Психологiнчi особливостi iнтернет залежностi у пiдлiтковому та старшому юнацькому вiцi

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

МАЛА  АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ  

СУМСЬКЕ ТЕРЕТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ 

СУМСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМ. А.С. МАКАРЕНКА  

СЕКЦІЯ  ПСИХОЛОГІЇ 
 

ПСИХОЛОГІНЧІ  ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНЕТ ЗАЛЕЖНОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ТА СТАРШОМУ ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ  
 

Роботу  виконала

Радченко  Ірина Юріївна

учениця 10- Б класу

Роменської  спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 2 ім. акад.. А. Ф. Йоффе 
 
 

Суми 2012 рік

                                  Зміст                   ВСТУП                                                                                                         ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ МЕРЕЖІ НА ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ПІДЛІТКА ………………………………………………………..7  

1.1. Проблема Інтернет залежності у психолого-педагогічній  літературі……………………………………………………………………...... 7

1.2. .Психологічні особливості підлітків.…….………………….................... 12

1.3. Чинники формування залежностей у підлітків.……………………....…. 17     

Висновки  до першого розділу………………………………………………….22

РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСИЕЙ ІНТЕРНЕТ ЗАЛЕЖНОСТІ…………………………………………………….. 23

2.1. Методика  визначення Інтернет залежності  Кимберли Янга…………….23

. 2.2. Аналіз результатів дослідження………………………………….……… 24

2.3Висновки до другого розділу……………………………………………..... 27                   

ВИСНОВКИ  

СПИСИК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП

Актуальність теми нашої наукової роботи визначається тим, що в останні роки в наше життя стрімко входять нові технології: персональні

комп’ютери,мобільнйи зв’язок та ,мабуть , найбільший вплив на соціальні та психологічні процеси здійснює все більший доступ до мережі інтернет. Так,в Україна у 2003 році нею активно користувались 2.5% населеня , причому щомісячний приріст користувачів складав приблизно 10%. У березні 2005 року кількість користувачів складала 5 278 100 осіб. А в січні 2009 року було зафіксовано 10 416 154 користувачів Інтернету в Україні. Тобто, бачимо, що кількість людей, які мають доступ до мережі та активно користуються нею, за достатньо короткий проміжок часу збільшилась у десять разів. 
Що ми маємо в результаті – Інтернет перестав бути “місцем проживання” невеликої групи спеціалістів та науковців, а перетворився в потужний засіб масової комунікації, місце зберігання надвеликих обсягів інформації. Та це ще не все. Багато психологів вважають, що Інтернет перестав бути передусім інформаційним ресурсом, він перетворився для багатьох людей на основне середовище їх активності – місце, де спілкуються й будують близькі стосунки, місце, з яким пов’язані очікування та розчарування. За словами користувачів: “В Інтернет не заходять, там живуть”. Цю проблему вивчали: А. Голдберг (I. Goldberg), який одним із перших запропонував набір діагностичних критеріїв Інтернет-залежності. Розроблені ним основні критерії Інтернет-залежності, поняття й опис основних її характеристик є важливими для нас. К. Янг (K. Young) провела спеціальне дослідження й запропонувала власний варіант тесту з виявлення Інтернет-залежності. Швидкість формування Інтернет-залежності, за даними К. Янг, досить висока і обумовлюється багатьма факторами. Першими ці питання широко висвітлено здебільшого у зарубіжній літературі у працях таких науковців як М. Шоттон, Д. Грінфілд, Дж. Грохот, К. Янг та ін.. У вітчизняній психологічній науці, нажаль, ще недостатньо вивчено та висвітлено цю тему. Серед вітчизняних науковців, що присвятили свої дослідження проблемі Інтернет-залежності, можна назвати А.Є. Войскунського, Л.В. Кулікова, Н.В. Чудову, А.Г. Асмолова, Н.А. Цвєткову, А.В. Цвєткова тощо.: Актуальність даної теми визначається також необхідністю вирішення проблеми оптимізації взаємин молоді між собою та гармонізації їх взаємин в цілому, відлучення їх від Інтернету. Усе сказане і зумовило вибір теми дослідження „Психологічні особливості Інтернет-залежності у підлітковому та старшому юнацькому віці ”.

