Теворческая личность

 

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………….…..2

Розділ 1.ПІДХОДИ ДО КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ У ПСИХОЛОГІЇ ……………………………………………….…............................4

1.1. Поняття творчості в психології…………………………………………...…4

1.2. Психологічні риси і особливості творчої особистості……………………..6

Висновки до розділу 1…………………………………………………………...13

Розділ 2.ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ………………………………………….………………………14

2.1. Генетичні чинники становлення творчої особистості…………………….14

2.2. Середовище, як чинник становлення творчої особистості……...………..17

2.3. Особистісні властивості, як чинник становлення творчої особистості….21

Висновки до розділу 2………………………………………………………….23

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..24

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність: Поняття творчості, обдарованості, а також термін «творча особистість» є сферою досліджень багатьох вчених. Завдання визначення чіткої межі між ними завжди стояла на шляху дослідників. Дослідження в цій галузі психології вимагають комплексного міждисциплінарного підходу (соціально-психологічного, біологічно-генетичного, філософсько-соціологічного і т.д.).

Творча особистість далеко не новий предмет дослідження. Вона завжди цікавила мислителів усіх епох і викликала прагнення створити «теорію творчості». Це пояснюється динамізмом становлення реальних людських здібностей, в їх нескінченно різноманітних формуваннях, проявах і застосуванні.

На межі XIX - XX століть, як спеціальна область досліджень, почала складатися «наука про творчість», «теорія творчої особистості» або  «психологія творчості». Дослідженням творчості займалися багато відомих психологів, такі як З. Фрейд, К Юнг, Дж. Келлі, К. Роджерс, Г.С. Альтшуллер та ін. Проблема творчої особистості, є однією з центральних у творчості психології і виступає як дослідження характеристики психічних властивостей особистості, що володіє здібностями, мотивами, знаннями й уміннями, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю [6, с. 315].

Тому це робить проблему творчості актуальною і значущою на сучасному етапі.

У даній роботі ми спробуємо  визначити психологічні  чинники  становлення творчої особистості, розглянути основні теорії формування творчої особистості в роботах  вітчизняних і зарубіжних психологів.

 

 

Мета дослідження: визначити психологічні чинники становлення творчої особистості.

Відповідно до мети було сформовано такі завдання роботи:

1. Розглянути поняття і природу творчості.

2. Проаналізувати поняття «творча особистість», ії основні риси та особливості.

3. Вивчити вплив генетичних, соціально-психологічних та особистісних  чинників на процес формування творчої особистості.

Об’єкт дослідження - творча особистість.

Предмет дослідження – чинники формування творчої особистості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ПІДХОДИ ДО КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ У ПСИХОЛОГІЇ

 

1. Поняття творчості в психології.

 

Для вивчення творчої особистості  необхідно чітко позначити що містить в собі власне поняття  творчості, і який конкретно вид  мислення є творчим.

За визначенням творчість - процес діяльності особистості, що створює якісно нові матеріальні і духовні цінності або підсумок створення суб'єктивно нового [цит. по 6 ]. Основний критерій, який відрізняє творчість від виготовлення (виробництва) - унікальність його результату. Результат творчості неможливо прямо вивести з початкових умов. Ніхто, крім, можливо, автора, не може отримати в точності такий же результат, якщо створити для нього ту ж вихідну ситуацію. Таким чином, в процесі творчості автор вкладає в матеріал якісь незвідні до трудових операцій або логічного висновку можливості, виражає в кінцевому результаті аспекти своєї особистості. Саме цей факт надає продуктам творчості додаткову цінність в порівнянні з продуктами виробництва.

Творчість є діяльність особистості, процес створення суб'єктивних цінностей, породжує щось якісно нове, ніколи раніше не існуюче, цінне не тільки для даної особистості, але і для інших людей [цит. по 4].

Не можна не відзначити і те, що самі спроби визначити, що є  новим, швидко приводять у глухий кут. Адже новим може бути і незвичайне поєднання вже відомих частин. Існує й інший шлях створювати нове: суттєво удосконалити старе, та так, що воно зміниться до невпізнання. Візьмемо літаки, кораблі чи автомобілі початку ХХ століття та аналогічні технічні конструкції початку ХХI століття.

Підведемо проміжний підсумок міркуванням. Виявляється, творчість  з деякою часткою умовності можна  характеризувати новизною продукту, його об'єктивної цінносю, неалгоритмізованістю процесу. Важливо і те, що воно універсально і «не прив'язане» до певного виду діяльності.

