Визначення корпоративного управління

      
 

    46. Угоди з акціями. Обов’язкові параметри угод з акціями. Предмет угоди. Обсяг угоди. Сума угоди. Термін виконання угоди. 

    Акція є цінним папером, що має ринкову вартість i може виступати об’єктом кушвлі-продажу й інших цивільно-правових угод. Як об’єкт права власності, акція має певні особливості.

    Право власності на акцію може виникати початковим i похідним способами.

    Початковий  cnociб виникнення права власності на акцію має місце при організації акціонерного товариства або при додатковому випуску його акцій. Товариство – емітент акцій – не є відповідню до чинного законодавства їх власником. Першими власниками акцій виступають акщонери – особи, що підписалися на акції в xoдi відкритої підписки, проведеної до моменту державної реєстрації товариства або в ході проведения додаткової емісії. Особливіcтю придбання акцій початковим способом є відсутність предмета угоди на момент її вчинення. Акція як об’єкт цивільного права не icнyє на момент проведения підписки – її буття починаеться тітьки з моменту повної оплати акціонером вартості своєї акції. Угоду між засновниками або товариством i передплатниками на акції про придбання останніми акцій не можна позначити як договір купівлі-продажу, оскільки нi засновники, ні товариство, що випускає акції, не є їх власниками, i, окрім того, особи, що підписалися на акції, можуть у будь-який момент відмовитися від їх придбання. Мова може йти не про договір, а про односторонню угоду, що здійснюється майбутнім акціонером i передбачає участь у заснуванні акціонерного товариства та передачу йому визначеного майна. Внаслідок вчинення і виконання особою такої угоди в товариства виникає зобов’язання видати йому повністю оплачені акції.

    Похідним способом право власності виникає при пepexoдi акцій у власність, від однієї особи до іншої на підставі цивільно-правових угод, у результаті спадкування, правонаступництва або за рішенням суду.

    Акції можуть розміщатися (обертатися) на біржовому  і позабіржовому фондових ринках. Позабіржовий фондовий ринок може бути організованим (коли угоди укладаються через позабіржові торговельно-інформаційні системи) або стихійним. Ст. 13 Закону “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного o6iry цінних паперів в Україні” передбачає, що для укладення на фондовій біржі або організаційно-оформленому позабіржовому ринку угод щодо ціниих пaпepiв, випущених у документарній формi, цінні папери повинні бути знерухомлені в депозитарії, що обслуговує їх.

    Момент  виникнення права власності на акцію залежить від того, є особа першим власником акції чи одержує її від іншого власника.

    При початковому способі набуття права власності на акцію це право виникає в акціонерів після повної оплати тих акцій, на які була здійснена підписка. До такого висновку дозволяють прийти такі норми діючого законодавства України: ч. 3 ст. 8 Закону “Про цінні папери i фондову біржу”, яка закріплює, що акції видаються лише після того, як будуть повністю оплачені акціонером; ч. 3 ст. 33 Закону “Про господарські товариства”, що встановлює право товариства реалізувати акції, якщо акціонер протягом трьох масяців піселя настання встановленого установчими документами строку платежу не оплатить повну вартість акцій.

    У випадку придбання акцій у власність похідним способом момент переходу права власності визначається відповідно до ст. 5 Закону “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”:

    – на іменні акції в документарній формі право власності переходить із моменту передачі акції шляхом повного індосаменту (але акціонер може реалізувати свої корпоративні права лише з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів);

    – на акції на пред’явника в документарній формі – з моменту їx передачі (поставки);

    – на знерухомлені акції й акції в бездокументарній формі – з моменту зарахування їx на рахунок власника у зберігача.

    Положення ст. 5 Закону “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” i ст. 4 Закону “Про цінні папери i фондову біржу” про передачу іменних акцій у документарній формі шляхом простого індосаменту на практиці не застосовуються. Нормативно-правовими актами, що регулюють питания реєстрації прав власності на акції i їx переходу, передбачаються особливі вимоги до оформлення документа при переході права власностіі на іменні акції. Для переходу права власності на іменну акцію в документарній фopмi від одієї особи до iншої необхідно:

    – оформити документ, що підтверджує підстави переходу прав власності (договір купівлі-продажу, міни, дарування, рішення суду, документ, що підтверджує право на спадщину та ін.); угоди з цінними паперами не підлягають нотаріальному посвідченню, якщо інше не передбачено законодавством або домовленнітю сторін;

    – скласти передавальне розпорядження – письмове розпорядження власника акції або номінального утримувача реєстроутримувачу внести зміни до реєстру влacникiв іменних ціиних паперів у зв’язку з передачею акції іншій oco6i; передавальне розпорядження повинно бути засвідчене нотаріально або реєстратором;

    – внести зміни до реєстру акціонерів (ця дія здійснюється реєстратором);

    – оформити правоустановчий документ (cepтифiкaт акцій) на нового власника.

    Аналогічний порядок встановдений для вчинення угод зi знерухомленими акціями або акціями в бездокументарній формі (замість “фізичної” передачі акцій вони переводяться з рахунку у цінних паперах одієї особи на рахунок іншої).

    Обов’язковими умовами угод купівлі-продажу акцій є:

1. предмет угоди (тип i категорія акцій, назва емітента);
2. кількість акцій;
3. Ціна акцій та загальна сума угоди;
4. Термін виконання угоди.

    Акції оплачуються в гривнях, а у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства, також у іноземній валюті або шляхом передачі майна.

    Підприємства, установи і організації можуть придбати акції за рахунок коштів, що надходять у їx розпорядження після сплати податків та процентів за банківський кредит. Ч. 3 ст. 13 Закону “Про господарські товариства” встановлює заборону використовувати для формування статутного фонду бюджетаі кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Але ця заборона не поширюється на випадки придбання акцій похідим способом (тобто на вторинному ринку).