    Експериментальна  база дослідження .

      Мета нашої наукової роботи – визначення особливостей Інтернет-залежності у молоді; розробка рекомендацій щодо вирішення цієї проблеми.                    

    Об’єкт дослідження – вплив Інтернету на свідомість молоді.

    Предмет – Інтернет-залежність молоді та причини її виникнення.

    Для досягнення даної мети ми висунули ряд наступних завдань:

    1.Визначити  теоретичні засади вивчення впливу  мережі Інтернет на психічний  розвиток молоді.

    2. Експериментально дослідити особливості Інтернет залежності молоді.

    3. Розробити рекомендації щодо  профілактики та корекції Інтернет  залежності молоді.

    Завдання  дослідження:

    1. Опрацювати науково – методичну  літературу з даної теми.

    2. Розкрити психолого – педагогічні  засади Інтернет залежності

    3. Дослідити, як Інтернет впливає на особистість.

    4. Розробити програму надання допомоги у боротьбі з Інтернет залежністю.

    Гіпотеза  дослідження - Інтернет шкідливо впливає на психічне здоров’я молоді.

    Методи  дослідження. Досягнення мети, розв’язання поставлених у дослідженні завдань, перевірки висунутих гіпотез нами була розроблена програма дослідження, реалізація якої передбачала застосування комплексу загальнонаукових методів теоретичного та емпіричного дослідження. Основними теоретичними методами були наступні: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, за допомогою яких проведені аналіз та систематизація літературних джерел, узагальнені теоретичні та практичні дані з проблеми дослідження, визначений стан її розробленості; методи теоретичного моделювання та системного аналізу при визначенні мети, гіпотез та завдань дослідження. На етапі емпіричного дослідження використовувалися наступні методи: порівняльний метод; спостереження; психодіагностичний метод, представлений стандартизованими методиками; анкетування; індивідуальні і групові бесіди; психолого-педагогічний експеримент.

    Надійність  та вірогідність отриманих  результатів забезпечувались: застосуванням комплексу загальнонаукових методів теоретичного та емпіричного дослідження, методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних даних дослідження, сукупністю стандартизованих валідних методів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження; репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів; застосуванням методів математичної статистики.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження. В результаті проведення даного дослідження ми узагальнили попередні теоретичні знання стосовно даної проблеми, розширили знання щодо експериментального вивчення проблеми Інтернет залежності , вдосконалили уявлення щодо вирішення та уникнення проблем, пов’язаних із Інтернет залежністю підлітків.

Практична значущість дослідження. Матеріали даного дослідження можуть застосовуватись вчителями та практичними психологами при роботі з молодю(учнями 9-11 класів,студентами технікумів) та їх батьками в закладах освіти України.

Структура наукової роботи. Наукова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (найменування) та додатків.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    РОЗДІЛ 1

    ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ МЕРЕЖІ НА ПСИХІЧНИЙ  РОЗВИТОК МОЛОДІ

    1.1.Проблема  Інтернет залежності  у психолого-педагогічній  літературі

    Термін  «Інтернет-залежність» вперше був запропонований американським лікарем Голдбергом, кілька років тому. Під цим поняттям він розумів непереборний потяг до Інтернету, що характеризується «згубною дією на побутову, навчальну, соціальну, робочу, сімейну, фінансову сфери діяльності». За ступенем відходу від реальності Інтернет-залежність дуже нагадує потяг до наркотиків, алкоголю, азартних ігор. Згідно з дослідженням американських учених, 6-8% користувачів Інтернету вже мають дану патологію, адже багато хто використовує його не тільки для роботи або навчання, але і ведуть листування, користуються сайтами, призначеними для розваг, займаються сексом по Інтернету.

    Поведінково Інтернет-залежність виявляється в  тому, що люди настільки віддають перевагу життю в Інтернеті, що фактично починають відмовлятися від свого "реального" життя, проводячи до 18 годин на день у віртуальній реальності та не менше 100 годин в тиждень.

    Інше  визначення Інтернет-залежності: «нав'язливе бажання ввійти в Інтернет, знаходячись off-line, і нездатність вийти з  Інтернету, будучи on-line». Часто використовується ще й таке: "Інтернет-залежність –  це нав'язлива потреба у використанні Інтернету, що супроводжується соціальною дезадаптацією та яскраво вираженими психологічними симптомами» [1].

    За  даними різних досліджень Інтернет-залежними  сьогодні є близько 6-10% користувачів серед західних користувачів мережі, за даними К. Сурратт та Д. Грінфілда (дехто навіть називає кожного другого користувача ПК, що має доступ до Мережі Інтернет-залежними) і 2-6% серед російських та українських, серед яких більше ніж 70 відсотків студентів. Хоча в ці результати не вірять багато фахівців, так, наприклад, А. Е. Войскунский [2, 76 – 81.] у своїй книзі «Психологічні дослідження феномену Інтернет-адикції» пише наступне: «Усі ці цифри абсолютно недостовірні. Вони ні про що не говорять. Тому що це звичайні Інтернет-опитування, що складаються з невеликого числа питань. Відповідають на такі опитувальники жартівники, ті, хто вважає себе Інтернет-залежними, і багато людей, що не вважають себе Інтернет-залежними. Це не репрезентативне опитування «населення» Інтернету. Достовірних опитувань поки ніхто не проводив ні закордоном (в Англії, Канаді, Німеччині, Америці), ні в нашій країні. Тому цифра 6 відсотків мало що означає. Я вважаю, що якщо залежність і існує, то залежних набагато менше» [3, с. 23-25 ].

    Незважаючи  на те, що офіційно проблема Інтернет-залежності не визнана, вона приймається до уваги  в багатьох країнах, наприклад, у  Фінляндії молодим людям з  Інтернет-залежність надається відстрочка від армії. Вже й юристи визнали правомірність залежності від Інтернету – коли відомого американського хакера Кевіна Мітніка засудили в перший раз, то захист будувався на визнанні його адиктом, і даний «діагноз» був прийнятий і визнаний пом'якшуючою обставиною. Захисники британця Пола Бедуорта змогли переконати суд, що їх підзахисний страждає нав'язливими потягами до комп'ютерів і не підлягає засудженню за свої злочини, всі з яких відбулися в Мережі. Відзначаються особливості Інтернет-залежності. Це не хімічна залежність, тобто вона не приводить до руйнування організму. Якщо для формування традиційних видів залежності вимагаються роки, то для Інтернет-залежності цей термін різко скорочується. За даними К. Янг, 25% залежних придбали залежність протягом півроку після початку роботи в Інтернеті, 58% - протягом другого півріччя, а 17% - незабаром по закінченні року. Крім того, якщо довготривалі наслідки залежності від алкоголю та наркотиків добре досліджені, то стосовно Інтернет-адикції відсутня можливість довготривалого спостереження [4]. Завзятого комп`ютерника можна відрізнити відразу. Він звернений усередину себе, не помічає або ігнорує зовнішні події, погано адаптується до реального життя. Навіть краса природи – і та сприймається з меншим захопленням, оскільки можливості комп`ютерної графіки безмежні, і на екрані монітора з`являються чудові, фантастично прекрасні, але неіснуючі насправді, пейзажі. Потяг до комп`ютерних ігор – із подорожами до неймовірних світів усе більше занурює у віртуальність. Цей стан вже й називається інтернет-залежністю [10].