Дослідна робота по розвитку музичних здібностей у дошкільників

3. Дітям пропонується  заспівати улюблену пісню. Оцінюється  чистота інтонування. Враховуючи особливості голосового апарату дітей 5-6 років та недостатньо розвинену здатність чисто інтонувати в силу вікових особливостей, завдання оцінюється за 2-бальною системою: спів, наближений до вірного відтворення мелодії – 1 бал; значна віддаленість від вірного звучання мелодії пісні – 0 балів.

Заняття ІІ.

Мета: Діагностика почуття ритму.

Дітям пропонується за допомогою різних предметів (наприклад олівець, пластмасові ножиці, іграшки) або за допомогою плескання у долоні чи притопування відобразити ритмічний малюнок музичного уривка.

Пропонується 3 завдання від простого до більш складного. Виконання найскладнішого з них оцінюється в 3 бали, не виконання жодного – 0 балів.

Заняття ІІІ.

Мета: Діагностика музичної пам’яті.

Дітям пропонується запам’ятати нескладну коротку співку (обов’язково в одну музичну фразу) та заспівати її без акомпанементу. У разі виникнення труднощів, дитині надається 3 спроби, враховується найкраща.

Близьке до вірного інтонування мелодії та вірне відтворення ритмічного малюнку оцінюється 2 балами, відтворення з помилками – 1 бал, завдання не виконано – 0 балів.

За результатами, отриманими в ході 2 етапу методики використовується трирівнева градація рівнів розвитку музичних здібностей дітей:

- високий рівень –  якщо були виконані всі завдання найскладнішого рівня;

- середній рівень –  оцінка виконання завдань середнього  рівня складності;

- низький рівень –  оцінка виконання найменш складних  завдань. Сукупний аналіз результатів опитування, а також трьох занять методики дозволяють установити рівень розвитку музичних здібностей окремої дитини.

Також для діагностики музичних здібностей дітей рекомендується використовувати інші методики та тести (Додаток 3)

У вивченні музичності необхідно застосовувати не тільки специфічні (власне музичні) методи, але і загально-психологічний інструментарій дослідження властивостей особистості.

Пропоновані методичні рекомендації діагностики музичних здібностей дітей являють собою систему ігрових тестів, спрямованих на вивчення структурних компонентів музикальності: звуковисотного, темпо-метроритмічного, тембрового, динамічного, гармонійного (ладового), формотворчого почуття; емоційної чутливості на музику як головного компонента музикальності, а також когнітивного, операційного та мотиваційного компонентів музично-естетичних смаків дітей. 
Рекомендована методика діагностики музичних здібностей дітей може використовуватися як індивідуально, так і в групах до 7-9 чоловік [1, ст. 127]

До пред'явлення музичних ігор-тестів педагог повинен встановити довірчі відносини з дитиною, використовуючи "нейтрально-розважальний" ігровий матеріал і, лише потім, залучити дитину в діагностичну ситуацію.

При будь-якому результаті виконання діагностичних завдань педагог повинен уникати оціночних суджень, підкріплюючи прагнення дитини грати в запропоновану йому музичну гру своєї зацікавленістю в його діях. 
При груповому обстеженні дітей педагогу буде необхідна допомога асистента. Тут ще раз слід зазначити, що атмосфера під час тестування має бути спокійною, виключно доброзичливій, психологічно комфортною.

Музика сприяє розвитку пам`яті, увазі, знімає стреси, активізує роботу правого та лівого півкуль мозку, добре сприяє на розвиток художніх та розумових здібностей [24, ст. 239]

Для того, щоб розвивати музичні здібності, варто скористатись наступними практичними рекомендаціями:

1. В ранньому віці придбайте  музичні інструменти (маракаси, дзвіночки,брязкальця, металофон, сопілка, та інші розвиваючі інструменти…), щоб дитина змогла співати під музику.

2. Слухайте гарну музику  – класику, фольклор, традиційні дитячі пісні.

3. Якщо вдома є комп’ютер, придбайте програму, з допомогою  якої дитина могла сама складати  та записувати музику.

4. Відвідуйте разом з  дитиною концерти, музичні театри.

5. Придбайте дитині систему  Караоке та мікрофон.

6. Не карайте дитину за безлад у кімнаті, якщо це пов’язано з творчою роботою і вона ще не закінчена.

7. Обладнайте дитині кімнату, або її частину для творчих  завдань.

8. Відповідайте терпляче  та відверто на всі питання  дитини.

9. Надайте можливість  дитині демонструвати свої творчі успіхи.

10. Спонукайте дитину до  фантазії, вигадування різноманітних  історій.

11. Хваліть дитину за  успіхи.