Творчість може бути розглянута в різних аспектах: процес підготовки до творчості - як розвивати творчість; процес творчості - як створено; продукт творчості - це те, що створено.

Продукти творчості - це не тільки матеріальні продукти - будівлі, машини і т.д., але і нові думки, ідеї, рішення, які можуть і не знайти відразу ж матеріального втілення. Іншими словами, творчість - це створення нового в різних планах і масштабах.

Під час характеристики сутності творчості важливо враховувати  різноманітні чинники, ознаки, властиві процесу створення.

Творчість має ознаки технічні, економічні (зниження собівартості, підвищення рентабельності), соціальні (забезпечення умов праці), психолого-педагогічні (розвиток в творчому процесі психічних, моральних  якостей, естетичних почуттів, інтелектуальних  здібностей людини, набуття знань та ін) [цит. по 6] .

З точки зору психології особливо цінним є сам процес творчої  роботи, вивчення процесу підготовки до творчості, виявлення форм, методів  і засобів розвитку творчості.

Творчість є цілеспрямованою, наполегливою, напруженою працею. Вона вимагає розумової активності, інтелектуальних  здібностей, вольових, емоційних рис  і високої працездатності.

Творчість характеризується як вища форма діяльності особистості, що вимагає тривалої підготовки, ерудиції та інтелектуальних здібностей. Творчість  є основою людського життя, джерелом всіх матеріальних і духовних благ.

Творчість - це створення  нових за задумом культурних, матеріальних цінностей. Найбільш значущими характеристиками творчості є:

• Оригінальність.

• Неочевидність рішення.

• Оптимальність.

• Суспільно-історична унікальність.

 

1.2. Психологічні риси і особливості творчої особистості.

 

На даний момент розвитку психології, точного і єдиного визначення поняття «творча особистість» не існує.

По суті, особистостям, яких за всіма показниками можна віднести до творчих, притаманні різні, не схожі  риси характеру, цілі, прагнення, пріоритети та спрямованості. Багато хто з дослідників зводять проблему людських здібностей до проблеми творчої особистості: не існує особливих творчих здібностей, а є особистість, що володіє певною мотивацією і рисами.

          У психологічній літературі існують  дві основні точки зору на  творчу особистість[цит. по 6]. Згідно з однією, креативність або творча здатність в тій чи іншій мірі властива кожній нормальній людині. Вона так само невід'ємна від людини, як здатність мислити, говорити і відчувати. Більш того, реалізація творчого потенціалу незалежно від його масштабів робить людину психічно нормальною. Позбавити людину такої можливості означає викликати в нього невротичні стани.

  Відповідно до другої точки зору[цит. по 6], не всяку (нормальну) людину слід вважати творчою особистістю, або творцем. Подібна позиція пов'язана з іншим розумінням природи творчості. Тут крім незапрограмованого процесу створення нового, береться до уваги цінність нового результату. Він повинен бути загально значний, хоча масштаб його може бути різним. Найважливішою рисою творця є сильна і стійка потреба у творчості. Творча особистість не може жити без творчості, вбачаючи в ньому головну мету і основний зміст свого життя.

          Визначенню поняття творчої особистості  у філософській, педагогічної та  психологічної літературі приділялася  велика увага наступними вченими:   В.І. Андрєєв, Д.Б. Богоявленська, Р.М. Грановська, А.З. Зак, В.Я.Кан-Калик, Н.В. Кічук, Н.В. Кузьміна, А.Н.Лук, С.О. Сисоєва, В.А. Цапок та інші.

          Творча особистість, як вважає  В. Андрєєв [1], - це такий тип особистості, для якої характерна стійкість, високий рівень спрямованості, на творчість, мотиваційно-творча активність, яка проявляється в органічному єднанні з високим рівнем творчих здібностей, що дозволяють їй досягти прогресивних, соціальних і особистісно значущих результатів в одній або декількох видах діяльності.

          Психологи розглядають творчість  як високий рівень логічного  мислення, яке є поштовхом до  діяльності, "результатом якої  є створені матеріальні і духовні цінності" [4, с. 105]. Більшість авторів погоджуються з тим, що творча особистість - це індивід, який володіє високим рівнем знань, має прагнення до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки - найбільш характерний. Головним показником творчої особистості, її найбільш головною ознакою вважають наявність творчих здібностей, які розглядаються як індивідуально-психологічні здібності людини, що відповідають вимогам творчої діяльності, і є умовою її успішного виконання. Творчі здібності пов'язані зі створенням нового, оригінального продукту, з пошуком нових засобів діяльності.  

