Дослідження проявів темпераменту у дошкільнят

Микита Ф., 3,5 року

Через війнутеппинг-теста  домовилися висновку, що з Микити слабкий тип нервової системи. Він характеризується значним зниженням кількості точок на минулих квадратах і наявністю кількох піків. Це є показник те, що період працездатності нетривалий разом й характеризується перепадами. Діяльність Калнишевського як Микита урівноважений, інертний.

Сашко М., 4 року

Сашко має слабкого типу нервової системи. У світлі останніх квадратах кількість точок значно менше проти 1-му квадратом. Також  показником слабкого типу нервової системи  служить наявність піків. Сашко характеризується низькою працездатністю і швидкої втомлюваності.

ТЕСТ для батьків

"Який тип темпераменту  переважає у Вашого дитини?" (Панфілова М.А.Игротерапия спілкування:  Тести і корекційні гри. Практичне  посібник для психологів, педагогів  та батьків. - М.: ВидавництвоГНОМ і Д, 2000 р.)

Ми дослідження за батьками, яка допомогла глибше вивчити  темперамент дітей,т.к. поведінка  батьків у дитячому садку та у  ній то, можливо неоднаковим.

Вивчивши результати тесту домовилися висновку:

У Мирослави сангвінічний тип темпераменту,т.к. практично переважають у всіх питаннях батьки Мирослави відзначили варіант а). Це засвідчує тому, що Мирослава однаково легко входить у спілкування як із знайомими людьми, і незнайомими. Охоче входить у гри, рветься виконувати завдання числі найперших. Як вдома, і у дитсадку поводиться активно, енергійно, переважає веселе настрій.

Даша Р.

Даша запальна, нестримана, швидко заспокоюється, коли їй роблять  зустріч, поступаються. Її руху поривчасті, але нетривалі. Настрій часто  змінюється, не закінчує розпочате. Користується авторитетом серед однолітків. холерик береться зі пристрастю за будь-яку роботу, страшно ініціатив. У спілкуванні запальна, різка, не стримує емоції. Дані показники свідчать, що з Даші холеричний тип темпераменту.

Микита Ф.

З дослідження випливає, що Микита має малої реактивністю. Це виявляється у цьому, що її важко  розсмішити чи розсердити. Висока активність значно переважає над малої реактивністю, що визначає терплячість, витримку, самовладання. Психічний темп уповільнений - руху неквапливі, повільна хода, стосовно питань відповідає не відразу. Він уповільнений і спокійний, виявляє в усьому грунтовність, схильний порядок, нього стійке настрій, ухиляється від сварок. Невдачі і неприємності не виводять його з себе. Отже, проаналізувавши відповіді батьків, ми виявили, що темперамент Микити належить дофлегматическому типу.

Сашко М.

Сашко вразлива, рідко  сміється, невпевнений у собі, вони часто й легко втрачається, не доводить роботу остаточно. Відрізняється  повільним психічним темпом - його руху мляві, слабкі, каже повільно. Швидко втомлюється людей й "нову обстановки, почуття повільно виникають, але проявляється глибиною, легко вразливий, хоча зовні цього показує. Тактовний, м'який, сором'язливий. Йому властива помисливість і песимізм. У Саші слабкий тип нервової системи, він має меланхолічним типом темпераменту.

Отже, внаслідок дослідження  нами виявлено специфічних рис кожного  типу темпераменту, які відрізняють  їх одне від друга. Ми зафіксували  розбіжності у поведінці дітей у різних ситуаціях, їх реакцію явища навколишньої дійсності, відносини з однолітками і дорослими.

У чистому вигляді  темпераменти практично невідомі. Кожен людини переважають риси якоїсь однієї темпераменту у поєднанні темпераменту іншого. Наведені характеристики не претендують на категоричність, оскільки розподіл темпераменту всіх людей чотирма групи дуже умовне. Ширше можна говорити лише у тому, що темперамент визначає переважно протягом психічної життя, динаміку психічної діяльності. "Перебіг психічної життя подібно водного потоку. У одних, як і гірської річці, образи і думки, відчуття провини і настрої блискавично й швидко змінюють одне одного. В інших, подібно широкої, багатоводної річці, психічна життя плине повільно, з великим внутрішнім напором". У цьому плані переважно й можна говорити про індивідуальних розбіжностях людей як темпераменту.

Важливість обліку вчених і навчанніиндивидуально-типологических особливостей дитини очевидна. Ігнорування  властивостей темпераменту призводить до розвитку негативних рис у дошкільнят, наприклад у: сангвініка - розпорошеності, незібраності інтересів;

холерика - нестриманості, різкості, нелагідності, легкодумства;

флегматика - безініціативності, байдужості, лінощах, млявості, апатії;

>меланхолика-застенчивости, замкнутості, невпевненості, образливості.