12. Розвивайте у дитини  позитивне сприйняття своїх творчих  здібностей.

13. Придбайте матеріал  для театральних вистав, лялькових  театрів, щоб дитина змогла розвивати свою уяву, пам'ять, вміння перевтілення.

14. Починайте кожен день  дитини зі співу улюбленої  пісні.

15. Користуйтесь піснями, як засобом одержання інформації.

16. Добре, якщо діти під  музику танцюють і маніпулюють  з предметами.

17. Обігруйте п’єси за  мотивами відомих казок, або дитячих  книг.

18. Акцентуйте увагу на  зовнішніх проявах настрою персонажів  художніх творів, зображених на  ілюстраціях, що дозволяє розуміти  не тільки літературних персонажів, але і один одного.

19. Стимулюйте самостійність дитини.

 

 

 

 

 

 

 

2.3 Критерії успішності  музично-естетичного виховання 

 

Використання  в  педагогічній  практиці  загальноосвітніх  навчальних  закладів виховного потенціалу  ідей українських музикантів-педагогів XIX-XX століття спрямоване на реалізацію мети і завдань освітньої галузі «Мистецтво», зокрема  «...формування національної свідомості, любові до рідної  землі, свого народу, його культури та історії, забезпечення духовної єдності поколінь…» Це  зумовлює  необхідність  пізнання,  всебічного  осмислення  і  раціонального застосування ретроспективного педагогічного досвіду минулого. У цьому контексті самоосвітня діяльність педагога-митця передбачає здобуття знань  з  історії  мистецької  педагогіки,  музичної  психології,  естетики  і мистецтвознавства, оволодіння провідними педагогічними ідеями минулого, що сприяє формуванню власного індивідуального стилю діяльності, проектуванню самоосвіти, самоактуалізації творчої індивідуальності педагога [23, ст. 245]

Розвиток інтересу до музичному мистецтву починається раннього віку і радіомовлення продовжується довгі роки. Цей процес відбувається різні етапи, кожен із яких має свої особливості. Стосовно дітям дошкільного віку ще можна казати про справді продуктивному й виконавському творчості, йдеться передумови для її формуванню. Щоб сформувати творчій особистості засобам музичного мистецтва необхідна за першу чергу розвинути в дитини почуття співпричетності до музичним звучанням, виховати стійкий інтерес до музики, прагнення її розуміння. Власне це ї є одним з критеріїв успішності музично-естетичного виховання. (Додаток 4)

Говорячи взагалі про успіхи формування естетичної культури дитини дошкільного треба сказати особливу роль естетичних інтересів. Інтерес це - тенденція особистості, яка полягає в спрямованості чи зосередженості її помислів певному предметі. Інтерес проявляється у спрямованості уваги, думок, помислів; потреба - у потягах, бажаннях, волі.

Потреба викликає бажання мати предметом, інтерес - ознайомитися з нею. Інтерес - мотив, котрий діє через свою усвідомленої значимості й емоційної привабливості. Коли інтереси не отримують їжу чи немає, жити нудно [4, ст. 218]

Інтерес-захоплення - це почуття зачарованості, цікавості. У індивіда, відчуває інтерес, виникає бажання досліджувати, втрутитися, розширити досвід шляхом отримання нову інформацію чи підійти до обличчя чи об'єкту.

Інтерес управляє діяльністю дитину поруч із початку його життя. Надання дитині свободи для гри, фантазії, переходу від реальної світу до уявлюваному істотно впливає в розвитку здібності дитину до переживання і інтересу. Тільки інтерес може утримувати увагу, замінюючи деталі з одного деталі на інший, тривалий час у тому, щоб дитина зміг сприйняти всю складність і єдність об'єкта, не дозволяючи йому відволікатися силою-силенною побічних подразників. Без такого фокусуючого інтересу на певних об'єктах увагу дитини може безладно блукати [9, ст. 192]

У період від народження до 7 року, вона проходить величезний шлях розвитку та зміни, можна порівняти за інтенсивністю та насиченості з цілою еволюційної епохою. Середній - старший дошкільний вік характеризується надзвичайно допитливості. Дитина починає осмислювати зв'язок між різними явищами й небуденними подіями оточуючої його дійсності і роби ти найпростіші узагальнення. Діти спостережливі і здатні визначити характер звучала музики, визначити найпростіші властивості звуків. Дитині даного віку вже зрозумілі вимоги, які пред'являються виконання пісень і танців.

