Теорії мислення

 

Таким чином, експериментальна психологія, володіючи цілим комплексом об'єктивних наукових методів, дає підстави розглядати мислення як процес узагальненого і опосередкованого відображення дійсності при обов'язковій участі мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Для початкового періоду досліджень мислення, було характерним те, що мислення фактично ототожнювалося з логікою, а в якості єдиного його виду, що підлягає вивченню, розглядалося понятійне теоретичне мислення. Сама ж здатність до мислення,вважалася природженою і  розглядалася поза проблемою розвитку психіки людини. Операціями мислення вважалися узагальнення, синтез, порівняння і класифікація.

 

Пізніше, з появою асоціативної психології, мислення зводилося у всіх його проявах до асоціацій.  

Мислення широко досліджувалося і в рамках біхевіоризму. Воно розглядалося як процес формування складних зв'язків між стимулами і реакціями. Завдяки даному напрямку психології в сферу вивчення мислення увійшла проблема практичного мислення. 

Певний внесок у розвиток психології мислення вніс і психоаналіз, в якому велика увага приділялася проблемі несвідомих форм мислення, а також вивченню залежності мислення від мотивів і потреб людини.  

У вітчизняній психології проблема мислення розвивалася в рамках психологічної теорії діяльності. Розробка цієї проблеми пов'язана з іменами П.Я.Гальперіна, А. Н. Леонтьєва, Л.В.Занкова. Давидова. Діяльнісна теорія мислення сприяла вирішенню багатьох практичних завдань, пов'язаних з навчанням і розумовим розвитком дітей.

 

 З розвитком математики і кібернетики, з'явилася інформаційно-кібернетічекую теорію мислення, яка відкрила можливість вивчати операції людського мислення на ЕОМ і будувати машинні моделі інтелекту.

 

Незважаючи на численні теоретичні пошуки і експериментальні дослідження, єдиної думки про структуру і природу мислення не існує. Безперечним є те, що мислення - це один з вищих пізнавальних психічних процесів, що робить істотний вплив на всю діяльність людини. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Біне А. Розвиток інтелекту у дітей. М., 1911 (совм. з Т. Симоном);  
2. Брунер Дж.С. Дослідження розвитку пізнавальної діяльності. М., 1971;

3. Виготський Л. С. Психологія. - М.: ЕКСМО - Пресс, 2000. - 1008 с.;

4. Гальперин П.Я. Формування розумових  дій Хрестоматія. Пізнавальні психічні процеси Сост. і заг. ред. А. Г. Маклакова. СПб.: Питер, 2001. - 451 с.;

5. Гілфорд Дж.П. Три сторони мислення, в кн: Психологія мислення. Пер. з нім. і англ., М., 1965;

6. Загальна психологія: Підручник / За заг. Ред. А. В. Карпова. - М.: Гардарики, 2002. - 232 с.;

7. Лукацький М. А., Остренкова М. Є. Психологія. - М.: Ексмо, 2007. - 416 с.;

8. Рубінштейн С. Л. Основи загальної психології. - СПб.: Питер, 2006. – 713;

9. Третяк Т.М.   Конструктивне мислення в структурі творчого потенціалу особистості //Практична психологія та соціальна робота. - 2006. - № 1. - C. 18-20;

10. Бадалова М.В.   Развитие метафоричности в рамках тренинга интеллектуальных навыков консультирования //Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - № 1. - С.1-10;

11. Зайцев А.   Идеальный инструмент //Соционика, ментология и психология личности. - 2000. - № 5. - C. 43-48;

12. Краткий психологический словарь / Под ред. А.В. Петровского и М.Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1985. – 432 с.;

13. Майданский А.Д. О мыслящей себя Природе и идеальной реальности //Вопросы фолософии. - 2004. - № 3. - C. 76-84

14. Немов Р.С. Психология: Словарь-справочник: в 2 ч, -М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2004 -Ч. 2. -350,с.;

15. Основы психодиагностики: Учебное пособие для студентов педвузов. – Ростов – на – Дону: Феникс, 1996. – 318 с.;

16. Перловский Л. Физические и метафизические концепции мышления //Звезда. - 1999. - № 8. - C. 188-207;

17. Хрестоматия по психологии. Психология и мышление. МГУ, 1989;