Гендерные особенности рефлексии

Рефлексія в комунікаціях і спільній діяльності називається соціальною рефлексією. Вихід в позицію «над» і «поза» дозволяє партнерам не тільки прогнозувати дії один одного, але і, коректуючи свої дії, впливати на партнера, все глибше проникаючи в глибини взаєморозуміння або, навпаки, навмисно вводячи партнера в оману. Даний тип рефлексії пов'язаний з імітаційним моделюванням та організаційно-діяльнісними іграми, з прийняттям групових рішень, з дослідженням проблем взаємин в організації і т.д. Переважна кількість конкретно-наукових досліджень рефлексії пов'язане з вивченням її як процесу.

Рефлексія - це механізм, завдяки  якому система отримує здатність  до самоорганізації. Чим більше розвинені рефлексивні здібності, тим більше рефлексивних моделей (способів), тим більше можливостей для розвитку та саморозвитку знаходить особистість. Рефлексивні здібності є тими, які в принципі забезпечують умови для саморозвитку, самокорекції, впливаючи в цілому на розвиток особистості та її відносин зі світом.

Отже, спочатку рефлексія - спосіб дивитися на себе зі сторони, причому моделі такого перегляду можуть бути досить різними - можна направити свій уявний погляд в себе і спробувати спостерігати як якийсь об'єкт. Така рефлексія близька інтроспекції, що іноді вводить в оману при спробах зрозуміти специфіку рефлексії або відрізнити її від інтроспекції. Рефлексія може бути способом розуміння себе через іншого (соціальна рефлексія). Намагаючись зрозуміти іншу людину через його ставлення до нас, через його вчинки і поведінка, ми моделюємо його бачення нас в своїй свідомості. Кожна нова модель в певному сенсі і є те «дзеркало», в якому ми бачимо і своє відображення, отримуємо інформацію про себе і свої стосунки зі світом у формі відображених у нашій свідомості моделей.

Рефлексія як своєрідний механізм пошуку і контролю. У роботі Р. Бендлера і Д. Гріндера зустрічається поняття глибокої рефлексії, розгляд якого показує, що звернення виключно до програмного рівня може бути досягнуто за допомогою гіпнозу, коли «відключення» свідомого контролю у випробуваного дозволяє йому виконувати конкретні дії по команді фахівця. Це дуже цікавий рівень аналізу рефлексії. Тут важливо показати можливості рефлексії як механізму і як здатності розвитку (інтелектуального, особистісного, соціального).

Освоєння правил діяльності, перетворення творчих її компонентів  в якісь правила - все це пов'язано  з механізмом рефлексії, розширюють наші можливості, розвиває нас.

У роботі І.С. Ладенко виділяються  три основні форми рефлексії: ретроспективна, проспективна і интроспективная. Перша - служить виявлення та відтворення схем і засобів, процесів, що мали місце в минулому. У другій виявляються і коректуються схеми та засоби можливої ​​діяльності. В третьому випадку проводиться контроль і коригування або ускладнення розумових процесів в ході виконання.

Рефлексія є джерелом породження нових ідей, і це зазначав ще Дж. Локк, а потім цю ж особливість рефлексивної здатності суб'єкта відзначав і Д. Райнер. Рефлексія, як побудова картини здійсненої діяльності, дає текст (в широкому сенсі), тобто матеріал, відкритий спостереження, критиці і подальшого зміни.

Здобувши самосвідомість, людині не достатньо лише дивитися в дзеркало, щоб бачити і розшифровувати себе до самих глибин, але, крім того, вона набуває свободу конструювати свій внутрішній світ, продовжуючи себе. [8]

Розглянемо рефлексію  як механізм самопізнання. Необхідно  зауважити, що рефлексія як механізм формується набагато пізніше, ніж ідентифікація. Якщо до ідентифікації дитина проявляє здатність з раннього віку, то зачатки рефлексії виникають тільки у дошкільника, а як новоутворення особистості вона розвивається у молодших школярів. Та й у дорослих людей нерідко здатність до рефлексії продовжує залишатися на досить низькому рівні. Цим і пояснюються деякі складності пізнання навколишнього світу, в тому числі і самопізнання.

Традиційно в психології розрізняють кілька видів рефлексії: комунікативна-її об'єктом є уявлення про внутрішній світ іншої людини і причини його вчинків. Тут рефлексія виступає механізмом пізнання іншої людини;особистісна-об'єктом пізнання є сама познающая особистість, її властивості та якості, поведінкові характеристики, система відносин до інших;інтелектуальна-виявляється в ході вирішення різного роду завдань, у здатності аналізувати різні способи рішення, знаходити більш раціональні, неодноразово повертатися до умов задачі.

