Дослідження впливу різних форм калійних добрив при вирощуванні кукурудзи в умовах ТзОВ «Берегиня» с. Крутнів, Кременецького району, Терно

 

Будова профілю чорнозему опідзоленого:

Не гумусовий слабоелювійований грубизною 35—45 см, темно-сірий з кремнеземистою присипкою 8і0₂, яка надає білуватого відтінку (сивина), структура — зернисто-грудкувата, перехід поступовий;

НРі— верхній перехідний слабкоілювійований грубизною 30—40 см, темно-бурий, ущільнений, грудочкувато-горіхуватий, інколи структурні агрегати припудрені Я₂0₃, перехід поступовий;

РНі— нижній перехідний слабоілювійований грубизною 35—45 см, темно-бурий, язики натічного гумусу, горіхувато-призматичний, переходить у породу по лінії залягання карбонатів.

Рк— з глибини 120 см і більше? частіше карбонатний лес.

Ці грунти мають 3,5—5,0% гумусу (супіщані до 2%, глинисті — до 6%), Сгк: Сфк = 1,2—1,5, слабокислу реакцію середовища (рН_кс1 = 5,6— 6,5), ступінь насиченності основами — 75—90%, у грунтовому вбирному комплексі присутній водень 2,0—3,5 мг — екв/100 г фунту. ЗПВ становить 90—140 мм у метровій товщі. Чорноземи опідзолені містять більше азоту і більше фосфору, ніж темно-сірі опідзолені грунти. їх потенціальна родючість має досить високий рівень. Бонітет складає приблизно 72 бали.

Часто опідзолені грунти на лесах підстилаються на глибині 1—2 м іншими породами. При підстилані лесів червоно-бурими глинами горизонт І опідзолених грунтів непомітно переходить у глину. При підстиланні лесів пісками будова профілів опідзолених грунтів відрізняється від таких самих грунтів на лесах слабким перерозподілом колоїдів у профілі, часто безкарбонатністю породи, наявністю псевдофібр в І горизонті й підвищеною сухістю. При формуванні опідзолених фунтів на лесах, що підстилаються безкарбонатними щільними породами (фанітами, сланцями тощо), профіль грунтів має меншу фубизну і гумусованість, вилу-гуваний від карбонатів, містить уламки щільної породи, в сухому стані грунти дуже щільні. У випадку підстилання лесів щільними карбонатними породами у грунтів слабше виражені ознаки опідзолювання, вони менш кислі, більше гумусовані й насиченні основами. На денудованих вододілах, де леси змитті, опідзолені грунти формуються на червоно-бурих глинах. їх профіль коротший, щільніший, ніж на лесах. Такий грунт тріщинуватий, поверхня замулюється, утворюється щільна кірка. На еродованих правих корінних берегах річок грунтотворення опідзолених фунтів відбувається на пісках і супісках. їх профіль більш глибокий, безкарбонатний, ілювій псевдофібровий або шаруватий. Ґрунт слабкогумусований[6].

Характеристика чорноземів опідзоленихна лесах показана в таблиці 4.4

Таблиця 4.4.

