Cпостереження як основний метод дослідження зовнішніх проявів особистості

      Лабораторне спостереження характеризується штучними умовами, які тільки моделюють природні. Дослідник сам визначає ці умови, місце і час проведення спостереження. 

      Перевага  лабораторного спостереження - поглиблене вивчення окремих сторін діяльності індивіда.

      При лабораторному спостереженні широко використовуються різні технічні засоби - фото - кіно - відео - апаратура, вимірювальні прилади.

      Систематичне  спостереження:

      - проводиться регулярно з заданою періодичністю;

      - здійснюється за досить структурованою методикою з високим ступенем конкретизації всієї діяльності спостерігача, за певним планом;

      - виділяються реєстровані особливості поведінки (змінні);

      - класифікує умови зовнішнього середовища.

      Несистематичне (випадкове) спостереження зазвичай не планується, є багатим джерелом інформації. Труднощі даного різновиду спостереження полягає в непередбачуваності, випадковості виникнення подій. Це спостереження продуктивно протягом більш-менш тривалого проміжку часу.

      Проводиться в ході польового дослідження і широко застосовується в етнопсихології, психології розвитку, соціальної психології.

      Важливі не фіксація причинних залежностей  і строгий опис явища, а створення  деякої узагальненої картини поведінки  особистості в певних умовах.

      Епізодичне  спостереження - це фіксація досліджуваних явищ і подій за відсутності чіткого регламенту реєстрації їх в певних часових інтервалах або по різним етапам їх перебігу.

      Одномоментне  спостереження - фіксується одне явище  або подія, що відбувається в певному  місці і в певний час, наприклад, здійснюване психологом невключене спостереження за поведінкою студента на занятті.

      Панельне  спостереження - процес неодноразового, протяжного в часі, що проводиться  через певні інтервали, систематичного і організованого спостереження  за одним і тим же об'єктом, з метою виявити його зміни. 

      Нестандартизоване спостереження - вивчення психологічних  явищ і процесів, коли визначено  тільки об'єкт спостереження, але  не визначені елементи досліджуваного процесу та події, які будуть спостерігатися. Найчастіше застосовується на початковій стадії психологічного дослідження з метою визначення проблемної ситуації.

      Стандартизоване спостереження - спосіб збору емпіричної психологічної інформації, коли заздалегідь визначений не тільки особистість і предмет дослідження, а й склад елементів досліджуваного процесу.

      Стандартизоване спостереження може бути використано  як основний метод збору інформації для точного опису предмета дослідження  і як спосіб перевірки результатів, отриманих іншими методами, уточнення, коригування їх.

      «Суцільне»  спостереження - дослідник (або група  дослідників) фіксує всі особливості  поведінки, доступні для максимально детального спостереження.

      Вибіркове спостереження - дослідник звертає  увагу лише на певні параметри  поведінки або типи поведінкових актів особистості.

      Спостереження може бути:

      - безпосереднє;

      - з використанням наглядових приладів та засобів фіксації результатів (аудіо-, фото-і відеоапаратура, особливі карти спостереження і т. д.).

      Найкращим способом дослідження поведінкових проявів є суцільне спостереження особистості. Кращий спосіб фіксації - прихована аудіовізуальна запис, яку можна було б неодноразово аналізувати. Для психологічної діагностики цікаві всі поведінкові прояви особистості (і вербальні, і невербальні), мають діагностичну значимість.

      У ході спостереження може фіксуватися  те, що неможливо зареєструвати ніяким іншим методом, а саме:

      - стиль поведінки;

      - жести;

      - міміку;

      - руху особистості.

      Спостереження використовується вкупі з іншими методами збору інформації, збагачуючи безпристрасну статистику живим матеріалом сприйняття.

      Метод спостереження - один з найбільш складних і трудомістких методів дослідження, що передбачає складання програми спостереження.

      У програмі прописуються етапи процедури  дослідження методом спостереження:

      1) виявляється проблемна ситуація,

      2) визначаються цілі та завдання,

      3) визначаються об'єкт спостереження  (особистість), предмет спостереження (поведінка особистості), ситуації спостереження;

      4) вибирається спосіб спостереження  і реєстрації даних;

      5) будується план спостереження  (ситуації - об'єкт - час);

      6) вибирається метод обробки результатів;

      7) здійснюється спостереження згідно  плану;

      8) проводиться обробка та інтерпретація  отриманої інформації.

      Для реєстрації різних дій об'єкта спостереження (одиниць спостереження) використовуються такі документи:

      а) картка спостереження - призначена для  реєстрації ознак спостереження  в строго формалізованому і, як правило, в закодованому вигляді;

      б) протокол спостереження - призначений  для комбінованої реєстрації результатів спостереження в формалізованих і неформалізованих процедурах. Відображає алгоритм взаємодії різних карток спостереження;

      в) щоденник спостерігача - призначений  для фіксації результатів спостереження. У ньому зазначаються не тільки відомості про об'єкт, а й дії дослідника в ході спостереження, дається оцінка інструментарію [2;c.214-216].

      Висновки 

      Отже, спостереженню, як основному методу  дослідження зовнішніх проявів особистості, властиві свої особливості, переваги і недоліки, які необхідно враховувати при його застосуванні.

      Переваги  методу спостереження:

      - безпосереднє сприйняття поведінки особистості в реальному часі;

      - оперативність отримання інформації;

      - об'єктивність, конкретність даних;

      - єдність емоційного та раціонального у сприйнятті ситуації;

      - розширення можливостей інтуїції в розумінні й поясненні явищ;

      - можливість точніше зрозуміти сенс поведінки людей за рахунок ідентифікації з цінностями, цілями об'єктів спостереження;

      - можливість використання досвіду спостерігача у виявленні проблемних ситуацій, гнучкість дослідних установок;

      - можливості наближення особистості до умов експериментальної ситуації.

      Недоліками методу спостереження є:

      - локальність спостережуваних явищ, обмежений характер ситуації, що спостерігається;

      - неможливість повторення подій ситуації;

      - труднощі диференціації та виділення ознак ситуації, що спостерігається;

      - спотворення природного стану об'єкта обмежує можливості для узагальнення;

      - пасивність методу, його залежність від наявних на момент спостереження станів особистості;

      - обмежені можливості отримання даних про цілі, мотиви поведінки;

      - суб'єктивність, спотворення, помилки в реєстрації ознак через емоції, низьку кваліфікацію, невірних установок спостерігача.

      Список  використаної літератури 

1. Бодалев А. А. Восприятие и понимание человека человеком. — М., 1999.
2. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика. — М., 2002.
3. Горбатов Д. С. Практикум по психологическому исследованию: Учеб. пособие. — Самара, 2002. — 248 с.
4. Долинська Л. В., Мельничук О. Б., Ісаєвич С. І. Основи психодіагностики: навчально-тематичний план, робоча програма курсу, для подвійних спеціальностей з практичною психологією. — К., 2002.
5. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии. — СПб.: ООО “Речь”, 2000. — 350 с.