   Якщо спробувати  виділити послідовність роботи рефлексивного механізму, то таких етапів, як показує вітчизняний дослідник А.А.Тюков, буде шість.

   1.Рефлексівний висновок - здійснюється тоді, коли іншими  засобами і способами неможливо  пізнати іншу людину і самого себе.

   2.Інтенціональность  (інтенція-спрямованість) - спрямованість  на об'єкт рефлексування, виділення  його серед інших об'єктів.

   3.Первічная категоризація-вибір первинних засобів, за допомогою яких здійснюється рефлексування.

   4.Конструірованіе  системи рефлексивних засобів  - вибрані первинні засоби об'єднуються  в деяку систему, що дає можливість  більш цілеспрямовано і обгрунтовано  перевірити рефлексивний аналіз.

   5.Схематізація рефлексивного  змісту - проводиться за рахунок  використання різних знакових засобів: образів, символів, схем, мовних конструкцій.

   6.Об'ектівізація рефлексивного опису - оцінка та обговорення отриманого результату; у випадку, коли результат незадовільний, процес рефлексії запускається знову.

   На закінчення  опишемо дію рефлексивного механізму з точки зору самопізнання в ході ідентифікації з іншою людиною і з самим собою.

   Ідентифікуючи з  іншим, людина виділяє його  особистісні риси, способи поведінки,  особливості відносин і спілкування.  Далі все це піддається рефлексивному аналізу, в ході якого виявляються причини існування тієї чи іншого якості або скоєних вчинків, відбувається їх оцінка, потім йде процес перенесення цих характеристик на себе і здійснюється порівняння. В результаті більш глибоко розуміються як особистісні особливості іншого, так і власні риси і властивості особистості.

   Можливий і дещо  інший варіант. Ідентифікуючи з іншим, особистість починає дивитися на себе як би його очима, в результаті виявляє відмінність його погляду на себе зі своїм власним, що також сприяє поглибленню самопізнання. Це дає можливість подолати дію законів інтроекціі, сформувати про себе більш адекватне і цілісне уявлення.

   У разі ідентифікації з собою можливі найрізноманітніші варіанти самопізнання з включенням рефлексивних механізмів. Вони визначаються, по-перше, тим, з яким своїм Я ідентифікується людина: Я - пізнає. Я - пізнаваним, Я - ідеальним і т.п., по-друге, наскільки повно і адекватно він може підібрати засоби рефлексування, створити з них цілісну систему.

Зрозуміло, що рефлексування-це складна робота, що вимагає часу, зусиль, визначених здібностей. У той же час саме рефлексія дозволяє подолати недоліки, які має ідентифікація, зробити процес самопізнання більш цілеспрямованим і усвідомленим. Справедливості заради слід зауважити, що в ряді випадків виражена здатність до рефлексування може і заважати, так як людина починає займатися самопізнанням, нескінченним аналізом, який не допомагає, а заважає створенню образу Я, породжує пасивну орієнтацію в процесі взаємодії із зовнішнім світом.

Отже, ми розглянули дію двох взаємопов'язаних механізмів самопізнання. Ідентифікація дає можливість уподібнитися пізнаваному в інших і в собі, рефлексія - як би відсторонитися і проаналізувати пізнаване з різних позицій, з встановленням причинно-наслідкових зв'язків. [18]

Висновки: Отже підсумовуючи проведений вище аналіз можна сказати що, становлення і розвиток поняття рефлексії проходило багато етапів та супроводжувалося зовсім різними, суперечливими поглядами на сам зміст терміну та його основні функції. Можемо сказати, що й досі цей процес не завершений, через те що поняття рефлексії використовується у багатьох наукових сферах, що зумовлює багатогранність данного поняття.

Спільним у всіх визначеннях  є те, що рефлексія - це здатність  людини поглянути на себе зі сторони, проаналізувати свої дії і вчинки, а при необхідності перебудувати їх на новий лад.

Рефлексія відіграє важиву роль у житті людини, становленні свого «Я», допомагає їй зрозуміти себе, оточуючих, будувати соціальні контакти, продуктивно взаємодіяти, «відчувати» себе, пізнавати навколишнє та розвиватися.

 

 

 

Методологічне обґрунтування  емпіричного дослідження ролі статі у рефлексуванні особистостей у юнацькому віці.

2.1 Обґрунттування ролі статевого аспекту у рефлексуванні особистості в юнацькому віці.

