е к а х с н к и с е к   а е к с н а и и е х с е к с н а и с н в е к х  
а в е н а х и а х х в е и в е а и к в а в и х н а х к с в х е х и в  
х в н с и е а х с   н а н а е с н в к с н х а е в и к а и к н к н а в  
с н с и а е с в к х е к с н а к с х в х с в с н х к с в е х к а с н  
а и с н а и с н х а в к е в х к и е и с н а и н х а с н е х к с х е  
в к х е х е в х е н в и х н к в х е к н а и с н х а и в е н а и х  
н х к в х е в к е в х а и с н а х к в н в а и е н с х в к х е а и с  
н а в х с в к к и с н к е к н с в и а с в а е х с х в а и с н а е к  
х е к а и в н а а е н к а и с х а и с н х и с в к в с е к х в е к и  
с н а и с н а и с и с к и к в к к н в х с к в н а и е н и с н а и  
х а в к н в е х в а е в х е в н а и с х а и а н а к х к в к е в е к  
в н х и с к а и с н в н а и с н х с х в к и с н а и е х е к х н а  
и с в е х в е и с н а в к е в х к и е и с н а и н х а с н е х к y  

2.1.3.Порядок   проведення  діагностики

     У дослідженні брали участь 29 дітей, що навчаються в Новосічанській ЗОШ с.Нова Січ. 10 дітей другого класу, і 19 дітей із третього класу. Дослідження проводилося в класі. Діагностику краще проводити на початку уроків. 

       Перед початком роботи завжди нагадують дітям, що вони не повинні прагнути зробити  все завдання. Набагато важливіше, щоб  воно було зроблено без помилок. Оцінки за цю роботу не ставляться, але результати потім будуть обговорюватися.Якщо питань не має, по команді «Почали!» — діти працюють. Коли звучить команда «Стоп!» — усі повинні поставити крапку там, де їх застала ця команда. Після цього роботи збираються.

2.2. Результати і їх  обговорення 

2.2.1. Дослідження уваги

       Подібне тестування допомагає краще пізнати учня, з першого класу визначити рівень розвитку уваги в кожної дитини, виділити дітей у яких можуть виникнути проблеми надалі.

       Робота  кожного учня аналізується, підраховуються результати. Для кожної дитини вираховується  кількість рядків і знаків, які  він встигнув переглянути за певний час, кількість допущених помилок.

       Аналізується  й успішність класу в цілому, ураховується, скільки рядків у середньому встигнули  зробити хлопці в класі, у яких рядках помилялися частіше, мінімальна й максимальна кількість помилок. Для кожного класу складається  спеціальна таблиця з результатами, отриманими кожним учнем. Такі таблиці  дозволяють простежити динаміку розвитку уваги кожного учня із класу в  клас.  
 

       Таблиця1

       Результати  тестування другого класу

 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Таблиця 2

       Результати тестування третього класу

 

     Порівняння  показників у другому класі й  третьому дозволяє виявити тенденцію  поліпшення функції уваги в третьому класі в порівнянні із другим. Середній показник кількості переглянутих рядків за той самий час вище, а середній показник пропусків і помилок нижче. Але потрібно визнати, що даний тест більш інформативний у динаміці одного класу й кожного учня окремо. Порівняння між собою результатів по класах і вікам дозволяє оцінити працездатність і стиль роботи окремого класу й скласти рекомендації для вчителів.  
 

2.2.2. Аналіз работи

       Проводячи аналіз роботи можна скласти  таблицю, яка буде складатися з таких компонент: що привертає на себе увагу в роботі, у чому може бути причина, що робити?.

ВИСНОВОК

     За  результатами тестування виділяються  діти, що потребують більш докладнішого обстеження уваги. Далі виявляються категорії дітей, що потребують у розвиваючих заняттях.

       Наприклад, учні, які роблять велику кількість пропусків у коректурній пробі, не можуть правильно списати вправа з дошки або з підручника, повинні одержати набір завдань для самостійного тренування уваги вдома. Виконувати ці завдання треба протягом двох місяців, бажано не менш 5 днів у тиждень, по 3-5 хвилин у день, з обов'язковою самоперевіркою.

       Дітям, які постійно відволікаються на уроці, не можуть усидіти на місці, із труднощами включаються в роботу, рекомендується відвідувати індивідуальні або  групові заняття із психологом. Такі заняття повинні проходити не менш двох раз у тиждень.