Показник				Неп		Не		НрІ		РНІ		Р(Н)І		Рк		Рк
Глибина відбору зразків, см				0—10		30—40		50—60		80—90		100—110		130—140		190—200
рН водний				7,0		7,1		7,1		7,2		7,5		8,0		8,2
Обмінно-увібрані катіони, мг-екв/100 г грунту		Са++		22,85		21,25		16,97		13,71		16,32		7		?
			Мg++		1,68		4,43		3,88		4,91		3,34		«		«
			Na+		0,31		0,26		0,26		0,26		0,10		«		«
			К+		0,41		0,35		0,51		0,51		0,51		«		«
			Сума		22,25		26,29		21,62		19,39		20,27		«		«
			Н+		3,28		2,86		1,72		1,06		?		«		«
Ступінь насиченості основами, %				88		90		93		95		«		«		«
Фізичні та водно-фізичні показники
Щільність, г/см3				1,19		1,26		1,35		1,37		7		1,39		?
Питома маса, г/см3				2,62		2,65		2,69		2,69		«		2,69		«
Загальна пористість, %				54,60		52,50		49,80		49,10		«		48,30		«
Максимальна гігроскопічність, %				8,50		8,70		8,60		8,30		«		7,50		«
Вологість зав'ядання, %				11,50		11,80		11,70		11,60		«		10,00		«
Найменша вологоємність, %				31,50		27,30		25,70		25,00		«		25,40		«
Діапазон активної вологи, мм				23,80		19,60		18,90		18,30		«		21,50		«
Аерація при НВ, %				17,60		18,10		15,00		14,80		«		12,90		«
Гранулометричний склад, % фракцій на абсолютно суху безкарбонатну наважку	1—0,25		0,06		0,03		0,03		0,05		0,03		0,04		0,04
		0,25—0,05		4,29		3,90		5,71		7,65		6,95		5,49		2,83
		0,05—0,01		53,35		53,04		53,81		52,42		53,22		50,12		41,63
		0,01—0,005		8,82		8,50		8,24		8,94		8,35		7,43		7,35
		0,005—0,001		8,25		9,02		7,37		6,52		8,27		5,64		7,35
		<0,001		25,23		25,51		24,84		24,41		23,18		22,57		22,35
		Сума<0,01		42,30		43,03		40,45		39,87		38,80		35,64		37,05
Валовий хімічний склад грунту, % оксидів на прожарену наважку	Sі02		80,32		80,48		80,70		80,80		80,76		81,20		77,50
		Ре203		3,07		3,17		3,09		3,10		3,20		3,31		3,61
		А1203		10,68		10,75		9,67		10,89		10,74		10,60		11,06
		СаО		2,13		1,86		1,83		1,55		1,50		0,84		3,30
		Мg0		0,96		0,91		0,73		0,86		0,71		1,14		1,77
		Sі02:R203		10,80		10,73		11,80		10,69		10,71		10,82		9,86
Валовий хімічний склад мулу, % оксидів на прожарену наважку	Sі02		53,63		61,24		58,07		58,23		61,89		59,16		59,45
		Fе203		11,90		10,71		12,49		12,34		11,60		11,95		12,65
		А1203		21,06		20,16		21,84		22,30		18,97		21,76		19,04
		СаО		0,26		0,35		0,34		0,33		0,32		0,17		0,32
		Мg0		2,78		1,68		2,24		2,17		2,13		2,55		2,35
		5SiO2:R203		3,19		3,87		3,32		3,28		4,00		3,44		3,72

 

 

4.3 Особливості  зональної системи землеробства.

Кукурудза є досить поширеним  попередником для озимої пшениці. Проте  слід зазначити, що в посушливі роки можуть бути утруднення з сівбою озимих після силосної кукурудзи. Щоб збільшити можливість сівби озимих після кукурудзи на силос, потрібно добирати для вирощування скоростиглі гібриди і сорти, підвищувати культуру землеробства. Особлива увага мусить бути приділена високоякісному догляду за кукурудзою, своєчасному збиранню її й негайному та належному обробітку грунту під озимі.

В умовах нашого господарства ми будемо використовувати сівозміну  яка наведена нижче у табл.4.5

Таблиця 4.5

№ поля	Культура сівозміни	Попередник	Система обробітку грунту
			Основний	Передпосівний	Післяпосівний
1	Багатор. трави	Овес + підс. Багат. трав	Ранньовесняне боронування	-	-
2	Багатор. трави	Багатор. трави	Ранньовесняне боронування
3	Озима пшениця	Багатор. трави	Лущення у 2 напрямках  на 6-8см, оранка на 20-22см, культивація на 10-12см, при появі сходів  бурянів.	Передпосівна культивація  на 5-6 см.	-матод захисту від  вимерзання снігозатримання.Валкоутворюючі  СВУ-2,6. -коткування смугами  шириною 5-6 м,на відстані 30-40 м. -боронування БЗС -1,0-4.
4	Кукурудза на зерно	Озима пшениця	Лущення дискове на 4-6см у 2 напрямках, лемішне або плоско різне розпушування на 14-16см,культи культ при появі сходів бурянів, ярусна оранка плугом ПНЛ-4-40 пізно весною на 30-32 см.	Вирівн. зябу, загортання базових гербіцидів на 8-10 см БДТ-7, КПП-8, БП-8, передпосівна культивація на 6-8 см, коткування ЗККШ-6.	-боронування, -знищення бурянів, - шарування 3-6 см
5	Ц.буряк	Кукурудза на зерно	Лущення у 2 напрямках  на 4-6см, глибока оранка на 25-27см,2 куьтивації на 8-12 см і на 10-12см при появі сходів бурянів.	Ранньовесняне розпушування і вирівнювання середніми зубовими боронами в агрегаті з шлейф- боронами і райбронами, передпосівна  культивація  на 4-5 см, передпосівне коткування.	-суц.розпуш. грунту на 0,5-1 м культ.УСМК -5,4А. -шарування 3-5м. -коткування СКГ-2. -проріджування сходів. -шарування з підживленням 5-6 см і 10-12см.культиватор УСМК-5,4А. -підгортання. -шарування 10-12см. - збирання.
6	Овес + підс. Багат. трав	Ц.буряк	Лущення у 2 напрямках  на 5-6см, оранка на 25-27 см,2-3 культив. на 8-12см, на 10-12 см,при появі сходів бурянів,щілювання зябу пізно восени на 50-60см, через 4-8м.	Передпосівна культивація  на глибину загортання насіння.	-досходове боронування.

