70 см повинно  висіватись орієнтовно 5,6 насінин, що забезпечить  густоту 80 тис./га, 6,3 насінин (90 тис./га), 7 насінин (100 тис./га).

 

 

5.6. Збирання та облік врожаю

Збирання та облік  врожаю потребують великої уваги та акуратності; неуважність надмірний поспіх при виконанні цієї  роботи призводить до грубих помилок, що абсолютно знецінюють дослід.

За кілька днів до збору  врожаю потрібно оглянути дослідну ділянку, виділити кожну ділянку кілочками, а при необхідності зробити виключки. Під виключкою розуміють частину облікової ділянки, виключену з обліку внаслідок випадкових пошкоджень або помилок допущених під час роботи.

Зменшення облікової  площі із за ви ключок допускається не більше, як на 50%. Усі дослідні ділянки збирають в перший день, одним способом, якщо це не можливо то в один день збирають ціле число повторень.

Метод обліку врожаю пробними площадками або окремими рослинами  ненадійний, нерідко невільний від  суб’єктивізму і його не можна застосовувати в польових дослідах.

При обліку врожаю кукурудзи  на зерно рослини на обліковій  ділянці скошують і терміново  зважують. Для визначення в загальному урожаю зеленої маси частини листків, стебел і початків в молочній і  восковій стиглості з кожної ділянки беруть середні проби по 10-20 рослин, розділяють їх на основні частини, окремо зважують і визначають відсотковий вміст в урожаї.

Провівши збір та облік  врожаю кукурудзи на зерно результати зносимо в таблицю 9.

Таблиця 9 Урожай кукурудзи по варіантах і повторностях

№	Варіанти досліду	Повторності			Середнє
		1	2	3
1	контроль (без добрив)	40.7	46.9	43.1	43.6
2	20т гною + N60P45 ;	50.9	55.3	52.2	52.8
3	фон +  Каліймаг	58.7	63.6	60.1	60.8
4	фон+ Каліймагнезія	71.6	74.5	71.3	72.5
5	фон+ Каїніт	72.6	74.4	71.8	72.9

 

 

 

 

5.7 Опис методик та визначень

5.7.1 Фенологічні с постереження

Фенологічні спостереження  проводять за такою схемою:

Проростання  насіння, сходи – визначається за кількістю  рослин на 1м² – маршрутне обстеження по діагоналі поля в трьохкратній повторності.

Утворення  3-го листка - Фаза кущення визначається підрахунком  кількості рослин, плодоносних і  неплодоносних пагонів на ділянках розміром 1м² у кількох місцях по діагоналі поля.

Фаза виходу в трубку: визначається число продуктивних стебел – маршрутне обстеження по діагоналі поля в трьохкратній повторності, по 10 рослин в кожній пробі; висота рослин - маршрутне обстеження по діагоналі поля в трьохкратній повторності, в кожній пробі по 10 рослин.

Фаза колосіння: визначається початок настання фази – маршрутне обстеження по діагоналі поля в трьохкратній повторності, кількість рослин що, увійшли у фазу на 1м²; визначається висота рослин - маршрутне обстеження по діагоналі поля в трьохкратній повторності, в кожній пробі по 10 рослин.

Фаза цвітіння - визначається початок настання фази – маршрутне обстеження по діагоналі поля в трьохкратній повторності, кількість рослин що, увійшли у фазу на 1м².

Дозрівання: а) фаза молочної стиглості зерна – визначається початок настання фази – маршрутне  обстеження по діагоналі поля в трьохкратній повторності, кількість рослин що, увійшли у фазу на 1м²; б) фаза молочно - воскової стиглості зерна: визначається початок настання фази – маршрутне обстеження по діагоналі поля в трьохкратній повторності, кількість рослин що, увійшли у фазу на 1м²; щільність стояння рослин – маршрутне обстеження по діагоналі поля в трьохкратній повторності, кількість рослин на одиниці площі (1м²); в) початок фази воскової стиглості зерна: визначається початок настання фази – маршрутне обстеження по діагоналі поля в трьохкратній повторності,  кількість рослин що, увійшли у фазу на 1м²; г) фаза повної стиглості зерна - визначається початок настання фази – маршрутне обстеження по діагоналі поля в трьохкратній повторності, кількість рослин що, увійшли у фазу на 1м².