Потрібно спрямовувати діяльність дітей, аби сприяти формуванню позитивних і уникати появи негативних рис у дошкільнят. У вихованні  дітей всіх типів темпераменту важливе  значення має проходження постійному чіткому режиму дня. Воно полегшує виконання діянь П.Лазаренка та завдань, сприяє виробленні позитивних звичок поведінки. Діяльність з дітьми різного темпераменту вихователь може використовувати своєрідний спосіб обліку темпераменту, коли вплив на якесь властивість ввозяться знайомих - і привабливих для дитини напрямах. Наприклад, впливом геть властивості темпераменту у навчальній діяльності в дітей у період адаптацію школі не приносить успіху. Найбільш ефективно він у спілкуванні дитину з однолітками.

Невміння враховувати особливості темпераменту то й призводить до серйозних помилок вчених. Це, наприклад, тоді, коли батьки та вихователі приймають особливості темпераменту дітей за хороші чи погані риси характеру. Тому важливо володіти способами розпізнавання темпераменту та врахування їх в виховній роботі з дітьми.

 
Укладання

Отже навряд можна  казати про "хороших" чи "поганих" темпераментах. Неправильно вважати, такі властивості нервової системи, як слабкість чи інертність, негативні, а риси темпераментів, що складаються з їхньої основі, підлягають якнайшвидшої переробці. Кінцевий результат залежить від виховання. При неправильному підході хороше може призвести до поганим, а при вмілому вплив вплив негативних рис то, можливо перекрито. Тому, говорячи про правильному підході батьків і вихователів про дітей, мають на увазі необхідність збалансувати дію тих чи інших властивостей темпераменту, а не викорінювати їх.

Ні батьки, ні педагоги не вибирають дітей, але темпераменту, виховувати потрібно всіх, але по-різному. У дошкільному віці темперамент виражений ще неяскраво. До специфічних особливостям цього віку ставляться: слабкістьвозбудительного і гальмівного процесів; їх неврівноваженість; висока чутливість; швидке відновлення. Бажаючи правильно виховати дитину, батьки та вихователі врахують життєву силу нервового процесу: збереження працездатності при тривалої напруженості роботи, стійкий і досить високий позитивний емоційний тонус, сміливість в незвичних умовах, стійка увага, як і спокійній, і у гучної обстановці.

Отже, в усіх власних проявах темперамент опосередкований і обумовлений реальними умовами і конкретним зміст життя.

Тому слід пам'ятати, що розподіл людей чотирма виду темпераменту дуже умовно. Існують перехідні, змішані, проміжні типи темпераменту; часто  в темперамент людини з'єднуються риси різних темпераментів. Темперамент може також змінюватися і цього самовиховання. Навіть доросла людина може змінитися у бік свій темперамент.

Слід пам'ятати, що ні стоїть звалювати на темперамент  невихованість, безвідповідальність й інші недоліки виховання. Темперамент характеризує лише вроджені особливості характеру: емоційність, чутливість, активність, енергійність. Від неї не залежать захоплення, погляди, вихованість і соціальний орієнтація людини. Тип темпераменту визначає поводження та спосіб дій людини у навколишньому середовищі.

У чистому вигляді  темпераменти практично невідомі. Кожен  людини переважають риси якоїсь однієї темпераменту у поєднанні темпераменту іншого. Наведені характеристики не претендують  на категоричність, оскільки розподіл темпераменту всіх людей чотирма групи дуже умовне. Ширше можна говорити лише у тому, що темперамент визначає переважно протягом психічної життя, динаміку психічної діяльності. "Перебіг психічної життя подібно водного потоку. У одних, як і гірської річці, образи і думки, відчуття провини та настрої стрімко холонув і швидко змінюють одне одного. В інших, подібно широкої, багатоводної річці, психічна життя плине повільно, з великим внутрішнім напором". У цьому плані переважно й можна говорити про індивідуальних розбіжностях людей як темпераменту.

Важливість обліку вчених і навчанніиндивидуально-типологических особливостей дитини очевидна. Ігнорування  властивостей темпераменту призводить до розвитку негативних рис у дошкільнят, наприклад у:

сангвініка - розпорошеності, незібраності інтересів;

холерика - нестриманості, різкості, нелагідності, легкодумства;

флегматика - безініціативності, байдужості, лінощах, млявості, апатії;

>меланхолика-застенчивости,  замкнутості, невпевненості, образливості.

Потрібно спрямовувати діяльність дітей, аби сприяти формуванню позитивних і уникати появи негативних рис у дошкільнят. У вихованні дітей всіх типів темпераменту важливе значення має проходження постійному чіткому режиму дня. Воно полегшує виконання діянь П.Лазаренка та завдань, сприяє виробленні позитивних звичок поведінки. Діяльність з дітьми різного темпераменту вихователь може використовувати своєрідний спосіб обліку темпераменту, коли вплив на якесь властивість ввозяться знайомих - і привабливих для дитини напрямах. Наприклад, впливом геть властивості темпераменту у навчальній діяльності в дітей у період адаптацію школі не приносить успіху. Найбільш ефективно він у спілкуванні дитину з однолітками.

Невміння враховувати  особливості темпераменту то й призводить до серйозних помилок вчених. Це, наприклад, тоді, коли батьки та вихователі приймають особливості темпераменту дітей за хороші чи погані риси характеру. Тому важливо володіти способами розпізнавання темпераменту та врахування їх в виховній роботі з дітьми.

 
>Библиографический список

1.Барташев, А.В. Діагностика темпераменту й правничого характеру / А.В.Барташев. -2е вид., перераб. -Спб.: Пітер, 2007.

2. Довга, М. Про особливості  розвитку емоційної сфери дитини / М. Довга, Про.Перелигина // Дошкільна  виховання, 2007, №12.С.12-17.

3. Виготський,Л.С. Емоції  та його розвиток у дитячому віці //Л.С. Виготський /Собр. тв.,т.2. - М., 1982.

4. Дитяча психологія:Учеб. посібник /Я.Л.Коломинский,Е.А. Панько, О.Н. Білоус та інших.; / Під ред.Я.Л.Коломинского,Е.А.  Панько. -Мн.: Університетське, 1988. -с.354-365.

5. Єршова,У.В. Емоційний виховання у ній /У.В. Єршова // Практична психологія і логопедія, 2008, - №6. -С.25-31.

6. Ізотова, Є. І Емоційна  сфера дитини / Є.І. Ізотова, Є.В.  Никифорова. - М.: Видавничий центр  "Академія", 2004.

7. Ільїн,Е.П.Дифференциальная  психологія. -Спб.: Пітер, 2001. -464с.: мул. - (серія "Підручник нової доби")

8. Каменська, В. Г.  Емоційний і мотиваційний розвиток  дітей раннього віку // В. Г.  Каменська Дитяча психологія  із елементами психофізіології:  Навчальний посібник. / В. Г. Каменська. - М.: ФОРУМ, 2005.

9.Коломинский,Я.Л. Діагностика  й корекція психічного розвитку  дошкільника /Я.Л.Коломинский,Е.А. Панько, О.Н. Білоус. - Мінськ: "Університетське", 1997. -С.88-102.

10. Мерлін, В.С. Нарис  теорії темпераменту / В.С. Мерлін. - М.: Видавничий центр "Академія", 2001.

11. Мухіна, В.С. Дитяча  психологія / Під. ред.Л.А. Венгера. - 2-ге вид., перераб. ідоп. - М.: Просвітництво. 1985. -С.106-114.

12. Нємов,Р.С. Психологія:Учеб. длястуд.висш.пед.учеб. закладів: У три  кн. - 4-те вид. /Р.С. Нємов. - М.:Гуманит. вид. центрВЛАДОС, 2001. -Кн.1: Загальні основи психології. - 688 з.

13. Нємов,Р.С. Практична  психологія: Пізнання себе: Вплив  на людей: Посібник дляуч-ся. /Р.С.  Нємов. - М.:Гуманит. вид. центрВЛАДОС, 2001. -320с.

14. Осипова, М.П. Педагогіка  й методику сімейного виховання / М.П. Осипова [та інших.]; під ред. М.П. Осиповій. - Мінськ:ИВЦ Мінфіну, 2008. -360с.

15. Рубінштейн,С.Л. Основи  загальної психології. /С.Л. Рубінштейн. -Спб.: Пітер, 2002. - 720 з.

16.Степаненкова,Э.Я. Теорія  й методику фізичного виховання:Учеб. посібник длястуд.висш.пед.учеб. закладів. - М.: Видавничий центр "Академія", 2001. -368с.

17.Тутушкина М.К. Сучасна практична  психологія:Учеб. посібник длястуд.висш.пед.учеб. закладів / М.К.Тутушкина, Є. А Соловйова,О.Б.Годлиник  та інших.; Під ред. М.К.Тутушкиной. - М.: Видавничий центр "Академія", 2005. -432с.

18.Урунтаева, Г.А.Дошкольная психологія:Учеб. посібник длястуд. середовищ.пед.учуб. закладів. - 5-те вид., стереотип. - М.: Видавничий центр "Академія", 2001. -с.249-254.

19.Урунтаева, Г.А.,Афонькина, Ю.О.Практикум по дитячої психології / Г.А.Урунтаева - М.: Видавничий центр "Академія", 1995.

20. Шостак, В.І.Психофизиология.Учеб. посібник / В.І. Шостак, С.А.Литаев, М.С. Березанцева. - СПб.:ЭЛБИ - СПб, 2007. -352с.

21.psychology-online.net/articles/doc-709.html

22.referat.pusk.by/r-4074.html