 

4.4 Спеціалізація  сільськогосподарських підприємств

Загальна земельна площа  району становить 120 тис. га, у  тому числі 82 тис. с/г земель, з них: орних становить 66,5 тис. га, осушених земель 6,35 тис. га багаторічні насадження – 1,5 тис.га, сіножаті – 5,7 тис. га і пасовища – 6,2тис. га.

Ліси займають понад 12 тис. га Кременецькі гори (бл. 20 тис. га) — північний карниз Волино-Подільської височини.

Сільське господарство: зернові і зернобобові культури (вага посівів зернових і зерново-бобових  культур в посівній площі району – близько 40-42 %; картопля - 11 %; кормові культури (10-11 %,); плодоягідні насадження (1,5-2 %,); ВРХ (голів великої рогатої худоби на 100 га сільськогосподарських угідь – 85-90); свині (75-80 голів свиней на 100 га ріллі); овечки і кози (голів овечок і кіз на 100 га сільськогосподарських угідь – 3-4); птиця (голів птиці на 100 га посівів зернових культур – 200-300 тис. голів).

Меліорація земель: наявність  боліт (2тис.га), заболочених і перезволожених земель (в процентах від загальної  площі району) – більше 40.

Важливе господарське значення має спорудження гідромеліоративних систем з двобічним регулюванням водного режиму, які дозволяють акумулювати скинуту з осушеного масиву вологу для використання її у посушливі сезони року. Осушувально-зволожувальні системи займають особливо вагоме місце в районі – до 85 % всієї меліорованої площі.

Особливу проблему землекористування в районі має  забруднення ґрунтів. У даній  проблемі особливе місце займає використання мінеральних добрив та хімічних засобів  захисту рослин. Насамперед мова йде  про так зване нітратне забруднення ґрунтів.

Тривогу викликає досить стала тенденція до загального розширення площ еродованих земель, зокрема, землі, що піддаються дії водної ерозії.

Поряд з кількісними  трансформаціями, важливе місце  при екологічних оцінках земельних ресурсів належить якісному стану ґрунтів. Серед негативних процесів, що помітно позначаються на ґрунтовому покриві району відмітимо дегуміфікацію ґрунтів, їх підкислення, забруднення важкими металами, зменшення рухомих форм поживних речовин

В загальному по району спостерігається тенденція до досить стрімкого зниження вмісту гумусу в ґрунті (за період з 1961 р. по 1981 р. зменшився з 2,2 % до 1,8 %), а також азоту, фосфору і калію.

 

4.5 Технологія  вирощування дослідної культури.

Техгологія по вирощуванню кукурудзи наведена нижче в таблиці 4.6

Попередник озима пшениця

Таблиця 4.6

Назва операції	Агротехнічні показники	Одиниця виміру	Склад агрегату
			Марка трактора, автом. та ін..	Марка машини, знаряддя.
Обробіток грунту, внесення добрив, передпосівна підготовка.
Лущення у двох напрямках	4-6 см	га	Т-150К	ЛДГ-10, ЛДГ-20
Глибока оранка	25-27 см.	га	Т-150К	ПЛН-5-35 2БЗТС-1,0
Культивація з боронуванням	8-12 і 10-12 см.,при появі  сходів бур’янів	га	МТЗ-80	КПС-4+ 4БЗСС-1,0
Загортання базових  гербіцидів	На 8-10см.	га	БДТ-7	КПП-8
Навантаження мінер. добрив	N90P60K90: аміачна селітра,суперфосфат, калій-магнезія.	т	ЮМЗ-6	ПЕ-0,8Б
Подрібнення мінеральних добрив	Відсутність грудок, більших 10мм	т	електродвигун	ИСУ-4
Ропушування, коткування.	5-6см	га	МТЗ-80	РВК-3
Підготовка  насіння до сівби
Очищення і сортування зерна	-	т	ВС-8	ОСВ-10, ОВВ-20
Калібрування насіння	-	т	ОВ-10	ОСВ-10, ОСМ-3
Протруювання насіння	-	т	ПУ-1А	ПУМ-1, ПУ-3
Сівба та догляд за посівами
Сівба	2-4см		СКГК-6В	СКГН-6, СКГН-6А
Коткування	-	га	-	ЗККШ-6
Боронування	2-5см	га	-
Знищення бур’янів культивація	10см	га	КРН-2,8	СКРН-12
Збирання
Збирання комбайнами	-	га	Ягуар-860, Марал-190	КСК-100А, Е-281С, Е-282, КЗК-4,2, КПИ-Ф-30

 

 

Розділ 5.   Методика та техніка проведення досліджень

Існують чотири основних методи агрохімічних досліджень: польовий, вегетаційний, лізиметричний та лабораторний

При вивченні впливу різних доз калійних добрив на вирощування  кукурудзи найбільш доцільно використати польовий метод. Також, проведення саме польових дослідів дає можливість встановити зв’язок між досліджуваними факторами.