 

Вибір цієї теми пов`заний з тим що рефлексія відіграє важливу роль у житті людини, а особливо в юнацькому віці. Юність - це час вибору життєвого шляху, робота з обраної спеціальності (пошук її), навчання в вузі, створення сім'ї, для юнаків - служба в армії. В юності відбувається оволодіння професією, з'являється можливість створення своєї сім'ї, вибір стилю і свого місця в житті. Л. І. Божович писав: «Самовизначення, як особистісне, так і професійне, - характерна риса юнацтва. Вибір професії впорядковує і приводить в систему підпорядкування всі його різноманітні мотиваційні тенденції, що йдуть як від його безпосередніх інтересів, так і від інших різноманітних мотивів, породжуваних ситуацію вибору »[5, c 36].

Відбувається становлення  самосвідомості та стабільного образу «Я» - центральне психологічне новоутворення юнацького віку. У цей період складається система уявлень про самого себе, що представляє собою психологічну реальність, яка впливає на поведінку, породжує ті чи інші переживання. У самосвідомість входить фактор часу (юнак починає жити майбутнім). Усі ці зміни у внутрішньо-особистісному світі супроводжуються, навіть будуються на поглибленні рефлексування, що підкреслює його значну роль в житті людини в цілому і в юнацькому віці зокрема.

Тож оскільки саме в цей  період активно проходять процеси  самопізнання та становлення себе як особистості було б цікаво розглянути роль статевого аспекту у рефлексу ванні, можливо виявити відмінності  та особливості у рефлексуванні  дівчат та хлопців.

Взаємозв`язок статі з явищем рефлексії не розроблена  тема на даному етапі досліджень у психології. Саме тому представляє собою особливу цінність та інтерес для наукових досліджень. Особливо на фоні актуалізація  нині досліджень у сфері рефлексії, що пов’язані з особливим місцем рефлексії у житті людини та використанням даного поняття у багатьох сферах та галузях психологічного знання.

Згідно соціальних уявлень  та стереотипів жінки вважаються більш заглибленими у себе, схильними  до роздумів, самоаналізу , рефлексії  у цілому. Тож на нашу думку, було б цікаво перевірити дану теорія емпірично  і виявити, чи є суттєві розбіжності  у рефлексу ванні особистостей згідно статевої приналежності. Дане дослідження  може бути корисним у майбутніх розробках  даної тематики, а прикладна значущість дослідження може виявитись у  використанні отаманих даних наприклад  у сфері педагогіки , для складання  професійно – орієнтацій них тестів або що.

 

2.2. Цілі, задачі та організація емпіричного дослідження.

 

Проблема розвитку рефлексії  є однією з ключових в психології. Вона широко обговорюється в рамках вітчизняних і зарубіжних психологічних  досліджень. Вивчення структури рефлексії, динаміки її розвитку становить великий  інтерес, як у теоретичному, так і  в практичному плані, оскільки дозволяє наблизитися до розуміння механізмів формування особистості. Саме тому вона відіграє важливу роль у житті особистості, становленні свого «Я», допомагає їй зрозуміти себе, оточуючих, будувати соціальні контакти, продуктивно взаємодіяти, «відчувати» себе, пізнавати навколишнє та розвиватися. Взагалі займає особливе місце у життєдіяльності людини та становлення її як особистості, представ ключовим поняттям для саморозвитку та самореалізації..

Як вже вище було зазначено  у попередньому розділі, дана тема достатньо  не розроблена, феномен рефлексії  не розглядався у взаємозв’язку  зі статтю, тож ми вважаємо що розробка та дослідження даної теми будуть актуальними на фоні того, що феномен  рефлексії на даному етапі розвитку психології активно вивчається та досліджується.

Тем дослідження: взаємозв’язок статі та особливостей рефлексії у юнацькому віці.

Гіпотеза дослідження: рівень рефлексії у особистостей жіночої статі в юнацькому віці вищий, ніж рівень рефлексії  у особистостей чоловічої статі в юнацькому віці.

Мета нашої роботи з`ясувати роль статі у рефлексуванні особистостей в юнацькому віці. Виходячи з мети маємо такі завдання до емпіричного дослідження:

1. добір методик із метою перевірки гіпотези;
2. якісний і кількісний аналіз отриманих даних емпіричного дослідження;
3. формулювання висновків за підсумками дослідження;
4. визначення подальших перспектив розробки заявленої проблематики.

 

Дослідження було організовано таким чином: дві виборки з  двадцяти п’яти студентів юнаків та двадцяти п’яти студенток юначок отримали методики  А. В. Карпової на виявлення рівню рефлективності. Їм було запропоновано заповнити  їх анонімно, лише зазначивши стать.

Проводячи дослідження з  вище зазначеної теми ми обрали дві  групи досліджуваних. Вибірки складалися з двадцяти п`яти юнаків: студенти третього курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ , студенти третього курсу факультету психології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара та студенти третього курсу факультету геології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Та двадцяти п’яти дівчат: студенток третього курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, студентки третього курсу факультету психології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара та студентки третього курсу факультету геології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.