    Аналогічний підхід використовується i при вирішенні питання щодо векселів. Ст. 12 Закону “Про обіг векселів в Україні” забороняє використовувати векселі для формування статутного фонду. Але векселі можуть видаватись для оплати фактично поставлених, цінних паперів на вторинному ринку.

    Право власності на акцію складається з повноважень володіння, користування i розпорядження.

    Володіння. При документарній формі випуску акцій акціонер володіє цим цінним папером (має його сертифікат). Знерухомлені акції знаходяться у зберігача або в депозитарії, якi є номінальними утримувачами. Акції в бездокументарній формі існують тільки у вигляді записів на електронних носіях, тому говорити про володіння ними неможливо. Право власності на знерухомлені акції та акції у бездокументарній формі підтверджується замість сертифікату випискою з рахунка у цінних паперах, відкритого акціонеру зберігачем.

    Користування  цінним папером означає реалізацію закріплених у ньому прав. Користування акціею являє собою реалізацію корпоративних прав акціонера (так званих “прав з акції”).

    Розпорядження є одним з найбшьш важливих повноважень власника акції. Акція може бути об’єктом купівлі-продажу, міни, дарування, заповіту й інших угод, що чиняться за розсудом власника, якщо немає обтяжень, встановлених законом або договором. 

    Практичне завдання 1.1.

1. Охарактеризуйте рівень корпоративної роботи компанії за критеріями відкритості, прозорості, звітності, справедливості.

    1.1. На конкретному  прикладі виявіть принципові бар’єри на шляху становлення ефективного корпоративного управління компанії. 

    Базовим принципом будь-якої бази корпоративного управління є відкритість та прозорість відносин між різиими корпоративними органами. Ключову роль відіграє розкриття інформації. Компаніям слід розкривати акціонерам всю суттєву інформацію, принаймі:

    – чіткі цілі у фінансовому виразі та чітку корпоративну стратегію;

    – квартальні результати;

    – секретну інформацію щодо акцій, яка підлягає невідкладному розкриттю;

    – повинна існувати вимога до членів ради розкривати свою зацікавленість в угодах або справах, що мають вплив на компанію.

    Kpiм того, важливою є прозорість структури володіння. Це включає зобов’язання розкривати інформацію про будь-які зміни (збільшення або зменшення) розміру пакетів акцій компанії, що мають певний розмір – 5%, 10% i так далі. Ця інформація підлягає невідкладному розкриттю.

    Компанії повинні відразу розкривати інформацію, яка може мати вплив на ціну акцій, а також інформацію про акціонерів, частка яких стає більшою або меншою ніж певний рівень (5%). У разі недотримання повинні застосовуватися серйозні санкції.

    Річний звіт є дуже важливим для акцюнерів, оскільки цей документ потрібен для того, щоб:

    – оцінити еволюцію результатів діяльності компанії;

    – оцінити результати діяльності керівництва;

    – приймати інвестиційні рішення.

    Тому  акціонерам має бути дозволено обирати аудиторв.

    Аудитори  повинні бути незалежними та обиратися загальними зборами.

    Інформація щодо порядку денного та інших питань, що відносяться до загальних зборів, повинна публікуватися вчасно. На загальних зборах компанія має відповідати на вci поставлені питания, якщо тільки це серйозно не зашкоджує її інтересам. Протокол зборів повинен вестися призначеиим секретарем та перевірятися незалежною особою або організацією. Протокол повинен бути якомога скоріше паданий акціонерам та належним чином розповсюджений до проведення наступних загальних зборвв. Обговорення на загальних зборах повинне бути записане на плівку, а записи надані акціонерам у разі будь-яких суперечностей. 3 метою розширення участі акціонерів та збільшення бажаного діалогу на загальних зборах акціонерам слід надати можливість вносити пропозиції до порядку денного річних загальних зборів за умови встановлення доцільних обмежень.

    Акціонери повинні мати можливість вносити пропозиції до порядку денного річних загальних зборів.

    У результаті збільшення важливості іноземних інвестицій та з метою покращення спілкування між акціонерами, компанія повинна робити все можливе для того, щоб збільшити їх участь через використання зacoбів сучасної технології, таких, як інтернет. Kpiм звичайних каналів, компанія повинна використовувати електронні засоби для надання акціонерам інформації, що має вплив на ціни, та включає, але не обмежується:

    – річним звітом;

    – прес-релізами;

    – статутом;

    – порядком денним та протоколом річних загальних зборів;

    – іншою інформацією щодо річних загальних зборів.

    Для надання акціонерам ціформації, що має вплив на ціни, кpiм звичайних каналів, компанія повинна використовувати електронні засоби.

    Принципові бар’єри на шляху становлення ефективного корпоративного управління компанії ЗАТ “Ворскла”:

    1. Чинне законодавство України не забезпечує достатньо повного та чіткого регулювання діяльності АТ, що призводить до чисельних порушень прав інвесторів та гальмує інвестиційні процеси.

    Державне  регулювання корпоративних відносин потребує: чіткого визначення та розмежування повноважень органів державного управління у галузі корпоративного управління; посилення державного контролю за дотриманням акціонерними товариствами та професійними учасниками фондового ринку прав акціонерів; визначення та оприлюднення державної політики щодо підприємств з державними частками (закріплення за державою пакетів акцій цих підприємств, їх відчуження, управління підприємствами), яка впливає на корпоративне управління; підвищення ефективності управління державними корпоративними правами; підвищення кваліфікації державних службовців у галузі корпоративного управління.