Гендерні відмінності у відношенні до любові та шлюбу у людей ранньої дорослості

Таблиця 2.1

Сімейні установки у респондентів за методикою «Вимірювання установок в сімейній парі» (Ю.Е. Альошина)

№	Шкали	Чоловіки	Жінки
1	Відношення до людей	-2,5	-1,7
2	Альтернатива між почуттям обов’язку та задоволенням	-0,6	-1,2
3	Відношення до дітей	6,1	5,5
4	Ставлення до автономності або залежності партнерів	6,9	6,1
5	Ставлення до розлучення	-0,7	-1,1
6	Ставлення до кохання романтичного типу	7,9	8,6
7	Оцінка значення сексуальної сфери	0,7	-0,6
8	Ставлення до «забороненості сексу»	2,6	2
9	Ставлення до патріархального або егалітарної устрою сім'ї	-5,1	-4
10	Ставлення до грошей	0,4	1,1
Середнє загальне		15,6	14,7

 

Перевірка отриманих даних була проведена за допомогою U-критерію Манна-Уітні (табл. 2.2.).

Таблиця 2.2.

Ранжування

№	Чоловіки	Ранг	№	Жінки	Ранг
1	-2,5	3	1	-1,7	12
2	-0,6	7,5	2	-1,2	4
3	6,1	16,5	3	5,5	15
4	6,9	18	4	6,1	16,5
5	-0,7	6	5	-1,1	5
6	7,9	19	6	8,6	20
7	0,7	10	7	-0,6	7,5
8	2,6	14	8	2	13
9	-5,1	1	9	-4	2
10	0,4	9	10	1,1	11
Суми:		104			106

 

Результат: UЕмп = 49.

Критичні значення:

Uкр
p≤0.01	p≤0.05
19	27

 

 

 

Оскільки UЕмп = 49, то воно знаходиться в зоні незначимості, тобто приймається гіпотеза про відсутність значимих відмінностей між обома вибірками за усіма шкалами методики «Вимірювання установок в сімейній парі» (Ю.Е. Альошина).

В результати якісного аналізу виконання методики ми встановили наступні факти:

1. Обидві вибірки характеризуються негативним відношенням до людей, переважанням песимістичного погляду на загальнолюдські стосунки  в обох досліджуваних групах.

2. В обох групах виражена  орієнтація на отримання задоволення  на противагу обов’язку, в групі жінок прагнення до задоволення несуттєво вище.

3. В групі чоловіків  дещо вищий бал, що вказує на  ступінь значимості ролі дітей  у їхньому житті.

4. В обох групах респондентів  яскраво виражена орієнтація  на спільну діяльність у всіх  сферах сімейного життя.

5. Як чоловіки, так і  жінки висловили лояльне ставлення до розлучення.

6. Яскраво виражене прагнення  до кохання романтичного типу  в обох досліджуваних групах.

7. Виявлені несуттєві  відмінності між групами у ступені значимості сексуальної сфери в сім’ї (різниця становить 0,9 бали і носить позитивний знак серед чоловіків та негативний серед жінок).

8. Не встановлено суттєвих  відмінностей між обома групами  щодо забороненості сексуальної  теми в житті, з чого можна  припустити про присутність певних  сімейних установок, стереотипів  та догм, стосовно вказаної теми.

9. Існують певні гендерні  стереотипи серед досліджуваних  чоловіків і стосовно ролі  жінки: в групі жінок уявлення про свою роль носять менш традиційний характер (2), на відміну від чоловіків (-4).

10. І стосовно останнього питання «Ставлення до грошей», то жінки більш важче відносяться до розставання з ними, ніж чоловіки.

Схожість мотивів які спонукають до шлюбу добре виражено на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Мотиви, які спонукають до шлюбу серед чоловіків та жінок

Отже, з діаграми видно, що високий ступінь вираженості із позитивним зарядом мають такі мотиви вступу до шлюбу як ставлення до кохання романтичного типу, до дітей та залежності у шлюбі. Менше вираженими є ставлення до грошей та до забороненості теми сексу.

Негативний заряд носять такі мотиви як відношення до людей, схильність до задоволення та патріархального устрою сім’ї.

Після анкети-інтерв’ю «Ви вступаєте до шлюбу» (В.А. Сисенко) нами було здійснено кількісну та якісну обробку даних.

В результаті опитування встановлено наступні мотиви вступу до шлюбу (табл. 2.3).

Таблиця 2.3.

Мотиви вступу до шлюбу (у %)

№	Мотиви вступу до шлюбу	Чоловіки	Жінки
1	Любов	100	92
2	Спільність поглядів	85	83
3	Самотність	0	0
4	Досягнення певного віку	0	0
5	Почуття співпереживання	0	0
6	Незапланована вагітність	0,7	0
7	Матеріальна забезпеченість	0,7	0
8	Наявність житла	0,7	0
9	Бажання мати дітей	85	75
10	Прагнення вийти з-під опіки батьків	15	0
11	Інше	Душевна гармонія	Душевна гармонія

 

В результаті проведеного аналізу встановлено відсутність гендерних відмінностей між мотивами, які спонукають до шлюбу у людей ранньої дорослості. В обох групах мотивами для вступу до шлюбу є любов, спільність поглядів та прагнення мати дітей, що перевірено за допомогою коефіцієнт кореляції Пірсона (Хі-квадрат) χ²=0,991997.

Внаслідок обробки результатів дослідження за тест-картою оцінки готовності до сімейного життя (І.Ф.Юнда) нами встановлено, що серед групи досліджуваних переважає достатній рівень (85% серед чоловіків та 92% серед жінок. Середній показник готовності до сімейного життя серед чоловіків становить 91,38462, серед жінок 91,75, що мало відрізняються один від одного.

Можна зробити висновок про наявність у досліджуваних високої ймовірності основи для сімейного благополуччя та побудови міцної сім’ї.

Встановлення кореляційного зв’язку між результатами виконання методики здійснено за допомогою коефіцієнту кореляції Пірсона (χ²=0,21775, при p<0,05). Звідси робиться висновок про відсутність відмінностей між мотивами, які спонукають до шлюбу у людей ранньої дорослості.

При здійсненні якісного аналізу виконання методики, нами були визначені середні показники, отримані обома групами за шкалами методики.

Таблиця 2.4

Порівняльна характеристика за шкалами тест-карти оцінки готовності до сімейного життя (І.Ф.Юнда)

№	Шкали	Чоловіки	Жінки
1	Проблеми на роботі	12,69	12,5
2	Зустріч гостей, родичів, друзів	7,08	7,92
3	Спільні покупки, заготовка продуктів	8,08	9,17
4	Ставлення до роботи	7,31	8,5
5	Турбота про затишок, прибирання в квартирі	12,31	10
6	Сексуальні стосунки	5,31	7,08
7	Турбота про нащадків	11,54	7,5
8	Турбота про виховання дітей	10,38	13,33
9	Самовдосконалення в рамках сім'ї	9,23	8,5
10	Вибір та розвиток комунікативності	7,46	7,25
	Загальна сума	91,38	91,75

 

При дослідженні за опитувальником «Шкала любові та симпатії (З.Рубіна) були отримані наступні результати: у більшості жінок (64%) переважає почуття любові, тоді як відповідний показник серед чоловіків становить 46%.

За результатами дослідження «Шкала любові та симпатії» (З. Рубін, у модифікації Л.Я. Гозмана та Ю.Є. Альошина) (див. табл. 2.5.) можна стверджувати, що результати дослідження відрізняються: жінки проявляють більшу емоційність в стосунках, ніж чоловіки.

Таблиця 2.5

Порівняльна характеристика середніх показників емоційного відношення у гендерному аспекті

Стать	Шкала любові	Шкала симпатії	Емоційне відношення в балах
Чоловіки	19	22	41
Жінки	25	27	52

 

 

2.3. Висновки та рекомендації

Розуміння шлюбу чоловіком та жінкою не дуже різняться. Однак певні розбіжності та невідповідності в поглядах між подружжям призводять до виникнення різного роду сімейних конфліктів. Гендерні особливості сприйняття шлюбу й, відповідно, сімейних ролей та очікувань у ньому напряму пов’язані з чоловічим та жіночим Я-образом, Я-концепцією.

Чоловічий Я-образ складається здебільшого з інформації про значення Я у трудових, ділових, професійних, спортивних та інтимних сферах. Молоді чоловіки здатні переоцінювати свої здібності, чи то на рахунок положення у групі, чи особистих здібностей. Завищена самооцінка допомагає чоловікам відповідати стереотипу маскулінності, а молоді жінки у Я – образі відображають здебільшого те, наскільки вони привабливі. Жіноча самооцінка здебільшого є досить скромною та реалістичною.

Отримані результати свідчать, що найбільш вагомими мотивами вступу до шлюбу у людей ранньої дорослості є кохання, спільність інтересів та поглядів з майбутнім партнером та бажання мати дітей.

Негативним, на мою думку, для майбутньої сімейної взаємодії є також настановлення на романтичне кохання. Кохання - необхідна умова створення сім’ї, підґрунтя шлюбу; воно дозволяє найменш болісно пройти всі стадії подружньої адаптації і створити гармонійні стосунки. Якщо кохання немає, якщо ним вважається короткотривала закоханість або навіть елементарний статевий потяг, то шлюби, взяті за таких обставин, далеко не завжди стають міцними. Перебільшення значення кохання, коли воно стає єдиним мотивом вступу до шлюбу, теж може призвести до його руйнації при зустрічі з серйозними життєвими проблемами.

В результаті дослідження на вибірці респондентів (n = 25), мною підтверджено гіпотезу щодо відсутності гендерних відмінностей у відношенні до шлюбу та любові в період ранньої дорослості. Отримані результати підтверджені методами математичної статисти (критерії Манна-Уітні та хі-квадрат).

Встановлено відсутність гендерних відмінностей між мотивами, які спонукають до шлюбу у людей ранньої дорослості. В обох групах мотивами для вступу до шлюбу є любов, спільність поглядів та прагнення мати дітей, що перевірено за допомогою коефіцієнт кореляції Пірсона (Хі-квадрат) χ²=0,991997.

Визначено, що:

1. Обидві вибірки характеризуються  негативним відношенням до людей, переважанням песимістичного погляду  на загальнолюдські стосунки; мають  орієнтацію на отримання задоволення на противагу обов’язку, яскраво виражена орієнтація на спільну діяльність у всіх сферах сімейного життя.

2. Важливого значення  в цьому віці набуває прагнення  до продовження роду, різко зростає  важливість мати дітей.