Гендерні відмінності у відношенні до любові та шлюбу у людей ранньої дорослості

 

_

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з курсу «ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ»

на тему: «Гендерні відмінності у відношенні до любові та шлюбу у людей ранньої дорослості»

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка групи _

_

Науковий керівник: _.

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ 2013

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП

 

Молодість  –  це вік яскравих, забарвлених почуттів та кохання. Багато факторів  сприяють  вибору  супутника  для  подальшого сімейного  життя. Серед них можна виокремити: психологічні, соціальні та фізіологічні. На цей вік припадає період найбільшої сексуальної активності особистості, у цей період більшість людей вперше одружуються, а також це час, коли організм жінки найкраще пристосований до народження здорової дитини. У молодому віці найбільш інтенсивно проходять процеси нових знайомств та спілкування, найбільш легко встановлюються та розвиваються стосунки дружби та кохання. Через наявність наведених фактів ми зацікавилися мотивами вступу до шлюбу, які змушують наважитись на такий серйозний і відповідальний крок у житті сучасної молоді. 

Різноманітні аспекти готовності молоді до сімейного життя стали предметом вивчення сексологів, психологів, педагогів. Медико-психологічні  аспекти вступу до шлюбу є найбільш поширеними і представленими у науковій літературі – цій проблемі присвячені дослідження Л. Богдановича, І. Горпінченка, Д. Тсаєва,  
В. Кагана, Д. Колесова, І. Юнди та інших [15, с. 13]; морально-педагогічні проблеми готовності молоді до сімейного життя розглядались В. Бойко, Є. Ільїною,  
М. Стельмаховичем, В. Сухомлинським, В. Чудновським та ін. [21, с.91]; формування статевої свідомості, ідентичності та їх ролі у психологічній готовності до шлюбу досліджували О. Васютинський, Т. Говорун, І. Кон, Л. Мороз та інші; зміст та форми статевого виховання висвітлені у працях М. Боришевського, 
Т. Говорун, Д. Ісаєва, В. Кагана, І. Кона [26, с.23].

Проблемами мотиву займались В. Вілюнас, С. Каверін, К. Левін, А. Маслоу, Х. Хекхаузен. В сучасній психології дослідження з проблеми мотивації вступу у шлюб представлені і в працях В.П. Кравця, М.М. Обозова, Л.Б. Шнейдера та інших [4, c.43]. У психолого-педагогічній науці накопичений визначений обсяг теоретико-емпіричних знань про сучасну сім’ю (Ю.Е. Альошина, А.Я. Варга, С.І. Голод, 
Е.М. Ейдеміллер, Е.Т. Соколова, А.С. Співаковська, В.А. Петровский, А.В. Черников, В.В. Юстицкис та інші) [5; 8; 12; 13; 15; 16; 19; 24; 22].

Такі важливі аспекти готовності молоді до шлюбу, як мотивація, установки, уявлення, знання, якості особистості сім’янина висвітлюються в дослідженнях 
М.І. Алексєєвої, І.А. Арабова, Є.Ф. Ачільдієвої, В.І. Барського, Л.Ф. Бурлачука, 
Т.В. Говорун, І.В. Гребєннікова, С.В. Дворяк, І.В.  Дубровіної, В.І. Зацепіна, 
С.В. Ковальова, С. Кротохвіла, Д.В. Луцика, А.М. Прихожан, С. Цельмер та інших.

Проблема впливу соціально-психологічних факторів /сім’я, школа, соціальне оточення, засоби масової інформації/ на розвиток і формування готовності до одруження була об’єктом уваги Л.П. Буєвої, К. Вітека, О.І. Іванової, С.П. Іщенко, Т.С. Кириленко, 0.0. Кочеряна, А.О. Красовського, та інших.

Велика кількість вітчизняних (А. Харчев, М. Мацковський, А. Антонов, В. Сисенко, С. Голод, Л. Чуйко, А. Пономарьов, Н. Лавриненко, Ю. Якубова та ін.) та зарубіжних (Д. Загорський, Е. Берлін, І. Най, Дж. Хілл, У. Гул, Ф. Мітель, А. Жірар, М. Бекомбо, Г. Крайг, Д. Бокум та ін.) вчених свідчать, що створення стійких стосунків з протилежною статтю, укладення шлюбу є задачею віку ранньої дорослості. Дослідження обумовлене необхідністю вирішення існуючих протиріч між соціальною потребою суспільства в готовності молоді до шлюбу, досягненнями психолого-педагогічної науки і практичним вирішенням цієї проблеми.

На думку А.Г. Асмолова, підготовка молоді до сімейного життя, поряд з формуванням морального світу особистості, припускає і «формування особливої системи уявлень про себе як про людину визначеної статі, що включають специфічні потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, відношення до представників іншої статі і відповідно цих утворень форм поведінки» [1].

Актуальність даної проблеми обумовлюється також тими особливостями, що характерні для становлення і розвитку сучасної сім’ї: омолодження шлюбу, збільшення числа розводів, зв'язаних переважно з невмінням чоловіка і жінки будувати свої взаємини, з невірними уявленнями молодих людей про ролі чоловіка і жінки в родині, розвиток альтернативних форм шлюбно-сімейних відносин і інших явищ. Актуальність проблеми зумовила вибір теми дослідження: «Гендерні відмінності у ставленні до шлюбу та любові у людей ранньої дорослості».

Об’єкт дослідження – гендерні відмінності.

Предмет дослідження – гендерні відмінності у відношенні до любові та шлюбу у людей ранньої дорослості.

Гіпотеза: ставлення до шлюбу та любові в період ранньої дорослості у чоловіків та жінок суттєво не відрізняється.

Мета дослідження полягає у вивченні теоретико-методологічних аспектів ставлення до шлюбу та любові та встановленні відсутності гендерних відмінностей в період ранньої дорослості.

У відповідності з метою, об’єктом та предметом дослідження були поставлені наступні завдання:

1. Здійснити теоретичний  аналіз досліджень ставлення поняття шлюбу та любові в психології.

2. Дослідити психологічні особливості людей ранньої дорослості.

2. Встановити гендерні особливості в любові та шлюбі.

3. Підібрати адекватні  методики для дослідження ставлення до шлюбу та любові.

4. Дослідити особливості ставлення до шлюбу та любові у людей ранньої дорослості та встановити відсутність гендерних відмінностей між ними.

У процесі розв’язання поставлених завдань використовувалися теоретичні та практичні методи дослідження: теоретичний огляд психолого-педагогічної літератури; методи емпіричного дослідження: тест-карта оцінки готовності до сімейного життя (І.Ф. Юнда); опитувальники «Шкала любові та симпатії» (З.Рубін, модифікація Л.Я. Гозман, Ю.Є. Альошина) та «Вимірювання установок в сімейній парі» (Ю.Є. Альошин); анкета-інтерв’ю «Ви вступаєте в шлюб» (В.А. Сисенко). Обробку результатів здійснено за допомогою програми математичної обробки SPSS-13.

Курсова робота складається із вступу, двох розділів, п’яти таблиць, одного рисунку, висновків та списку використаних джерел, який налічує 38 джерел. Основний текст роботи становить 37 сторінок.

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

1.1. Поняття шлюбу та любові у  психології

На думку деяких американських дослідників, ніщо так на змінилось в світі, як уявлення жінок та чоловіків про те, яким повинен бути шлюб [6, с. 60]. 
Л.Б. Шнейдер [35, с.158-159] виділяє три мотивації, щодо створення шлюбу:

1) Мотив  «факт шлюбу». Головна рушійна сила в цьому  випадку – намір укласти шлюб. Часом це відбувається під  впливом інших при реалізації  гасла «Вже час!». При цьому інша людина є лише засобом для виконання  заповітного бажання – одружитися або вийти заміж. Загалом неважливо,  який саме партнер поруч.

2) Мотив «певний тип  шлюбу». У цих випадках діють  більш впевнені  люди, вони орієнтуються  на такого партнера, який здатний здійснити їх мрії і відповідає уявленню про престижний варіант шлюбних відносин.

3) Мотив «певної людини». Обранець сприймається як конкретна  реальна людина, з усіма слабостями і недоліками. Робиться  свідомий  вибір  з установкою на прийняття певної людини і з випливаючою звідси особистою відповідальністю за свої почуття.

Шлюб, заснований на спільності інтересів і взаємному потязі, можна розглядати скоріше як співдружність, що не виключає активних любовних взаємин. Дві людини можуть не увесь час проводити разом, але діяти в повній згоді. Зовсім не обов'язково займатися їм однією справою. Вони знаходять задоволення в загальних інтересах і поважають самостійні інтереси кожного. Такі взаємини людей, навіть якщо вони починалися без особливої пристрасті, дуже часто переростають у шлюби, що зберігають велику любов і відданість один одному все життя.

Шлюб-товариство нерідко зустрічається між людьми, для яких романтичні відносини самі по собі не являють цінність, при яких інтимні відносини не приносять радості і задоволення, а сексуальні бажання згасли в результаті хвороби чи яких-небудь інших причин.

Шлюб-співдружність зустрічається не тільки серед людей похилого віку. Багато молодих пар спочатку довго перевіряють один одного, іноді навіть якийсь час живуть разом, а потім, знайшовши, що їхні відносини дають ґрунт для створення родини, вони вирішують женитися. Ці люди - товариші в повному змісті цього слова. Вони будуть підтримувати один одного в будь-якому лиху. Для багатьох з цих людей товариські відносини важливіше романтичних почуттів. Вони люблять суспільство один одного з інших причин. При вступі в шлюб у них є міцний фундамент взаємних почуттів, заснованих на тонкому розумінні один одного, що є гарантією гарних сімейних взаємин у майбутньому.

Залежно від особливостей шлюбно-сімейної мотивації розрізняють шлюби з любові, за стереотипом, з розрахунку [28, с.36-44].

Мотивація взяття шлюбу включає чотири основних мотиви:

• інтимно-особистісний (прагнення знайти бажаного партнера для кохання);
• морально-психологічний (бажання знайти духовно близького супутника життя);
• сімейно-батьківський (орієнтація на народження і виховання дітей);
• господарсько-побутовий (орієнтація на налагоджений побут і ведення домашнього господарства).

Ієрархія цих мотивів визначає критерії вибору шлюбних партнерів.

За дослідженнями Е. Ейдеміллера [36], у сім'ях, де спостерігаються порушення в нормальній реалізації сімейних функцій (дисфункціональні сім'ї) і відповідно незадоволеність шлюбом, причини створення сім'ї були іншими (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Психологічні особливості створення дисфункціональних сімей

(за Е. Ейдеміллером)

Мотив взяття шлюбу в дисфункціональних сім’ях	Частка з опитаних шлюбних партнерів, у %
Втеча від батьків	50
Почуття обов’язку	49
Самотність	26,6
Наслідування традицій (ініціатива батьків)	25
Любов	9,3
Престиж, пошук матеріальних благ	5,3
Помста колишньому коханому(ій)	3,1

Якщо при цьому мотивація взяття шлюбу є суперечливою, то риси шлюбного партнера (фізичні, особисті тощо), які спочатку не помічалися (як небажані), починають сприйматися особливо негативно, посилюючи дисфункцію сім'ї.

Таким чином, задоволеність шлюбом залежить також від узгодженості шлюбно-сімейної мотивації, яка багато в чому зумовлює його стабільність.

В даний час шлюб стає добровільною справою двох молодих людей, що навіть при наявності економічної залежності від батьків нерідко не присвячують їх у свої наміри. Говорячи про шлюб, не можна забувати про те, що бажання вступити в подружній союз і ступінь готовності до нього - це далеко не однакові поняття. На думку психологів, морально-психологічна підготовленість особистості до шлюбу означає сприйняття цілого комплексу вимог, обов'язків і соціальних стандартів поведінки, якими регулюється сімейне життя. До них відносяться [29]:

• готовність прийняти на себе нову систему обов'язків стосовно свого шлюбного партнера, майбутніх дітей і відповідальність за їхню поведінку;
• розуміння прав і достоїнств інших членів сімейного союзу, визнання принципів рівності в людських відносинах;
• прагнення до повсякденного спілкування і співробітництва, узгодженню взаємодій із представником протилежної статі, що у свою чергу припускає високу моральну культуру;
• уміння пристосуватися до звичок і рис характеру іншої людини і розуміння її психічних станів.

В.С. Торохтій вважає, що ці вимоги реалізуються в різних родинах у різному ступені, на підставі цього очевидного факту він уводить поняття «здатність до шлюбу», що припускає декілька складових:

• здатність піклуватися про іншу людину, самовіддано їй служити, активно робити добро;
• здатність співчувати, співпереживати, співчувати, тобто «входити» в емоційний світ партнера, розуміти його радості і прикрості, переживання і невдачі, поразки і перемоги, знаходити духовну єдність з іншою людиною.
• здатність до кооперації, співробітництву, міжособистісному спілкуванню, наявність навичок і умінь у здійсненні багатьох видів праці, організації домашнього споживання і розподілу;
• висока етична і психологічна культура, що припускає уміння бути терпимим і поблажливим, великодушним і добрим, приймати іншу людини з усіма дивинами і недоліками, придушувати власний егоїзм.

Усі ці здібності є показниками уміння людини швидко змінювати свою поведінку відповідно до обставин, що змінюються, виявляти терпимість, стійкість і передбачуваність своєї поведінки, здатність до компромісу.

У багатьох класифікаціях мотивів шлюбного вибору, побудованих на дослідженнях, що проводилися за допомогою анкетних методів, перелічуються саме мотивування, а не власне мотиви; або мотиви і мотивування перемішуються. Як приклад можна привести класифікацію, що дає С.В. Ковальов. Мотивація шлюбу включає, з його погляду, п'ять основних мотивів: любов, духовну близькість, матеріальний розрахунок, психологічну відповідність, моральні розуміння.

Істотною підставою для взяття шлюбу є любов. У психології любов - це інтенсивне, напружене і відносно стійке почуття суб'єкта, фізіологічно зумовлене сексуальними потребами і соціально сформованим прагненням бути своїми індивідуально значущими рисами з максимальною повнотою представленими в життєдіяльності іншого так, щоб пробуджувати в нього потреби у відповідному почутті такої самої інтенсивності, напруженості і стійкості [11, с. 198].