Вплив успішності навчання на самооцінку молодшого школяра

Результати вимірювання інтелектуальних здібностей молодших школярів за допомогою субтеста № 1 (обізнаність) Векслера

2.4 Результати діагностики рівня самооцінки і успішності навчання дітей молодшого шкільного віку
Добре успішних діти

Пас задніх діти

3. Результати дослідження
Перед початком дослідження ми за допомогою експертної оцінки (опитування у класного керівника) розділили дітей на добре і погано встигаючих у навчальній діяльності. І подивилися результати рівня самооцінки у даних груп дітей.
1. Візьмемо для порівняння середні показники діагностичного дослідження самооцінки молодших школярів за допомогою методики Дембо-Рубінштейн, які представлені в таблицях 1.1. і 1.2.
Середні показники самооцінки розумових здібностей у добре успішних дітей 61,2; у погано встигаючих 61,7 зауважимо, що це на 0,5 вище у погано успішних дітей. Дані показники практично не відрізняються один від одного.
Але якщо ми подивимося середні показники самооцінки авторитету у однолітків, то у добре успішних дітей - 60,2, а у погано встигаючих - 44,6. У цьому випадку самооцінка авторитету у однолітків у добре успішних дітей виявилася помітно вища (на 15,6). Звернемося до результатів за приватним самооцінками впевненості в собі і зовнішності. Якщо подивимося таблицю, то зауважимо, що в обох випадках самооцінка у добре успішних дітей вище, ніж у погано встигаючих на 10,6 - 12,4 балів. Візьмемо для порівняння самооцінку вмілості рук, то зауважимо, що в даному випадку самооцінка вище у погано успішних дітей, ніж у добре успішних на 1,3 бала.
Середня (загальна) самооцінка виявилася на 7,2 бала вище у добре успішних дітей.
Отже, якщо взяти приватні самооцінки, наприклад, самооцінку розумових здібностей або вмілості рук, характеру, то вони приблизно однакові (різниця 0,5 - 1,3). Але якщо подивитися на самооцінку авторитету, то ми бачимо, що є різниця в самооцінці між добре і погано устигаючими дітьми (на 15,6).
Найнижчий середній бал у добре успішних дітей з діагностики самооцінки - самооцінка характеру (57,4), найвищий - самооцінка впевненості в собі (64,4). Ймовірно, що дані діти впевнені в собі, у своїх здібностях, можливостях, але характер при цьому оцінюють низько.
Порівняємо показники самооцінки у погано успішних дітей: найнижчий бал - самооцінка авторитету, найвищий - самооцінка вмілості рук. Ймовірно, що ці діти не користуються авторитетом серед однолітків, але зате володіють високим рівнем умелостью рук.
Порівняємо Хсреднее по сігма (стандартне відхилення) у добре успішних дітей. За всіма показниками вийшло, що сигма на багато менше Хсреднего. Це говорить про змішаному характері групової та індивідуальної тенденції
Порівняємо Хсреднее по Сигмі у погано успішних дітей. Також за всіма показниками сигма менше Хсреднего. Самий найменший відрив отримали такі показники: самооцінка авторитету і самооцінка впевненості. Це знову ж говорить про змішаному характері групової та індивідуальної тенденції.
2. На даному етапі ми вивчили особистісні властивості, що впливають на самооцінку за методикою «Особистісний диференціал» (показник оцінки, показник сили, показник активності). Результати представлені в таблицях 3.1 та 3.2.
Порівняємо Хсреднее у добре успішних дітей з нормою. Показник оцінки в нормі - 1,5; у нас вийшло по Хсреднему = 1,03. Це вказує на критичне ставлення людини до себе, незадоволеність своєю поведінкою, особливостей особистості. Показник сили в нормі - 1,09; вийшло Хсреднее = 0,46. Це свідчить про низький самоконтролі, тривожності та втоми. Це говорить Показник активності в нормі - 0,63; отримали Хсреднее = 0,44. Певна пасивність, емоційна врівноваженість. Бачимо, що за всіма показниками отримані результати нижче норми.
Порівняємо Хсреднее у погано успішних дітей з нормою. Показник оцінки в нормі - 1,5; у нас вийшло по Хсреднему = 1,01. Так само як і в добре успішних дітей вказує на критичне ставлення до самого себе. Показник сили в нормі - 1,09; вийшло Хсреднее = 0,09. Це дуже низький результат, він свідчить і вказує на остенізацію і тривожність. Показник активності в нормі - 0,63; отримали Хсреднее = 0,78. Вказує на товариськість, міжособистісну активність, імпульсивність. Бачимо, що показники оцінки і сили нижче норми, але якщо подивимося на показник активності - вище.
Порівняємо Хсреднее по Сигмі у добре успішних дітей візьмемо для порівняння фактор оцінки, вийшло, що сигма менше середнього показника - це говорить про смешенной тенденції; показник сили: сигма більше на 0,04 середнього показника - спостерігається групова тенденція; показник активності: сигма більше на 0,01 - це говорить про групову тенденції.
Порівняємо Хсреднее по Сигмі у погано успішних дітей, візьмемо для порівняння фактор оцінки, вийшло, що сигма більше середнього показника - це говорить про групову тенденції; показник сили: сигма більше середнього показника - спостерігається групова тенденція; показник активності: сигма дорівнює Хсреднему - це говорить про індивідуальну тенденції.
3. При порівнянні експертної оцінки (яку дали вчителя) і результатами отриманими за допомогою методики Векслера (субтест № 1 «Обізнаність»). У нас вийшло, що в першій групі дітей (добре успішних) по тесту Векслера і в експертній оцінці немає різниці. З 15 дітей у 14 - норма, у 1 - вище норми. Порівняємо результати у погано успішних дітей, за експертною оцінкою 15 таких дітей, за тестом Векслера інтелект нижче норми у 6 дітей, у решти в нормі. Таким чином, рівень інтелекту «норма» не впливає на успішність навчання. Такі діти є в групі як добре успішних, так і пас задніх у навчальній діяльності. А такі показники, як «вище норми» і «нижче норми» впливають на рівень успішності.

Порівняємо Хсреднее з сигма, у нас вийшло, що сигма в обох групах дітей нижче середніх показників, це говорить про змішану тенденції.
3.1 Аналіз результатів індивідуального дослідження груп ризику
Ваня К. має по тесту Векслера високий рівень (погано встигає дитина), самооцінка впевненості в собі - середній рівень, інші показники - низький рівень (критичність до себе, своїм можливостям)
Даша З. має по тесту Векслера - високий ровень, але ставитися до погано успевающим дітям за експертною оцінкою, загальна самооцінка - 1 рівень, але показник оцінки 3 рівень. Це свідчить про можливі невротичних чи інших проблемах, пов'язаних з відчуттями малої цінності своєї особистості (за соціометрії 2 рівень).
Звернемося до результатів зі спостереження.
Діма І. на уроці не працює, видно, що матеріал знає, але руки не піднімає. Буває, що завдання виконує з першого разу, а буває й перепитує. На урок ніколи не приносить додаткову літературу (інформацію), а іноді і заданий матеріал не приносить. Ініціативу не проявляє.
На перерві Діма любить над ким-небудь пожартувати, образити. Отримуючи здачу - плаче.
Бачимо, що простежується низька самооцінка, товариськість (не завжди), імпульсивність. Даний учень із середнім рівнем інтелекту, може вчитися краще і ставитися до добре успевающим дітям.
Результати діагностик підтверджуються спостереженням і бесідою.
Даша З. на уроці тягнеться відповідати, піднімає руку, завдання виконує з інтересом, захоплено, необхідні додаткові завдання. На урок приносить додаткову інформацію, просить доповідь до наступного уроку.
Показує додаткову інформацію, розповідає про події, про які прочитала будинку, розглядає книги.
Результати діагностик підтверджуються спостереженням і бесідою.
Бланк психодіагностичної бесіди
Мета: виявлення індивідуальних проявів ставлення до своїм успіхам і невдачам у навчанні.
Вам буде запропоновано ряд питань, будь ласка, дайте відповідь на них.
1. Як тебе звуть?
2. Як ти думаєш, ти добре вчишся?
3. Чи задоволені твоєї навчанням однолітки? Вчителі? Батьки?
4. Чи є у тебе труднощі у навчанні? Які?
5. Як ти ставишся до них?
6. Що у тебе виходить краще всього в навчальній діяльності?
7. Уяви, ти отримав «2» («5»). Як ти до цього поставишся?
8. Скажи, як ти вчишся в порівнянні з твоїми однокласниками?
Карта спостереження за ____________ під час психодіагностичного обстеження
Мета: виявлення індивідуальних проявів пізнавальної активності дитини 8-10 років.
Активність на уроці

Активність на перерві