Початок фази – це  період, коли її досягли на посівній площі 10 – 15% рослин. Повна фаза –  це коли її досягли  – 75-95 % рослин. [14].

 

 

 

5.7.2 Аналіз якості  продукції

1. Схожість насіння визначаються розрахунковим методом:

 Для визначення схожості насіння кукурудзи відбирають чотири проби по 100 шт насінин, поміщають в плоскодонні чашки (чашки Петрі), змочують водою і ставлять для пророщування на 8-10 днів. Після цього по кожній пробі рахують кількість пророслих (схожих) і кількість непророслих (несхожих) зерен. Схожість насіння обраховують за формулою:

де: С - схожість насіння,%; s – кількість непророслих насінин, шт.. [15].

2. Визначення вмісту сухої речовини в аналізованому рослинному матеріалі – термогравіметричним методом: беруть скляний бюкс і просушують його в термостаті при температурі 10-105 ºC до постійної ваги, змажуть.  Насипають у бюкс (до 2/3 його об’єму)подрібнену речовину і зважують бюкс із наважкою. По різниці знаходять величину наважки.

Ставлять бюкс з відкритою кришкою  у термостат і сушать 3-5 години при температурі 100-105 ºC, охолоджують в ексикаторі 20-30 хв і закривають кришку для запобігання насичення вологою з повітря та зважують.

Вміст сухої речовини в аналізованому рослинному матеріалі визначають за формулою:

де: d - вміст сухої речовини в аналізованому рослинному матеріалі,%; а – вага порожнього бюкса,г; б  – вага бюкса з наважкою до сушіння,г; в – вага бюкса після сушіння,г. [16, с.6-7].

3. Визначення вмісту сирої золи – методом мокрого озолення: беруть порцеляновий тигель і просушують його в термостаті при температурі 10-105 ºC до постійної ваги, зважують.  Насипають у тигель(до 2/3 його об’єму)подрібнену речовину і зважують бюкс із наважкою. По різниці знаходять величину наважки.

  Ставлять тигель  з наважкою на піщану баню  й озолюють до припинення виділення  диму, а потім, не охолоджуючи  переносять у муфельну піч,  поступово підвищуючи температуру  муфельної печі, обережно прожарюють  до повного згоряння органічної речовини і придбання однорідного сіруватого кольору залишку. При наявності Cu, Fe, Mn та інших елементів може проявитися інше забарвлення. Закінчивши прожарювання й остудивши тигель у ексикаторі, визначають вагу золи зважуванням тигля з його вмістом на аналітичних вагах. По різниці знаходять величину золи. [16, с.8 ].

4. Посівна  придатність зерна визначаються  розрахунковим методом:

Посівну придатність  визначають за формулою:

де: ПП – посівна придатність,%; Ч – чистота насіння,%; С – схожість насіння,%. [15].

 

 

5.7.3  Фітосанітарні  спостереження

Шкідники кукурудзи  пошкоджують рослину в грунті або на його поверхні, в середині органів рослини ( стеблах, листках, квітках, плодах)  або на поверхні рослин, тому визначення кількості  шкідників на посівах кукурудзи визначаємо різними методами. Облік шкідників проводиться в фазу максимальної шкодочинності, для встановлення ефективності застосування засобів захисту рослин.

Візуальні спостереження: чисельність шкідників, які зимують  чи перебувають у ґрунті в певний період свого життєвого циклу, визначають методом розкопки площадок, відбору ґрунтових проб та аналізу їх у приміщенні. Облікові ями розміщують по двох діагоналях або в шаховому порядку. Розмір ями 50 х 50 см, глибина до 50 см. Кількість облікових ям на кожному полі встановлюють залежно від його розміру