ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ІНДИВІДУАЛЬНІ ТА ВІКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ УВАГИ. 4

1.1. Загальна характеристика уваги 4

1.2. Особливості розвитку уваги 6

1.3. Основні функції уваги. 10

1.4. Проблема вивчення основних властивостей уваги 11

         Висновок до розділу  1……………………………………………………..15

РОЗДІЛ 2. Розвиток уваги в початковій школі 16

2.1. Діагностика, корекція і можливості саморозвитку 16

2.1.1. Методики для діагностики  16

2.1.2. Методика проведення експерименту, проба Бурдона 17

2.1.3. Порядок проведення діагностики 20

2.2. Результати і їх обговорення 20

2.2.1. Дослідження уваги 20

2.2.2. Аналіз работи 23

Висновок 26

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 28 

 

Вступ

     Актуальність теми полягає в тому, що без достатньої сформованості цієї психічної функції, процес навчання неможливий. Скарги на недолік уваги в школярів становить 90% усіх скарг із боку батьків і вчителів. Проблемою порушення уваги шкільний психолог займається найбільше, можливо, тому, що саме через цю проблему з’являються труднощи у навчанні, а також тому, що існує велика кількість методик для діагностики й, найголовніше, корекції подібних порушень.

     Увага - це особлива властивість людської психіки. Вона не існує самостійно поза мисленням, сприйняттям, роботою пам'яті, руху . Увагою називають виборчу  спрямованість свідомості на виконання  певної роботи. Форми прояву уваги  різноманітні. Воно може бути спрямоване на роботу органів почуттів (зорового, слухового та інше ), на процеси запам'ятовування, мислення, на рухову активність.

       Кожен  рік у початковій школі проводиться  фронтальне обстеження уваги. Результати аналізуються й використовуються для  попередження й корекції труднощів  у навчанні.

       Об'єкт дослідження – психічно-пізнавальна сфера особистості.

       База  дослідження – Новосічанська ЗОШ I-III ступенів с. Нова Січ

       Предмет дослідження – особливості уваги молодших школярів семи-восьми років

       Гіпотеза дослідження полягає в тому, що увага це функція,  яку потрібно досліджувати на рівні індивідуальних,особистісних та суб’єктивних якостях конкретного учня. Увага здійснює функцію контролю діяльності, вона тісно пов'язане з розвитком самоконтролю й успішності школярів.

       Виходячи  з гіпотези, сформовані наступні завдання:

1. Аналіз літератури за темою дослідження уваги.
2. Плануваннят і проведеня експериментального дослідження властивостей уваги у школярів з різними показниками  успішності.
3. Аналіз отриманих експериментальних даних.

 

               

РОЗДІЛ 1. Індивідуальні й   вікові характеристики уваги.

1.1. Загальна характеристика  уваги

         Перш ніж приступити до практичного  дослідження методик діагностики  уваги школярів відзначимо ряд  важливих моментів, так наприклад  одним з визначень уваги в  психології є запропоноване  Н.Ф.Добриніним розуміння уваги як спрямованості й зосередженості психічної діяльності людину. При цьому під спрямованістю розуміється виборчий характер активності, а під зосередженістю – поглиблення в дану діяльність. Подібно пам'яті увага ставиться до наскрізних психічних явищ, тому, спираючись на структуру психічної організації людину, можливий розгляд уваги і як процесу (або сторони якого-небудь психічного процесу), і як стану (наприклад, стан зосередженості), і як властивості особистості (наприклад, уважність).

       На  відміну від пам'яті регулююча  функція уваги виступає більш  чітко, що дає підставу для класифікації її видів залежно від рівнів психічної регуляції. Така класифікація передбачає поділ уваги на мимовільну, довільну й післядовільну. Якщо спрямованість і зосередженість мимовільні, то говорять про мимовільну увагу. Мимовільна увага обумовлена як фізичними характеристиками стимулу (інтенсивністю, контрастністю, тривалістю, раптовістю й т.п.), так і значимістю стимулу для людини. Якщо спрямованість і зосередженість уваги людину пов'язані зі свідомо поставленою метою, то говорять про довільну увагу. Поряд із цими двома видами уваги розрізняють і третій – післядовільний. У цьому випадку свідоме виконання якого-небудь завдання супроводжується, як говорить Добринін, поглинанням особистості в дану діяльність й не вимагає вольових зусиль.