Польовий метод досліджень – це дослідження, яке проводять  у природних (польових) умовах на спеціально виділеній ділянці (полі). Дослід проводять з метою встановлення кількісного впливу умов або прийомів вирощування с/г культур на врожай і його склад, родючість грунту.

Цінність результатів  польового досліду залежить від  дотримання певних методичних вимог. Найважливіші з них наступні:

1) типовість досліду; 

2) дотримання принципу  єдиної відмінності; 

3) проведення досліду  на спеціально виділеній ділянці; 

4) облік урожаю і  достовірність досліду по суті.

 

 

 

5.1 Схема досліду

Складання схеми досліду  – найбільш відповідальний етап методичної частини досліджень. Схема досліду являє собою сукупність всіх варіантів, які входять у дослід і порівнюються в ньому. У схемі логічно підібрані досліджувані варіанти і контроль (контролі) поєднують з метою отримання відповіді на поставлені питання. Схема досліду повинна забезпечити перевірки дії досліджуваного і випадкового фактора на отримані результати, післядію досліджуваних факторів.

В першу чергу, при  розробці схеми досліду потрібно дотримуватись наступних вимог:

1. Дотримуватись принципу єдиної різниці.
2. Дотримуватись принципу тотожності всіх інших умов.
3. Схема повинна бути найкоротшою.
4. Схема повинна точно відповідати темі досліджень

Крім того, слід правильно  підбирати контрольні варіанти та дослідну культуру із врахуванням тих завдань, які планується вирішити в досліді.

Необхідно вказати визначення кожного варіанту, вказати, яка схема  застосовується (одно- чи багатофакторна, ортогональна чи скорочена), які нові дані планується отримати.

Отже, врахувавши всі  вищесказані вимоги та правила, складаємо схему дослідження впливу калійних добрив на ріст і розвиток кукурудзи . Вона матиме наступний вигляд

1. контроль (без добрив);     
2. 20т/га гною+ N₆₀P₄₅+ фон;
3. фон+Калімаг;
4. фон+Каліймагнезія;
5. фон+Каїніт;

Таким чином, контроль дає  можливість оцінити природну родючість ґрунту та оцінити її з наступними варіантами з добривами.

 

 

5.2. Програма досліджень

Для виконання досліду  складають програму досліджень. У  ній вказують мету і задачі дослідження, схему досліду, ґрунт, розміри посівної та облікової ділянок, повторність, план розміщення досліду, агротехнічні прийоми, порядок входження у сівозміну, засоби хімізації; перелік метеорологічних, фенологічних, фенологічних і супутніх спостережень та обліків; методи аналізів, строки спостережень і відбору зразків; метод обліку врожаю і обробки результатів досліду; місце, строки початку і закінчення досліджень; шляхи використання результатів досліду; вартість і фінансування досліджень.

На основі програми досліду складають  календарні плани виконання досліджень, в яких вказують етапи робіт, методи і завдання досліджень, методи оцінки результатів польових і лабораторних досліджень.

Програма досліджень відображає суть досліду і повинна забезпечувати  отримання найбільш повного експериментального матеріалу для досягнення поставленої мети. Головною частиною програми досліджень є підбір методик та перелік спостережень, обліків та лабораторних аналізів, які планується виконати в процесі проведення досліду.

Програма має охоплювати як період вегетації, так і, при необхідності, цілорічний контроль за показниками, що є важливими для вирішення поставленої мети. Програма включає наступні частини:

1. Догляд за посівами.
2. Ґрунтові спостереження.
3. Агрохімічні спостереження.

 

 

 

5.2.1. Метеорологічні  спостереження.

Правильне пояснення  результатів польового досліду можливе лише при наявності даних про метеорологічні умови його проведення. Ці певні дані слід отримувати при безпосередніх визначеннях температури ґрунту (на глибині 10 см), повітря. Вимірювання температури ґрунту здійснюється термометром Салінова, термометром-щупом протягом вегетаційного періоду, а також до моменту висадки досліджуваної культури у ґрунт.

Крім температури також  слід проводити визначення інших метеорологічних показників: відносну вологість ґрунту та повітря, середньорічна температура, річна кількість опадів, періоди можливих заморозків, випаровування ґрунту. Вологість повітря можна виміряти психрометрами Асмана та Августа. Для визначення випаровування ґрунту використовують випарники ДГІ-500-50 та ДГІ-500-100.