П. Торренс [цит. по 4] зібрав 84 визначення креативних, творчих людей, і виявилося, що вони мають протилежні якості. З одного боку це невпевненість, боязкість, сором'язливість, прагнення до самотності, непопулярність серед людей, з іншого боку - прагнення до домінування, сміливість і відстоювання своїх ідей, потреба в соціальних контактах, соціальна активність, товариськість і популярність серед людей. Таким чином, творчі особистості розділилися на дві основні соціально контактні групи: одна - замкнуті і відчужені, з вираженою ініціативністю, а інша група - поряд з інтелектуальною ініціативністю ще й відкрита, контактна, з вираженою соціальною ініціативністю.

Ч. Дарвін [цит. по 4] відзначав особливістю творчої особистості естетичну чутливість, перфекціонізм, як прагнення до досконалості.

Але багато вчених в кінцевому  підсумку приходили до судження, що творчим особистостям притаманні:

1) Незалежність - власні стандарти  важливіше стандартів групи, незалежність  оцінок і суджень.

2) Відкритість розуму - готовність  повірити чужим фантазіям, сприйнятливість  до нового і незвичайного;

3) Висока толерантність  до невизначених і нерозв'язних  ситуацій, конструктивна активність  в цих ситуаціях;

4) Розвинуте естетичне  почуття, прагнення до краси.

Характеристика творчих  особистостей, отримана західними психологами, багато в чому отримала підтвердження  і в дослідженнях вітчизняних  психологів.

Т.С. Суслова [цит. по 13] зазначає основні риси, характерні для творчих особистостей. Це свідомість, відповідальність, наполегливість, почуття обов'язку, високий контроль над поведінкою і емоціями, рішучість, підприємливість, схильність до ризику, соціальна сміливість, інтелектуальна рухливість.

Андрісон [цит. по 4]виявив, що письменники більш схильні до емоційних перепадів настрою, ніж представники інших професій. Багатьох з людей, що займаються творчою діяльністю, оточуючі вважають незлагідливими, незалежними, самовпевненими і легко піддається зміні настроїв.

Н. Д. Арутюнян і А.Р. Агабабаян [ 9, с. 98] виявили, що на вираження творчості впливають ступінь вираження супер-его, рівень тривожності і нонконформізм (незалежність і самодостатність).

Також велике значення для  розуміння особливостей творчої  особистості має, особливе формування розумових дій. Адже "творчість" не існує в чистому вигляді, реальна  творча діяльність включає в себе масу технічних компонентів, "відпрацювання" яких - одна з обов'язкових умов творчої діяльності. Поглиблення психологічної характеристики розумового процесу полягає також у вказівці на те, що зміни "понятійних характеристик об'єктів" часто передують зміни операційних змістів і емоційних оцінок [4; 14-24]. Я. О. Пономарьов[цит. по 11], який вніс істотний внесок у розробку проблем психології творчого мислення, розглядає творчість як "механізм продуктивного розвитку", і замінює його на таке поняття, як "базальне розширення надбудовно-базальної системи".

  У психологічному плані функціонального розвитку це дослідження тих новоутворень, які виникають у діяльності по ходу виконання завдання. Тобто, те,що включає в себе "несвідоме" або "неусвідомлене" замінено Пономарьовим на термін "базальний компонент". Розвиток емоційних процесів у творчої особистості теж мають свої особливості. Якщо згадати одну з класичних схем творчого процесу - підготовка, дозрівання, натхнення, перевірка - і співвіднести її з наявними дослідженнями з психології мислення, то при всій умовності схеми таке співвідношення дозволяє констатувати, що перша і четверта ланка творчого процесу вивчаються набагато інтенсивніше, ніж друга і третя. Отже, в даний час саме їм необхідно приділити особливу увагу. Дослідження "натхнення" на лабораторних моделях і є вивчення умов виникнення і функцій емоційної активації, емоційних оцінок, що виникають по ходу рішення розумових завдань. Наприклад, в роботах по психології наукової творчості переконливо показується, що діяльність вченого завжди опосередкована категоріальним ладом науки, що розвивається за своїми законами, незалежними від індивіда. Разом з тим, допускається відоме протиставлення "суб'єктивно-переживаючого" і "об'єктивно-діяльнісного" плану [4, с. 106].