           
 

          До основних характеристик уваги відносять обсяг, вибірковість, стійкість, концентрацію, розподіл і перемикання.

       Під обсягом уваги розуміється та кількість об'єктів, які можуть бути чітко сприйняті у відносно короткий період часу. Ряд дослідників у розумінні обсягу уваги пропонують виходити з обсягу інформації, на якій може зосередитися свідомість суб'єкта для того, щоб оперувати цією інформацією..

       Стійкість уваги – це здатність суб'єкта не відхилятися від спрямованості психічної активності й зберігати зосередженість на об'єкті уваги . Характеристиками стійкості уваги є тимчасові параметри тривалості збереження спрямованості й зосередженості психічної активності без відхилення від вихідного якісного рівня.

       Концентрація  уваги передбачає також визначення здатності суб'єкта зберігати зосередженість на об'єкті уваги при наявності перешкод. Оцінку концентрації уваги роблять по інтенсивності перешкод. Розподіл уваги свідчить про можливість суб'єкта направляти й зосереджувати увага на декілька незалежних змінних одночасно. Характеристиками розподілу уваги в експерименті є тимчасові показники, отримані в результаті зіставлення тривалості правильного виконання одного завдання й виконання цього ж завдання разом з іншими (двома або більше) завданнями.

         Перемикання уваги являє собою переміщення його спрямованості й зосередженості з одного об'єкта на інший або з одного виду діяльності на іншу . Характеристикою перемикання уваги є швидкість переходу суб'єкта від одного виду діяльності до іншого. Установлено, що швидкість перемикання уваги залежить як від стимулюючого матеріалу, так і від  
 
 

характеру діяльності суб'єкта з ним. Легкість або труднощі перемикання уваги обумовлюється  також індивідуальними особливостями  суб'єкта, а саме властивостями його нервової системи. В осіб, що характеризуються рухливою нервовою системою (швидким переходом від збудження до гальмування й назад), перемикання уваги здійснюється легше. Не менш значимі при перемиканні уваги й особистісні особливості випробуваних, а саме: їх активність і зацікавленість, рівень мотивації і т.д.

       Усі перераховані характеристики уваги  представляють функціональну єдність. Поряд з ним у наші дні усе більш розвивається системний підхід до вивчення уваги, який передбачає використання методик інших наук, суміжних із психологією.

       1.2. Особливості розвитку  уваги

       Повноцінний розвиток психічних процесів, у тому числі й усіх видів відчуттів, багато в чому залежить від певних умов, серед яких особливе значення має увага.

       Поняття «увага» полягає в ясному й чіткому відбитті людиною того, що вона сприймає або робить, у виділенні одних об'єктів або властивостей і якостей з одночасним відволіканням від усього іншого. Дитина в ранньому віці не володіє спеціальними діями, які дають можливість на чому-небудь зосередитися. В основному це результат загального орієнтування в навколишньому світі, спрямованого на обстеження предметів, їх властивостей і регулювання практичних дій, а не на стійкість уваги. З віком відбуваються певні зміни: збільшується зосередженість і стійкість уваги. Але все-таки перелом наступає під впливом нових видів діяльності й нових вимог, пропонованих дорослими. Крім ситуативних засобів, що організують увагу у зв'язку з конкретним завданням, використовується універсальний засіб організації уваги — мова. Роль мови зростає не тільки як безпосереднього регулятора, але і як регулятора поведінки дитини, що  

створює передумови для формування довільної уваги.

                    Розвиток уваги дитини характеризується закономірною зміною стадій, у якій кожна попередня стадія підготовляє наступні. З розвитком довільної уваги, мимовільна не зникає, а зберігається й розвивається.