       Можна використовувати вправи на розвиток перемикання (наприклад, підкреслювати букви різним кольором), розподілу уваги (наприклад, треба одночасно малювати послідовність фігур і слухати розповідь, щоб потім відповісти на запитання), обсягу пам'яті (запам'ятати 7-10 предметів, слів і т.д.) або концентрації уваги (наприклад, гра «Самий зосереджений», коли один виконує якесь завдання, що вимагає підвищеної зосередженості, а інші йому всіляко заважають).

       Чим довше дитина може утримувати свою увагу на завданні, тим глибше вона може проникнути в його суть, і тим більше в неї можливостей його розв'язати. В 5 років стійкість і концентрація уваги дитину ще дуже низька. До 6-7 років вона значно збільшується, але все-таки залишається ще слабко розвненою. Дітям ще важко зосередитися на одноманітній і малопривабливій для них діяльності, у той час як у процесі емоційно пофарбованої гри вони можуть досить довго залишатися уважними. Тому й рекомендується будь-яку навчальну інформацію давати дитині в ігровій  

формі. Ця особливість  уваги молодших школярів є однією з підстав, по яких заняття з ними не можуть будуватися на завданнях, що вимагають постійних, вольових зусиль. У той же час у дитини потрібно поступово розвивати здатність робити такі зусилля, і зокрема, у ході розв'язування інтелектуальних завдань. При високій концентрації уваги дитина зауважує в предметах і явищах значно більше, чим при звичайному стані свідомості. А при недостатній концентрації увази  її свідомість як би ковзає по предметах, не затримуючись подовгу на якому-небудь із них. У результаті враження виявляються розпливчастими й нечітким. 

 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Бетелева Т.Г., Дубровинская Н.В., Фарбер Д.А. Сенсорні механізми мозку, що розвивається. М., 1997 р. 176 с.
2. Дитяча психологія: Учеб. посібник/Я. Л. Коломинский, Е. А. Панько, А. Н. Белоус і ін. : під. Ред. Я. Л. Коломинского, Е. А. Панько - 1988 р.
3. Діагностика й корекція психічного розвитку дошкільників/ Під ред. Я.Л. Коломинского, Е.А. Панько. - Мінськ., 1997 р.
4. Дубровинская Н.В. Нейрофізіологічні механізми уваги. М., 1995 р. 144 с.
5. Єрмолаєв О.Ю., Марютина Т.М., Мєшкова Т.А. Увага школяра. - М., 2002. (Види уваги: 30-37, 69-80.)
6. Корчемлюк О.М. Розвиток пам'яті й уваги в початкових класах. Початкова школа,1994
7. Лурия А.Р. Увага й пам'ять. - К., 2001. (Увага: 4-41.)
8. Мухіна В.С. Дитяча психологія: [Учеб. Для пед. ин-тов] / Під ред. Л.А. Венгера - М.: Освіта, 1995 р.
9. Немов Р. С. Психологія. Підручник для студентів высш. пед. учеб. закладів. В 3 кн. Кн. 1 Загальні основи психології- 2-е изд. - М.: Освіта: ВЛАДОС, 1995 р. -576с.
10. Психологічний аналіз причин неуспішності школярів / Сост. А.І. Раїв, Л.А. Матвєєва, отв. Ред. А.І. Щербаков. - Л., 1981.
11. Практикум по експериментальній і прикладній психології / Під ред. А.А. Крилова. -  Л., 1990
12. Практикум по психології / Під ред. А.Н. Леонтьева, Ю.Б. Гиппенрейтер. -М., 1997.
13. Практичні заняття по психології / Під ред. А.Ц. Пуни. - М., 1997.
14. Практична психологія: Учбово-методичний посібник/ Під. Ред. доктори психологічних наук, професори С. В. Кондратьевой. - Мн. : Ред. Журн. «Адукацыя i выхаванне», 1997 р. -212с.
15. Психолог у дитячій дошкільній установі: Методичні рекомендації до практичної діяльності / Під ред. Т.В.Лаврентьєвій.- М.: Нова школа, 1996 р.-144с.
16. Пізнавальні процеси й здатності в навчанні / Під ред. В.Д. Шадрикова. - М., 1995.
17. Практикум по загальній психології  / Під ред. А.І. Щербакова. - М., 1979.
18. Психологія несвідомого./З. Фрейд, изд. М., 2002
19. Платонов К.К. Психологічний практикум. -  М., 1995.
20. Сосновский Б.А. Лабораторний практикум по загальній психології.  - М., 1999.