Діяльність естетичного сприйняття - цей складне кризове соціальне явище, що характеризується єдністю емоційного і інтелектуального. Вона передбачає цілісне і цілеспрямоване бачення прекрасного, оцінку, що включає у собі індивідуальність проявів та емоційність переживань. Однією з основних видів музичної діяльності є слухання-сприйняття музики. Основний він оскільки є і у всіх інших видах музичної діяльності. Слухання музики як вид діяльності має завдання: знайомити дітей із музичними творами сучасної, класичної, народної музики, доступними їх сприйняттю; розвивати здатність емоційно та з оцінкою відгукуватися на музичні твори, виховуючи цим музичний смак; дати початкові інформацію про музиці, знайомство з найпростішими засобами музичної виразності; підбивати до пам'ятанню музичних творів, формуючи цим «музичний багаж» [17, ст. 136]

Переорієнтація поведінки дітей (ППД) музичного керівника по проблемі розвитку музичних здібностей у дошкільників полягає у швидкому реагуванні та вмінні виховувати учнів згідно ситуацій, особистісних потреб та темпераментів [19, ст. 314]

Основними складовими  самоосвітньої  діяльності  педагогів музичного мистецтва є такі:

−  фахові знання (знання типології жанрів дитячого народного музичного фольклору,  аналіз  концептуальних  методик музичного  виховання  відомих музикантів-педагогів,  обізнаність  із  нетрадиційними  формами  і  методами навчання музичному мистецтву, знання історії музичної педагогіки);

−  гностичні  вміння  (вміння  складати  план  інтерпретації  творів мистецтва,  володіння  навичками  обробки  нотних  та пісенних  текстів, реферування,  анотування  художньо-педагогічного  потенціалу  мистецьких джерел різних типів, співставлення власних поглядів та позицій автора);

−  проектно-конструктивні  вміння (визначення  мети  і  завдань самоосвітньої  діяльності  з  вивчення  музично-педагогічних  поглядів,  вміння прогнозувати  напрями  самоосвітньої  діяльності  музично-виконавського, навчально-інструктивного  та  художньо-методичного  типів,  бачення  проблеми опанування    нових  матеріалів  і  добору  методичного  інструментарію  для  їх вирішення,  навички  конструювання  самоосвітньої  діяльності  з  урахуванням особисто-професійних якостей особистості);

−  інформаційні  навички  (інформаційне  забезпечення  самоосвітньої діяльності,  вміння  "вільного  інформаційного  пошуку",  здатність  працювати  з нотними  редакторами;  раціональне  укладання матеріалу музичного мистецтва залежно від видів музичної діяльності тощо [28, ст. 117]

У національній музичній освіті останніх років  пріоритетними тенденціями розвитку стають: 

- гуманізація (полягає в утвердженні людини як найвищої цінності, тобто особистісно орієнтоване навчання, стверджує створення нового зразка музичної освіти, орієнтованої на особистість учня); 

- фундаменталізація (як пріоритет  галузей і методів пізнання;  забезпечує багатопрофільність, вихід у суміжні сфери, сприйнятливість до інновацій, здатність до продуктивної переробки інформації і творчого пошуку);  - гуманітаризація (покликана формувати духовність особистості, планетарне мислення, художню картину світу; самовизначення особистості в музичній культурі є стрижневою лінією гуманітаризації); 

- національна спрямованість (полягає в органічному поєднанні  музичної освіти з історією  і традиціями українського народу, у збереженні і збагаченні  національних цінностей);

- перехід від інформативних  форм до активних методів музичного  навчання (передбачає використання  наукового пошуку, проблемного підходу, мультимедійних технологій, інноваційних  моделей, які активізують інтелектуальну  діяльність); 

- створення умов для творчої самореалізації учнів (передбачає самоактуалізацію творчого підходу, дає можливість особистості пережити радість творчого досягнення) і безперервність музичної освіти.

 

ВИСНОВКИ

 

Система музичного виховання та розвитку пов'язує воєдино плекання естетичного сприйняття музики та розвитку виконавські можливості дітей. Ознайомлення із кращими зразками музичного творчості є підставою морального виховання дошкільника засобами цього мистецтва, основою формування музичного смаку. Нагромадження музичних вражень розвиває в дітей віком музичні потреби, інтереси й уміння. Навчання виконавчої діяльності здійснюється тим успішніше, що більше розвинена в дітей віком здатність естетично сприймати музику.

При розвитку слухових орієнтувань насамперед потрібно звернути увагу до багатство слухових вражень. Світ, навколишній дитини, наповнений різноманітними звуками різної сили, тривалості, забарвлення. Явища природи супроводжуються мелодичними звуками і шумами, звуками, ледь вловимими і гуркітливими. Це різноманітні голоси птахів, тварин, звуки капелі, дощу, дзюрчання струмка, шелест листя, шерех колосків жита і з, багатьох інших. У цьому плані цілком виняткову роль грають заняття музикою [10, ст. 288]