     Молодший  шкільний вік сприятливий для  розвитку уваги. Без достатньої сформованості  цієї психічної функції процес навчання неможливий. На уроці  учитель привертає  увагу учнів до учбового матеріалу, намагаючись утримати її тривалий час, переключаючи з одного виду роботи на іншу. В порівнянні з дошкільнятами  молодші школярі набагато уважніші. Вони здатні зконцентрувати увагу на нецікавих діях, але у них домінує мимовільна увага. На цих дітей впливає сильний відволікаючий фактор, їм важко  зосередитись на незрозумілому складному матеріалі. Увага молодших  школярів характеризується невеликим об'ємом , малою стійкістю, вони можуть зосереджено займатися однією  справою 10-20 хвилин (підлітки - 40-45 хвилин, а старшокласниики до 45-50 хвилин). У цих дітей затруднений розподіл уваги і переключення її з одного завдання на інше. В учбовій діяльності розвивається довільна увага дитини. Спочатку діти діють за вказівками учителя, працюють під постійним його контролем, вони поступово набувають уміння виконувати  завдання самостійно - самі ставлять ціль і контролюють  свої дії. Дуже часто зустрічаються  неуважні учні, які  зконцентровують увагу не на учбових  заняттях, а на чомусь іншому - на своїх думках, які далекі від навчання, малюванні на парті і т.д.  Коли така дитина дивиться в підручник, вона не бачить правило чи вправу, а цілеспрямовано вивчає  текст чи малюнок, який не має відношення до сьогоднішнього уроку.

     Увага таких дітей достатньо розвинута, але через відсутність необхідної спрямованості вони складають враження розсіяних. Неуважні   

     молодші школярі сильно відволікаються, погано  зконцентровують увагу, для них  характерна нестійка увага, що в значній  мірі впливає на результати  навчання.

       Шкільному    психологу   постійно приходиться  вислуховувати скарги учителів та батьків на те, що діти даного віку відволікаються на уроках, є неуважними та незібраними. Найбільш часто ці скарги відносяться до перших та других класів (діти 6-8 років). Їхня увага дійсно ще слабо організована, має невеликий об'єм, погано розподіляється, нестійка, що пояснюється недостатньою зрілістю нейрофізіологічних механізмів, які забезпечують процеси уваги. За час молодшого шкільного віку в розвитку уваги відбуваються суттєві зміни, іде інтенсивний розвиток всіх її властивостей: особливо  різко (в 2,3 рази) збільшується об'єм уваги, підвищується її стійкість, розвивається вміння переключення і розподілу. Добре розвинуті властивості уваги і її організованість є факторами, які безпосередньо визначають успішність навчання в молодшому шкільному віці. Як правило, учні, які краще навчаються, мають кращі показники розвитку уваги. Складність полягає в тому, що різні властивості уваги розвиваються не в однаковій мірі. Найбільш піддається впливу об'єм уваги, він індивідуальний, одночасно властивості розподілу  і  стійкості можна і потрібно тренувати, щоб  запобігти їхньому стихійному розвитку. Успіх  тренування уваги в значній мірі визначається індивідуально-типологічними особливостями. Виявлено, що різні поєднання властивостей нервової системи можуть сприяти, або навпаки заважають оптимальному розвитку характеристик уваги. Люди з сильною і рухомою  нервовою системою мають стійку увагу, яка легко переключається. Для осіб  з інертною і слабкою  нервовою системою характерна нестійка увага, яка погано розподіляється і переключається. При поєднанні інертності і сили показники стійкості підвищуються, властивості переключення і розподілу досягають середньої  

ефективності. Таким  чином, необхідно враховувати, що індивідуально-типологічні  особливості кожної конкретної дитини дозволяють тренувати її увагу тільки в конкретних межах. Неуважність  молодших школярів  - одна із  найпоширеніших причин зниження успішності навчання. Помилки "за неуважність" в письмових  роботах і під час читання - найбільш образливі для дітей. Як правило, наявність значної кількості таких помилок  можна пояснити впливом одразу багатьох факторів, загальновікових особливостей  розвитку (незрілість нейрофізіологічних механізмів), початком етапу оволодіння навиками організації учбової діяльності та іншими причинами, пов'язаними з періодом адаптації до нових умов школи. Тому в перших-других класах заняття по розвитку уваги рекомендуються проводити як профілактичні, спрямовані на підвищення ефективності функціонування уваги у всіх дітей. Заняття по  формуванню уваги проводяться як  навчання "уважному письму" і будуються на матеріалі роботи з текстами, які містять різні типи помилок. Важливим моментом процесу формування  уваги є робота дитини зі  спеціальною карточкою, на якій виписані "правила"  перевірки, тобто порядок операцій при перевірці тексту. При роботі з неуважними учнями велике значення  має розвиток окремих властивостей уваги. Для проведення занять психолог може використати такі види завдань: