Гендерные особенности рефлексии

Вибір даних студентів  в якості виборки характеризувався необхідним для нашого дослідження  віком. Виборка представлена юнаками  і дівчатами з двох різних вузів, з різними спеціальностями, даний  вибір був зроблений нами, щоб  уникнути одноманітності у виборках, тобто щоб не вийшло, що ми досліджуємо  лише студентів психологів або лише студентів юристів наприклад.

Для діагностики рівня  рефлективності нами була обрана методика А. В. Карпової «методика діагностики індивідуальної міри вираженості якості рефлексування». Авторка даної методики Карпова А. В. - доктор психологічних наук, професор, декан факультету психології Ярославського державного університету ім.    П. Г. Демидова. Дана методика створена у 2003 році.

Складається з 27 питань відповіді  на які заповнюються цифрами від 1 до 7 у відповідності :

1 - зовсім невірно 
2 - невірно 
3- швидше невірно 
4 - не знаю 
5 - швидше вірно 
6 - вірно 
7 - цілком вірно.

Обробка результатів: бали з  питань: 1,3,4,5,9,10,11,14,15,18, 19, 20, 22, 24, 25 просто сумуються, останні питання інвертуються відповідно до вищезазначеної системи відповідей та підраховується загальна сума набраних балів з методики. Потім набрану суму балів переводимо за таблицею у стени:

		Стени
		0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Баллы	від	80	100	101	108	114	123	131	140	148	157	172
	до	Та нижче	100	107	113	122	130	139	147	156	171	Та вище

 

 

 

 

 

Від 0 до 2 стенів – низький  рівень рефлективності;

                              Від 3 до 6 стенів – середній  рівень рефлективності;

                              Від 7 до 10 і вище – високий  рівень рефлективності.

 

В якості методів дослідження застосовувалися: теоретичні (теоретико-методологічний аналіз, узагальнення та інтерпретація наукових даних) та емпіричні (тестові методики, обробка даних методом контент-аналізу).

У ході дослідження були отримані такі результати:

 

дівчата	2	5	8	5	4	6	3	8	3	6	6	5	7	5	3	4	6	3	4	3	6	4	3	5	5
хлопці	6	6	5	3	4	7	3	3	5	8	2	4	4	3	2	5	5	4	4	4	4	5	5	3	6
сума	Дівчата 119												Хлопці 98

 

Аналізуючи отримані дані на нормальність розподілу ми виявили, що дані отримані по другій виборці (хлопці) відповідають критеріям нормального розподілу (крива графіку має дзвіноподібну форму):

 

Крива нормальності розподілу (хлопці).

 

Дані отримані у першій виборці (дівчата) не відповідають критеріям  нормального розподілу:

 

 

Крива нормальності розподілу (дівчата).

 

Тож оскільки ми маємо одну вибурку з нормальним розподілом а іншу ні, ми повинні звернутися таким чином до непараметричних  критеріїв. Виходячи з особливостей нашого дослідження ми використовуємо для розрахунку U - критерій Мана Уітні.

Критерій призначений для оцінки відмінностей між двома вибірками за рівнем якої-небудь ознаки, кількісно виміряної. 
Цей метод визначає, чи достатньо мала зона перехрещення значень між двома рядами. Емпіричне значення критерію U відображає те, наскільки велика зона збігу між рядами. Тому чим менше U емпіричне , тим більш імовірно, що відмінності достовірні.

 

 

 

 

Тож аналізуючи отримані дані за вищеназваним критерієм маємо такі результати:

№	Вибірка 1	Ранг 1	Вибірка 2	Ранг 2
1	2	2	6	41.5
2	5	31.5	6	41.5
3	8	49	5	31.5
4	5	31.5	3	9
5	4	20	4	20
6	6	41.5	7	46.5
7	3	9	3	9
8	8	49	3	9
9	3	9	5	31.5
10	6	41.5	8	49
11	6	41.5	2	2
12	5	31.5	4	20
13	7	46.5	4	20
14	5	31.5	3	9
15	3	9	2	2
16	4	20	5	31.5
17	6	41.5	5	31.5
18	3	9	4	20
19	4	20	4	20
20	3	9	4	20
21	6	41.5	4	20
22	4	20	5	31.5
23	3	9	5	31.5
24	5	31.5	3	9
25	5	31.5	6	41.5
Суми:		677		598

 

                                   Результат: U _Емп = 273.

 

                                         Критичне значення

UКр
p≤0.01	p≤0.05
192	227

 

Таким чином бачимо, що результат  U _Емп = 273, знаходиться у зоні незначущості, що говорить нам про те що відмінності між виборками не достовірні.

Тож виходячи з аналізу  отриманих даних за критеріем  U - Мана–Уітні робимо висновок, що суттєвих відмінностей у рефлексуванні за статевою ознакою не виявлено. Гіпотеза не підтвердилася.